Не виплачені дивіденди: який строк позовної давності?

Підприємством у 2011 році було нараховано дивіденди і сплачено з них податок. Виплату було здійснено частково. Відбувається продаж частки одного учасника іншому. Що з сумою невиплачених дивідендів? Чи можна їх виплатити зараз (через 10 років)?

Строк позовної давності

Після прийняття рішення про розподіл прибутку, зокрема, на виплату дивідендів (на підставі протоколу загальних зборів) у підприємства перед учасниками виникає зобов'язання – кредиторська заборгованість.

На дату прийняття рішення в обліку здійснюється спочатку нарахування дивідендів за власниками (Дт 441 Кт 443), а потім відображення заборгованості перед ними - Дт 443 Кт 671.

При цьому, на таку заборгованість діють ті ж самі строки позовної давності, як і на звичайну кредиторську заборгованість. За своєю правовою суттю позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки. Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦКУ). Разом з цим, перебіг строку позовної давності переривається (тобто починається з початку) при вчиненні особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Право на вимогу та виплату дивідендів

При продажу частки, новому власнику відходить лише сума нерозподіленого прибутку, а ось заборгованість по виплаті раніше нарахованих дивідендів так і залишається за старим власником як кредиторська заборгованість. Право на неї до нового власника не переходить.

Крім того, закінчення позовної давності за цивільними правовідносинами не є підставою для неприйняття позову. Якщо особа вважає за потрібне звернутися до суду навіть після закінчення терміну позовної давності, її позов приймається судом (ст. 267 ЦКУ) і підлягає розгляду на загальних засадах. У такому разі позовна давність застосовується за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Чи потрібно було списувати таку заборгованість?

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 ПСБО 11). У бухгалтерському обліку на суму списаної після закінчення строку позовної давності безнадійної заборгованості слід збільшити дохід записом - Дт 671 — Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Зауважимо, що тут на відміну від дебіторської заборгованості немає прив’язки до строку позовної давності. Тому, якщо підприємство весь цей час продовжувало визнавати свою заборгованість перед попереднім власником (в тому числі з документальним підтвердженням у вигляді складання періодично актів звірки або листування), то вважаємо, що обов’язку її списання не виникає. І така заборгованість відповідно може бути погашена записом - Дт 671 Кт 311 (301).

У випадку, коли заборгованість підприємством не списувалась, податкових наслідків при її виплаті немає.