Сплата за навчання працівника з подальшим утриманням суми із зарплати

Згідно з пп. 164.1 ПКУ, базою оподаткування доходу фізособи є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV ПКУ.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

При цьому, як передбачено пп. 165.1.31 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Як зазначено у пп. 14.1.257 ПКУ, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Тобто, сплачуючи за навчання працівника з умовою поверненням ним підприємству сплаченої суми (не залежно від строку повернення), підприємство фактично надає такому працівнику поворотну фінансову допомогу.

Таким чином, сплачена сума коштів за навчання не є доходом працівника, та відповідно не підлягає оподаткування ПДФО, ВЗ або військовим збором. Однак варто звернути увагу, що у підприємства на сплачену суму витрат також не виникатиме, оскільки передбачено, що по працівнику у підприємства виникатиме дебіторська заборгованість (тобто зменшення активів не відбудеться, а отже і умов для визнання витрат). Таким чином, сплата за навчання у даному випадку не призводить до жодних податкових наслідків, та не впливає на фінрезультат до оподаткування підприємства. Проте, варто зауважити, що підприємству та працівнику варто узгодити такі взаєморозрахунку відповідним договором про надання ПФД у вигляді сплати за навчання з подальшим.

Разом з цим, сума поворотної фінансової допомоги (в тому числі і у випадку сплати за навчання з подальшим вирахування з заробітної плати), яка надається суб’єктом господарювання фізичній особі (тобто вся сума у періоді сплати за навчання), відображається у ф. 4ДФ під ознакою доходу «197» (без зазначення сум нарахування та утримання ПДФО та ВЗ). Повернення фізособою коштів у звітності не відображаються.

Максимальний розмір утримань із заробітної плати

В першу чергу зауважимо, що прямо право на утримання коштів за заявою працівника із його заробітної плати у законодавстві не встановлено. Однак судова практика в цілому встає на сторону роботодавця. За умови дотримання всіх правила щодо відрахувань – суд, зазвичай, не вважає відрахування здійснені за заявою працівника - порушенням.

По друге, що утримання з заробітної плати відповідної встановленої суми слід здійснювати після вирахування з заробітної плати належних податків та зборів.

По трете, ст. 128 КЗпП встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. Крім того, згідно з ст. 129 КЗпП не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

Питання, чи можна це вважати утриманням на користь роботодавця спірне, зважаючи на те, що за працівником закріплено право вільно розпоряджатись своєю ЗП та те, що утримана сума коштів фактично не іде на користь роботодавця, а лише повертається йому і по суті є виплатою зарплати в негрошовій формі, а не утриманням. Тому на дату такого зарахування заборгованості з наданої поворотної фіндопомоги в рахунок виплати зарплати потрібно сплатити відповідні платежі – ПДФО, військовий збір та ЄСВ, що припадають на зараховану суму.

Або ж як інший і найбільш безпечний варіант, здійснюється виплата працівникові повної суми заробітної плати з подальшим поверненням будь якої суми таким працівником на рахунок підприємства, або у касу.