Забули нарахувати ЄСВ до рівня МЗП: які наслідки та виправлення?

Виробниче підприємство має у штаті прибиральницю (особа без інвалідності) за основним місцем роботи, працює неповний робочий день: 1 година = 74,5 грн. В серпні вона відпрацювала 42 годин, нарахували зарплату 3129 грн, премію - 1492 грн і індексацію -708 грн. Всього за серпень нараховано - 5329 грн. У цій ситуації, у підприємства постали запитання...

Запитання:

1) Чи потрібно донараховувати ЄСВ до мінімальної зарплати?

2) Які податкові наслідки загрожують, якщо потрібно було, ане зробили донарахування ЄСВ до мінімального рівня?

3) Які штрафи, пені потрібно нарахувати, у випадку недонарахування ЄСВ до мінімального?

4) Як виправити цю помилку в Додатку 1 Об’єднаної звітності за 3 квартал 2022?

5) Як виправити таку ж помилку допущену в Звіті з ЄСВ за 2020 рік?

Відповідь:

Чи потрібно донараховувати ЄСВ до мінімальної зарплати?

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Отже, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.

Проте за угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом працівникам може встановлюватись як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗпП).

У такому разі оплата праці провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку, тобто роботодавець має право нарахувати працівникові, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

При цьому роботодавець розраховує суму ЄСВ як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день.

Тобто, якщо дохід працівника за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу, в даному випадку, становить 5329 грн., що є менше за МЗП, то роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ за відповідний місяць не менше від мінімального розміру. Тож, у серпні 2022 р. потрібно було здійснити доплату, зазначивши суму 1171,00 грн (різниця між МЗП 6500,00 грн та фактичним доходом працівника за місяць 5329 грн) у графі 18 Додатка 1 Об’єднаної звітності з кодом «13», а у графі 20 – 257,62 грн. суму донарахованого ЄСВ.

Які податкові наслідки загрожують, якщо потрібно було, а не зробили донарахування ЄСВ до мінімального рівня? Які штрафи, пені потрібно нарахувати, у випадку недонарахування ЄСВ до мінімального?

Статтею 119 ПКУ та п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ передбачено штраф за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку, та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн, а за повторне протягом року – 2040 грн.

В даному випадку, Об’єднана звітність була подана за ІІІ квартал своєчасно, але з недостовірними даними, що призвели до заниження податкових зобов’язань, проте наразі виправляється допущена помилка, то штрафу не буде. Як і не буде штрафу за пунктами 2 та 6 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, оскільки, п. 9-11.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ передбачений мораторій на застосування штрафних санкцій, визначених ч. 11 ст. 25 цього Закону, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, на сьогодні це по 31 грудня 2022 включно.

Крім того, згідно з п. 9-21 розділу VIII Закону про ЄСВ тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються. Не нараховується в цьому періоді й пеня (п. 9-22 розділу VIII Закону про ЄСВ), а нарахована - підлягає списанню.

Але не уникнути адміністративної відповідальності, згідно з ст. 165-1 КпАП:

несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 нмдг, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства, ФОПа або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 нмдг. За повторні дії вчинені протягом року - штраф від 150 до 300 нмдг;
несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше 300 нмдг – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства, ФОПа або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 80 до 120 нмдг. За повторні дії вчинені протягом року – штраф від 150 до 300 нмдг.

Зазначимо, що Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував 14.11.2022 р. прийняти за основу законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану» № 7720, зокрема, в частині звільнення на період воєнного стану та впродовж трьох місяців після його скасування від адміністративної відповідальності платників ЄСВ за порушення порядку нарахування і строків сплати ЄСВ.

Тож, очікуємо!

Як виправити цю помилку в Додатку 1 Об’єднаної звітності за 3 квартал 2022 року?

В зазначеній ситуації, підприємство не визначило додаткову базу нарахування ЄСВ працівнику у серпні ІІІ кварталу 2022 р., тобто допущено сумову помилку у минулому звітному періоді. Таку помилку можна виправити, як у звітності з типом «Уточнююча» за ІІІ квартал, так і у звітності з типом «Звітна» за ІV квартал.

І так, у Додатку 1 Об’єднаної звітності (незалежно від обраного типу) суму доплати до ЄСВ виправляють за допомогою коду типу нарахувань (графа 9) «2» (розділ ІV Наказу773). Тип нарахування 13 в таких випадках вже не застосовується.

В самому ж додатку виправлення відображають наступним чином:

у гpафі «09» КТН «2»;
у графі 10 вказуємо місяць i рік, за який виправляється помилка (082022);
у графі 18 зазначається сума донарахованої доплати (1171,00 грн.);
у графі 20 зазначається сума ЄСВ нарахована на цю доплату (257,62 грн.);
графи 05-08, 21-24 заповнюються в загальному порядку.

Сума доданого ЄСВ з КТН «2» переноситься у розділ І головної частини об'єднаної звітності до рядків 4 та 4.1 (якщо працівник, особа з інвалідністю, то до рядка 4.1.1).

Як виправити таку ж помилку допущену в Звіті з ЄСВ за 2020 рік?

Незважаючи на те, що у 2020 р. подавався щомісячний Звіт з ЄСВ і помилка, у вигляді ненарахування ЄСВ до розміру МЗП, допущена у таблиці 6, виправляти її потрібно за діючою на сьогодні звітністю. Тобто за допомогою Додатку 1 Об’єднаної звітності.

Виправляється помилка аналогічно попередній (див. вище).

У випадку виправлення за допомогою уточнюючої, потрібно зайти у відповідний квартал 2020 р. та вибрати Об’єднану звітність. Додаток 1 заповнюється, як зазначено вище. А у титульному аркуші об'єднаної звітності з типом «Уточнююча» рядки з 07 по 110 не заповнюються. В рядку 061 зазначається кількість додатків Д1 та кількість аркушів, які він займає.