Чи потрібно реєструвати представництво нерезидента, якому продається товар на території України?

Чи потрібно відкривати постійне представництво

На наш погляд, за загальним правилом так, потрібно.

Визначення постійного представництва наведено в пп. 14.1.193 ПКУ.

Постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Наприклад, серед іншого, з метою оподаткування термін «постійне представництво» включає:

в) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб - нерезидентів;

г) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів - утримувачів складу тимчасового зберігання або митного складу.

Про особливості реєстрації постійного представництва ми писали, приміром, тут.

Взяття на податковий облік нерезидента

Нерезиденти – юридичні особи, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, мають стати в Україні на податковий облік (див. п. 64.5 ПКУ).

Окрім того, якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримує доходи із джерелом походження з України, такий нерезидент має зареєструватися платником податку на прибуток (див. пп. 133.2.2 ПКУ).

Про особливості взяття на податковий облік і реєстрації платником податку на прибуток можна почитати, приміром, тут.

Особливості оподаткування при продажу товару

Платником податку на прибуток за наслідками такої діяльності з продажу товару є нерезидент, а не постійне представництво. Детальніше про це можна прочитати, наприклад, тут.

Тому за фінансовими результатами роботи постійного представництва з купівлі-продажу товару складає фінзвітність і подає декларацію з податку на прибуток нерезидент. Хоча нерезидент може уповноважити постійне представництво на подання фінзвітності і декларації. Про це податкова писала тут.

Причому зазначена фінзвітність складається тільки за наслідками діяльності постійного представництва з купівлі-продажу товару (див. тут).

Податок на прибуток сплачується нерезидентом до бюджету України.

Оподаткування ПДВ при експорті без вивезення

Підприємство резидент, яке продає товари, нараховує ПДВ в загальному порядку. «Експортні» правила нарахування ПДВ в такій ситуації не застосовуються, тому що відсутній факт вивезення товару за межі митної території України. Про оподаткування при експорті можна почитати тут.

ПДВ при продажу товарів постійним представництвом

Платником ПДВ може бути постійне представництво, а не нерезидент.

Постійне представництво віднесено до категорії осіб для цілей розділу V «Податок на додану вартість» ПКУ, згідно з п. «г» пп. 14.1.139 ПКУ.

Платником ПДВ є особа, яка (див. пп. 1, пп. 2 п. 180.1 ПКУ):

• провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ;
• підлягає реєстрації як платник ПДВ.

Особа має зареєструватися в обов’язковому порядку, якщо обсяг постачання протягом 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ) (див. п. 181.1 ПКУ).

Таким чином, постійне представництво можна відразу під час його взяття на податковий облік зареєструвати платником ПДВ в порядку добровільної реєстрації, за процедурою ст. 183 ПКУ, подавши відповідну заяву до ДПС. Зареєструвавшись платником ПДВ добровільно, з дати реєстрації постійне представництво продає товари з нарахуванням ПДВ, а також отримує право на ПК у вартості придбань, включаючи придбані товари.

Або зареєструвати тільки після того, як обсяг постачання товарів постійним представництвом протягом 12 календарних місяців сукупно перевищить 1 млн грн. В такому разі до моменту реєстрації платником ПДВ товари продаються без нарахування ПДВ і представництво не має права на податковий кредит. І тільки після реєстрації на суму продажу слід нараховувати ПДВ. А також платник матиме право на податковий кредит.

***

Читайте також:

• Iноземне представництво: які правила оподаткування? (dtkt.ua)
• Нерезиденти: реєстрація, податковий облік та діяльність на території України (dtkt.ua)
• Взяття на податковий облік нерезидентів (dtkt.ua)
• Як представництву нерезидента подати декларацію з податку на прибуток? (dtkt.ua)