# ProPodatki.com.ua

> Все про податки для ФОП

Language: uk
URL: https://propodatki.com.ua/

All pages on this site are available as clean Markdown by adding the header `Accept: text/markdown` to any HTTP request.
REST API: https://propodatki.com.ua/wp-json/mescio-for-agents/v1/markdown?url={page_url}

## Pages

- [Головна](https://propodatki.com.ua/): Новини Більше новин → Питання та відповіді
- [Новини](https://propodatki.com.ua/news/)
- [Політика конфіденційності](https://propodatki.com.ua/privacy-policy/): Ми піклуємося про конфіденційність відвідувачів нашого Сайту. Опрацьовуючи ваші Персональні дані ми діємо відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» та Загального регламенту про захист даних ЄС (Регламент (UE) 2016/679 або «GDPR»). ProPodatki.com.ua (далі Контролер даних) розробив цю Політику
- [Контакти](https://propodatki.com.ua/contacts/)

## Blog Posts

- [Безнадійна заборгованість у бухобліку і ЄП: що враховувати](https://propodatki.com.ua/beznadijna-zaborgovanist-u-buhobliku-i-yep-shho-vrahovuvaty/) (2026-06-04): Списання заборгованості у платника ЄП 3 групи: коли це дохід, а коли – ні Кредиторська / дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, для цілей п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ вважається безнадійною. Для платників ЄП
- [Звільнення за угодою сторін чи за власним бажанням: у чому різниця](https://propodatki.com.ua/zvilnennya-za-ugodoyu-storin-chy-za-vlasnym-bazhannyam-u-chomu-riznyczya/) (2026-06-04): У чому полягає відмінність між звільненням за угодою сторін і припиненням трудових відносин з ініціативи працівника (за власним бажанням)? Законодавець розрізняє припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) та з ініціативи працівника (ст. 38
- [Матдопомога працівникам: коли це зарплата, а коли – благодійність](https://propodatki.com.ua/matdopomoga-praczivnykam-koly-cze-zarplata-a-koly-blagodijnist/) (2026-06-04): Коли матеріальна допомога працівникам прирівнюється до зарплати? Для ПДФО заробітна плата – це вся оплата за трудовим договором: основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Якщо матеріальна допомога має систематичний характер, надається всім або більшості працівників (наприклад, допомога на оздоровлення),
- [ДПС і НБУ посилили контроль за валютними операціями бізнесу](https://propodatki.com.ua/dps-i-nbu-posylyly-kontrol-za-valyutnymy-operacziyamy-biznesu/) (2026-06-04): Державна податкова служба, Національний банк України, Офіс Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки, Державна митна служба, Держфінмоніторинг послідовно розвивають співпрацю для підвищення прозорості фінансових і зовнішньоторговельних операцій, а також забезпечення належного функціонування фінансової системи. Для створення належної координації роботи між державними
- [Форми немає, а штраф є!](https://propodatki.com.ua/formy-nemaye-a-shtraf-ye/) (2026-06-04): Питання: Чи необхідно платнику сплачувати та чи будуть застосовуватися штрафні санкції за несплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо станом на граничний термін сплати не затверджено форму звіту, та протягом якого терміну необхідно сплатити такий внесок після затвердження
- [Іноземний податок на прибуток: як зменшити податок в Україні](https://propodatki.com.ua/inozemnyj-podatok-na-prybutok-yak-zmenshyty-podatok-v-ukrayini/) (2026-06-04): Обмеження щодо зарахування іноземного податку на прибуток в Україні Податок на прибуток, сплачений підприємством за кордоном із доходів з іноземних джерел, може бути зарахований при сплаті податку на прибуток в Україні (п.п. 141.4.9 ПКУ). Зараховується лише сума, розрахована за правилами
- [Факторинг і ПДВ: коли операція не оподатковується](https://propodatki.com.ua/faktoryng-i-pdv-koly-operacziya-ne-opodatkovuyetsya/) (2026-06-04): Поняття факторингу Згідно з ст. 1077 ЦКУ, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право
- [Коли ДПС скасовує реєстрацію РРО: повний перелік підстав](https://propodatki.com.ua/koly-dps-skasovuye-reyestracziyu-rro-povnyj-perelik-pidstav/) (2026-06-04): Відповідно до Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547, реєстрація реєстратора розрахункових операцій діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у встановлених випадках, вона діє
- [ДПС затвердила Перелік платників «білого» бізнесу](https://propodatki.com.ua/dps-zatverdyla-perelik-platnykiv-bilogo-biznesu/) (2026-06-04): Державна податкова служба затвердила Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на травень. До нього включено 9 251 суб’єкт господарювання. Порівняно з попереднім переліком кількість таких платників зросла на 260 суб’єктів господарювання, або майже на 3
- [Податкові пільги з прибутку: відображаємо у Декларації](https://propodatki.com.ua/podatkovi-pilgy-z-prybutku-vidobrazhayemo-u-deklaracziyi/) (2026-06-04): Облік податкових пільг Платник податків зобов’язаний відображати інформацію про суми податків, не сплачених до бюджету через податкові пільги, та напрями використання таких коштів (п.п. 16.1.6 ПКУ). Порядок обліку сум пільг встановлено постановою № 1233, Довідники податкових пільг (у т.ч. з
- [Фінансування власної генерації для бізнесу під 10% річних](https://propodatki.com.ua/finansuvannya-vlasnoyi-generacziyi-dlya-biznesu-pid-10-richnyh/) (2026-06-04): Середній та великий бізнес може подавати заявки на нову державну програму підтримки проєктів розподіленої генерації. Програма дозволить підприємствам залучати кредити під 10% річних для будівництва нових генеруючих потужностей, систем накопичення енергії та іншої критично важливої енергетичної інфраструктури. Максимальна сума кредитування
- [Працевлаштування неповнолітніх: головні правила, права та обмеження](https://propodatki.com.ua/praczevlashtuvannya-nepovnolitnih-golovni-pravyla-prava-ta-obmezhennya/) (2026-06-04): Відповідно до законодавства України, неповнолітніми вважаються особи віком до 18 років. У трудових відносинах вони мають такі ж права, як і повнолітні працівники, проте держава гарантує їм особливий захист: спеціальні пільги щодо охорони праці, робочого часу та відпусток. Вікові обмеження
- [Аліменти з-за кордону: як виконати рішення українського суду](https://propodatki.com.ua/alimenty-z-za-kordonu-yak-vykonaty-rishennya-ukrayinskogo-sudu/) (2026-06-03): Виконання рішення українського суду за кордоном Сучасні міжнародні механізми дають можливість забезпечити виконання українських судових рішень за кордоном, а отже — підтримати людей у ситуаціях, коли захист їхніх прав виходить за межі однієї держави. Практика показує, що саме справи про
- [Продаж авто юрособою на ЄП 3 групи: облік та податкові наслідки](https://propodatki.com.ua/prodazh-avto-yurosoboyu-na-yep-3-grupy-oblik-ta-podatkovi-naslidky/) (2026-06-03): Правила визначення об'єкта оподаткування ЄП Для юридичних осіб – платників ЄП дохід від продажу основних засобів визначається як сума коштів, отриманих від їх продажу. Юрособи — платники ЄП групи 3 визначають об’єкт оподаткування ЄП при продажу ОЗ по-особливому. А саме,
- [ДПС бачить ризики: бізнес отримав понад 40 тисяч попереджень](https://propodatki.com.ua/dps-bachyt-ryzyky-biznes-otrymav-ponad-40-tysyach-poperedzhen/) (2026-06-03): Державна податкова служба активно розвиває сервісний підхід у роботі з платниками. Щоб допомогти вчасно виявляти та усувати можливі ризики менше ніж за рік ДПС надіслала платникам понад 40 тисяч інформаційних повідомлень. Всі вони надсилаються через Електронний кабінет платника. Такий механізм
- [Дія запускає бета-тест нової послуги для працівників на ТОТ](https://propodatki.com.ua/diya-zapuskaye-beta-test-novoyi-poslugy-dlya-praczivnykiv-na-tot/) (2026-06-03): Звільнення з роботи на тимчасово окупованих територіях — Дія збирає тестувальників для нової послуги в Дії. Якщо через окупацію або бойові дії ви втратили зв’язок із роботодавцем і не можете припинити трудові відносини — записуйтеся на бета-тест нової послуги в
- [Фактична перевірка: що можуть вимагати податківці?](https://propodatki.com.ua/faktychna-perevirka-shho-mozhut-vymagaty-podatkivczi/) (2026-06-03): Ще у попередній статті ми детально висвітлювали аналогічну тему: "Не дали документи на фактичній перевірці: чим це загрожує?" Повноваження податківців Фактична перевірка проводиться за місцем фактичного здійснення діяльності чи розташування об’єктів платника і охоплює: дотримання правил обігу готівки, застосування РРО/ПРРО,
- [Річний звітний період з прибутку: коли втрачається право?](https://propodatki.com.ua/richnyj-zvitnyj-period-z-prybutku-koly-vtrachayetsya-pravo/) (2026-06-03): Право на застосування річного звітного періоду Базовими податковими (звітними) періодами для податку на прибуток є календарні квартал, півріччя, три квартали та рік, відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з початку року. Згідно з п.
- [Талони та смарт-карти на пальне: коли СГ стає платником акцизу?](https://propodatki.com.ua/talony-ta-smart-karty-na-palne-koly-sg-staye-platnykom-akczyzu/) (2026-06-03): Суб’єкт господарювання стає платником акцизного податку, якщо він реалізує пальне (п.п. 212.1.15 ПКУ), тобто здійснює фізичну передачу пального (відвантаження, відпуск) будь‑яким особам чи для власного споживання (п.п. 14.1.212 ПКУ). Такі особи зобов’язані зареєструватись платниками акцизу не пізніше ніж за 3
- [Кошти з рахунка ФОП-єдинника на власні потреби: чи є податкові наслідки?](https://propodatki.com.ua/koshty-z-rahunka-fop-yedynnyka-na-vlasni-potreby-chy-ye-podatkovi-naslidky/) (2026-06-03): Питання: Чи може ФОП – платник ЄП використовувати кошти з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб? Ми пояснили платникам податків, як правильно оформлювати призначення платежу при переказі коштів на особисту карту з підприємницького рахунку у
- [Форма 5ДР: як оновити дані в Держреєстрі фізосіб](https://propodatki.com.ua/forma-5dr-yak-onovyty-dani-v-derzhreyestri-fizosib/) (2026-06-03): Зміна даних платника податків: як і куди подавати форму 5ДР Фізична особа повинна повідомити податковий орган про зміну даних (ПІБ, місце проживання тощо), які вносяться до облікової картки платника податків, протягом місяця з дня змін. Для цього подається заява за
- [Українцям і бізнесу нагадали про компенсації за збитки від війни](https://propodatki.com.ua/ukrayinczyam-i-biznesu-nagadaly-pro-kompensacziyi-za-zbytky-vid-vijny/) (2026-06-03): Вкотре атаковано українські міста. Є загиблі та поранені. Пошкоджені будинки, підприємства й об’єкти інфраструктури. Якщо ви або ваш бізнес постраждали через російську агресію — подавайте заяву до міжнародного Реєстру збитків через Дію. Кожна заява допомагає фіксувати завдану шкоду та формувати
- [ДПСУ оновила «Єдине вікно» подання звітності](https://propodatki.com.ua/dpsu-onovyla-yedyne-vikno-podannya-zvitnosti/) (2026-06-03): На сайті ДПС оприлюднено оновлення до програмного забезпечення подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.34.5.0 станом на 28.05.2026. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2025 року по 28.05.2026 року включно та
- [Чи може роботодавець звільнити працівника за «невідповідність» посаді?](https://propodatki.com.ua/chy-mozhe-robotodavecz-zvilnyty-praczivnyka-za-nevidpovidnist-posadi-6/) (2026-06-03): Так, роботодавець має право звільнити працівника за невідповідність займаній посаді, але тільки за певних умов, передбачених законодавством. Звільнення за невідповідність посаді передбачено пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП. Це означає, що невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі
- [Безпечність товарів по-європейськи: бізнесу готують нові обов’язки](https://propodatki.com.ua/bezpechnist-tovariv-po-yevropejsky-biznesu-gotuyut-novi-obovyazky/) (2026-06-03): Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднило проєкт Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі – проєкт Закону). Проєкт Закону розроблено з метою імплементації Регламенту (ЄС) 2023/988 Європейського Парламенту та Ради від 10 травня 2023 р. про загальну
- [Юрособа‑«єдинник» і нерезидент: коли подавати декларацію з прибутку](https://propodatki.com.ua/yurosoba-yedynnyk-i-nerezydent-koly-podavaty-deklaracziyu-z-prybutku/) (2026-06-02): Податок на прибуток: хто та як заповнює «Особливі відмітки» в декларації Платниками податку на прибуток‑резидентами є не лише класичні юрособи на загальній системі, а й: юридичні особи‑«єдинники» у визначених випадках, іноземні компанії з місцем ефективного управління в Україні, учасники індустріальних
- [ДПС виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон](https://propodatki.com.ua/dps-vyyavyla-oznaky-masshtabnoyi-shemy-vyvedennya-koshtiv-za-kordon/) (2026-06-02): Державна податкова служба України виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів господарювання. Йдеться про понад 2,3 тисячі компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн і після цього фактично зникли. Аналіз вказує на
- [ДАР: безвідсоткові кредити фермерам до 1 млн грн](https://propodatki.com.ua/dar-bezvidsotkovi-kredyty-fermeram-do-1-mln-grn/) (2026-06-02): З 2 червня 2026 року в Державному аграрному реєстрі (ДАР) розпочинається прийом заявок від фермерських господарств на отримання фінансової підтримки для розвитку виробництва та диверсифікації діяльності. Фермери зможуть отримати до 1 млн гривень безвідсоткового кредиту терміном до 5 років із
- [Резиденти Дія Сіті/Дефенс Сіті: контрольовані операції під прицілом](https://propodatki.com.ua/rezydenty-diya-siti-defens-siti-kontrolovani-operacziyi-pid-pryczilom/) (2026-06-02): Дія Сіті та Дефенс Сіті: трансфертне ціноутворення залишається обов’язковим Спеціальні режими Дефенс Сіті та Дія Сіті не скасовують вимоги Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення. Резиденти, які здійснюють контрольовані операції, мають дотримуватися принципу «витягнутої руки», коригувати фінрезультат, якщо договірні ціни відхиляються
- [Як працюватиме бронювання після оновлення критеріїв критичності: роз’яснення Мінекономіки](https://propodatki.com.ua/yak-praczyuvatyme-bronyuvannya-pislya-onovlennya-kryteriyiv-krytychnosti-rozyasnennya-minekonomiky/) (2026-06-02): Кабінет Міністрів України 30 травня 2026 року ухвалив рішення, яке робить систему бронювання військовозобов’язаних більш прозорою, справедливою та захищеною від зловживань. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану.
- [Санкції за відсутність обов’язкових реквізитів Z- звіту](https://propodatki.com.ua/sankcziyi-za-vidsutnist-obovyazkovyh-rekvizytiv-z-zvitu/) (2026-06-02): Відсутність обов’язкового реквізиту у фіскальному звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку). За рішенням контролюючих органів до СГ, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор, у
- [Аудиторський звіт: чи повторно подавати фінзвітність до ДПС?](https://propodatki.com.ua/audytorskyj-zvit-chy-povtorno-podavaty-finzvitnist-do-dps/) (2026-06-02): Питання: Чи необхідно разом з аудиторським звітом повторно подавати фінансову звітність, якщо повний комплект фінансової звітності було подано разом з річною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств та показники фінансової звітності не змінилися? Обов'язок подавати фінзвітність двічі Інформацію щодо
- [Бізнес закликає до реформування е-документообігу за стандартами ЄС](https://propodatki.com.ua/biznes-zaklykaye-do-reformuvannya-e-dokumentoobigu-za-standartamy-yes/) (2026-06-02): Європейська Бізнес Асоціація закликала владу підтримати реформу електронного документообігу та ухвалити законопроєкт №14414 щодо гармонізації українського законодавства з нормами ЄС у сфері цифрових документів. У Асоціації наголошують, що чинне регулювання е-документообігу вже не відповідає сучасним автоматизованим бізнес-процесам та європейським підходам.
- [Таблиця даних: типові помилки, через які відмовляє ДПС](https://propodatki.com.ua/tablyczya-danyh-typovi-pomylky-cherez-yaki-vidmovlyaye-dps/) (2026-06-02): Таблиця даних особливості подання Таблиця даних платника податку – це зведена інформація про коди видів економічної діяльності (КВЕД), коди товарів (УКТЗЕД) та послуг (ДКПП), які платник регулярно постачає, виготовляє та реалізує на території України. Вона подається для упередження зупинення реєстрації
- [Земельний податок: хто з юросіб повністю звільнений](https://propodatki.com.ua/zemelnyj-podatok-hto-z-yurosib-povnistyu-zvilnenyj/) (2026-06-02): Пільги із земельного податку для юросіб: хто звільняється і як звітувати Статтею 282 ПКУ визначені пільги щодо сплати податку за землю для юридичних осіб. Зокрема від сплати податку звільняються: санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об'єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні заклади
- [Чи можна звільнити опікуна при скороченні штату](https://propodatki.com.ua/chy-mozhna-zvilnyty-opikuna-pry-skorochenni-shtatu/) (2026-06-02): Чи можна звільнити у зв’язку зі скороченням штату працівницю, яка є опікуном своєї матері? Згідно з частиною третьою статті 184 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років
- [Зміна групи ЄП ФОП після перевищення ліміту: алгоритм дій](https://propodatki.com.ua/zmina-grupy-yep-fop-pislya-perevyshhennya-limitu-algorytm-dij/) (2026-06-02): Відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені п. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей: Платники ЄП 1 групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, який у 2026 році становить 1 444 049
- [Бізнес обговорив з Мінрозвитку впровадження е-ТТН](https://propodatki.com.ua/biznes-obgovoryv-z-minrozvytku-vprovadzhennya-e-ttn/) (2026-06-02): Відбулась розширена зустріч Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації з Сергієм Деркачем, заступником Міністра розвитку громад та територій України, та командою Міністерства. У фокусі обговорення був законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо впровадження товарно-транспортної накладної
- [Програмний РРО: безкоштовний сервіс від ДПС](https://propodatki.com.ua/programnyj-rro-bezkoshtovnyj-servis-vid-dps/) (2026-06-01): Цифрові рішення стають стандартом для української торгівлі. Використання програмних РРО (ПРРО) замість традиційних апаратів стало справжньою технологічною зміною для малого бізнесу, яка зробила фіскалізацію доступнішою та простішою. ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) — це програмне рішення, яке виконує функції касового
- [Вимоги до платоспроможності страховика буде оновлено](https://propodatki.com.ua/vymogy-do-platospromozhnosti-strahovyka-bude-onovleno-2/) (2026-06-01): Національний банк пропонує до обговорення зміни до вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика (далі – Проєкт). Проєкт розроблений з метою приведення Положення про встановлення вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика у відповідність до вимог законодавства України
- [Анулювання ПДВ: ПЗ на неоплачену кредиторку](https://propodatki.com.ua/anulyuvannya-pdv-pz-na-neoplachenu-kredytorku/) (2026-06-01): Не оплачений ПК = Безоплатна передача Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку
- [Повернення ФОП на ЄП: чи можливо у поточному році?](https://propodatki.com.ua/povernennya-fop-na-yep-chy-mozhlyvo-u-potochnomu-roczi/) (2026-06-01): Чи може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування ФОП, яка на початок року була платником ЄП та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня)? Відповідно до п.п.
- [Вартість путівки як база для ЄСВ](https://propodatki.com.ua/vartist-putivky-yak-baza-dlya-yesv/) (2026-06-01): Путівки працівникам: чи нараховувати ЄСВ Для роботодавців (підприємства, установи, організації) базою нарахування ЄСВ є: вся нарахована працівнику зарплата: основна, додаткова; інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, плюс винагороди за ЦПД. Перелік таких виплат визначається Інструкцією
- [Вина і лікеро-горілчані: як заповнювати коди 37, 42, 60](https://propodatki.com.ua/vyna-i-likero-gorilchani-yak-zapovnyuvaty-kody-37-42-60/) (2026-06-01): Звіти 1-ВП та 1-ОП: обов’язкові узагальнені коди Наказом Мінфіну від 22.12.2025 № 641 затверджено форми звітів № 1-ВП (місячний і річний) та № 1-ОП, Порядок їх заповнення і Коди, одиниці виміру та види продукції/товару/сировини. Якщо у відповідних розділах цих звітів
- [Прострочена реєстрація ПН: коли кредит не втрачається](https://propodatki.com.ua/prostrochena-reyestracziya-pn-koly-kredyt-ne-vtrachayetsya/) (2026-06-01): Податковий кредит формується лише за ПН/РК, зареєстрованими в ЄРПН, митними деклараціями або іншими документами з п. 201.11 ПКУ. Якщо платник не включив суму ПДВ до кредиту у звітному періоді його формування, він може зробити це протягом 365 календарних днів з
- [Помилки 2021–2024: як правильно уточнювати 4ДФ](https://propodatki.com.ua/pomylky-2021-2024-yak-pravylno-utochnyuvaty-4df/) (2026-06-01): Виправлення помилок минулих періодів Наказ Мінфіну № 39 від 24.01.2025 змінює форму та Порядок заповнення об’єднаного Податкового розрахунку (ПДФО, ВЗ, ЄСВ). Уперше нову форму треба було подати за січень 2025 року. Розрахунок за IV квартал 2024 року (до 10.02.2025) подається
- [До 1 липня – дедлайн подачі звітів за стандартами FATCA та CRS](https://propodatki.com.ua/do-1-lypnya-dedlajn-podachi-zvitiv-za-standartamy-fatca-ta-crs/) (2026-06-01): Фінансові агенти зобов’язані щороку до 1 липня (до 00:00 за київським часом) подавати до ДПС звіт про підзвітні рахунки. Нормативна база Звітність подається в межах двох ключових міжнародних документів: Угода FATCA – угода між Урядами України та США для поліпшення
- [Код КАТОТТГ в декларації з екоподатку: який рівень зазначати?](https://propodatki.com.ua/kod-katottg-v-deklaracziyi-z-ekopodatku-yakyj-riven-zaznachaty/) (2026-06-01): Особливості декларації Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 715 (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків. Ідентифікаторами електронних форм Декларації є: F0302006 (для фізичних осіб); J0302006 (для юридичних осіб) разом з
- [Декларація фізособи: штрафи за неподання](https://propodatki.com.ua/deklaracziya-fizosoby-shtrafy-za-nepodannya/) (2026-06-01): Донарахування податків: штраф 10–50 % Якщо за результатами перевірки контролюючий орган донараховує податкове зобов’язання (або інше контрольоване зобов’язання), то: платнику нараховується штраф 10 % від суми донарахування (п. 123.1 ПКУ); якщо доведено умисел платника – штраф зростає до 25 %;
- [Як отримати розрахунок заборгованості за аліментами](https://propodatki.com.ua/yak-otrymaty-rozrahunok-zaborgovanosti-za-alimentamy/) (2026-05-31): Аліменти — це кошти, від яких часто залежить щоденне життя дитини: харчування, навчання, лікування та розвиток. Саме тому своєчасна і повна їх сплата має особливе значення. Втім, на практиці трапляються ситуації, коли платник аліментів здійснює платежі із затримкою, сплачує кошти

