Пролонгація договору кредиту за попередній період

Підприємство у 2007 році отримало кредит від нерезидента, строк погашення якого 31.12.2017 р. На сьогодні не підписана пролонгація, однак відсотки за 2018-2021 рік нараховувались. Які наслідки в оподаткуванні можуть бути? Чи можна підписати додаткову угоду із зазначенням, що вона діє з 01.01.2018 р.?

Як передбачено пп. 44.1 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що наведено вище.

Разом з цим, згідно з ст. 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

При цьому, як визначено у ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Строк позовної давності по договорам з нерезидентами становить 4-ри роки. Але, якщо сторони продовжують визнавати заборгованість, то вважаємо, що розрахунок строку переривається.

Тобто, в першу чергу слід звернутись до умов договору. Якщо в ньому визначено, що нарахування процентів здійснюється до моменту погашення заборгованості, то вважаємо, що підприємство цілком може включати до складу витрат нараховані відсотки, навіть якщо пройшов час, в який така заборгованість має бути погашена (із складанням відповідного первинного документу, яким ці відсотки нараховано). Крім того, якщо сторонами така заборгованість визнається і визнавалась протягом цього періоду (наприклад, є листування, акти звірки тощо), то і підстав для її списання і спливу строку позовної давності немає.

І як було зазначено вище, сторони у додатковій умові щодо пролонгації дії строку договору або погашення боргу, можуть встановити, що її умови застосовуються до відносин і за період починаючи з 2018 року.

Відповідно, якщо заборгованість підприємством продовжувала визнаватись і визнавались нараховані відсотки, (передбачено, що вони нараховуються до терміну погашення заборгованості, а не спливу терміну її погашення встановленого в договорі), то вважаємо, що негативних наслідків в оподаткуванні не виникне.