Фахівці Української Ради Бізнесу (УРБ) проаналізували зміни до підпунктів 196.1.16 ПКУ, запропоновані Кабінетом міністрів у ПЗУ № 11416, щодо умов оподаткування імпортних товарів, що пересилаються у міжнародних поштових та експрес відправленнях, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. За оцінками фахівців УРБ поточне звільнення призводить до втрат надходжень до державного бюджету у межах 7-9 млрд гривень на рік, а також створює нерівні умови між національними та міжнародними операторами електронної комерції, а також вітчизняними та іноземними виробниками.
Законопроєкт № 11416 передбачає низку негативних для економіки норм, зокрема податок з обороту 1%, ВЗ для працівників 5% тощо – яким члени УРБ надали оцінку раніше.
Водночас норми проєкту №11416 щодо оподаткування міжнародних посилок – є своєчасними та доцільними, відповідають євроінтеграційному курсу України. Проєкт пропонує виключити положення, які передбачають, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів, вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, крім ввезення товарів сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника фізичної особи у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника фізичної особи у міжнародних експрес-відправленнях, за умови, що такі товари надсилаються відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не вказують на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою (зміни до статей 191, 196 ПКУ).
Щодо цієї проблематики нещодавно OECD випустила Рамкові стандарти по боротьбі з незаконною торгівлею, в яких, зокрема, визнало проблематику de minimis у міжнародних посилках одним із найбільших викликів для митниці. Зокрема там зазначено, що використання мінімальних порогів звільнення від оподаткування має негативний вплив на стягнення національних податків, викривлення конкуренції, що призводить до зловживань із заниження вартості товарів, подрібнення великих комерційних партій, ввезення товарів формату B2C без оподаткування.
Водночас з урахуванням світових тенденцій та специфіки адміністрування міжнародних посилок в Україні – вважаємо необхідним подальшу роботу у напрямку адміністрування міжнародних посилок та ближчими роками реалізувати наступні кроки:
– трансформувати обтяжливий для контролю та адміністрування ПДВ з міжнародних посилок у комплексну національну модель переміщення товарів через кордон на зразок системи єдиного вікна ЄС (One Stop Shop) або відповідне оновлення існуючої в Україні системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), враховуючи, що «традиційна» модель втрачає свою ефективність в умовах постійно зростаючих обсягів малих посилок. Затвердженою нещодавно Кабінетом міністрів Національною стратегією доходів України до 2030 року передбачено гармонізацію із законодавством ЄС щодо податку на додану вартість, зокрема, в частині перегляду податкових пільг, яке планується поетапно впроваджувати з 2025 по 2027 рік;
– переглянути неоподаткований поріг згідно з практикою ЄС та поширити стягнення ПДВ з іноземних онлайн продавців, включивши до нього товари низької вартості. Це складніша процедура, ніж стягнення ПДВ з транскордонних закупівель цифрових послуг, оскільки вона вимагає додаткових дій у митних процесах на кордоні. Для митної служби залишається обтяжливим стягувати ПДВ на кордоні з великої кількості відправлень низької вартості. Однак модель «збору продавцем» нівелює цей недолік, якщо вона поєднується з вимогою, щоб продавці, особливо цифрові платформи, забезпечували передачу інформації про відправлення та попередню оплату ПДВ по ланцюжку постачання, що дасть можливість також швидко оформити розмитнення на кордоні.
– забезпечити застосування системи аналізу ризиків під час декларування товарів, впровадження легкої та зручної системи сплати податків тощо;
– реалізувати низку заходів для боротьби з можливими незаконними схемами «малих посилок»: посилення відповідальності за онлайн-торгівлю незаконними товарами або незаконному проникненню товарів через кордон; розширення можливостей для доступу та оцінки даних з боку контролюючих органів (дані імпортерів, платформ електронної комерції та постачальників);
– розглянути рекомендовані ОЕСР щодо правил звітності для цифрових платформ стосовно шеринг-економіки та гіг-економіки, а також директиву Європейського Союзу про адміністративне співробітництво 7 (DAC7), яка реалізує цю модель. DAC7 містить положення, що дозволяють уникнути накладення зайвого тягаря на іноземні платформи, які вже зобов’язані повідомляти відповідну інформацію податковій адміністрації у своїй національній юрисдикції.
УРБ закликає народних депутатів якнайшвидше прийняти зміни до п. 196.1 ПКУ в частині оподаткування ПДВ при отриманні товарів, які пересилаються у міжнародних поштових та експрес відправленнях, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, передбачені ПЗУ № 11416. Водночас пропонуємо невідкладно провести публічне обговорення європейської моделі One stop shop щодо міжнародних посилок та сприяти її реалізації в Україні протягом 2025-2026 років.