Облік повернення товару, якщо застосовується оцінка вибуття за методом ФІФО

ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, купує однаковий товар в різних постачальників за різними цінами. При вибутті запасів оцінює запаси за методом ФІФО. Інколи окремі партії товару повертаються постачальнику, але в обліку при вибутті застосовується метод ФІФО, тож можуть виникати різниці між ціною придбання і ціною списання, які відносять до складу доходу чи витрат. Чи є така ситуація допустимою? Як вона впливає на оподаткування?

Про особливості бухгалтерського обліку повернення товарів можна почитати тут, тут.

Проілюструємо прикладом.

Приклад.

Підприємство придбало йогурт «Абрикос»:

  • спершу у першого постачальника 100 шт. за ціною 36 грн за 1 штуку, в т.ч. ПДВ - 6 грн, всього на суму 3 600 грн. в т.ч. ПДВ 600 грн;
  • потім у другого постачальника 150 шт. за ціною 39 грн за 1 штуку, в т.ч. ПДВ - 6,50 грн, всього на суму 5 850 грн, в т.ч. ПДВ - 975 грн.

Продано 220 шт., а 30 шт повернуто першому постачальнику.

Міркуємо щодо обліку за даними прикладу.

Якщо товари повертаються першому постачальнику, то вони мають відображатися в бухгалтерському обліку за ціною, за якою товари отримані у першого постачальника. Тож товар першому постачальнику повертають по ціні 36 грн за 1 штуку, на суму 1 080 грн (30 х 36), в т.ч. ПДВ - 180 грн (1 080 : 6).

Проведення мають бути такі:

  • Дт 28 Кт 631 – (-)900 грн (1 080 - 180) (повернені товари, відображається способом «сторно»);
  • Дт 641 Кт 631 – (-)180 грн (відкориговано ПК з ПДВ).

Таким чином, при списанні за методом ФІФО (списуються запаси, які першими надійшли) проданий йогурт списується спершу за собівартістю першої партії, придбаної у першого постачальника:

  • Дт 902 Кт 28 – 2 100 грн (70 шт. х 30 грн);

Потім списується за собівартістю другої партії, придбаної у другого постачальника:

  • Дт 902 Кт 28 – 4 875 грн (5 850 - 975).

Таким чином, потрібно спершу списати собівартість повернених товарів, а потім списувати за методом ФІФО продані товари. В такому разі жодних різниць виникати не буде.

Тож, якщо як повернення товарів, так і їх продаж відбувається в межах одного звітного періоду, саме так, як наведено вище, і слід робити.

Але різниці можуть виникати, якщо продаж товару відбувається в одному звітному періоді, а повернення в іншому. В такому разі списання собівартості проданого відображатиметься проводками:

  • Дт 902 Кт 28 – 3 000 грн (списана собівартість першої проданої партії йогурту – 100 шт);
  • Дт 902 Кт 28 – 3 900 грн (120 х (39 – 6,50)) (списана собівартість другої партії).

Після відображення продажу йогурту на залишках, на рахунку 28 буде числитися 30 шт. за собівартістю 975 грн (30 х (39 – 6,50)). Але при поверненні цих 30 шт. проводки мають бути такі, як наведено вище:

  • Дт 28 Кт 631 – (-)900 грн (1 080 - 180) (повернені товари, відображається способом «сторно»);
  • Дт 641 Кт 631 – (-)180 грн (відкориговано ПК з ПДВ).

Але ж в такому разі на рахунку 28 залишається 75 грн (975 – 900). І цю різницю слід списати. Постає питання: на який рахунок списати?

На наш погляд, слід досписати на собівартість проданих товарів:

  • Дт 902 Кт 28 – 75 грн.

Якщо ж різниця від’ємна, її списують також на собівартість проданих товарів, але способом «сторно».

Ми навели власну думку щодо розглядуваного питання. Але для уникнення непорозумінь можна звернутися за консультацією до Мінфіну, який в Україні є державним органом, який відповідає за регулювання питань методології бухобліку (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).

Щодо податкових наслідків з податку на прибуток, то податкових коригувань для такої ситуації ПКУ не встановлює.

А ПДВ при поверненні товарів коригується в загальному порядку, прийнятому для операцій повернення товарів, виходячи з суми повернених товарів.