Відповідно до п.п. 291.5.8 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
При цьому вимоги, зокрема, п. 291.5 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 291.8 ПКУ).
Однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку згідно з п.п. 299.6.1 ПКУ є невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 ПКУ).
ПКУ не регулює питання, зокрема, погашення зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (п. 1.3 ст. 1 ПКУ).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Таким чином, підставою для контролюючих органів при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку є наявність у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов’язання, в тому числі, які не пов’язані із здійсненням господарської діяльності, крім наявної недоїмки зі сплати єдиного внеску.