Чи можна оформити щомісячні виплати мобілізованому працівнику як благодійну допомогу?

Чи може підприємство проводити для працівника затверджену суму виплат як благодійну допомогу, а не заробітну плату?

В ситуації, що розглядається, керівництво підприємства прийняло рішення виплачувати щомісячні виплати у фіксованій сумі мобілізованому працівнику, про що був виданий наказ, керуючись ст. 9-1 КЗпП.

Щомісячна добровільна виплата є складовою заробітної плати, тому на неї потрібно нарахувати ЄСВ та утримати ПДФО та ВЗ. При цьому, якщо сума нарахованої добровільної виплати буде менше МЗП, то у роботодавця виникне обов’язок щодо донарахування ЄСВ до мінімального розміру, згідно з п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Вказане донарахування не застосовується до працівників – осіб з інвалідністю. Ставка 8,41% застосовується до фактичної бази нарахування (п. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Добровільні виплати мобілізованим працівникам є витратами підприємства і у бухобліку відображатимуться проведенням: Дт 949 Кт 661.

Також добровільна виплата знаходить своє відображення в єдиній звітності як звичайна зарплата, а саме: в додатку 4ДФ за ознакою «101» та в Додатку 1 з КЗО «1» або «2», з зазначенням кількості календарних днів перебування платника податку (мобілізованого працівника) у трудових відносинах в графі 14.

Назвати щомісячну виплату мобілізованому благодійною допомогою не можна. Благодійна допомога більш прирівняна до гуманітарної і полягає в наданні її населенню, а не працівникам.

Навіть, якщо роботодавець назве таку добровільну виплату матеріальною допомогою, це жодним чином не вплине на оподаткування, бо ця виплата буде щомісячною, отже систематичною, тому вона буде прирівняна до заробітної плати.

До складу заробітної плати належать інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Зокрема, виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ст. 2 Закону про оплату праці).

Чи не буде ця виплата розцінена податківцями як середній заробіток?

Ні, не буде, тому що Законом № 2352 з 19 липня припинили збереження середнього заробітку за місцем роботи мобілізованим працівникам на час призову на військову службу, що було визначено ст. 119 КЗпП. Тепер роботодавець не має обов'язку виплачувати середній заробіток від 19.07.2022 року.

Проте якщо роботодавець бажає підтримувати свого мобілізованого працівника, він може це робити добровільно, законодавством це не заборонено. Але таке рішення щодо виплат мобілізованому роботодавець має зафіксувати в наказі. І така виплата може бути зафіксована в наказі та виплачувати в будь-якій сумі, зокрема:

• у розмірі самого середнього заробітку, тобто 100% за Порядком №100 чи у певному відсотку від нарахованого середнього заробітку;
• фіксованій сумі;
• у розмірі окладу, МЗП тощо.