Чи нараховувати ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ на металобрухт, який утворився як відходи?

Якщо підприємство продаватиме брухт (товарної позиції 4707 за УКТ ЗЕД), який є в Переліку №15, операція продажу такого брухту звільнятиметься від оподаткування ПДВ згідно з пп. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Але якщо товари, придбані з ПДВ, використовуються у звільнених від оподаткування операціях відповідно до підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ згідно з пп. 198.5 ПКУ.

Нехай підприємство придбало метал:

• Дт 201 Кт 631 – 32 000 грн (на суму без ПДВ);
• Дт 641 Кт 631 – 6 400 грн (відображено ПК з ПДВ).

Далі цей метал відпустило у виробництво:

• Дт 23 Кт 201 – 32 000 грн.

Проте певна частина металу пішло у відходи і оприбутковано як металобрухт:

• Дт 209 Кт 23 – 667 грн.

Відповідно до пп. 2.13 Методрекомендацій №2, зворотні відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням. Прикладами відходів виробництва можуть бути стружка, обрубки металу, обрізки тканини тощо.

Первісна вартість запасів, що надійшли на склад від забракованих виробів та зворотних відходів виробництва, ліквідації основних засобів, визначається за чистою вартістю реалізації, якщо такі запаси призначені для реалізації, або в оцінці їх можливого використання.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).

Згідно з пп. 13 додатку 3 до Методрекомендацій №2, оприбуткування відходів виробництва відображається проведенням: Дт 20 Кт 23.

З наведеного випливає, що оприбуткований підприємством металобрухт відноситься до поняття зворотних відходів, які відображаються за вартістю їх реалізації проведенням: Дт 20 Кт 23, зменшуючи таким чином виробничу собівартість основної продукції.

Відтак на баланс, в дебет рахунку 20 металобрухт оприбутковується не за собівартістю металу, а за очікуваної ціною реалізації металобрухту.

Наприклад, метал придбали за ціною 32 грн за 1 кг, у кількості 1 000 кг, на суму 32 000 грн (32 х 1 000), окрім того ПДВ 6 400 грн.

А металобрухт оприбуткували за ціною 6,67 грн за 1 кг, всього за 100 кг – 667 грн (6,67 х 100).

Зазначений металобрухт буде проданий і операція продажу звільнятиметься від оподаткування згідно з пп. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Чи потрібно в цій ситуації нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?

На жаль, однозначної відповіді на це питання норми пп. 198.5 ПКУ не дають.

За буквального розуміння, компенсуюче ПДВ нараховується, якщо товари придбані з ПДВ, і далі ці ж самі товари використані у звільнених операціях. Тобто, якщо придбали метал за 32 000 грн., окрім того ПДВ 6 400 грн., а потім його ж продали як металобрухт, потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ. Причому базою оподаткування згідно з пп. 189.1 ПКУ є ціна придбання товарів. Отже, компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ становитиме 6 400 грн (32 000 х 20%).

Але в розглядуваній ситуації придбані товари (метал) використані у виробництві продукції. Зазначена продукція буде оподатковуватися ПДВ в загальному порядку. Тобто, придбаний метал використаний в оподатковуваних операціях. Це означає, що відсутні підстави нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.

Що стосується оприбуткованого металобрухту, то він отриманий з виробництва як відходи, а не придбаний на стороні. Причому оприбутковано металобрухт не за ціною придбаного металу, а за очікуваною ціною реалізації металобрухту, яка є значно нижчою за ціну металу. Для металобрухту, на наш погляд, не виконуються формальні вимоги пп. 198.5 ПКУ, тому ПЗ з ПДВ, повторимося, не нараховується.

Це ми навели логіку буквального розуміння норми пп. 198.5 ПКУ.

Проте можемо припустити, що податкова матиме іншу точку зору. Наприклад, вона може міркувати таким чином. Частина придбаного товару (металу) оприбуткована як металобрухт, за значно нижчою ціною, аніж ціна придбання цього металу. Цей металобрухт використано у звільнений від оподаткування операції. Можна стверджувати, що придбаний метал використаний у звільненій від оподаткування операції, але не на всю вартість його придбання, а тільки на частину такої вартості. Отже, на таку частину, фактично на ціну оприбуткування металобрухту потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.

Звісно, що в таких міркуваннях є логіка, хоч вона і дещо суперечить формальним нормам пп. 198.5 і пп. 189.1 ПКУ.

Оскільки, як вже зазначалося, однозначної чіткої відповіді на розглядуване питання пп. 198.5 ПКУ не дає, може бути доречним для уникнення можливих непорозумінь з податківцями отримати індивідуальну податкову консультацію.

В будь-якому разі, підприємство може спробувати не нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ, але варто бути готовим до можливих суперечок з податковою, мати хист доводити власну правоту. Але хто в підсумку переможе в таких суперечках – невідомо. Якщо підприємство не готове сперечатися, може бути доречнішим нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ.