Чи можна не платити ЄСВ ФОПУ, який є особою з інвалідністю та найманим працівником одночасно?

Особа з інвалідністю є одночасно ФОПом та найманим працівником. Якщо ФОП платити ЄСВ не буде, чи буде цей період враховуватися до страхового стажу?

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. ЄСВ поєднує в собі обов’язкові внески на пенсійне страхування, страхування від безробіття, від тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання.

ФОПи з інвалідністю можуть не платити ЄСВ

ФОПи звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ставка ЄСВ 8,41 % для роботодавця в якого працює особа з інвалідністю

Згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Абзацом 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону №108, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільноправовими договорами.

Також, базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та сума допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).

Для роботодавців в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється відповідно у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 ч. 1 cт. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (ч. 13 ст. 8 Закону №2464).

Відповідно до пп. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції №449, підставою для застосування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону №2464).

Отже, роботодавці – підприємства, установи і організації нараховують єдиний внесок працюючим особам з інвалідністю на суми заробітної плати (доходу), допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 8,41% починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки МСЕК, та закінчуючи датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії.

Чи враховується в стаж період отримання пенсії по інвалідності?

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону №1058, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону №1058.

Також, час перебування у групі інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (ст. 24 Закону №1058).

Таким чином, якщо ФОП є особою з інвалідністю, то він як ФОП за себе ЄСВ може не платити. При цьому роботодавець сплачує за найманого працівника з інвалідністю ЄСВ за ставкою 8,41% і цей період буде враховуватися до страхового стажу, оскільки зараховується до стажу період отримання пенсії по інвалідності.

При цьому про втрату пільг для такого працівника і одночасно ФОПа з інвалідністю в нормах законодавства не зазначається, тож підприємницька діяльність не впливає на підстави отримання тих чи інших пільг.