Переривання відпустки без збереження зарплати для виходу у щорічну
Працівник з початку війни знаходиться у відпустці без збереження зарплати. До 24 грудня 2023 р. така відпустці давала право на щорічну відпустку. Підприємство планує направити працівника у щорічну оплачувану відпустку. При розрахунку відпускних за яким окладом рахувати середню зарплату: який є станом на сьогодні чи той, який діяв в 2023 р.? Чи може працівник піти в оплачувану відпустку, не виходячи з відпустки без збереження зарплати?
Для розрахунку відпустки, право на дні якої працівник набув станом на 32.12.2023 р., беруться доходи за 2023 р. Оскільки доходів не було, треба брати посадовий оклад. За яким окладом рахувати: який є станом на сьогодні чи той, який діяв в 2023 році?
З 24 грудня 2023 р. почали діяти зміни й до Закону про відпустки (внесені Законом №3494), а саме до ст. 26 Закону про відпустки додано нову частину чотири, відповідно до якої відпустка без збереження зарплати на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Тобто виходить, що перебування працівника у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом до 24.12.2023 року дає йому право на стаж згідно з ст. 9 Закону про відпустки, відповідно і на дні щорічної відпустки і їх компенсацію при звільненні, окрім працівників, які виїхали за кордон (там діє обмеження в 90 к. днів). А починаючи з 24.12.2023 року – працівник, який перебуває/продовжує перебувати у відпустці без збереження зарплати, втрачає право на стаж, на дні щорічної відпустки та, відповідно, на їх компенсацію.
Також не потрібно плутати правильність визначення розрахункового періоду для обчислення відпустки та для обчислення компенсації. Оскільки працівник йде у щорічну відпустку (наприклад, у серпні 2024 р.), то розрахунковим періодом для обчислення відпустки буде серпень 2023 – липень 2024 рр.
Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться, згідно з абз. 3-5 п. 4 Порядку №100, з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
У випадку, якщо розмір посадового окладу є меншим від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Як бачимо установлена ставка, посадовий оклад береться саме на момент проведення розрахунку, а не на період набутих днів відпустки.
Отже, якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.
Тобто, для початку визначається умовний дохід шляхом множення посадового окладу (мінімальної заробітної плати) на кількість місяців розрахункового періоду (на місяців), а для обчислення середньої зарплати потрібно отриманий результат поділити на кількість календарних днів розрахункового періоду (в даному випадку - 365). Для отримання суми відпусткових середня зарплата множиться на кількість календарних днів відпустки.
Чи може працівник піти в оплачувану відпустку, не виходячи з відпустки без збереження заробітної плати? Чи потрібно спершу перервати відпустку без збереження заробітної плати, піти в оплачувану відпустку, а потім можна (звісно, за власним бажанням працівника) знову піти у відпустку без збереження зарплати?
Стаття 26 Закону про відпустки визначає, що таку відпустку надають на строк, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем.
Тож, ініціатива для виходу у відпустку без збереження зарплати завжди повинна йти від працівника. Проте, отримавши від працівника заяву з проханням надати таку відпустку, роботодавець має право відмовити у її наданні. Тобто остаточне рішення про її надання залишається за роботодавцем.
Оскільки, в даній ситуації, сторони дійшли згоди та працівник перебуває у відпустці без збереження зарплат, то і у питаннях переривання такої відпустки, сторони (працівник і роботодавець) також самостійно домовляються.
Зазначимо, що Закон про відпустки не регулює питання, чи можна достроково припинити відпустку без збереження зарплати, а також скільки разів можна надавати таку відпустку протягом воєнного стану. Також не буде порушенням, якщо працівник із роботодавцем спільно вирішать змінити строк відпустки без збереження заробітної плати.
Отже, оскільки працівник вже перебуває у відпустці без збереження зарплати, то написати заяву ще на одну, хоч і щорічну, працівник не може, бо перебувати у двох відпустках одночасно не передбачено законодавством.
Тому так, працівник має написати спочатку заяву на переривання відпустки без збереження зарплати (наприклад з 05.08.2024 р.) та одночасно написати ще одну заяву на основну щорічну відпустку (наприклад, з 06.08.2024 р.). Проте, як вказано в питанні, працівник відразу (за власним бажанням та згодою роботодавця) може подати і третю заяву, якщо забажає наступного дня після закінчення щорічної відпустки знову піти у відпустку без збереження зарплати на час воєнного стану. Відповідно до поданих працівником заяв роботодавець оформлює накази.