Оподаткування при отриманні від нерезидента плати за фрахт, послуги терміналу

Підприємство на загальній системі оподаткування, резидент України, укладає з нерезидентом (Болгарія) договір на ТЕП – морське перевезення контейнерів. Нерезидент виставляє інвойс (плюс коносамент на морські перевезення), де окремими рядками зазначає фрахт, послуги терміналу за вантажні послуги. Яке оподаткування?

ПДВ

Фрахт

Це питання ми розглядали тут.

Місцем постачання зазначених послуг буде місце реєстрації постачальника (див. пп. 186.4 ПКУ). А тому з огляду на п. 185.1 ПКУ отримання таких послуг не є об’єктом оподаткування. Це означає, що підприємство - резидент України, не нараховує ПДВ на отриману послугу, не складає ПН.

Послуги терміналу за вантажні послуги

Варто з’ясувати у нерезидента, які конкретно послуги надаються в рамках цієї послуги, яка названа - «послуги терміналу за вантажні перевезення». Адже це можуть бути різні види послуг.

Наприклад, це можуть бути послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг. Згідно з пп. «а» пп. 186.2.1 ПКУ місце постачання таких послуг – місце їх фактичного постачання. Отже, якщо термінал знаходиться за межами митної території України, і місце постачання буде за такими межами, така операція не буде об’єктом оподаткування ПДВ. ПН не складатиметься. А якщо термінал буде на митній території України, потрібно буде нараховувати ПЗ з ПДВ і складати ПН на послуги від нерезидента. Про особливості складання такої ПН можна прочитати, приміром, тут.

Податок на репатріацію

Фрахт

При оплаті нерезиденту фрахту з такого доходу за загальним правилом утримується податок на репатріацію за ставкою 6% (див. пп. 141.4.4 ПКУ). Про пов’язані з цим особливості ми писали тут.

Особливості розрахунку і сплати податку на репатріацію ми розглядали тут.

Але цей податок можна не утримувати, якщо є відповідний міжнародний договір між Україною і країною нерезидента про уникнення подвійного оподаткування, який передбачає інший порядок оподаткування і нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу й надав резиденту довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Детальніше про застосування цього правила тут і тут.

Але якщо нерезидент не надасть відповідної довідки, податок на репатріацію доведеться утримувати.

Послуги терміналу за вантажні послуги.

Перелік доходів, з яких сплачується податок на репатріацію, наведено в пп. 141.4.1 ПКУ. Послуг терміналу там немає. Поряд з цим згідно із п. «к» пп. 141.4.1 ПКУ податок на репатріацію не справляється з доходів у вигляді компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента.

Тому, на наш погляд, із зазначених послуг податок на репатріацію не утримується, оскільки це доходи у вигляді компенсації послуг від нерезидента.

Податок на прибуток (податкові різниці)

Збільшення фінрезультату за пп. 140.5.2 ПКУ

Ця різниця застосовується, якщо розглядувані послуги відносяться до контрольованих операцій, згідно з ст. 39 ПКУ.

Збільшення фінрезультату за пп. 140.5.4 ПКУ

Ця різниця застосовується, якщо послуги придбані у нерезидента (крім операція, які відносяться до контрольованих операцій, згідно з ст. 39 ПКУ):

  • зареєстрованого у державах, включених до Переліку №1045 (від 27.12.2017 р.);
  • організаційно-правова форма якого включена до Переліку №480 (від 04.07.2017 р.).

Але Болгарії в цих переліках немає. Тому зазначена різниця в розглядуваній ситуації, на наш погляд, не застосовується.