22 червня Екокомітет ВРУ погодив нову редакцію законопроєкту № 8410 про внесення змін до процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД), ухваленого раніше у першому читанні, та рекомендував її до голосування у парламенті в цілому.
Європейська Бізнес Асоціація активно долучалась до роботи над законопроєктом № 8410 ще від моменту його громадського обговорення на рівні Міндовкілля та підтримувала пропоновані зміни, зокрема у частині прагнення розробників скорочення строків здійснення процедури ОВД, переходу на електронний документообіг, а також можливості продовження здійснення процедури ОВД на територіях, де відбуваються бойові дії або прилеглих до них, тощо.
Разом з тим, за час підготовки документу до другого читання основні зауваження бізнесу щодо дискреційних повноважень уповноваженого органу, посилення зарегульованості процедури та втручання в діяльність бізнесу не були враховані. Більше того, перестороги бізнесу посилились через появу окремих нових положень, які вносять додаткову невизначеність у процедуру ОВД.
По-перше, законопроєкт вводить можливість відмовити підприємству у видачі висновку з ОВД, тобто надає право уповноваженому органу утриматись від прийняття рішення про допустимість/недопустимість здійснення господарської діяльності. Чинним Законом №2059-VIII про ОВД, у відповідності до Директиви 2011/92/ЄС уповноважений орган зобов’язаний прийняти рішення і визначити, чи може бути реалізований той чи інший проєкт, чи ні і при цьому надати відповідні аргументи. Третього варіанту – відмови у видачі документу – взагалі не передбачено ні Директивою, ні чинним Законом про ОВД. До того ж, відмова у видачі висновку з ОВД з боку уповноваженого органу вважається порушенням законодавства про ОВД та тягне за собою накладання штрафів на посадових осіб, а при повторному порушенні – з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік. Хоча якщо подивитись на дані Єдиного реєстру з ОВД та судову практику, рішення про відмови у видачі висновку з ОВД постійно приймаються ще як мінімум з 2019 року, а потім успішно оскаржуються підприємствами у суді. Але ж час та ресурси, витрачені підприємствами спочатку на проходження усіх етапів процедури ОВД, а потім на захист своїх прав у суді не компенсуються, і це лише зменшує довіру до уповноважених органів.
По-друге,слід звернути увагу на самі підстави для відмови у видачі висновку з ОВД. Мова про (1) невідповідність поданих документів вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища та/або вимогам законодавства у інших сферах, якщо такі вимоги стосуються впливу на довкілля (не зовсім зрозуміло, до чого тут безпосередньо процедура ОВД); (2) порушення вимог оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД та/або розміщення та забезпечення доступу до звіту з ОВД та іншої документації, необхідної для ОВД; а також (3) визнання громадських слухань такими, що не відбулися, у зв’язку з неявкою суб’єкта господарювання, а також порушення ним Порядку проведення громадських слухань(хоча непоодинокими є випадки, коли представники уповноваженого органу не з’являються на громадські слухання). Усі згадані приклади порушення процедури здійснення ОВД можливо встановити заздалегідь до моменту, коли уповноважений орган має прийняти рішення у справі ОВД. Окрім цього, вони фактично дублюють загальні підстави для невидачі документу дозвільного характеру, яким є висновок з ОВД, а саме подання підприємством неповного пакета документів та виявлення в поданих документах недостовірних відомостей.
Відтак, з огляду на масовий характер зловживання своїми повноваженнями уповноважених органів, відсутність відповідальності за це, і найголовніше, нечіткість формулювання підстав для відмови у видачі висновку з ОВД, бізнес бачить значні корупційні ризики у цьому нововведенні та наполягає на необхідності його виключення.Як альтернативу, доцільно залишити виключно посилання на підстави для невидачі висновку з ОВД як дозвільного документу відповідно до законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.
По-третє,видавати рішення про недопустимість провадження діяльності (негативний висновок ОВД) тепер зможуть і у зв’язку з встановленими законами заборони чи обмеження. Наприклад, компанія-надрокористувач придбала на аукціоні спеціальний дозвіл на користування надрами на певну ділянку, на частині якої є об’єкт ПЗФ. Далі, на вимогу законодавства, компанія проведе процедуру ОВД на розвідку та буріння, і через кілька років у випадку успішної діяльності вирішить будувати нові об’єкти для діяльності в рамках цієї ділянки, на що також необхідно робити окрему процедуру ОВД. От тут і можуть початись труднощі. За новою нормою законопроєкту №8410, уповноважений орган може видати рішення про недопустимість провадження діяльності, тобто –назавжди заборонити компанії реалізовувати інвестиційний проєктна ділянці, на яку вона попередньо законно отримала дозвіл та вклала чималі кошти. Насправді така ділянка не мала б взагалі виставлятись на аукціон, хоча Міндовкілля до сих пір погоджує для подальшого продажу Держгеонадрами через електронні торги ділянки, які перетинаються із об’єктами природно-заповідного (ПЗФ) або лісового фонду. Таким чином, підтверджуючи можливість провадження на них господарської діяльності. А зважаючи на тенденцію розширення територій та об’єктів, які підлягають режиму особливої охорони, то навіть у тих надрокористувачів, на ділянках яких зараз немає об’єктів ПЗФ, вони можуть раптово з’явитись і компанія про це дізнається вже постфактум, так як процес погодження процедури розширення/створення ПЗФ не вимагає погодження із бізнесом (якщо він не є землевласником).Відтак, це потенційно корупційне положення має бути виключене із законопроєкту або ж, як альтернатива, змінене на можливість уповноваженого органу видавати рішення про допустимість провадження діяльності (позитивний висновок ОВД) з певними екологічними умовами).
По-четверте,на час воєнного стану громадські слухання з ОВД пропонують проводити у режимі відеоконференції. За чинним законодавством про ОВД, громадські слухання має проводити або підрядна організація, або уповноважений орган, у тому числі і віддалені територіальні громади. Нестабільність Інтернет-покриття або його повна відсутність, брак технічного обладнання, а за умови повітряної сирени та потреби переходу в бомбосховища, громадські слухання можуть так і не розпочатись. Нагадаємо, що з середини 2020 року на час дії карантину, громадські слухання, як частина процесу громадського обговорення, були тимчасово припинені, і це жодним чином не заважало відбуватись процедурам ОВД та надавати громадськості свої зауваження.Тому слушно було б продовжити громадське обговорення звіту з ОВД без громадських слухань до кінця дії воєнного стану.