## qa_posts

- [Дивіденди від контрольованої іноземної компанії контролюючій особі в декларації про майновий стан і доходи](https://propodatki.com.ua/qa_post/dyvidendy-vid-kontrolovanoyi-inozemnoyi-kompaniyi-kontrolyuyuchij-osobi-v-deklaracziyi-pro-majnovyj-stan-i-dohody/)
- [Доходи юрособи на ЄП ІІІ групи у 2026 році: відповідь ДПС про розбіжності з фінзвітністю (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/dohody-yurosoby-na-yep-iii-grupy-u-2026-roczi-vidpovid-dps-pro-rozbizhnosti-z-finzvitnistyu-audioversiya/)
- [Ремонт будівель, право користування якими внесено до статутного капіталу: як відобразити в обліку? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/remont-budivel-pravo-korystuvannya-yakymy-vneseno-do-statutnogo-kapitalu-yak-vidobrazyty-v-obliku-audioversiya/)
- [Нові сертифікати із збереженням особистого ключа у «Хмарному сховищі» КНЕДП ДПС за електронним запитом повторно](https://propodatki.com.ua/qa_post/novi-sertyfikaty-iz-zberezhennyam-osobystogo-klyucha-u-hmarnomu-shovyshhi-knedp-dps-za-elektronnym-zapytom-povtorno/)
- [Тристоронній договір у ЗЕД: як закрити розрахунки? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/trystoronnij-dogovir-u-zed-yak-zakryty-rozrahunky-audioversiya/)
- [Ставка ПДВ при компенсації витрат, понесених на придбання медобладнання (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/stavka-pdv-pry-kompensacziyi-vytrat-ponesenyh-na-prydbannya-medobladnannya-audioversiya/)
- [Валютний рахунок українського підприємства за кордоном у 2026 році: правові умови (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/valyutnyj-rahunok-ukrayinskogo-pidpryyemstva-za-kordonom-u-2026-roczi-pravovi-umovy-audioversiya/)
- [Сплата застави за фізичну особу підприємством: податкові наслідки (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/splata-zastavy-za-fizychnu-osobu-pidpryyemstvom-podatkovi-naslidky-audioversiya/)
- [Відповідальність за Повідомлення про набуття або відчуження частки резидентом в іноземній компанії з помилками](https://propodatki.com.ua/qa_post/vidpovidalnist-za-povidomlennya-pro-nabuttya-abo-vidchuzhennya-chastky-rezydentom-v-inozemnij-kompaniyi-z-pomylkamy/)
- [Продаж готової продукції нижче собівартості: чи складати ПН на суму перевищення? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/prodazh-gotovoyi-produkcziyi-nyzhche-sobivartosti-chy-skladaty-pn-na-sumu-perevyshhennya-audioversiya/)
- [Використання комбайна до державної реєстрації: чи можна обґрунтувати витрати та податковий кредит? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/vykorystannya-kombajna-do-derzhavnoyi-reyestracziyi-chy-mozhna-obgruntuvaty-vytraty-ta-podatkovyj-kredyt-audioversiya/)
- [Відрядження водія на один день у 2026 році: критерії та оформлення (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/vidryadzhennya-vodiya-na-odyn-den-u-2026-roczi-kryteriyi-ta-oformlennya-audioversiya/)
- [Зберігання газу для роботи зерносушарки: чи потрібна окрема ліцензія та чи виникає обов’язок зі сплати екологічного податку? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/zberigannya-gazu-dlya-roboty-zernosusharky-chy-potribna-okrema-liczenziya-ta-chy-vynykaye-obovyazok-zi-splaty-ekologichnogo-podatku-audioversiya/)
- [Акт введення в експлуатацію ОЗ у 2026 році: чи додавати документи на придбання? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/akt-vvedennya-v-ekspluatacziyu-oz-u-2026-roczi-chy-dodavaty-dokumenty-na-prydbannya-audioversiya/)
- [Критичність для стартап-резидента Дія Сіті: чи треба чекати три місяці? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/krytychnist-dlya-startap-rezydenta-diya-siti-chy-treba-chekaty-try-misyaczi-audioversiya/)
- [Фінансовий показник контрольованої іноземної компанії у графі 22 Звіту про контрольовані іноземні компанії](https://propodatki.com.ua/qa_post/finansovyj-pokaznyk-kontrolovanoyi-inozemnoyi-kompaniyi-u-grafi-22-zvitu-pro-kontrolovani-inozemni-kompaniyi/)
- [Працівника звільнили та уклали гіг-контракт: чи рахувати його двічі для критерію Дія Сіті? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/praczivnyka-zvilnyly-ta-uklaly-gig-kontrakt-chy-rahuvaty-jogo-dvichi-dlya-kryteriyu-diya-siti-audioversiya/)
- [Підвищення окладів за штатним розписом у 2026 році: чи потрібне обґрунтування в наказі? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/pidvyshhennya-okladiv-za-shtatnym-rozpysom-u-2026-roczi-chy-potribne-obgruntuvannya-v-nakazi-audioversiya/)
- [Отримання допомоги по вагітності та пологах при роботі з-за кордону у 2026 році (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/otrymannya-dopomogy-po-vagitnosti-ta-pologah-pry-roboti-z-za-kordonu-u-2026-roczi-audioversiya/)
- [Службові відрядження у бюджетних установах у 2026 році: норми витрат та строки звітування](https://propodatki.com.ua/qa_post/sluzhbovi-vidryadzhennya-u-byudzhetnyh-ustanovah-u-2026-roczi-normy-vytrat-ta-stroky-zvituvannya/)
- [Коли після завершення перебування у місцях позбавлення волі треба подати декларацію платника єдиного податку](https://propodatki.com.ua/qa_post/koly-pislya-zavershennya-perebuvannya-u-misczyah-pozbavlennya-voli-treba-podaty-deklaracziyu-platnyka-yedynogo-podatku/)
- [Зауваження в програмі щодо середньооблікової кількісті штатних працівників за звітний період,: чи є це проблемою? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/zauvazhennya-v-programi-shhodo-serednooblikovoyi-kilkisti-shtatnyh-praczivnykiv-za-zvitnyj-period-chy-ye-cze-problemoyu-audioversiya/)
- [Використання коштів з поточного підприємницького рахунку для власних потреб ФОП – платником єдиного податку](https://propodatki.com.ua/qa_post/vykorystannya-koshtiv-z-potochnogo-pidpryyemnyczkogo-rahunku-dlya-vlasnyh-potreb-fop-platnykom-yedynogo-podatku/)
- [ФОП ІІ групи у 2026 році: ліміт доходу без переходу на ПДВ (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/fop-ii-grupy-u-2026-roczi-limit-dohodu-bez-perehodu-na-pdv-audioversiya/)
- [ПДВ при закупівлі матеріалів для МТД: податковий кредит та облік у 2026 році (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/pdv-pry-zakupivli-materialiv-dlya-mtd-podatkovyj-kredyt-ta-oblik-u-2026-roczi-audioversiya/)
- [Індексація заробітної плати працівникам-сумісникам (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/indeksacziya-zarobitnoyi-platy-praczivnykam-sumisnykam-audioversiya/)
- [Уточнююча декларація про майновий стан-2026: алгоритм заповнення без зміни цифр (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/utochnyuyucha-deklaracziya-pro-majnovyj-stan-2026-algorytm-zapovnennya-bez-zminy-czyfr-audioversiya/)
- [Розблокування податкової накладної у 2026 році: куди подавати після зміни адреси? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/rozblokuvannya-podatkovoyi-nakladnoyi-u-2026-roczi-kudy-podavaty-pislya-zminy-adresy-audioversiya/)
- [Експорт безоплатних зразків нерезиденту у 2026 році: митна вартість, облік та податки (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/eksport-bezoplatnyh-zrazkiv-nerezydentu-u-2026-roczi-mytna-vartist-oblik-ta-podatky-audioversiya/)
- [Податкові зобов’язання ЖБК у 2026 році: ПДВ при будівництві житла і комерційних площ (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/podatkovi-zobovyazannya-zhbk-u-2026-roczi-pdv-pry-budivnycztvi-zhytla-i-komerczijnyh-ploshh-audioversiya/)
- [Фінансова звітність разом з аудиторським звітом, якщо показники, подані із річним звітом, не змінилися](https://propodatki.com.ua/qa_post/finansova-zvitnist-razom-z-audytorskym-zvitom-yakshho-pokaznyky-podani-iz-richnym-zvitom-ne-zminylysya/)
- [Бухгалтерський облік придбання та видачі подарунка співробітнику (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/buhgalterskyj-oblik-prydbannya-ta-vydachi-podarunka-spivrobitnyku-audioversiya/)
- [Стягнення відпускних за невідпрацьовані дні при звільненні після лікарняного (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/styagnennya-vidpusknyh-za-nevidpraczovani-dni-pry-zvilnenni-pislya-likarnyanogo-audioversiya/)
- [Директор у відпустці та на лікарняному у 2026 році: оформлення заміщення і кадрові дії (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/dyrektor-u-vidpustczi-ta-na-likarnyanomu-u-2026-roczi-oformlennya-zamishhennya-i-kadrovi-diyi-audioversiya/)
- [Аналіз дотримання вимог Закону №3817 для ФОП-ліцензіата (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/analiz-dotrymannya-vymog-zakonu-%e2%84%963817-dlya-fop-liczenziata-audioversiya/)
- [Перший звітний період у фізичної особи – контролюючої особи щодо звіту про контрольовану іноземну компанію](https://propodatki.com.ua/qa_post/pershyj-zvitnyj-period-u-fizychnoyi-osoby-kontrolyuyuchoyi-osoby-shhodo-zvitu-pro-kontrolovanu-inozemnu-kompaniyu/)
- [Дисконтування валютного кредиту після прострочення: алгоритм дій та податкові ризики у 2026 році (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/dyskontuvannya-valyutnogo-kredytu-pislya-prostrochennya-algorytm-dij-ta-podatkovi-ryzyky-u-2026-roczi-audioversiya/)
- [Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: облік витрат (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/vnesok-na-pidtrymku-praczevlashtuvannya-osib-z-invalidnistyu-u-2026-roczi-oblik-vytrat-audioversiya/)
- [Звітування резидентів Дія Сіті: строки та правила подання початкового й річного звітів (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/zvituvannya-rezydentiv-diya-siti-stroky-ta-pravyla-podannya-pochatkovogo-j-richnogo-zvitiv-audioversiya/)
- [Військовий облік заброньованого працівника у 2026 році: дії підприємства та працівника (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/vijskovyj-oblik-zabronovanogo-praczivnyka-u-2026-roczi-diyi-pidpryyemstva-ta-praczivnyka-audioversiya/)
- [Бухоблік амортизації та поліпшення орендованого цілісного майнового комплексу (ЦМК) (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/buhoblik-amortyzacziyi-ta-polipshennya-orendovanogo-czilisnogo-majnovogo-kompleksu-czmk-audioversiya/)
- [Заповнення додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток при наданні благодійної допомоги](https://propodatki.com.ua/qa_post/zapovnennya-dodatka-bd-do-podatkovoyi-deklaracziyi-z-podatku-na-prybutok-pry-nadanni-blagodijnoyi-dopomogy/)
- [Облік та оподаткування аптечки на підприємстві: правила та практичні нюанси (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/oblik-ta-opodatkuvannya-aptechky-na-pidpryyemstvi-pravyla-ta-praktychni-nyuansy-audioversiya/)
- [Доплата за військовий облік у ТОВ у 2026 році: база розрахунку і наказ (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/doplata-za-vijskovyj-oblik-u-tov-u-2026-roczi-baza-rozrahunku-i-nakaz-audioversiya/)
- [Помилкове отримання коштів від чинного контрагента: чи потрібно нараховувати ПДВ? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/pomylkove-otrymannya-koshtiv-vid-chynnogo-kontragenta-chy-potribno-narahovuvaty-pdv-audioversiya/)
- [Анулювання помилково дубльованої податкової накладної за допомогою РК: правила складання (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/anulyuvannya-pomylkovo-dublovanoyi-podatkovoyi-nakladnoyi-za-dopomogoyu-rk-pravyla-skladannya-audioversiya/)
- [Додатки до Податкової декларації з податку на прибуток у разі безоплатної передачі військовим частинам товарів](https://propodatki.com.ua/qa_post/dodatky-do-podatkovoyi-deklaracziyi-z-podatku-na-prybutok-u-razi-bezoplatnoyi-peredachi-vijskovym-chastynam-tovariv/)
- [Статус ризикового платника ПДВ і бронювання працівників у 2026 році: аналіз впливу (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/status-ryzykovogo-platnyka-pdv-i-bronyuvannya-praczivnykiv-u-2026-roczi-analiz-vplyvu-audioversiya/)
- [ПДВ і страхове відшкодування за загиблі посіви у 2026 році: ПН та ризики за п. 198.5 ПКУ (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/pdv-i-strahove-vidshkoduvannya-za-zagybli-posivy-u-2026-roczi-pn-ta-ryzyky-za-p-198-5-pku-audioversiya/)
- [Компенсація словацькій компанії витрат на відрядження працівника: чи потрібно утримувати податок з доходів нерезидента? (аудіоверсія)](https://propodatki.com.ua/qa_post/kompensacziya-slovaczkij-kompaniyi-vytrat-na-vidryadzhennya-praczivnyka-chy-potribno-utrymuvaty-podatok-z-dohodiv-nerezydenta-audioversiya/)


