Працівник простив борг підприємства за підзвітними сумами: як обліковувати?
Підприємство має заборгованість перед працівником за підзвітними сумами на госппотреби. Працівник простив цю заборгованість і є письмове підтвердження цього. Чи потрібно відображати прощену суму в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ, та нараховувати ПДФО та ВЗ?
У бухгалтерському обліку відповідно до Інструкції №291 за кредитом субрахунку 372 відображається сума перевитрат підзвітних осіб за авансовими звітами про використання коштів, внаслідок чого виникає кредиторська заборгованість підприємства перед підзвітними особами.
Тобто за кредитом субрахунку 372 відображається заборгованість підприємства перед працівником, в даному випадку, за придбані ним товари (роботи, послуги) для потреб підприємства за власні кошти, про що такий працівник мав подати у визначені законодавством строки до бухгалтерії авансовий звіт та підтверджувальні документи про використання коштів та придбання товарів (робіт, послуг). А роботодавець мав підтвердити доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердити авансовий звіт. Зважаючи на те, що бухгалтер відобразив в бухгалтерському обліку зобов'язання перед працівником-підзвітною особою, то ці документи були надані.
Припинення зобов'язання прощенням боргу передбачено ст. 605 ЦКУ. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. У цьому разі складається акт у довільній формі про прощення працівником заборгованості підприємства за авансовими звітами.
Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Тобто списати заборгованість перед працівником за такими підзвітними сумами підприємство має або після спливу строку позовної давності, або внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором (працівником) боржника (підприємство) від його обов’язків (тобто не чекаючи спливу строку позовної давності).
Ця умова виконана, оскільки працівник подав заяву про прощення боргу підприємству.
При списанні заборгованості внаслідок її прощення або спливу строку позовної давності здійснюються запис Дт 372 Кт 717. У кінці місяця дохід списується на фінрезультат: Дт 717 Кт 791.
Прощена заборгованість підприємства перед працівником не оподатковується ПДФО та ВЗ і не відображається у додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ, тому що це не є доходом працівника – адже він витратив свої кошти, а не отримав.
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. А відповідно до НП(С)БО 11 списаної кредиторської заборгованості включається до доходу підприємства і, відповідно, буде врахована у розрахунку фінансового результату до оподаткування податком на прибуток.