Як списати заборгованість фізособи-банкрута перед фінансовою компанією?

Списання заборгованості з балансу фінансової компанії

Відповідно до ст. 48-1 ЦКУ, щодо фізичної особи, яка є нездатною виконати свої майнові зобов’язання і погасити борги, може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність і введена процедура реструктуризації боргів боржника або така особа може бути визнана банкрутом у справі про неплатоспроможність із застосуванням процедури задоволення вимог кредиторів за правилами, передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно зі ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів. При цьому фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме:

1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

2) сплати аліментів;

3) виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Виходячи з цього, фізособи – банкрути звільняються від боргів за зобов’язаннями перед фінансовими установами. Внаслідок цього зменшуються зобов’язання фізособи і вона вже не повинна повертати борг.

З точки зору фінкомпанії це безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10). В даному випадку впевненість щодо неповернення заборгованості боржником є підставою для визнання її безнадійною та списання у бухгалтерському обліку фінкомпанії.

Щодо цієї ситуації слід скласти бухгалтерську довідку, додати до неї документи (або копії, завірені фінкомпанією), що свідчать про визнання фізособи банкрутом, а його заборгованості безнадійною за НП(С)БО 10, зокрема, відповідне рішення суду. На підставі такої довідки видається наказ керівника про списання заборгованості.

Про списання дебіторської заборгованості ми докладніше писали тут та тут.

Загалом, борг фізичної особи, яка визнана судом банкрутом і яка звільнена від погашення цього боргу, зменшує фінансовий результат до оподаткування фінкомпанії або прямо, шляхом віднесення його суми на витрати в обліку, або ж через резерв сумнівних боргів.

Щодо різниці між сумою придбання боргу (300 грн) та його погашення (15000 грн). У загальному випадку доходи від придбання дебіторської заборгованості визнаються тоді, коли є впевненість в тому, що заборгованість буде погашена за номінальною вартістю. За умовами запитання такої впевненості не було, тому що номінал боргу обліковувався на забалансовому рахунку і доходи не визнавалися. Тож в даному випадку витрати від списання заборгованості будуть визнаватися в розмірі її балансової вартості – 300 грн: Дт 944 Кт 377 або 38 (тобто або зменшення самої заборгованості, або зменшення резерву).

Докладніше про це – тут.

Податкові наслідки для фізособи – банкрута

Наслідки з ПДФО та ВЗ залежать від того, як списаний борг:

• Якщо борг прощений кредитором самостійно, без врахування процедури банкрутства, то в такому випадку основна сума прощеного боргу (за умовами запитання – 10000 грн) буде додатковим благом фізособи відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ. Докладніше про це – тут. Проте ця процедура не підходить, якщо фізособа таки дійсно визнана банкрутом і звичайно, що вона буде заперечувати проти такого оподаткування.
• Якщо була проведена реструктуризація споживчих кредитів у іноземній валюті. Тут є звільнення фізособи від оподаткування на підставі пп. 165.1.59 ПКУ. Однак така реструктуризація має бути здійснена на основі процедур з Кодексу про банкрутство або Закону №1381 «Про споживче кредитування»;
• Всі інші випадки списання боргів за процедурою банкрутства. ПКУ не містить прямих норм щодо правил оподаткування таких боргів. Однак у пп. 179.6 ПКУ прописаний обов’язок державного виконавця, який забезпечує майнові претензії кредиторів, подати декларацію про майновий стан і доходи за таку фізособу від її імені. Одночасно в цій декларації визначаються суми ПДФО та ВЗ.

На нашу думку, слід орієнтуватися на останній випадок, оскільки заборгованість не у валюті, а у гривні. Тож в даному випадку обов’язок з декларування списаних боргів фізособи покладається на держвиконавця, і відповідно, сама фінкомпанія не має обов’язку оподатковувати списаний борг та відображати його в єдиній звітності, у додатку 4ДФ.

Також радимо звернутися до податківців за наданням ІПК – через відсутність прямого врегулювання у ПКУ списання боргу фізособи внаслідок банкрутства.