---

# Full Content

---
title: "Дивіденди від контрольованої іноземної компанії контролюючій особі в декларації про майновий стан і доходи"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/dyvidendy-vid-kontrolovanoyi-inozemnoyi-kompaniyi-kontrolyuyuchij-osobi-v-deklaracziyi-pro-majnovyj-stan-i-dohody/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T16:00:35+00:00"
custom_fields:
  question: "Сума фактично виплачених КІК дивідендів на користь контролюючої особи – ФО відображається у гр. 3 ряд. 1.1 розд. І додатка КІК та у складі частини скоригованого прибутку (гр. 3 ряд. 1 розд. І додатка КІК) переноситься до гр. 3 ряд. 10.14 розд. ІІ Декларації"
  answer: "Податківці у підкатегорії  103.29 ЗІР пояснили, що порядок оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній визначено пп. 170.13 ПКУ.\nВідповідно до пп. 170.13.1 ПКУ платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39-2 ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною пп. 167.1 ПКУ.\nУ разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються відповідні правила, які передбачені пп. 170.13.2 ПКУ та які слід враховувати при заповненні річної податкової декларації.\nФорма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.\nДекларація складається з восьми розділів та десяти додатків до неї (п. 1 розд. ІІ Інструкції).\nДодатки є складовою Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються винятково за наявності доходів (витрат, інших показників, які підлягають декларуванню), розрахунок яких міститься у цих додатках, крім додатка КІК, який подається фізичною особою – резидентом України – контролюючою особою іноземної компанії, у розумінні ст. 39-2 розд. I ПКУ, незалежно від наявності чи відсутності об’єктів оподаткування (п. 2 розд. ІІ Інструкції).\nВідповідно до п. 9 Інструкції Додаток КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» до Декларації заповнюється платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії відповідно до ст. 39-2 розд. I ПКУ.\nДодаток КІК заповнюється окремо щодо кожної контрольованої іноземної компанії.\nСума фактично отриманого розподіленого на користь платника податку контролюючої особою прибутку (виплачені дивіденди) КІК (його частини) відображається в графі 3 рядка 1.1 розд. І «Показники» додатка КІК та переноситься у складі частини скоригованого прибутку (графа 3 рядка 1 розд. І «Показники» додатка КІК) до графи 3 рядка 10.14 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.\nКрім того, до зазначеної графи Декларації переносяться показники графи 3 рядків 2 та 3 додатка КІК – сума прибутку КІК у вигляді дивідендів, отриманих КІК від юридичних осіб України – платників податку на прибуток та відповідно від юридичних осіб України – інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток (як безпосередньо, так і опосередкованого через ланцюг підконтрольних юридичних осіб відповідно до пп. 39-2.3.2.7 ПКУ.\nСума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою відображається у графі 3 рядку 8 розд. І «Показники» додатка КІК та переноситься до графи 6 рядка 10.14 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.зыр\nСума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою зазначається у графі 3 рядку 9 розд. І «Показники» додатка КІК та переноситься до графи 7 рядка 10.14 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.\nТак, приміткою 8 до Декларації передбачено, що рядок 10.14 «Частина прибутку КІК (додаток(и) КІК)» розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації заповнюється відповідно до пп. 170.13, 170.13-1 ПКУ та проставляється кількість поданих додатків «КІК» за їх наявності.\n\nВисновок\nСума фактично виплачених КІК дивідендів на користь контролюючої особи – фізичної особи відображається у графі 3 рядка 1.1 розд. І додатка КІК та у складі частини скоригованого прибутку (графа 3 рядка 1 розд. І додатка КІК) переноситься до графи 3 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації.\nСума податку на доходи фізичних осіб відображається у графі 3 рядку 8 розд. І додатка КІК та відповідно у графі 6 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації.\nСума військового збору зазначається у графі 3 рядку 9 розд. І додатка КІК та переноситься до графи 7 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/27523-dividendi-vid-kontrolyovanoyi-inozemnoyi-kompaniyi-kontroliuiucii-osobi-v-deklaraciyi-pro-mainovii-stan-i-doxodi"
---

# Дивіденди від контрольованої іноземної компанії контролюючій особі в декларації про майновий стан і доходи



---

---
title: "Доходи юрособи на ЄП ІІІ групи у 2026 році: відповідь ДПС про розбіжності з фінзвітністю (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/dohody-yurosoby-na-yep-iii-grupy-u-2026-roczi-vidpovid-dps-pro-rozbizhnosti-z-finzvitnistyu-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T16:00:29+00:00"
custom_fields:
  question: "Юрособа — платник ЄП ІІІ групи та ПДВ отримала запит ДПС щодо розбіжності між доходом у декларації за 2025 рік і показниками фінансової звітності. Розбіжність зумовлена різними правилами визнання доходу: для ЄП - за фактом надходження коштів, у бухгалтерському обліку - за актами наданих послуг. Як правильно оформити письмову відповідь, які пояснення й документи доцільно надати та які ризики є за відсутності повного комплекту сканів первинки?"
  answer: "Для надання коректної відповіді на запит податкової необхідно посилатися на норми, що розмежовують правила обліку:\nДля єдиного податку (касовий метод)\nЗгідно з пп. 2 п. 292.1 ПКУ, доходом юридичної особи — платника ЄП є будь-який дохід, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Датою отримання доходу є дата надходження коштів на рахунок або в касу платника (п. 292.6 ПКУ).\nДля бухгалтерського обліку та фінзвітності (метод нарахування):\nВідповідно до ст. 4 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 10 НП(С)БО 15, господарські операції відображаються в обліку в тому періоді, в якому вони були здійснені. Дохід у бухгалтерському обліку (виручка) визнається за фактом надання послуг (складання та підписання акта), незалежно від дати надходження коштів.\nЗверніть увагу!\nОскільки підприємство є платником ПДВ, дохід у фінансовій звітності (рядок 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)») та дохід у декларації платника ЄП відображаються без урахування суми ПДВ.\nТипові причини розбіжностей\nДебіторська заборгованість\nПослуги надані (акт підписано) у 2025 році, але оплата надійде у 2026 році. У фінзвіті за 2025 рік це дохід, у декларації ЄП — ні.\nПопередня оплата (аванси)\nКошти отримані у 2025 році, а послуги будуть надані у 2026 році. У декларації ЄП за 2025 рік це дохід, у фінзвіті — ні.\nОплати за минулі періоди\nОтримано кошти у 2025 році за послуги, надані у 2024 році. У декларації ЄП за 2025 рік це дохід, у фінзвіті — дохід минулого звітного року.\nЯк діяти щодо запиту на документи\nПодатківці часто надсилають запити на підставі пп. 73.3 ПКУ, виявляючи «факти, що свідчать про порушення». Оскільки розбіжність між ЄП та фінзвітністю не є порушенням, а є наслідком застосування різних методологій обліку, ви можете побудувати відповідь наступним чином:\n1. Надати письмове пояснення\nДетально розпишіть методологічну різницю між п. 292.6 ПКУ та правилами бухгалтерського обліку.\n2. Скласти порівняльну таблицю (реєстр)\nЗамість того, щоб подавати всю первинку за рік, надайте таблицю, де деталізуйте саме ті операції, що спричинили розбіжність. Наприклад:\n\nСума оплат без ПДВ, отриманих у 2025 році за актами 2024 року;\nСума актів без ПДВ, виписаних у 2025 році, оплата за якими не надійшла;\nСума отриманих авансів без ПДВ у 2025 році, за якими ще не підписані акти.\n\n3. Надати копії документів щодо перехідних операцій\nПовна відмова у наданні документів може призвести до позапланової перевірки (пп. 78.1.1 ПКУ). Тому додайте копії первинних документів (акти, банківські виписки), які підтверджують саме розбіжності, відображені у вашій порівняльній таблиці. Поясніть, що цих документів достатньо для підтвердження правомірності формування показників, а повний обсяг первинки ви готові надати під час проведення документальної перевірки.\nВажливо!\nЗ 1 січня 2025 року ФОПи та юридичні особи на 3 групі ЄП є платниками військового збору за ставкою 1% від доходу. Переконайтеся, що ваші пояснення щодо бази оподаткування ЄП повністю узгоджуються з базою, з якої ви сплачували військовий збір за відповідні місяці.\nРекомендована структура відповіді\nВступ\nПосилання на номер та дату запиту ДПС.\nАргументація\nПосилання на ст. 292 ПКУ (касовий метод) та ст. 4 Закону про бухоблік і НП(С)БО 15 (метод нарахування).\nАналіз\nТаблиця розбіжностей між оборотами по субрахунку 703 (дохід від послуг, за вирахуванням субрахунку 704) та надходженнями на рахунок 311 (без ПДВ).\nВисновок\nТвердження про те, що показники звітності є достовірними, порушення відсутні, а розбіжності мають виключно методологічний характер.\nДодатки\nРеєстр перехідних операцій та завірені копії відповідних первинних документів."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/simple/corporate-single-tax/27465-doxodi-iurosobi-na-jep-iii-grupi-u-2026-roci-vidpovid-dps-pro-rozbiznosti-z-finzvitnistiu-audioversiia"
---

# Доходи юрособи на ЄП ІІІ групи у 2026 році: відповідь ДПС про розбіжності з фінзвітністю (аудіоверсія)



---

---
title: "Ремонт будівель, право користування якими внесено до статутного капіталу: як відобразити в обліку? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/remont-budivel-pravo-korystuvannya-yakymy-vneseno-do-statutnogo-kapitalu-yak-vidobrazyty-v-obliku-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T16:00:24+00:00"
custom_fields:
  question: "ТОВ – платник ЄП за ставкою 5% має статутний капітал, сформований за рахунок внесення нематеріальних активів – прав користування будівлями та спорудами. Ці об’єкти використовуються для надання в оренду офісних і виробничих приміщень. Унаслідок обстрілів будівлі та споруди були пошкоджені. Підприємство мало можливість допомогти власнику цих споруд та оплатило частину вартості ремонту. Як відобразити зазначені витрати в бухобліку?"
  answer: "Оскільки ТОВ є власником не самих будівель і споруд, а має лише право користування ними, при визначенні порядку обліку витрат на їх ремонт доцільно застосовувати підхід, аналогічний обліку витрат на ремонт та поліпшення орендованих основних засобів.\nПоточний ремонт (відновлення пошкоджень)\nВідповідно до ст. 776 ЦКУ поточний ремонт речі, переданої у користування, здійснюється користувачем за власний рахунок, якщо інше не передбачено договором.\nЯкщо виконані роботи спрямовані на відновлення працездатності об’єкта та підтримання його у стані, придатному для використання за призначенням, без збільшення майбутніх економічних вигід (наприклад, заміна пошкодженого скла, ремонт покрівлі, відновлення стін тощо), витрати визнаються витратами звітного періоду (п. 15 НП(С)БО 7).\nУ бухгалтерському обліку такі операції відображаються записом:\n\nДт 92, 93, 949 – Кт 631, 685 – відображено вартість ремонтних робіт. \n\nПоліпшення (капітальний ремонт, реконструкція, модернізація)\nЯкщо внаслідок виконаних робіт збільшуються майбутні економічні вигоди від використання об’єкта (наприклад, покращуються його технічні характеристики, підвищується рівень безпеки чи функціональності), такі витрати розглядаються як поліпшення.\nОскільки будівлі не обліковуються на балансі ТОВ як власні основні засоби, витрати на їх поліпшення доцільно обліковувати як окремий об’єкт необоротних активів за аналогією з поліпшеннями орендованих основних засобів.\nУ бухгалтерському обліку здійснюються такі записи:\n\nДт 153 – Кт 631, 685 – накопичення витрат на поліпшення; \nДт 117 – Кт 153 – введення в експлуатацію об’єкта поліпшень; \nДт 23, 91, 92, 93 або 949 – Кт 132 – нарахування амортизації протягом строку використання поліпшень (як правило, протягом строку дії права користування об’єктом). \n\nЯкщо витрати є допомогою власнику будівель\nЯкщо за договором обов’язок здійснювати відновлення будівлі після пошкоджень покладено на власника, а ТОВ лише співфінансує ці роботи (надає безповоротну фінансову допомогу або оплачує рахунки підрядника в інтересах власника без права на подальшу компенсацію), такі суми визнаються іншими витратами операційної діяльності.\nУ бухгалтерському обліку такі витрати відображають записом:\n\nДт 949 «Інші витрати операційної діяльності» – Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (або 311 «Поточні рахунки в національній валюті», якщо допомога перераховується безпосередньо власнику).\n\nЗверніть увагу: Оскільки підприємство є платником єдиного податку за ставкою 5%, воно не є платником ПДВ. Відповідно, жодних податкових наслідків щодо ПДВ при наданні такої допомоги чи оплаті послуг не виникає.\nДокументальне оформлення\nДля підтвердження понесених витрат доцільно оформити такі документи:\n\nЛист-звернення від власника будівлі про надання допомоги у відновленні (або відповідну додаткову угоду до договору про користування щодо співфінансування ремонту);\nНаказ керівника ТОВ про надання допомоги (або проведення робіт) для забезпечення подальшого безперебійного використання об’єктів у господарській діяльності;\nАкт обстеження пошкоджень із фіксацією наслідків обстрілів;\nКопії документів від підрядників (договори, акти за формою КБ-2в, кошториси), якщо підприємство компенсує конкретні витрати власника.\n\n\nВисновок\nЯкщо підприємство оплачує ремонт виключно в інтересах власника будівлі як допомогу, понесені суми одразу списуються до складу інших операційних витрат (субрахунок 949). Якщо ж відновлення проводиться самостійно для підтримання об’єкта в робочому стані, витрати відносяться до витрат звітного періоду залежно від напряму використання приміщень (рахунки 92, 93, 949), а в разі поліпшення будівлі — капіталізуються (субрахунок 117). Оскільки ТОВ перебуває на ставці ЄП 5%, операції відображаються в обліку без виділення та нарахування ПДВ."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/27461-remont-budivel-pravo-koristuvannia-iakimi-vneseno-do-statutnogo-kapitalu-iak-vidobraziti-v-obliku-audioversiia"
---

