Чи повинен суб’єкт господарювання фізична особа-підприємець платник єдиного податку 2 групи при проведені розрахунків із споживачами виключно в безготівковій формі (за реквізитами свого поточного рахунку у форматі IBAN) з продажу виробів медичного призначення застосовувати реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій та вести облік товарних запасів?
Правовідносини у сфері застосування РРО та/або програмних РРО (далі – ПРРО) регулюються ПКУ, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахунків та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі нормами його прямої дії Закону № 265, якими встановлено загальні правила здійснення розрахунків.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.
Поряд з цим, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Відповідно до права встановленого п. 2 ст. 9 Закону № 265 щодо незастосування РРО/ПРРО, якщо суб’єкт господарювання надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry: 2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПКТС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.
Також певній частині фізичних осіб-підприємців, платникам єдиного податку, необхідно вести облік товарних запасів за встановленою формою, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2021 р. № 496 (далі – Порядок № 496).
При цьому, такий спосіб розрахунків має всі ознаки розрахункової операції та передбачає пільгу лише щодо застосування РРО/ПРРО, проте не звільняє від обов’язку вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації.
Зазначений обов’язок передбачено положеннями п. 12 ст. 3 Закону № 265, та поширює свою дію лише на тих ФОП платників єдиного податку, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Як відповідь на питання повідомляємо, що суб’єкт господарювання фізична особа-підприємець платник єдиного податку 2 групи при проведені розрахунків із споживачами виключно в безготівковій формі (за реквізитами свого поточного рахунку у форматі IBAN) з продажу виробів медичного призначення може не застосовувати РРО та/або програмний РРО, але зобов’язаний вести облік товарних запасів.