Доплата за виконання обов’язків за вакантною посадою держслужбовця

Відповідно до ст. 31 Закону «Про державну службу» суб’єкт призначення може прийняти рішення:

1) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії «А» на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу;

2) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу;

3) про тимчасовий розподіл обов’язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу.

На час виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби здійснюється виплата, передбачена ч. 4 ст. 52 Закону «Про державну службу», крім випадку покладення виконання обов’язків на відповідного заступника (ч. 8 ст. 31 Закону «Про державну службу»).

Частиною 4 ст. 52 Закону «Про державну службу» визначено, що виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.

Нацагентство з питань державної служби в листі від 10.08.2020 р. №5738/13-20 зауважує, що аналізуючи зазначені положення Закону «Про державну службу», можна дійти висновку, що виконання обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії "Б", або виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби категорії "Б" може бути покладено як на державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії "Б", так і державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії "В".

Виплати, передбачені статтею 52 Закону, є обов'язковими.

Державному службовцю, на якого покладено виконання обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця, встановлюється виплата у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.

Однак, на думку НАДС, керівник підрозділу (заступник керівника) має володіти знаннями, вміннями і навичками, необхідними для виконання завдань, покладених на цей підрозділ. У зв'язку з чим при виконанні керівником структурного підрозділу (заступником керівника) обов'язків за вакантною посадою державного службовця цього структурного підрозділу або на час його тимчасової відсутності виплати не проводяться.

Тож, на нашу думку, виплати, передбачені ч. 4 ст. 52 Закону «Про державну службу», є обов’язковими для керівника іншого підрозділу, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього державного службовця або обов’язки за вакантною посадою державної служби. Навіть у випадку тимчасового увільнення з основної посади, адже в цьому разі держслужбовець все одно виконує обов’язки за вакантною посадою керівника іншого підрозділу.

Оформити зазначену виплату можна шляхом складання наказу (розпорядження) з посиланням на ст. 52 Закону «Про державну службу».