# Ремонт будівель, право користування якими внесено до статутного капіталу: як відобразити в обліку? (аудіоверсія)



---

---
title: "Нові сертифікати із збереженням особистого ключа у «Хмарному сховищі» КНЕДП ДПС за електронним запитом повторно"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/novi-sertyfikaty-iz-zberezhennyam-osobystogo-klyucha-u-hmarnomu-shovyshhi-knedp-dps-za-elektronnym-zapytom-povtorno/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T16:00:18+00:00"
custom_fields:
  question: "Можна сформувати нові сертифікати із збереженням особистого ключа у «Хмарному сховищі» On-line на вебсайті КНЕДП ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за е-запитом»/On-line (http://ca.tax.gov.ua/manage-certificates)"
  answer: "Податківці у підкатегорії 301.02 ЗІР інформували, що перед початком процедури повторного (дистанційного) формування сертифікатів користувачу необхідно завантажити застосунок «ІІТ Клієнт підпису» на свій мобільний пристрій (Google Play, App Store).\nПовторно (дистанційно) сформувати сертифікати з захищеного носія ключової інформації на кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), що зберігається у «Хмарному сховищі» користувач може за електронним запитом On-line на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/On-line (http://ca.tax.gov.ua/manage-certificates), де необхідно послідовно виконати зчитування діючого КЕП, підписання договору щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, обрати «Хмарний підпис», натиснути галочку «Зареєструвати нового клієнта», після чого з’явиться QR-код.\nНа цьому етапі необхідно:\n\nвідкрити застосунок «ІІТ Клієнт підпису» та продовжити роботу на телефоні;\nнатиснути кнопку «Додати нового клієнта» - зчитати раніше згенерований QR код, після чого створити та двічі ввести пароль для нового КЕП;\nнатиснути кнопку «Завершити реєстрацію». Після чого зайти на новостворений обліковий запис та за запитом ввести пароль або використати біометрію та повернутись на попередню сторінку, де буде видно «Ідентифікатор клієнта»;\nу браузері натиснути «Далі» та у відповідне поле ввести «Ідентифікатор клієнта».\n\nСлід зазначити, що дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:\n\nчинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);\nнезмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);\nособистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.\n\nСтрок чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, становить 2 (два) роки з моменту їх формування. Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на вебсайті Надавача (http://ca.tax.gov.ua)."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/27522-novi-sertifikati-iz-zberezenniam-osobistogo-kliuca-u-xmarnomu-sxovishhi-knedp-dps-za-elektronnim-zapitom-povtorno"
---

# Нові сертифікати із збереженням особистого ключа у «Хмарному сховищі» КНЕДП ДПС за електронним запитом повторно



---

---
title: "Тристоронній договір у ЗЕД: як закрити розрахунки? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/trystoronnij-dogovir-u-zed-yak-zakryty-rozrahunky-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T16:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство уклало тристоронній договір, за яким постачальником товару є резидент Німеччини, платником - резидент України, а отримувачем товару - резидент третьої країни, який у подальшому компенсує вартість товару українському резиденту. Як документально оформити таку операцію та які податкові наслідки вона має?"
  answer: "Податок на додану вартість (ПДВ)\nВідповідно до пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.\nУ цій ситуації товар відвантажується з Німеччини безпосередньо до третьої країни та не перетинає митний кордон України. Відтак місце постачання товару знаходиться за межами митної території України.\nТому така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, а податкова накладна не складається.\nПодаток на доходи нерезидента\nПід час перерахування коштів німецькому постачальнику за придбаний товар податок на доходи нерезидентів (податок на репатріацію) не утримується.\nЗгідно з пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ дохід нерезидента у вигляді виручки або іншої компенсації вартості поставлених товарів не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидентів.\nВодночас якщо постачальником виступає фізична особа — підприємець-нерезидент, можуть виникати особливості оподаткування відповідно до норм ПКУ та положень міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.\nПодаток на прибуток підприємств \nЯкщо підприємство є платником податку на прибуток, який застосовує податкові різниці, виникають ризики 30% коригування. Необхідно перевірити статус резидента третьої країни (покупця) та Німеччини (постачальника). Якщо країна реєстрації контрагента входить до Переліку КМУ №1045 (низькоподаткові юрисдикції) або його організаційно-правова форма є в Переліку КМУ №480, у підприємства виникає обов'язок збільшити фінансовий результат на 30% вартості придбання (пп. 140.5.4 ПКУ) або вартості реалізації (пп. 140.5.5-1 ПКУ).\nВалютний нагляд\nОперація підлягає валютному нагляду, якщо сума розрахунків перевищує незначний розмір операції, установлений НБУ (на сьогодні — еквівалент 400 тис. грн).\nУ разі здійснення оплати нерезиденту на суму понад зазначений ліміт банк контролюватиме дотримання граничних строків розрахунків, які у період дії воєнного стану (станом на 2026 рік) становлять 180 календарних днів (п. 14-2 Постанови НБУ №18), та вимагатиме документи, що підтверджують виконання імпортної операції (п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7).\nВідповідно до пп. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7 банк завершує валютний нагляд за імпортною операцією без увезення товару на територію України, зокрема після:\n\nзарахування на поточний рахунок резидента коштів від нерезидента-покупця після реалізації товару за межами України (має відбутися в межах 180 днів);\nподання документів, що підтверджують використання або реалізацію товару за межами України відповідно до укладених зовнішньоекономічних договорів.\n\nОскільки митна декларація в Україні не оформлюється, підставою для завершення валютного нагляду будуть документи, що підтверджують поставку товару кінцевому покупцю за межами України.\nДокументальне оформлення\nДля підтвердження здійснення операції та її належного відображення в бухгалтерському обліку доцільно мати такі документи:\n1. Тристоронній договір (або два взаємопов'язані договори)\nУ договорі слід чітко визначити сторони операції, порядок розрахунків, умови поставки за Incoterms, пункт відвантаження (Німеччина) та пункт призначення (третя країна).\n2. Інвойси (рахунки-фактури)\n\nвхідний інвойс від німецького постачальника на ім'я українського резидента;\nвихідний інвойс, виставлений українським резидентом покупцю в третій країні.\n\n3. Транспортні документи\nЦе можуть бути CMR, авіанакладна (Air Waybill), коносамент або інший міжнародний перевізний документ, у якому відправником зазначений постачальник з Німеччини, а одержувачем — покупець у третій країні.\n4. Документи, що підтверджують отримання товару\nТакими документами можуть бути підписана одержувачем транспортна накладна, акт приймання-передачі товару, сертифікат отримання або інший документ, що підтверджує факт поставки.\n\nВисновки\n\nОперація не є об’єктом ПДВ, бо товар не заходить на митну територію України, отже ПДВ і податкова накладна не виникають;\nПри оплаті німецькому постачальнику податок на доходи нерезидента не утримується, якщо це просто компенсація вартості товару;\nГоловні ризики й акценти — валютний нагляд і документи: при сумі від 400 тис. грн банк контролює строки розрахунків та вимагатиме підтвердження поставки/реалізації товару за межами України."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/state/zed/27460-tristoronnii-dogovir-u-zed-iak-zakriti-rozraxunki-audioversiia"
---

# Тристоронній договір у ЗЕД: як закрити розрахунки? (аудіоверсія)



---

---
title: "Безнадійна заборгованість у бухобліку і ЄП: що враховувати"
url: "https://propodatki.com.ua/beznadijna-zaborgovanist-u-buhobliku-i-yep-shho-vrahovuvaty/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Списання заборгованості у платника ЄП 3 групи: коли це дохід, а коли – ні Кредиторська / дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, для цілей п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ вважається безнадійною. Для платників ЄП"
last_modified: "2026-06-04T15:01:50+00:00"
categories: [Бухгалтерський облік та первинна документація]
tags: [Єдиний податок, Заборгованість, Облік]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Дніпропетровській області"
  source_url: "https://dp.tax.gov.ua/media-ark/local-news/1017058.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096884.html"
---

# Безнадійна заборгованість у бухобліку і ЄП: що враховувати

![Безнадійна заборгованість у бухобліку і ЄП: що враховувати](/public/uploads/img/generated/2026/06/04/ai_20260604_155243.webp)

#### _**Списання заборгованості у платника ЄП 3 групи: коли це дохід, а коли – ні**_

Кредиторська / дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, для цілей [п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-i-zagalyni-1020936.html) вважається безнадійною. Для платників **ЄП** **3‑ї групи **ключове значення має, чи перетворюється така заборгованість на **оподатковуваний дохід з ЄП**.

**Для юросіб та ФОП‑єдинників 3‑ї групи **доходом є фактично отримані кошти (готівка/безготівка), а також доходи в матеріальній/нематеріальній формі, прямо визначені ст. 292 ПКУ.

Окремо для юросіб‑єдинників 3‑ї групи, які **є платниками ПДВ**, п. 292.3 передбачає, що **доходом включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності**. Дата такого доходу – дата списання цієї кредиторки.
Водночас **списання дебіторської заборгованості** (коли боржник – контрагент, а не сам єдинник) відбувається виключно за правилами бухобліку, після визнання боргу безнадійним (сплив строку позовної давності тощо).

>
Для платника ЄП це **не є надходженням коштів**, тому в податковому обліку:

- такий списаний борг **не формує дохід для цілей єдиного податку**;

- операція **не впливає на право перебування на спрощеній системі** та не збільшує базу для ліміту доходу.

У підсумку:

- безнадійна **кредиторська** заборгованість у **юрособи‑єдинника 3‑ї групи** – **дохід для платників ПДВ** (з датою списання кредиторки);

- безнадійна **дебіторська** заборгованість (коли вам не заплатили) – **не створює доходу з ЄП** і не впливає на статус платника єдиного податку.

Отже, списання **дебіторської заборгованості** у платника **ЄП 3 групи **здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та в податковому обліку не впливає на суму доходу, оскільки списання боргу контрагента не є надходженням коштів для платника єдиного податку.

---

---
title: "Звільнення за угодою сторін чи за власним бажанням: у чому різниця"
url: "https://propodatki.com.ua/zvilnennya-za-ugodoyu-storin-chy-za-vlasnym-bazhannyam-u-chomu-riznyczya/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "У чому полягає відмінність між звільненням за угодою сторін і припиненням трудових відносин з ініціативи працівника (за власним бажанням)? Законодавець розрізняє припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) та з ініціативи працівника (ст. 38"
last_modified: "2026-06-04T15:01:23+00:00"
categories: [Трудові відносини]
tags: [Воєнний стан, Трудові відносини]
custom_fields:
  source_name: "Федерація професійних спілок"
  source_url: "https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/pravovij-zakhist/29238-yurydychni-konsultatsii-tsentru-pravovoi-dopomohy-fpu-29.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096885.html"
---

# Звільнення за угодою сторін чи за власним бажанням: у чому різниця

![Відмінність між звільненням за угодою сторін і припиненням трудових відносин з ініціативи працівника](/public/uploads/img/generated/2026/06/04/ai_20260604_161619.webp)

_**У чому полягає відмінність між звільненням за угодою сторін і припиненням трудових відносин з ініціативи працівника (за власним бажанням)?**_

Законодавець розрізняє припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ч. 1 [ст. 36 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html)) та з ініціативи працівника ([ст. 38 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html)).

Так, згідно з частиною першою с[татті 38 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за 2 тижні.

У разі коли заява працівника про звільнення з роботи** за власним бажанням зумовлена**

- неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання;

- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

- вступ до навчального закладу; неможливість проживання у певній місцевості, підтверджена медичним висновком;

- вагітність;

- догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю;

- догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;

- вихід на пенсію;

- прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин,

**роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.**

Міністерство соціальної політики України в листі від 4 квітня 2014 року [№ 60/06/186-14](https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minsocpolitiki/list-minsocpolitiki-vid-1096886.html) зауважує, що звільнення за угодою сторін ([п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html)) означає, що **роботодавцем та найманим працівником досягнуто спільної згоди стосовно припинення трудового договору у визначений строк**.

Ініціювати звільнення на підставі пункту 1 частини першої [статті 36 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html) може як роботодавець, так і працівник.

Якщо ініціатором звільнення є роботодавець, він має отримати згоду працівника на звільнення за вказаною підставою. **Згоду можна засвідчити 2 способами**:

- роботодавець готує письмову пропозицію про припинення трудового договору за угодою сторін і визначає дату звільнення; працівник робить відмітку про згоду на звільнення за цією підставою у визначену роботодавцем дату;

- працівник подає заяву, в якій висловлює згоду на звільнення.

**Якщо звільнення ініціює працівник, у заяві він обов’язково вказує підставу і дату звільнення.**

Законодавством не встановлено **вимог щодо строку повідомлення та наявності поважних причин для припинення трудових відносин за угодою сторін у більш короткий строк**. Таким чином, **безстроковий трудовий договір може бути припинено** за цією підставою у будь-який строк, погоджений між працівником і роботодавцем (зокрема й під час відпустки, тимчасової непрацездатності, строку випробування). При цьому такий строк може бути як більшим, так і меншим, ніж установлений для звільнення за власним бажанням двотижневий строк попередження. За угодою сторін може бути припинено і строковий трудовий договір.

Отже, **звільнення за угодою сторін провадиться, коли досягнуто відповідної домовленості між працівником і роботодавцем**, тоді як для звільнення працівника за власним бажанням згоди роботодавця не потрібно, адже працівник реалізовує своє право, передбачене трудовим законодавством (частина перша ст. 38 КЗпП), і роботодавець має погодитися зі звільненням працівника незалежно від свого бажання.

Звільнення в період дії воєнного стану звільнення за угодою сторін особливостей немає, на відміну від звільнення за власним бажанням.

Відповідно до статті 4 Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Відповідно до [статті 38 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за 2 тижні. Крім цього, у [статті 38 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html) наводяться випадки, коли працівник може просити розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

**Водночас такої підстави, як «ведення бойових дій», у цьому переліку немає.**

Положення статті надають право працівникові розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві за наявності таких умов:

1) ведення бойових дій у районах, у яких розташоване підприємство, та існування загрози для життя і здоров’я працівника;

2) робота за трудовим договором не зумовлена примусовим залученням до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або залученням до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Оскільки норма [статті 38 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html) не містила вичерпного переліку причин для звільнення без попередження роботодавця, то роботодавець і у період до набуття чинності Законом № 2136 міг визнати причину — загроза життю і здоров’ю працівника — як поважну для звільнення без попередження. Проте не було визначено, на якій території України таку причину можна застосовувати.

