Чи виникає у постійного представництва дохід при отриманні коштів від нерезидента?

Постійне представництво нерезидента в Україні отримує кошти від нерезидента для утримання представництва, призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи), виплати зарплати і податків. Що в даному випадку буде доходом представництва?

Платник податку на прибуток – нерезидент

Спершу зазначимо, що платником податку на прибуток є нерезидент, а не його постійне представництво. Детальніше про це можна прочитати, наприклад, тут.

Тому за фінансовими результатами роботи постійного представництва складає фінзвітність і подає декларацію з податку на прибуток нерезидент. Хоча нерезидент може уповноважити постійне представництво на подання фінзвітності і декларації. Про це податкова писала тут.

Причому зазначена фінзвітність складається тільки за наслідками діяльності постійного представництва (див. тут).

Чи включаються отримані від нерезидента кошти до доходу представництва?

Тут податкова зазначила, що кошти, перераховані нерезидентом постійному представництву для його утримання або розрахунків з резидентами за надані послуги (виконані роботи) нерезиденту, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

З відповіді податкової випливає, що якщо за правилами бухобліку такі кошти включаються до складу доходів, то і для податкового обліку такі кошти будуть доходами. Відповідно, оплата за рахунок отриманих коштів послуг, зарплати, податків включатиметься до складу витрат постійного представництва.

На представництва іноземних суб’єктів господарювання поширюються норми Закону про бухоблік (див. ч. 1 ст. 2 цього Закону).

Для представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік).

Тобто, постійні представництва складають фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (форми № 1-м і 2-м) за правилами, установленими в НП(С)БО 25.

Особливості бухгалтерського обліку операцій між підприємством і його відокремленими підрозділами (до яких відносяться і постійні представництва) ми розглядали тут.

Там ми зазначали, що розрахунки між підприємством і його відокремленим підрозділом обліковуються на субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки».

Згідно з Інструкцією №291 на субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним:

  • відпуском матеріальних цінностей;
  • реалізацією продукції, робіт, послуг;
  • передачею витрат загальноуправлінської діяльності;
  • виплатою заробітної плати працівникам цих господарств;
  • за іншими видами розрахунків.

Передача активів (основних засобів, готової продукції, товарів тощо) від одного підрозділу (філії) іншому, виділеному на окремий баланс, відображається за кредитом рахунків обліку відповідних активів і дебетом субрахунку 683, а їх одержання - зворотною кореспонденцією цих рахунків.

Таким чином, якщо представництво виділено на окремий баланс, отримання коштів від нерезидента відображається в бухобліку представництва проводкою:

  • Дт 312 Кт 683.

А нарахування витрат відображається також у кореспонденції з субрахунком 683:

  • Дт 683 Кт 631 – отримані послуги від резидента;
  • Дт 631 Кт 311 – оплачені послуги;
  • Дт 683 Кт 661, 651 – нарахована зарплата, ЄСВ;
  • Дт 661 Кт 641, 642 – утримані ПДФО, ВЗ;
  • Дт 661 Кт 311 – перерахована зарплата на банківські рахунки працівників;
  • Дт 641, 642, 651 – перераховані до бюджетів ЄСВ, ПДФО, ВЗ.

Таким чином, щодо операцій, які наведені у запитанні, у постійного представництва не виникатимуть доходи і витрати. Відтак фінрезультат до оподаткування за цими операціями буде нульовий.

***

Читайте також: