Лист з Районної військової адміністрації на звернення ПФУ

Ситуація. Працівники в листопаді 2021 р. повний місяць були у відпустці без збереження зарплати (на період карантину). Звільнення 4-х працівників припало на останній робочий день місяця, таким чином вони були у трудових відносинах повний місяць. У двох з них компенсація відпустки була меншою за МЗП. У звіті відображено, що працівники були повний місяць без збереження зарплати та звільненні останнім днем місяця, ЄСВ до мінімального розміру не донараховувалося.

Чи правомірно ПФУ вимагає донарахувати ЄСВ? На гарячій лінії ДПІ проконсультували, що треба було донараховувати ЄСВ. Якщо треба виправляти помилку, то як? Якщо ми вчинили правомірно, то на які статті Закону про ЄСВ посилатись у листі відповіді? Лист простий, вкинули в поштову скриньку 15.07.22 р., а відповідь просять надати 11.07.22 р.

Відповідь:

Відразу зазначимо, що вимога ПФУ правомірна, у зв’язку з чим роботодавцю потрібно доплатити ЄСВ та виправити помилку минулого періоду через тип «Звітний» об’єднаної звітності за поточний звітний квартал 2022 року.

Пояснимо.

У п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ зазначено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Отже, роботодавець повинен сплатити ЄСВ з МЗП (а не з фактичної бази нарахування), якщо:

• у поточному місяці працівнику нараховано виплати, тобто є база для нарахування ЄСВ (в зазначеному випадку було нараховано компенсацію за невикористані дні відпустки) і ця виплата менше МЗП (у листопаді 2021 р. МЗП становила 6000,00 грн). Звісно, якщо серед звільнених працівників є особа – зовнішній сумісник (22% ЄСВ) особа з інвалідністю (ЄСВ за ставкою 8,41% (п. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ), то ЄСВ сплачується з фактично нарахованої суми компенсації;
• компенсацію нараховано за основним місцем роботи;
• працівник, який звільняється має бути особою без інвалідності, тобто на його дохід має нараховуватися ЄСВ за ставкою 22 %;
• працівник перебував у трудових відносинах повний місяць (відпрацював усі робочі дні місяця).

Зазначимо, що на час перебування працівника у відпустці без збереження зарплати трудові відносини не перериваються. Крім того, згідно зі ст. 9 Закону про відпустки період перебування працівника у такій відпустці дає йому право на дні щорічної відпустки. Тож, звільнення працівника в останній день місяця (під час відпустки без збереження), виходить, що працівник перебував з роботодавцем повний місяць у трудових відносинах, тому останній мав виконати ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ та донарахувати його до мінімального розміру (1320,00 грн).

Отже, в даній ситуації, за двома працівниками, які звільнилися у листопаду потрібно доплатити ЄСВ, нарахований на різницю між МЗП та фактично нарахованим доходом. І ця різниця (графа 18) та сума нарахованої на нього ЄСВ (графа 20) відображатиметься в Додатку 1 об’єднаної звітності типом «Звітний» за поточний звітний квартал 2022 року наступним чином:

• у графі 9 - вказується код «2»;
• у графі 10 - місяць і рік, за який виправляємо помилку (листопад 2021);
• у графі 18 зазначається донарахована сума різниці між розміром мінімальної зарплати та базою нарахування ЄСВ;
• у графі 20 зазначається сума донарахованого ЄСВ на цю різницю.
• графа 25 - не заповнюється;
• графи 5,6,7,8,21-24 заповнюються в звичайному порядку, інші графи не заповнюються.

Доплачені суми ЄСВ за двох працівників з додатка 1 переносяться в рядки 4 та 4.1 розділу І головної частини об’єднаної звітності.

Крім того, потрібно надати відповідь на лист Районної військової адміністрації, на кшталт, що підприємством розглянуто лист з Районної військової адміністрації (№... від...) щодо звернення ПФУ в частині порушення вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Підприємство взяло зауваження до відома та проведено нарахування та доплату ЄСВ до мінімального розміру за листопад 2021 року в сумі … грн платіжним дорученням (№... від...).

Відповідно до цього зазначимо, що до платників єдиного внеску на період дії карантину не застосовуються штрафні санкції (п. 9 прим. 11.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464) та не нараховується пеня (п. 9 прим. 11.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464) за неповну сплату або несвоєчасну сплату сум єдиного внеску.