Законом № 2136 чітко визначено, що **загроза життю та здоров’ю працівника може бути поважною причиною для звільнення без попередження тільки за умови розташування підприємства в районі проведення бойових дій**, а не будь-де на території України.

**Вікторія Ліпчанська,** керівник Центру правової допомоги ФПУ

---

---
title: "Матдопомога працівникам: коли це зарплата, а коли – благодійність"
url: "https://propodatki.com.ua/matdopomoga-praczivnykam-koly-cze-zarplata-a-koly-blagodijnist/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Коли матеріальна допомога працівникам прирівнюється до зарплати? Для ПДФО заробітна плата – це вся оплата за трудовим договором: основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Якщо матеріальна допомога має систематичний характер, надається всім або більшості працівників (наприклад, допомога на оздоровлення),"
last_modified: "2026-06-04T14:02:26+00:00"
categories: [Соціальне страхування]
tags: [Військовий збір, Матеріальна допомога, ПДФО, Трудові відносини]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС в Івано-Франківській області"
  source_url: "https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1016536.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096883.html"
---

# Матдопомога працівникам: коли це зарплата, а коли – благодійність

![Матдопомога працівникам: коли це зарплата, а коли – благодійність](/public/uploads/img/generated/2026/06/04/ai_20260604_151855.webp)

### Коли матеріальна допомога працівникам прирівнюється до зарплати?

Для ПДФО заробітна плата – це вся оплата за трудовим договором: основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Якщо матеріальна допомога має **систематичний характер**, надається всім або більшості працівників (наприклад, допомога на оздоровлення), і така виплата прямо передбачена колдоговором, положенням про оплату праці, галузевою угодою – вона **прирівнюється до заробітної плати**.

Уся сума **матеріальної допомоги, що **має **систематичний характер **включається до оподатковуваного доходу працівника як зарплата й оподатковується **ПДФО 18 % **та **військовим збором**.

### Нецільова благодійна допомога

Якщо роботодавець надає **разову нецільову благодійну допомогу** окремим працівникам за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами (на побутові потреби тощо), без встановлення напряму витрачання, така виплата вважається **нецільовою благодійною допомогою** ([п. 170.7 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-iv-podatok-1020941.html)).

>
У межах **ліміту,** встановленого [п.п. 170.7.3 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-iv-podatok-1020941.html), така **допомога не оподатковується**:

- 2023 рік – до 3 760 грн;

- 2024 рік – до 4 240 грн;

- 2025 рік – до 4 240 грн;

- 2026 рік – до 4 660 грн (сукупно за рік від одного надавача).

**Сума перевищення **понад цей річний ліміт включається до оподатковуваного доходу працівника за [п.п. 164.2.20 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-iv-podatok-1020941.html) і оподатковується ПДФО 18 % (і військовим збором) у джерела виплати.

Отже, для правильного оподаткування роботодавцю важливо чітко розмежувати:

- регулярні «колективні» виплати, закріплені в системі оплати праці (оподатковуються як зарплата з першої гривні);

- разові нецільові допомоги за заявами (частково можуть бути неоподатковуваними в межах річного ліміту).

---

---
title: "ДПС і НБУ посилили контроль за валютними операціями бізнесу"
url: "https://propodatki.com.ua/dps-i-nbu-posylyly-kontrol-za-valyutnymy-operacziyamy-biznesu/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Державна податкова служба, Національний банк України, Офіс Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки, Державна митна служба, Держфінмоніторинг послідовно розвивають співпрацю для підвищення прозорості фінансових і зовнішньоторговельних операцій, а також забезпечення належного функціонування фінансової системи. Для створення належної координації роботи між державними"
last_modified: "2026-06-04T13:01:42+00:00"
categories: [Податкові перевірки, штрафи]
custom_fields:
  source_name: "ДПСУ"
  source_url: "https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1017641.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096882.html"
---

# ДПС і НБУ посилили контроль за валютними операціями бізнесу

![ДПС і НБУ посилили контроль за валютними операціями бізнесу](/public/uploads/img/generated/2026/06/04/ai_20260604_141411.webp)

Державна податкова служба, Національний банк України, Офіс Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки, Державна митна служба, Держфінмоніторинг послідовно розвивають співпрацю для підвищення прозорості фінансових і зовнішньоторговельних операцій, а також забезпечення належного функціонування фінансової системи.

Для створення належної координації роботи між державними органами, підвищення прозорості та здійснення належного контролю за фінансовими та зовнішньоекономічними операціями клієнтів банків Національний банк вдосконалив інформаційний обмін та порядки співпраці між НБУ, ДПС, БЕБ та ДМС. Крім того, представники цих державних органів на постійній основі проводять робочі зустрічі з метою подальшої координації роботи в частині здійснення валютного нагляду за окремими напрямками у межах компетенції кожного органу.

Ефективна міжвідомча взаємодія та обмін інформацією допомагають виявляти ризикові практики у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання та протидіяти непродуктивному відпливу капіталу.

Зокрема, НБУ щомісячно передає ДПС інформацію про перевищення граничних строків розрахунків та незавершені розрахунки, у тому числі за операціями резидентів, які не є клієнтами банку для використання ДПС і здійснення відповідних перевірок.

Так, з січня 2024 року було розширено перелік показників за якими передається інформація, а з травня 2024 НБУ передає ДПС повну інформацію. Зі свого боку ДПС в межах повноважень по кожному окремому факту проводить належну роботу та оперативно вживає передбачених законодавством заходів. Зокрема, йдеться про нарахування пені. Всі отримані дані від НБУ детально аналізуються та накопичуються для відстеження можливих зв’язків між компаніями.

Результатом такої співпраці стало виявлення ДПС ознак масштабної схеми, пов’язаної з неповерненням валютної виручки за експортними операціями суб’єктів господарювання та ризиковими зовнішньоекономічними операціями щодо імпорту товарів. Крім того, ДПС встановила численні взаємозв’язки між компаніями через спільних засновників і керівників, використання однакових адрес реєстрації, ІР-адрес та комп’ютерних мереж для подання звітності. Такі ознаки можуть свідчити про організований характер діяльності окремих груп суб’єктів господарювання та використання номінальних керівників для приховування реальних бенефіціарів операцій.

На підставі наданої Національним банком інформації та проведених ДПС перевірок вже нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, щодо 557 суб’єктів господарювання підготовлено аналітичні висновки про можливі порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Матеріали передано до правоохоронних органів для подальшого опрацювання в межах їхньої компетенції.

«Для запобігання масштабним схемам лише інструментів податкового контролю часом недостатньо. Тому Державна податкова служба спільно з Нацбанком і надалі буде посилювати взаємодію та співпрацю в тому числі із правоохоронними органами, щоб більш ефективно протидіяти тіньовим схемам та захищати економічні інтереси України», – зазначила в.о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Водночас Національний банк здійснював ефективні наглядові дії за банками в частині перевірки дотримання ними вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства при обслуговуванні клієнтів, які мали значні обсяги заборгованості за експортними/імпортними операціями та ненадходження валютної виручки/ товару на територію Україну. Були здійснені перевірки близько 30 банків. За їх результатами до банків застосувались заходи впливу у вигляді значних штрафів. Також НБУ надавав банкам дієві рекомендації, які спонукали банки покращувати власні порядки організації та забезпечення дотримання ними вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства. Виявлена під час нагляду проблематика та інформація про підозрілі операції передавалася до відповідних правоохоронних та державних органів (ДПСУ, КМУ, БЕБ, ДСФМУ).

«Цей кейс демонструє, що створення належної координації роботи між державними органами та покращений інформаційний обмін між ними – це не формальна процедура, а дієвий інструмент виявлення складних схем та захисту економічних інтересів держави. Ми приділяємо особливу увагу контролю за дотриманням валютного законодавства та співпраці з державними органами у сфері протидії фінансовим правопорушенням. Саме тому Національний банк посилює співпрацю з державними інституціями у межах спільних робочих форматів», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

---

---
title: "Ставка ПДВ при компенсації витрат, понесених на придбання медобладнання (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/stavka-pdv-pry-kompensacziyi-vytrat-ponesenyh-na-prydbannya-medobladnannya-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T13:00:35+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство, яке займається капітальним ремонтом приміщень, придбало медичне обладнання, яке встановило при проведенні ремонту лікарні. Медичне обладнання придбано зі ставкою ПДВ 7%. За якою ставкою ПДВ відображаються витрати, понесені на придбання такого обладнання, в акті виконаних робіт?"
  answer: "Відповідь на дане питання буде залежати від того, як документально буде оформлена така операція: як комплексна будівельно-ремонтна послуга, чи окреме постачання медичного обладнання. \nЯкщо медичне обладнання входить до складу капітального ремонту\nТобто:\n\nдоговір укладений на виконання капремонту;\nобладнання є складовою виконання робіт;\nв актах КБ-2в/КБ-3 або іншому акті воно відображається як ресурс/матеріал у складі робіт;\nокремого договору купівлі-продажу медичного обладнання немає;\nправо власності окремо на обладнання не передається як товар.\n\nТоді для цілей ПДВ це вважається єдиною операцією з постачання послуг (будівельних робіт) і, незалежно від того, що обладнання придбано з ПДВ 7%, при перевиставленні замовнику у складі вартості капремонту застосовується ставка ПДВ, яка діє для будівельних робіт — 20%.\nПодаткова практика та позиція ДПС переважно базується саме на принципі: допоміжні складові оподатковуються за ставкою основної операції. Аргументами тут виступає те, що ставка 7% застосовується лише до операцій з постачання медичних виробів, які постачаються саме як товар. В свою чергу, перевиставлення витрат за своєю суттю є операцією надання послуг з компенсації, а не продажем самого обладнання, тому застосувати ставку 7% неможливо. \nЯкщо медичне обладнання є окремим постачанням\nТобто:\n\nокремий договір поставки (специфікація) на медичне обладнання;\nокрема видаткова накладна;\nокрема податкова накладна;\nокремий перехід права власності.\n\nТоді операції з постачання виробів медичного призначення підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7% за умови виконання приписів пп. «в» пп. 193.1 ПКУ. \nЯкщо ж при постачанні не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, передбачених абзацами другим та третім пп. «в» пп. 193.1 ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.\n\nВисновок\n1. Ставка 7% при придбанні не переноситься автоматично на замовника - якщо медичне обладнання встановлене в межах договору капітального ремонту та не продається окремо як товар, то вся сума акту оподатковується ПДВ 20%;\n2. Ставку 7% можливо застосувати лише при окремому постачанні медичного обладнання як товару, за умови дотримання умов, встановлених ст. 193 ПКУ."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27435-stavka-pdv-pri-kompensaciyi-vitrat-ponesenix-na-pridbannia-medobladnannia-audioversiia"
---

# Ставка ПДВ при компенсації витрат, понесених на придбання медобладнання (аудіоверсія)



---

---
title: "Валютний рахунок українського підприємства за кордоном у 2026 році: правові умови (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/valyutnyj-rahunok-ukrayinskogo-pidpryyemstva-za-kordonom-u-2026-roczi-pravovi-umovy-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T13:00:29+00:00"
custom_fields:
  question: "Чи має право юридична особа — резидент України відкрити валютний рахунок у банку за кордоном, та які правові умови і обмеження слід врахувати у 2026 році?"
  answer: "Коротка відповідь\nТак, українські юридичні особи та фізичні особи - підприємці (ФОП) мають повне право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах і здійснювати через них валютні операції.\n\nОбгрунтування\nПравова база та ліцензування\nЗгідно з ч. 3 ст. 4 Закону «Про валюту і валютні операції», резиденти можуть вільно відкривати рахунки за кордоном. Для цього більше не потрібно отримувати індивідуальну ліцензію НБУ, оскільки відповідна вимога була скасована ще у 2019 році.\nВалютний нагляд і граничні строки\nЗа загальним правилом, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (пп. 21 Положення НБУ №5). Однак бухгалтеру критично важливо враховувати, що на період дії воєнного стану постановою НБУ №18 ці строки тимчасово скорочено до 180 днів, а для певних видів аграрної продукції — до 90 днів.\nЯкщо сума операції є меншою за 400 000 грн, валютний нагляд за дотриманням строків розрахунків не здійснюється. Водночас для експорту більшості послуг (крім транспортних і страхових) граничні строки розрахунків узагалі не застосовуються. Це дозволяє легально залишати отриману валютну виручку за послуги на закордонному рахунку.\nПодаткові ризики для ФОП\nДержавна податкова служба послідовно наголошує: для застосування спрощеної системи оподаткування валютні кошти, отримані на закордонний рахунок, мають бути обов'язково перераховані на підприємницький рахунок в українському банку. Якщо кошти залишаються за кордоном, податківці можуть розцінити їх як іноземний дохід фізичної особи, який підлягає оподаткуванню за загальними правилами (18% ПДФО та 5% військового збору).\nЗміна правового статусу підприємств\nВарто пам'ятати, що з 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втратив чинність, і створення нових юридичних осіб у формі організаційно-правової форми «підприємство» заборонено. Існуючі підприємства мають трирічний перехідний період для перетворення на господарські товариства (наприклад, ТОВ) згідно з нормами Цивільного кодексу України.\nКомплаєнс в іноземних банках\nПеред відкриттям рахунку рекомендуємо заздалегідь уточнити вимоги обраного іноземного банку. Європейські фінансові установи проводять жорсткий фінансовий моніторинг і часто вимагають розширений пакет документів для підтвердження походження коштів та прозорості діяльності в Україні."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/finance/currency-and-securities/27464-valiutnii-raxunok-ukrayinskogo-pidprijemstva-za-kordonom-u-2026-roci-pravovi-umovi-audioversiia"
---

# Валютний рахунок українського підприємства за кордоном у 2026 році: правові умови (аудіоверсія)



---

---
title: "Сплата застави за фізичну особу підприємством: податкові наслідки (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/splata-zastavy-za-fizychnu-osobu-pidpryyemstvom-podatkovi-naslidky-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T13:00:24+00:00"
custom_fields:
  question: "ТОВ внесло заставу за фізособу для її звільнення з-під варти. Підприємство є платником податку на прибуток та застосовує коригування фінрезультату. Чи виникають ПДФО та військовий збір, а також чи застосовуються коригування фінрезультату через додаток РІ, у разі внесення застави за: засновника підприємства, найманого працівника, який не є директором або засновником, фізособу - підприємця, яка співпрацює з ТОВ, але не перебуває у трудових відносинах?"
  answer: "Правова та економічна суть операції\nВідповідно до ст. 182 КПКУ застава може бути внесена як самим підозрюваним або обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою — заставодавцем. При цьому заставодавцем не можуть бути державні та комунальні підприємства, а також юридичні особи з державною або комунальною часткою.\nЗастава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (ч. 11 ст. 182 КПКУ).\nОтже, у момент перерахування застави підприємство фактично не здійснює витрат, а фізична особа не отримує доходу. За своєю економічною суттю така операція для цілей оподаткування найбільше відповідає наданню поворотної фінансової допомоги.\nУсі податкові наслідки залежать від подальшої долі застави (див. далі три сценарії).\nСценарій 1. Застава повертається підприємству\nЯкщо після завершення кримінального провадження застава повертається саме підприємству як заставодавцю:\n\nвитрати не виникають;\nПДФО та військовий збір не нараховуються;\nкоригування фінансового результату не застосовуються.\n\nФактично відбувається лише повернення раніше перерахованих коштів.\nСценарій 2. Застава повертається фізичній особі\nЯкщо застава повертається не підприємству, то у підприємства виникають витрати, а у фізичної особи фактично дохід - безповоротна фінансова допомога.\nВідповідно до пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ сума безповоротної фінансової допомоги включається до оподатковуваного доходу фізичної особи.\nУ такому випадку підприємство як податковий агент повинно:\n\nнарахувати та утримати ПДФО за ставкою 18%;\nнарахувати та утримати військовий збір за ставкою 5%;\nвідобразити дохід у додатку 4ДФ з ознакою доходу «126».\n\nЯкщо отримувачем є звичайна фізична особа, різниця за пп. 140.5.10 ПКУ не застосовується, оскільки норма не поширюється на фізичних осіб — платників ПДФО.\nТому витрати враховуються виключно за правилами бухгалтерського обліку без коригування фінансового результату через додаток РІ.\nСценарій 3. Заставу звернено в дохід держави\nЯкщо особа порушила умови запобіжного заходу і застава була звернена в дохід держави, підприємство фактично несе витрати, а у фізичної особи виникає дохід. У такому випадку у фізичної особи також виникає додаткове благо, що підлягає оподаткуванню ПДФО 18% та військовим збором 5%.\nЯкщо отримувачем вигоди є звичайна фізична особа, коригування за пп. 140.5.10 ПКУ не застосовується.\nПодаткові наслідки практично не залежать від того, ким є фізична особа:\n\nзасновником;\nпрацівником;\nфізичною особою — підприємцем.\n\nДля ФОП ДПС окремо зазначає, що така виплата не є підприємницьким доходом. Тому вона оподатковується за загальними правилами для фізичних осіб як додаткове благо. Більш детально можна почитати тут.\n\nВисновки\n1. На дату внесення застави доходу у фізичної особи не виникає, тому ПДФО, військовий збір не утримується та коригування фінансового результату не здійснюється;\n2. На думку консультанта в даній ситуації податкові наслідки виникають лише у випадку, якщо застава не повертається підприємству та фактично стає безповоротною фінансовою допомогою для працівника. Проте з даного приводу доцільно отримати ІПК"
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/27434-splata-zastavi-za-fizicnu-osobu-pidprijemstvom-podatkovi-naslidki-audioversiia"
---

