Оподаткування імпорту послуг GPS-навігації та користування сервером
Підприємство, платник податку на прибуток і ПДВ, планує купувати у нерезидента (Литва) послуги GPS-навігації (користування програмним забезпеченням), а також користування сервером. Надалі ці послуги реалізовуватимуться на території України. Які особливості оподаткування?
ПДВ
Користування програмним забезпеченням (ПЗ)
Відповідно до пп. 14.1.225 ПКУ, платежі, отримані як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), не вважаються роялті.
Відповідно до п. 26-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ такі платежі тимчасово, з 01.01.2013 по 01.01.2023 р. звільняються від оподаткування ПДВ.
З наведеного випливає, що імпорт послуг GPS-навігації (користування ПЗ) звільняється від оподаткування ПДВ.
На наш погляд, на такі операції ПН не складається. Про це ми писали, приміром, тут. В декларації з ПДВ такі операції також не відображаються.
Але при подальшому постачанні зазначених послуг на території України ПН виписується і реєструється в ЄРПН в загальному порядку, як на звільнену від оподаткування операцію. Про особливості складання ПН ми писали, приміром, тут. Про заповнення декларації з ПДВ та додатка 5 до неї – тут, тут.
Користування сервером
Якщо користування сервером оформлено як оренда серверного простору, виходимо з такого.
Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Місцем постачання послуг із надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, а також послуг з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пп. "в" і "ґ" п. 186.3 ПКУ).
Оскільки місцем постачання нерезидентом послуг із надання в оренду (лізинг) рухомого майна (серверів) та інших послуг у сфері інформатизації резиденту - платнику ПДВ вважається місце, в якому такий резидент - платник ПДВ зареєстрований як суб'єкт господарювання (митна територія України), то операція з постачання вказаних послуг є об'єктом оподаткування ПДВ.
Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 ПКУ).
Таким чином, підприємство резидент, яке отримує послуги користування сервером, повинно нарахувати ПДВ, скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН.
Таку саму відповідь читаємо, приміром, в ІПК ДФСУ від 18.06.2018 р. № 2664/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Про особливості складання ПН при імпорті послуг від нерезидента можна прочитати тут.
Подальший продаж таких послуг на території України оподатковується ПДВ в загальному порядку.
Податок на репатріацію
Користування програмним забезпеченням (ПЗ)
Згідно з пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, доходи, виплачені нерезиденту у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента не оподатковується податком на репатріацію.
Тому за загальним правилом цей податок з виплачених нерезидентові доходів від послуг користування ПЗ, не сплачується.
Користування сервером
Підлягає оподаткуванню орендна плата за договорами оперативної оренди (п. «ґ» пп. 141.4.1 ПКУ).
В такому разі з вартості орендної плати сервера доведеться утримувати податок на репатріацію.
Особливості розрахунку і сплати податку на репатріацію ми розглядали, приміром, тут.
Але цей податок можна не утримувати, якщо є відповідний міжнародний договір між Україною і країною нерезидента про уникнення подвійного оподаткування, який передбачає інший порядок оподаткування і нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу й надав резиденту довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Детальніше про застосування цього правила, приміром, тут і тут.
Податок на прибуток
Якщо підприємство застосовує коригування на податкові різниці, може постати запитання про застосування різниці за пп. 140.5.4 ПКУ.
Про особливості застосування цієї різниці ми писали, приміром, тут, тут.
***
Читайте також: