Податкова різниця за пп. 140.5.5-1 ПКУ, якщо ціна реалізації вища за ціну «витягнутої руки»

Загальне правило застосування податкової різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ

Про особливості застосування цієї різниці ми писали тут, тут, тут, тут.

Згідно з пп. 140.5.5-1 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь:

• нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до Переліку №1045;
• нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Таким чином, якщо підприємство резидент України, платник податку на прибуток, який коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, продав (експортував) товар нерезиденту, зареєстрованому у державі з Переліку №1045, таке підприємство за загальним правилом коригує фінрезультат до оподаткування на цю податкову різницю.

Така різниця відображається в рядку 3.1.7.1 додатку РІ до декларації з податку на прибуток.

Коли ця різниця не застосовується

Згідно з абз. 5 пп. 140.5.5-1 ПКУ вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту.

Таким чином, якщо операція не є контрольованою, підприємство може не застосовувати різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ, але тільки за умови, що сума доходів буде підтверджена за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки».

Як здійснювати таке підтвердження, ми писали тут.

Тобто, якщо платник здійснив таке підтвердження, має відповідні документи, то він не застосовує таку різницю.

Але як податкова служба дізнається про те, що платник податку здійснив таке підтвердження?

Дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (102.12): «Як платник податку на прибуток, який не збільшує фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктами 140.5.4 та 140.5.5 прим.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, здійснює підтвердження сум витрат/доходів по операціях з нерезидентами за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, та в який термін?».

Всю відповідь ДПС можна прочитати тут.

Ми наведемо лише коротку відповідь ДПС.

Обґрунтування, що суму витрат (доходів) підтверджено за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, надається платником на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату, або на запит контролюючого органу відповідно до пп. 73.3 ПКУ.

Тобто, незалежно від наслідків розрахунку, які платник отримає внаслідок здійснення процедури підтвердження, не застосовується податкова різниця за пп. 140.5.5-1 ПКУ в частині збільшення фінрезультату на суму 30% вартості товарів тощо.

Повторимо, що сам факт здійснення такої процедури виключає необхідність застосування зазначеної різниці. Якщо у податкової служби є якісь сумніви, вона може надіслати запит платнику, а платник надасть відповідь на такий запит, підтвердивши проведення процедури підтвердження.

На цьому все. Всі умови виконані і розглядувана різниця не застосовується. Але є одна «але».

Якщо ціна реалізації товарів нижча за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки»

Якщо внаслідок здійснення наведених вище розрахунків платник з’ясує, що ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею 39 ПКУ, згідно з абз. "6" пп. 140.5.5-1 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Така різниця відображається в рядку 3.1.7.2 додатку РІ до декларації з податку на прибуток.

Якщо ціна реалізації товарів вища за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки»

В такому разі різниця за пп. 140.5.5-1 ПКУ не застосовується.