# Сплата застави за фізичну особу підприємством: податкові наслідки (аудіоверсія)



---

---
title: "Відповідальність за Повідомлення про набуття або відчуження частки резидентом в іноземній компанії з помилками"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/vidpovidalnist-za-povidomlennya-pro-nabuttya-abo-vidchuzhennya-chastky-rezydentom-v-inozemnij-kompaniyi-z-pomylkamy/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T13:00:18+00:00"
custom_fields:
  question: "Не передбачає застосування до контролюючої особи відповідальності щодо зазначення у графах Повідомлення недостовірної інформації, зокрема, щодо: розміру частки контролю; адреси КІК; визначення середньозваженого валютного курсу"
  answer: "Податківці у підкатегорії 102.23  ЗІР відповіли, що Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 №512, який набув чинності 01 січня 2022 року.\nУ разі допущення контролюючою особою помилки під час заповнення граф Повідомлення, така особа має право направити виправлене Повідомлення із зазначенням у графі 24 додаткова інформація (пояснення) причини подання такого Повідомлення.\nПунктом 39-2.5 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії.\nНаказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 №254 затверджено форму Звіту, скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу.\nЗгідно з п. 10 розд. 1 Порядку №254, у разі якщо платник податків виявив, що у раніше поданому Звіті/скороченому Звіті інформація надана не в повному обсязі або Звіт/скорочений Звіт містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати:\n\nновий Звіт/скорочений Звіт (з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту/скороченого Звіту за такий самий звітний період;\nуточнюючий Звіт/скорочений Звіт (з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту/скороченого Звіту за такий самий звітний період.\nНовий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані іноземні компанії за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту/скороченого Звіту (з позначкою «звітний»).\n\nПри цьому, абзацом сьомим пп. 120.7 ПКУ передбачено, що неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 39-2.5.5 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.\nАбзацом п’ятим пп. 120.7 ПКУ передбачено, що невідображення контролюючою особою у Звіті відомостей щодо наявних КІК та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» пп. 39-2.5.3 ПКУ, щодо наявних КІК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі:\n\n3 відс. суми доходу КІК або 25 відс. скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у Звіті, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми.\n\nЗ огляду на зазначене, чинна редакція пп. 120.7 ПКУ не передбачає застосування до контролюючої особи відповідальності щодо зазначення у графах Повідомлення та Звіту (у тому числі скороченого Звіту) недостовірної інформації, зокрема, щодо:\n\nрозміру частки контролю;\nадреси КІК;\nвизначення середньозваженого валютного курсу.\n\nЗвертаємо увагу, некоректне визначення валютного курсу при перерахунку показників фінансової звітності КІК у гривню може призвести до викривлення значення показника, що відображається у графі 22 Звіту, та, відповідно вплинути на правильність визначення об’єкта оподаткування.\nТакож Законом №4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», внесені зміни до пп. 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким передбачено, що за порушення, вчинені у період з 01 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пп. 120.7 ПКУ, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39-2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/law/liability/27521-vidpovidalnist-za-povidomlennia-pro-nabuttia-abo-vidcuzennia-castki-rezidentom-v-inozemnii-kompaniyi-z-pomilkami"
---

# Відповідальність за Повідомлення про набуття або відчуження частки резидентом в іноземній компанії з помилками



---

---
title: "Продаж готової продукції нижче собівартості: чи складати ПН на суму перевищення? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/prodazh-gotovoyi-produkcziyi-nyzhche-sobivartosti-chy-skladaty-pn-na-sumu-perevyshhennya-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T13:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство реалізувало готову продукцію за ціною нижче собівартості. Планує скласти дві податкові накладні: одну - на договірну вартість покупцю, другу - на суму перевищення мінімальної бази оподаткування над фактичною ціною постачання на себе. Як правильно заповнити таку ПН на суму перевищення?"
  answer: "В яких випадках складається ПН на перевищення мінімальної бази оподаткування ПДВ?\nУ разі продажу готової продукції за ціною нижче собівартості платники ПДВ часто помилково орієнтуються саме на собівартість як на мінімальну базу оподаткування. Проте для самостійно виготовленої продукції правила дещо інші.\nВідповідно до пп. 188.1 ПКУ база оподаткування:\n\nдля придбаних товарів не може бути нижчою за ціну придбання; \nдля самостійно виготовлених товарів — не може бути нижчою за звичайні ціни; \nдля необоротних активів — не нижче балансової (залишкової) вартості. \n\nОтже, якщо підприємство реалізує саме готову продукцію власного виробництва, мінімальною базою є не собівартість, а звичайна (ринкова) ціна.\nТому сама по собі реалізація продукції нижче собівартості не завжди означає необхідність складання податкової накладної на суму перевищення. Якщо ринкова ціна продукції в конкретних ринкових умовах також є нижчою за собівартість, підстав для донарахування ПДВ може не бути.\nЯкщо платник визначає, що звичайна ціна перевищує договірну, продавець відповідно до п. 15 Порядку №1307 складає дві податкові накладні:\n\nпершу — на фактичну ціну постачання; \nдругу — на суму перевищення мінімально допустимої бази оподаткування над фактичною ціною постачання з типом причини «15». \n\nПодаткова накладна на фактичне постачання складається у загальному порядку за правилом першої події.\nЩодо ПН на суму перевищення, платник ПДВ може обрати один із двох варіантів:\n\nокрема (індивідуальна) ПН — складається на дату першої події за операцією аналогічно основній податковій накладній; \nзведена ПН — може бути складена не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснювалися операції постачання нижче мінімальної бази оподаткування. \n\nЗІР, категорія 101.16: «На яку дату складається податкова накладна з типом причини «15», якщо після отримання повної передоплати за товар, який ще не придбано, продавцем встановлено, що ціна придбання є більшою ніж фактична ціна, за якою він буде поставлений?».\nЯк заповнюється ПН з типом причини «15»?\n1. Заголовна частина\nУ податковій накладній зазначаються:\n\nпозначка «Х» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)»; \nтип причини — «15»; \nвласні реквізити продавця — у полях покупця; \nвласний ІПН продавця. \n\nДля зведеної ПН додатково зазначається код ознаки «3» у полі «Зведена податкова накладна».\nЗІР, категорія 101.16: «Які особливості заповнення зведеної податкової накладної, складеної на суму перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною?».\n2. Таблична частина:\n\nу графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), крім опису (номенклатури) товарів/послуг, також зазначається, «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання»;\nграфи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 4, 5 не заповнюються;\nУ графі зазначається різниця (перевищення мінбази над договірною ціною постачання без урахування ПДВ)\nінші графи заповнюються без особливостей.\n\nВідображення у декларації з ПДВ\nОбсяги постачання та сума ПДВ, зазначені у податковій накладній з типом причини «15» відображаються у складі податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ у рядках 1.1, 1.2 або 1.3 (в залежності від ставки податку) та не відображаються у складі податкового кредиту, оскільки за такою операцією не відбувається придбання товарів/послуг. \nСаме таке роз’яснення викладено в ЗІР, категорія 101.24: «У яких рядках податкової декларації з ПДВ відображаються обсяги постачання та сума ПДВ, зазначені у податковій накладній з типом причини «15» (складеної на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання)?».\n\nВисновок\n1. Продаж готової продукції нижче собівартості не завжди потребує складання ПН на суму перевищення, оскільки для самостійно виготовленої продукції мінімальною базою оподаткування є звичайна (ринкова) ціна, а не собівартість. \n2. Якщо звичайна ціна перевищує договірну, продавець складає дві ПН: одну — на фактичну ціну постачання покупцю, другу — на суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною постачання з типом причини «15»."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27433-prodaz-gotovoyi-produkciyi-nizce-sobivartosti-ci-skladati-pn-na-sumu-perevishhennia-audioversiia"
---

# Продаж готової продукції нижче собівартості: чи складати ПН на суму перевищення? (аудіоверсія)



---

---
title: "Форми немає, а штраф є!"
url: "https://propodatki.com.ua/formy-nemaye-a-shtraf-ye/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Питання: Чи необхідно платнику сплачувати та чи будуть застосовуватися штрафні санкції за несплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо станом на граничний термін сплати не затверджено форму звіту, та протягом якого терміну необхідно сплатити такий внесок після затвердження"
last_modified: "2026-06-04T11:02:10+00:00"
categories: [Звітність]
tags: [Звітність, Особи з інвалідністю, Трудові відносини, Штрафи]
custom_fields:
  source_name: "ДПС ЗІР, Категорія 135.05"
  source_url: "https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44474"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096879.html"
---

# Форми немає, а штраф є!

![Немає форми звіту: чи будуть штрафи за несплату внеску за осіб з інвалідністю?](/public/uploads/img/generated/2026/06/04/ai_20260604_114216.webp)

Питання: _**Чи необхідно платнику сплачувати та чи будуть застосовуватися штрафні санкції за несплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо станом на граничний термін сплати не затверджено форму звіту, та протягом якого терміну необхідно сплатити такий внесок після затвердження форми звіту, для уникнення відповідальності?**_

### **Внесок за працевлаштування осіб з інвалідністю**

ДПС оприлюднила консультацію в [ЗІР Категорія 135.05](https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44474), у який нагадала, що штрафи за невиконання нормативу  працевлаштування осіб з інвалідністю у І кварталі  треба було сплатити.

Оновлена редакція [ст. 18² Закону № 875 ](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text)з 2026 року встановлює для роботодавців (платників внеску) два окремі обов’язки:

- своєчасно та в повному обсязі **нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок** до податкового органу за основним місцем обліку;

-
**складати й подавати звіт** за формою, затвердженою в порядку [ст. 46 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-ii-administruvannya-1020939.html), протягом** 40 календарних днів** після закінчення кварталу, та сплачувати внесок протягом 10 днів після граничного строку подання звіту. Базовий період – календарний квартал, внесок обчислюється поквартально.

>
Для** І кварталу 2026 року** закон прямо визначає граничні строки:

- **подання звіту – до 11.05.2026 року;**

- **сплата внеску – до 20.05.2026 року.**

Дійсно станом на сьогодні форму звіту ще не затверджено. Є лише проєкт, і то з’явився він уже після спливу усіх строків (див. публікацію «[Форма звітності з «інвалідного» внеску: оприлюднено проєкт форми](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096635.html)»).

### **Обов’язок сплати та штрафи, навіть без форми звіту**

Попри те, що **станом на 20.05.2026 форму звіту ще не затверджено,** **це не скасовує обов’язок сплатити внесок**, якщо роботодавець є платником внеску і не виконав норматив робочих місць для осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року. Тобто внесок за невиконаний норматив за цей період мав бути сплачений **до 20.05.2026 року включно**, навіть без подання звіту встановленої форми. Про те, що платники не звільняються від сплати внеску навіть у ситуації, коли форма звіту не затверджена, ми попереджали у статті: “[Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: звітність та сплата внеску](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096331.html)“

>
За порушення передбачено окремі види відповідальності:

- за несплату або несвоєчасну сплату внеску –** штраф 7 %** своєчасно **не сплаченої суми +** **пеня 0,1 %** за кожен день прострочення;

- за донарахування несвоєчасно нарахованого внеску – **штраф 10 %** **донарахованої суми за кожен звітний період**, але **не більше 50 % **загальної донарахованої суми;

- за **неподання, несвоєчасне подання або подання звітності не за встановленою формою **– **штраф 10 НМДГ.**

Отже, відсутність затвердженої форми звіту тимчасово ускладнює виконання **звітного** обов’язку, але **не звільняє від сплати самого внеску** у визначений законом строк, якщо норматив робочих місць для осіб з інвалідністю не виконано.

**Граничний строк сплати внеску за І квартал 2026 року минув 20 травня 2026 року.**
Про це ми повідомляли у статті від 18.05.2026 року: “[Внесок за осіб з інвалідністю у 2026 році: чи треба сплатити без звітності?](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096506.html)“.

Важливо також правильно зазначити реквізити платежу. Внесок сплачується за кодом класифікації доходів бюджету:

🔹** 50070100** — «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Саме цей код потрібно вказувати у платіжній інструкції.

**[Рахунки можна знайти тут](https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) або [завантажити файл із рахунками за посиланням](https://buhgalter911.com/public/uploads/news/Img_2026/5/11-17.26/pahunku%20shtraf%20invalid.odt).**

