Який порядок відображення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств результатів документальної перевірки, якою встановлено невірно визначені суми доходів, витрат, амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, від’ємного значення об’єкта оподаткування за минулі звітні (податкові) роки, та виправлення помилок у фінансовій звітності за результатами такої перевірки?
Відповідно до п. 137.1 ПКУ податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування згідно зі ст. 135 ПКУ, якою є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно зі ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток згідно з положеннями п.п. 134.1.1 ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений на підставі даних бухгалтерського обліку.
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 ПКУ, мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 20.1.44 ПКУ).
У разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, передбачених ПКУ або іншим законодавством (п.п. 54.3.2 ПКУ).
У разі виявлення порушень податкового законодавства результати перевірок оформлюються актом, у якому відображаються показники поданих платниками податків декларацій (звітів, інших документів) та показники, встановлені при проведенні перевірки документів бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання, первинних та інших документів тощо, виявлених при проведенні доперевірочного аналізу та в ході проведення перевірки. Отже акти перевірки платника податку містять інформацію про показники, встановлені за результатами перевірки, які є підставою для визначення об’єкта оподаткування.
Відповідно до п. 58.1 ПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац 1 п. 57.3 ПКУ).
Порядок внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виявлення платником податків допущених помилок регулюється у ст. 50 ПКУ.
Отже, у разі встановлення за результатами документальної перевірки невірно визначених сум доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, та відповідно контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов’язання, то узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 ПКУ збільшених/зменшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.
Якщо за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від’ємного значенням об’єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то виправлення фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від’ємне значення підлягає коригуванню платником податків у показниках поданої(их) Податкової(их) декларації(ій) з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та відповідному(их) додатку (ах) до Декларації за звітний(і) (податковий(і)) період(и), наступний(і) за періодом, який перевірений контролюючим органом. Під час виправлення від’ємного значення, яке вплинуло на показники Декларацій декількох звітних (податкових) періодів, наступних за періодом, що перевірявся, необхідно дотримуватись хронологічної послідовності врахування від’ємного значення.
При цьому згідно з п. 46.4 ПКУ разом з Декларацією платник податків може подати доповнення з поясненням та зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років, яке складено за довільною формою, та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Про цей факт платник зазначає у спеціально відведеному місці в Декларації.