Доплата за роботу у нічний час під час воєнного стану

Чи потрібно проводити доплату охоронцям у розмірі 40% за роботу у нічний час (22:00-06:00) під час військового стану?

Війна внесла корективи не тільки в життя людей, але й у трудові відносини працівників і підприємств. Наразі, у роботодавця постало питання проведення доплати сторожу за роботу в нічні години.

З 24 березня 2022 р. почав діяти Закон № 2136, яким і визначаються особливості трудових відносин під час воєнного стану.

Так, у Законі № 2136 зазначено, що на час воєнного стану:

1. не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час (ст. 8 Закону № 2136):

  • вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року;
  • особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

2. дозволяється застосування праці (ст. 9 Закону № 2136):

  • жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;
  • працівників, які мають дітей (крім випадків, визначених ст. 8 Закону № 2136) можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.

Крім того, визначено, що на час воєнного стану ч. 1 та 2 ст. 54 КЗпП не застосовуються, а саме:

  • скорочення на одну годину в нічний час тривалості роботи (зміни). Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу;
  • тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Підсумовуючи зазначене, зрозуміло, що Закон № 2136 не вніс жодних змін в оплату нічних годин, передбачених ст. 108 КЗпП.

Тож, оплата нічних годин, як і раніше, здійснюється за ст. 108 КЗпП. Відповідно до цієї статті робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

При цьому, підприємство самостійно може встановити і інший відсоток доплати працівникам за роботу у нічний час, головне, щоб він не був меншим за 20% тарифної ставки (окладу).