---

---
title: "Використання комбайна до державної реєстрації: чи можна обґрунтувати витрати та податковий кредит? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/vykorystannya-kombajna-do-derzhavnoyi-reyestracziyi-chy-mozhna-obgruntuvaty-vytraty-ta-podatkovyj-kredyt-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T10:00:40+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство придбало комбайн та фактично почало його використовувати для збирання врожаю пшениці. Водночас протягом місяця після придбання комбайн не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку. У зв'язку з цим виникає питання щодо правомірності його використання, а також можливих податкових наслідків, зокрема, щодо списання пального, амортизації та ПДВ"
  answer: "Насамперед необхідно визначити правовий статус використання техніки\nУ подібних ситуаціях аналіз часто починають з бухгалтерського або податкового обліку: чи можна списати пальне, чи нараховується амортизація, чи зберігається право на податковий кредит з ПДВ.\nПроте такий підхід, на нашу думку, не враховує послідовності правового регулювання.\nБухгалтерський та податковий облік не створюють правового статусу активу і не надають права на його використання. Навпаки, облік відображає вже існуючі правовідносини, сформовані нормами цивільного, господарського та спеціального законодавства.\nПодатковий кодекс України також не регулює порядок допуску майна до експлуатації. Він виходить із того, що відповідні права та обов'язки вже виникли на підставі інших нормативно-правових актів і лише визначає податкові наслідки таких операцій.\nТому першочергово необхідно відповісти на питання: чи мало підприємство право використовувати комбайн до його державної реєстрації.\nЩо передбачає спеціальне законодавство?\nВідповідно до ст. 34 Закону №3353-XII «Про дорожній рух» трактори, самохідні сільськогосподарські машини та інші механізми підлягають державній реєстрації.\nПорядок такої реєстрації встановлено Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою КМУ від 08.07.2009 р. №694.\nВласник зобов'язаний зареєструвати придбану машину протягом десяти діб після її придбання або виникнення інших законних підстав для набуття права власності (пп.3 Порядку №694).\nПри цьому ключове значення має пп. 27 Порядку №694, який прямо встановлює: «Експлуатація машини, не зареєстрованої в територіальному органі Держпродспоживслужби, або без номерного знака «Транзит» забороняється».\nТобто законодавець не просто встановив строк для виконання адміністративної процедури, а прямо заборонив використання незареєстрованої техніки. Саме ця норма повинна бути відправною точкою для подальшого аналізу.\nЧи можна ігнорувати спеціальну заборону через правила бухгалтерського обліку?\nНа нашу думку — ні.\nДосить часто можна зустріти аргументацію, що якщо комбайн фактично використовувався, був введений в експлуатацію наказом підприємства та відповідає критеріям основного засобу, то витрати на його утримання та експлуатацію є правомірними. Однак такий підхід фактично підміняє спеціальне правове регулювання бухгалтерським обліком.\nЯкщо виходити з того, що підприємство може використовувати незареєстрований комбайн лише тому, що його введено в експлуатацію внутрішнім наказом, тоді сама заборона, встановлена пп. 27 Порядку №694, втрачає практичний зміст.\nФактично підприємство власним розпорядчим документом скасовує обмеження, встановлене нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України. Тому сам факт введення комбайна в експлуатацію у бухгалтерському розумінні ще не означає, що він може законно експлуатуватися до завершення державної реєстрації.\nЯкі податкові наслідки можуть виникнути?\nСаме тут і виникає основний ризик.\nПКУ не містить прямої норми, яка б передбачала втрату права на витрати або податковий кредит через відсутність державної реєстрації комбайна. Проте це не означає відсутність ризиків.\nПодаткове законодавство виходить із того, що господарські операції здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства. Якщо ж використання активу прямо заборонене спеціальною нормою, контролюючий орган може поставити під сумнів правомірність відображення податкових наслідків такої експлуатації.\nОсобливо актуальним це питання є для ПДВ.\nПодатковий орган може аргументувати, що використання пального для експлуатації комбайна, який відповідно до законодавства не мав права використовуватися, не відповідає критеріям належної господарської діяльності.\nЧи є така позиція безспірною? Ні. Однак вона випливає саме із порушення спеціальної заборони на експлуатацію техніки, а не з правил бухгалтерського обліку.\nАмортизація\nАналогічний підхід може бути застосований і до амортизації. З формального боку об'єкт може відповідати ознакам основного засобу та бути готовим до використання.\nВодночас виникає питання: чи можна вважати актив таким, що правомірно використовується у господарській діяльності, якщо закон прямо забороняє його експлуатацію до завершення реєстрації? Саме тому до моменту державної реєстрації комбайна існує ризик оспорювання правомірності його експлуатації та пов'язаних з нею облікових наслідків.\n\nВисновок\nНа думку консультанта, у даній ситуації ключовим є не питання бухгалтерського обліку, а питання правомірності використання комбайна.\nПункт 27 Порядку №694 прямо забороняє експлуатацію незареєстрованої сільськогосподарської техніки. Тому до завершення державної реєстрації підприємство не має права використовувати комбайн у господарській діяльності, навіть якщо право власності на нього вже набуте та об'єкт формально введений в експлуатацію внутрішніми документами підприємства.\nБухгалтерський і податковий облік не можуть підміняти спеціальні норми законодавства або усувати встановлені ними обмеження. В іншому випадку сама вимога щодо обов'язкової державної реєстрації та заборона експлуатації незареєстрованої техніки втрачали б будь-який практичний зміст.\nСаме тому використання комбайна до державної реєстрації створює ризики щодо обґрунтування господарського характеру витрат, нарахування амортизації та збереження права на податковий кредит з ПДВ, навіть попри відсутність у ПКУ прямої норми, яка б встановлювала відповідні податкові наслідки."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27431-vikoristannia-kombaina-do-derzavnoyi-rejestraciyi-ci-mozna-obgruntuvati-vitrati-ta-podatkovii-kredit-audioversiia"
---

# Використання комбайна до державної реєстрації: чи можна обґрунтувати витрати та податковий кредит? (аудіоверсія)



---

---
title: "Відрядження водія на один день у 2026 році: критерії та оформлення (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/vidryadzhennya-vodiya-na-odyn-den-u-2026-roczi-kryteriyi-ta-oformlennya-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T10:00:35+00:00"
custom_fields:
  question: "Працівника-водія направили до іншого міста, розташованого за 300 км, і він повернувся того самого дня. Чи вважається така поїздка відрядженням, якщо вона здійснена для виконання службового доручення, та які умови впливають на її оформлення, зокрема у разі роз’їзного характеру роботи?"
  answer: "Коротка відповідь\nТак, така поїздка вважається службовим відрядженням, якщо вона здійснюється за розпорядженням керівника до іншого населеного пункту для виконання службового доручення і якщо робота водія не має роз’їзного (пересувного) характеру.\n\nОбґрунтування\n1. Визначення відрядження\nЗгідно з п. 1 розд. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Хоча для приватних підприємств ця Інструкція має рекомендаційний характер, вона є основним орієнтиром для визначення суті відрядження.\n2. Тривалість поїздки (одноденне відрядження)\nЗаконодавство не встановлює мінімального строку відрядження. Поїздка, що триває один день (навіть кілька годин), є повноцінним відрядженням. У такому разі працівнику:\n\nвиплачуються добові (у розмірі, встановленому внутрішнім Положенням про відрядження);\nвідшкодовуються витрати на проїзд (пальне, квитки тощо) за наявності підтвердних документів;\nзберігається місце роботи та середня заробітна плата відповідно до ст. 121 КЗпП.\n\n3. Відрядження vs Роз’їзний характер роботи\nВажливо розрізняти відрядження та роботу, яка за своєю суттю передбачає постійні роз’їзди.\n\nЯкщо в трудовому договорі або посадовій інструкції водія зазначено, що його робота має роз’їзний (пересувний) характер, то щоденні поїздки в інші міста не оформлюються як відрядження. Замість добових у такому разі можуть виплачуватися надбавки до тарифних ставок;\nЯкщо ж водій зазвичай працює на території підприємства (наприклад, обслуговує склад або офіс у межах міста) і його епізодично направляють в інше місто — це є відрядженням.\n\n4. Документальне оформлення\nДля того, щоб поїздка офіційно вважалася відрядженням, необхідно:\n\nВидати наказ (розпорядження) керівника, де вказано пункт призначення, мету та строк (1 день);\nЗафіксувати зв’язок поїздки з господарською діяльністю (наприклад, доставка товару, підтверджена товарно-транспортною накладною);\nЗабезпечити водія авансом на витрати."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27463-vidriadzennia-vodiia-na-odin-den-u-2026-roci-kriteriyi-ta-oformlennia-audioversiia"
---

# Відрядження водія на один день у 2026 році: критерії та оформлення (аудіоверсія)



---

---
title: "Зберігання газу для роботи зерносушарки: чи потрібна окрема ліцензія та чи виникає обов’язок зі сплати екологічного податку? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/zberigannya-gazu-dlya-roboty-zernosusharky-chy-potribna-okrema-liczenziya-ta-chy-vynykaye-obovyazok-zi-splaty-ekologichnogo-podatku-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T10:00:29+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство придбало зерносушарку. Окремо були придбані ємності (бункери) для зберігання скрапленого газу. Чи необхідно підприємству отримувати окрему ліцензію на зберігання газу, якщо воно вже має ліцензію на зберігання дизельного палива за іншою адресою? Чи є підприємство платником екологічного податку у разі використання газу для роботи зерносушарки та його зберігання на власній території?"
  answer: "Чи потрібна окрема ліцензія на зберігання газу?\nСкраплений газ відноситься до пального у розумінні пп. 14.1.141-1 ПКУ.\nЗа загальним правилом зберігання пального здійснюється лише за наявності ліцензії на право зберігання пального. Для суб'єктів господарювання, які зберігають пальне виключно для власного споживання або промислової переробки, передбачена окрема ліцензія на право зберігання пального для власних потреб.\nВідповідно до ст. 28 Закону України №3817 ліцензія видається на кожне окреме місце зберігання пального.\nЛіцензія не потрібна лише у випадку зберігання пального у споживчій тарі, тарі споживача або поворотній тарі (газових балонах) об'ємом до 60 літрів включно (ч. 5 ст. 28 Закону №3817).\nМісце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання (ст. 1 Закону №3817).\nОтже, якщо ємності для зберігання газу розташовані за іншою адресою, ніж місце зберігання дизельного пального, на яке вже отримано ліцензію, підприємству необхідно отримати окрему ліцензію на право зберігання пального для власних потреб за новим місцем зберігання.\nМатеріал за напрямом: Ліцензування зберігання пального у 2025 році\nЧи є підприємство платником екологічного податку?\nПлатниками екологічного податку є суб'єкти господарювання під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (пп.240.1.1 ПКУ).\nСвоєю чергою, стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (пп. 14.1.230 ПКУ).\nЗерносушарка, яка працює на газі, є стаціонарним джерелом забруднення у розумінні пп. 14.1.230 ПКУ. Тому підприємство є платником екологічного податку відповідно до пп. 240.1.1 ПКУ та повинно отримати дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт.\nЧитайте також: Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: опція чи обов’язок?\n\nВисновки\n\nЯкщо газові ємності розташовані за іншою адресою, ніж місце зберігання дизельного пального, підприємству необхідно отримати окрему ліцензію на право зберігання пального для власних потреб за новим місцем зберігання;\nЗерносушарка, що працює на газі, є стаціонарним джерелом забруднення, тому підприємство є платником екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;\nДля законної експлуатації зерносушарки та газових ємностей необхідно оформити як ліцензію на зберігання пального (за потреби), так і дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/state/licenses/27430-zberigannia-gazu-dlia-roboti-zernosusarki-ci-potribna-okrema-licenziia-ta-ci-vinikaje-oboviazok-zi-splati-ekologicnogo-podatku-audioversiia"
---

# Зберігання газу для роботи зерносушарки: чи потрібна окрема ліцензія та чи виникає обов’язок зі сплати екологічного податку? (аудіоверсія)



---

---
title: "Акт введення в експлуатацію ОЗ у 2026 році: чи додавати документи на придбання? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/akt-vvedennya-v-ekspluatacziyu-oz-u-2026-roczi-chy-dodavaty-dokumenty-na-prydbannya-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T10:00:24+00:00"
custom_fields:
  question: "Чи є обов’язковим додавати до акта введення в експлуатацію основного засобу скан або копію документа, що підтверджує його придбання, та чи достатньо самого акта для зарахування об’єкта на облік?"
  answer: "Коротка відповідь\nЗаконодавство не містить прямої вимоги «підкладати» скан-копію документа про придбання (накладної, чека, акта приймання-передачі від постачальника) безпосередньо під Акт введення в експлуатацію як один файл або фізично скріплювати їх. Однак обидва документи є обов’язковими для бухгалтерського та податкового обліку, оскільки вони підтверджують різні етапи операції.\n\nОбґрунтування\n1. Розмежування господарських операцій\nУ бухгалтерському обліку придбання та введення в експлуатацію — це дві різні події, що оформлюються окремими первинними документами:\nПридбання\nПідтверджується видатковою накладною, фіскальним чеком або актом від постачальника. На цьому етапі формуються капітальні інвестиції (рахунок 15).\nВведення в експлуатацію\nоформлюється Актом введення в експлуатацію (самостійно розробленим підприємством або за типовою формою, затвердженою Наказом Мінфіну №818, яка розроблена для держсектору, але може застосовуватися комерційними підприємствами). Цей документ є підставою для зарахування об'єкта на баланс (рахунок 10) та початку нарахування амортизації згідно з п. 10 Методичних рекомендацій №561.\n2. Формування первісної вартості\nЗгідно з п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби», первісна вартість складається з витрат на придбання, доставку, монтаж тощо. Акт введення в експлуатацію має містити суму первісної вартості, яка повинна бути підтверджена саме документами на придбання. Під час податкової перевірки контролери вимагатимуть докази реальності операції та правильності визначення вартості, що неможливо без документа від постачальника.\n3. Особливості для ФОП на загальній системі\nДля фізичних осіб — підприємців на загальній системі наявність документа про оплату та придбання є критичною умовою для права на амортизацію витрат (згідно з пп. 177.4.6 ПКУ). Податкові органи часто вимагають, щоб реквізити документів на придбання були зазначені безпосередньо в амортизаційних регістрах або актах, щоб чітко ідентифікувати зв'язок між понесеними витратами та об'єктом.\n4. Електронний документообіг\nЯкщо підприємство використовує електронний документообіг, документи зазвичай зберігаються в системі окремо, але логічно пов'язуються між собою (наприклад, через перехресні посилання на номер та дату накладної в тексті Акта).\n\nВисновок\nХоча технічно «підкладати скан» не обов'язково, у вас має бути забезпечений чіткий інформаційний зв'язок між цими документами:\n\nВ Акті введення в експлуатацію обов'язково варто вказати реквізити документа, на підставі якого сформовано вартість (наприклад: «вартість визначена згідно з видатковою накладною №... від ...»);\nОбидва документи повинні зберігатися в архіві (паперовому або електронному) так, щоб у разі перевірки їх можна було легко зіставити.\n\nВідсутність документа на придбання робить Акт введення в експлуатацію юридично вразливим, оскільки вартість об'єкта в ньому буде документально не підтвердженою, що може призвести до невизнання витрат на амортизацію згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/27466-akt-vvedennia-v-ekspluataciiu-oz-u-2026-roci-ci-dodavati-dokumenti-na-pridbannia-audioversiia"
---

# Акт введення в експлуатацію ОЗ у 2026 році: чи додавати документи на придбання? (аудіоверсія)



---

---
title: "Критичність для стартап-резидента Дія Сіті: чи треба чекати три місяці? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/krytychnist-dlya-startap-rezydenta-diya-siti-chy-treba-chekaty-try-misyaczi-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T10:00:18+00:00"
custom_fields:
  question: "Чи може стартап-резидент Дія Сіті подати документи на критичність одразу після отримання 20 000 євро, чи потрібно чекати завершення трьох повних місяців після місяця набуття статусу резидента?"
  answer: "Так, якщо підприємство подає документи за варіантом із підтвердженням надходжень у розмірі не менше еквівалента 20 000 євро, потрібно дочекатися завершення трьох повних календарних місяців, наступних за місяцем набуття статусу резидента Дія Сіті.\nСам факт отримання 20 000 євро в перші дні резидентства не дає підстав подати документи одразу в перші дні наступного місяця. Причина — у формулюванні п. 5 Критеріїв та Порядку №76. Норма вимагає підтвердити не просто факт отримання відповідної суми, а отримання доходу, роялті, грантів та/або інвестицій «за підсумками трьох повних місяців, наступних за місяцем набуття статусу резидента Дія Сіті». Отже, значення має не лише розмір надходжень, а й період, за який вони підтверджуються. \nНаприклад, якщо підприємство набуло статусу резидента Дія Сіті у березні, трьома повними календарними місяцями будуть квітень, травень і червень. Подати документи за цим варіантом можна після завершення червня, тобто з липня.\nЦя узгоджується і зі ст. 13 Закону №1667-IX. Початковий звіт про відповідність резидента Дія Сіті також подається за підсумками трьох повних календарних місяців, наступних за місяцем набуття статусу резидента Дія Сіті. Для резидента, який набув статусу за ч. 3 ст. 5 Закону №1667-IX, такий звіт підтверджує виконання спеціальних вимог «стартапного» режиму. \nТому подавати документи на критичність у перші дні місяця, що настає після місяця набуття статусу резидента Дія Сіті, передчасно, якщо підприємство хоче підтвердити право саме через надходження у розмірі не менше еквівалента 20 000 євро.\nВодночас, п. 5 Критеріїв та Порядку №76 передбачає альтернативу: такий резидент може подати підтвердні документи щодо виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 13 Закону №1667-IX. Але для щойно створеного підприємства цей варіант, як правило, також не є доступним у перші дні резидентства, оскільки йдеться про документи, пов’язані з річним звітом про відповідність. \n\nВисновок\nСтартап, який набув статусу резидента Дія Сіті відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону №1667, може подавати документи для визначення критично важливим лише після спливу трьох місяців з моменту набуття такого статусу. \n\nЧитайте також: Увага! Три зміни до Порядку бронювання та Критеріїв критично важливих підприємств, які діють з 15.11.2025 р."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27426-kriticnist-dlia-startap-rezidenta-diia-siti-ci-treba-cekati-tri-misiaci-audioversiia"
---

