Чи справляється екологічний податок за викиди, що здійснюються генераторами, які за своїм визначенням не є стаціонарними джерелами забруднення відповідно до підпункту 14.1.230 ПКУ?
Пунктом 240.1 ПКУ визначено, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Підпунктом 14.1.230 ПКУ визначено, що стаціонарним джерелом забруднення є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Законом України від 13.12.2022 р. № 2836-XI “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України” тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII (Екологічний податок) ПКУ, із визначення стаціонарних джерел забруднення (в значенні підпункту 14.1.230 ПКУ) виключені електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.
Таким чином, за викиди електрогенераторних установок, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, у суб’єкта господарювання не виникають податкові зобов’язання з екологічного податку.