# Критичність для стартап-резидента Дія Сіті: чи треба чекати три місяці? (аудіоверсія)



---

---
title: "Фінансовий показник контрольованої іноземної компанії у графі 22 Звіту про контрольовані іноземні компанії"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/finansovyj-pokaznyk-kontrolovanoyi-inozemnoyi-kompaniyi-u-grafi-22-zvitu-pro-kontrolovani-inozemni-kompaniyi/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T10:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "У графа 22 Звіту відображають фінпоказники КІК у перерахунку на гривню. Дані фінзвітності формуються на підставі даних бухобліку, тож відповідні показники перераховують за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний період, який зазначають у графі 21.2 Звіту"
  answer: "Податківці у підкатегорії  102.23 ЗІР надали інформацію, що норма пп. 39 -2.5.3 ПКУ встановлює, що у Звіті про контрольовані іноземні компанії зазначаються, зокрема:\n\nг) інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності.\n\nВідповідно до форми Звіту та Порядку заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 №254:\n\nу графі 21 Звіту зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК;\nу графі 21.1 Звіту зазначається валюта звітності КІК;\nу графі 21.2 Звіту зазначається середньозважений офіційний курс НБУ за звітний (податковий) період.\n\nВ той же час, у графі 22 Звіту контролююча особа відображає фінансові показники КІК у перерахунку на гривню. Оскільки дані фінансової звітності формуються на підставі даних бухгалтерського обліку, то відповідні показники повинні бути перераховані за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період, який зазначається у графі 21.2 Звіту.\nТак, згідно з п. 12 розд. 1 Порядку №254, числові показники у Звіті заповнюються у такому форматі:\n\nскоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривні за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний податковий період;\nгрошові показники зазначаються в гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/27520-finansovii-pokaznik-kontrolyovanoyi-inozemnoyi-kompaniyi-u-grafi-22-zvitu-pro-kontrolyovani-inozemni-kompaniyi"
---

# Фінансовий показник контрольованої іноземної компанії у графі 22 Звіту про контрольовані іноземні компанії



---

---
title: "Іноземний податок на прибуток: як зменшити податок в Україні"
url: "https://propodatki.com.ua/inozemnyj-podatok-na-prybutok-yak-zmenshyty-podatok-v-ukrayini/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Обмеження щодо зарахування іноземного податку на прибуток в Україні Податок на прибуток, сплачений підприємством за кордоном із доходів з іноземних джерел, може бути зарахований при сплаті податку на прибуток в Україні (п.п. 141.4.9 ПКУ). Зараховується лише сума, розрахована за правилами"
last_modified: "2026-06-04T09:02:31+00:00"
categories: [Звітність]
tags: [Декларація, Міжнародні договори, Податкова звітність, Податок на прибуток]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Сумській області"
  source_url: "https://sumy.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1017415.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096875.html"
---

# Іноземний податок на прибуток: як зменшити податок в Україні

![Іноземний податок на прибуток: як зменшити податок в Україні](/public/uploads/img/generated/2026/06/04/ai_20260604_101847.webp)

### Обмеження щодо зарахування іноземного податку на прибуток в Україні

Податок на прибуток, сплачений підприємством за кордоном із доходів з іноземних джерел, може бути зарахований при сплаті податку на прибуток в Україні ([п.п. 141.4.9 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-iii-podatok-1020940.html)). Зараховується лише сума, розрахована за правилами [розд. ІІІ ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-iii-podatok-1020940.html), і в межах ліміту:

>

-
**не більше суми українського податку на прибуток, що підлягає сплаті за відповідний звітний період**.

Тобто іноземний податок не може створити «переплату» понад податкове зобов’язання в Україні.

**Не підлягають зарахуванню **у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

- податок на капітал/майно та приріст капіталу;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Фактично зарахувати можна **саме іноземний податок на прибуток (аналог corporate income tax)**, але не ПДВ, податок з обороту, майнові чи місцеві збори.

### Ключові умови зарахування

**Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку **можливе лише за **двох ключових умов**:

>

- є **чинний договір про уникнення подвійного оподаткування** між Україною та відповідною державою;

- платник має **письмове підтвердження іноземного контролюючого органу** про суму та факт сплати податку за кордоном (сертифікат/довідка, зазвичай з перекладом).

Без цих документів іноземний податок у зменшення українського зобов’язання не зараховується.

---

---
title: "Факторинг і ПДВ: коли операція не оподатковується"
url: "https://propodatki.com.ua/faktoryng-i-pdv-koly-operacziya-ne-opodatkovuyetsya/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Поняття факторингу Згідно з ст. 1077 ЦКУ, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право"
last_modified: "2026-06-04T09:02:15+00:00"
categories: [Бухгалтерський облік та первинна документація]
tags: [ПДВ, Факторинг]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Львівській області"
  source_url: "https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1017334.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096874.html"
---

# Факторинг і ПДВ: коли операція не оподатковується

![Факторинг і ПДВ: коли операція не оподатковується](/public/uploads/img/generated/2026/06/04/ai_20260604_094021.webp)

### Поняття факторингу

Згідно з[ ст. 1077 ЦКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/grazdanskiy-kodeks/glava-73.html), за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

**Фактором** може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції ([ст. 1079 ЦКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/grazdanskiy-kodeks/glava-73.html)).

### Факторинг і ПДВ

Відповідно до [п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-v-podatok-1020942.html), **не є об’єктом оподаткування ПДВ** операції, зокрема з **відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами)**, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

>
Отже, **факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ** якщо **об’єктом боргу** є:

- валютні цінності,

- цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати),

- інвестиційні сертифікати,

- іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю,

- операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками),

- житлові чеки,

- земельні бони та деривативи.

Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

---

---
title: "Коли ДПС скасовує реєстрацію РРО: повний перелік підстав"
url: "https://propodatki.com.ua/koly-dps-skasovuye-reyestracziyu-rro-povnyj-perelik-pidstav/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Відповідно до Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547, реєстрація реєстратора розрахункових операцій діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у встановлених випадках, вона діє"
last_modified: "2026-06-04T09:01:54+00:00"
categories: [Готівкові розрахунки]
tags: [РРО, Скасування реєстрації]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС в Івано-Франківській області"
  source_url: "https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1015685.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096876.html"
---

# Коли ДПС скасовує реєстрацію РРО: повний перелік підстав

![Коли ДПС скасовує реєстрацію РРО: повний перелік підстав](/public/uploads/img/generated/2026/06/04/ai_20260604_104240.webp)

Відповідно до Порядку реєстрації та застосування** РРО,** що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого [наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547](https://buhgalter911.com/uk/blanki/gni/rro/), реєстрація реєстратора розрахункових операцій діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у встановлених випадках, вона діє лише до моменту, коли настане одна з підстав для її скасування. Це можуть бути як ініціатива самого СГ ([заява за формою № 4‑РРО](https://buhgalter911.com/uk/blanki/gni/rro/), закриття господодиниці, перехід на ПРРО), так і юридичні або технічні обставини. Розуміння цих підстав важливе для того, щоб вчасно зняти РРО з обліку й уникнути претензій контролюючих органів щодо його «формального» використання після фактичного припинення діяльності чи експлуатації.

Зокрема **перелік підстав для скасування реєстрації РРО**:

- суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО;

- вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;

- закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

- РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій;

- виявлено невідповідність модифікації, конструкції або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;

- установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

- наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

- наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

- суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

- в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

- викрадено РРО;

- змінено власника РРО;

- суб’єкт господарювання повідомив контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, що господарська одиниця, де використовується РРО закрита або не експлуатується суб’єктом господарювання.

- суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

---

---
title: "ДПС затвердила Перелік платників «білого» бізнесу"
url: "https://propodatki.com.ua/dps-zatverdyla-perelik-platnykiv-bilogo-biznesu/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Державна податкова служба затвердила Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на травень. До нього включено 9 251 суб’єкт господарювання. Порівняно з попереднім переліком кількість таких платників зросла на 260 суб’єктів господарювання, або майже на 3"
last_modified: "2026-06-04T08:02:30+00:00"
categories: [Податкові перевірки, штрафи]
tags: [ДПСУ, Перевірки]
custom_fields:
  source_name: "ДПСУ"
  source_url: "https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1016887.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096848.html"
---

# ДПС затвердила Перелік платників «білого» бізнесу

![ДПС затвердила Перелік платників «білого» бізнесу  ](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_094105.webp)

Державна податкова служба затвердила Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на травень. До нього включено 9 251 суб’єкт господарювання.

Порівняно з попереднім переліком кількість таких платників зросла на 260 суб’єктів господарювання, або майже на 3 %, що свідчить про зростання кількості бізнесів, які працюють прозоро та відповідально виконують свої податкові зобов’язання.

Серед учасників переліку:

**8 673 юридичних осіб**, у тому числі:

– 4 788 – юридичних осіб на загальній системі оподаткування,

– 476 – резидентів Дія Сіті,

– 1 689 – юридичних осіб – платників єдиного податку ІІІ групи,

– 1 720 – юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи.

**578 ФОП**, у тому числі:

– 71 – ФОП на загальній системі оподаткування,

– 507 – ФОП – платників єдиного податку ІІІ групи.

Перелік буде оприлюднено 18.06.2026 на вебпорталі ДПС у розділі «[Платники з переліку](https://tpd.tax.gov.ua/registry)».

Важливим показником є стабільність складу Переліку. Із загальної кількості платників 7 603 суб’єкти господарювання, або 82 %, продовжують перебувати в ньому ще з березня. Це підтверджує сумлінне дотримання ними усіх вимог та критеріїв.

Внесок таких платників у наповнення бюджету є вагомим. За підсумками 2025 року включені до Переліку платники сплатили 298,6 млрд гривень податків до зведеного бюджету країни – це 14,6 % усіх податкових надходжень.

Усіх платників, включених до Переліку, **1 червня поінформовано через Електронний кабінет**.

Водночас бізнес має право відмовитися від оприлюднення своїх даних на вебпорталі ДПС шляхом подання відповідного електронного повідомлення до ДПС.

Протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку на вебпорталі ДПС у розділі «[Територія високого рівня податкової довіри](https://tpd.tax.gov.ua/analytics)» будуть оприлюднені середньогалузеві показники критеріїв за видами економічної діяльності, розраховані станом на травень. В Електронному кабінеті платники зможуть ознайомитися з власними показниками відповідності критеріям для включення до Переліку.

Формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання законодавства є важливим елементом політики податкової довіри. Такий підхід сприяє розвитку партнерських відносин між державою та бізнесом, стимулює прозору діяльність та сумлінну сплату податків.

---

---
title: "Податкові пільги з прибутку: відображаємо у Декларації"
url: "https://propodatki.com.ua/podatkovi-pilgy-z-prybutku-vidobrazhayemo-u-deklaracziyi/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Облік податкових пільг Платник податків зобов’язаний відображати інформацію про суми податків, не сплачених до бюджету через податкові пільги, та напрями використання таких коштів (п.п. 16.1.6 ПКУ). Порядок обліку сум пільг встановлено постановою № 1233, Довідники податкових пільг (у т.ч. з"
last_modified: "2026-06-04T08:02:19+00:00"
categories: [Звітність]
tags: [Пільги, Податкова звітність, Податок на прибуток]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Вінницькій області"
  source_url: "https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1016826.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096873.html"
---

# Податкові пільги з прибутку: відображаємо у Декларації

![Податкові пільги з прибутку: відображаємо у Декларації](/public/uploads/img/generated/2026/06/04/ai_20260604_090042.webp)

### Облік податкових пільг

Платник податків зобов’язаний відображати інформацію про суми податків, не сплачених до бюджету через податкові пільги, та напрями використання таких коштів ([п.п. 16.1.6 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-i-zagalyni-1020936.html)). Порядок обліку сум пільг встановлено постановою № 1233,  [Довідники податкових пільг](https://buhgalter911.com/uk/spravochniki/prochee/spravochniki-lgot/) (у т.ч. з ознакою цільового призначення) доступний на нашому сайті та на вебпорталі ДПС.

Суб’єкти господарювання, що **не сплачують податок на прибуток підприємств** у зв’язку з отриманням податкових пільг, **ведуть облік сум таких пільг**, які відображаються **у [додатку ПП](https://buhgalter911.com/uk/blanki/gni/nalog-na-pribyl/) **до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, [форма](https://buhgalter911.com/uk/blanki/gni/nalog-na-pribyl/) якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – додаток ПП).

### Порядок заповнення Додатка ПП

У **додатку ПП **відображаються відомості щодо:

-
**коду пільги та найменування пільги **за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим ДПС;

- суми податку, **не сплаченого до бюджету** у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

-
**строку користування податковою пільгою **у звітному періоді;

- суми податкової пільги, що використана **за цільовим призначенням**;

- сума податкової пільги, що використана **не за цільовим призначенням**;

- сума податкової пільги, що залишилася **невикористаною** на кінець звітного періоду.

Зокрема, **графи 6** «Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням»,** 7 **«Сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням» та** 8 **«Сума податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду» **додатка ПП, заповнюються у випадку**, якщо податковим законодавством **встановлено вимогу цільового використання податкової пільги** з податку на прибуток підприємств.

Якщо **вимога про цільове використання** стосовно пільги **не передбачена**, то** графи 6, 7, 8 додатка ПП не заповнюються.**

Згідно з приміткою 4 до додатка ПП у графі 6 зазначається обсяг пільг відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Зазначені податкові пільги з податку на прибуток підприємств у Довідниках вказані з ознакою цільового призначення у графі 8 – «1» («0» – немає цільового призначення).

---

---
title: "Фінансування власної генерації для бізнесу під 10% річних"
url: "https://propodatki.com.ua/finansuvannya-vlasnoyi-generacziyi-dlya-biznesu-pid-10-richnyh/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Середній та великий бізнес може подавати заявки на нову державну програму підтримки проєктів розподіленої генерації. Програма дозволить підприємствам залучати кредити під 10% річних для будівництва нових генеруючих потужностей, систем накопичення енергії та іншої критично важливої енергетичної інфраструктури. Максимальна сума кредитування"
last_modified: "2026-06-04T07:02:29+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [Воєнний стан, Інвестиції, Кредити, Фінансова допомога, Фінансові послуги]
custom_fields:
  source_name: "КМУ"
  source_url: "https://www.kmu.gov.ua/news/startuvala-prohrama-finansuvannia-vlasnoi-heneratsii-dlia-biznesu-pid-10-richnykh-do-25-mln-ievro"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096871.html"
---

# Фінансування власної генерації для бізнесу під 10% річних

![Фінансування власної генерації для бізнесу під 10% річних](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_234439.webp)

Середній та великий бізнес може подавати заявки на нову державну програму підтримки проєктів розподіленої генерації.

Програма дозволить підприємствам залучати кредити під 10% річних для будівництва нових генеруючих потужностей, систем накопичення енергії та іншої критично важливої енергетичної інфраструктури. Максимальна сума кредитування — до 25 млн євро в гривневому еквіваленті.

Програма реалізується на виконання [постанови Кабінету Міністрів від 29 квітня 2026 р. № 594](https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-eksperymentalnoho-proektu-s594290426) та є одним з інструментів Плану внутрішньої стійкості України. Її мета — стимулювати інвестиції бізнесу у власну генерацію, посилити енергетичну незалежність підприємств та збільшити кількість нових потужностей в українській енергосистемі.

Завдяки програмі підприємства зможуть залучати кредити обсягом від 1 до 25 млн євро у гривневому еквіваленті. Для проєктів на прифронтових територіях мінімальний розмір кредиту становитиме 500 тис. євро.

**Строк кредитування — до 5 років **із можливістю відтермінування платежів до 12 місяців на період будівництва та введення об’єкта в експлуатацію.

_«Ми продовжуємо реалізовувати Плани стійкості громад й міст та створювати інструменти, які допомагають бізнесу інвестувати у власну енергетичну незалежність. Відтепер середні й великі підприємства можуть залучати пільгове фінансування на будівництво нової генерації та систем накопичення енергії. Ще є час підготуватись до зими, держава надає для цього фінансові можливості»_, — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Державна підтримка поширюватиметься на проєкти зі створення:

- установок зберігання енергії (energy storage);

- газотурбінних та газопоршневих установок, у тому числі когенераційних;

- об’єктів генерації на біомасі, біогазі та геотермальній енергії;

- електричних мереж та обладнання для приєднання нових потужностей;

- енергетичних островів та мікромереж.

Проєкти відбиратимуться за конкурсним принципом. Перевагу отримають ініціативи, які:

- створюють нові генеруючі потужності;

- можуть працювати в режимі мікромережі під час блекаутів;

- забезпечують швидке введення потужностей в експлуатацію;

- мають технічну можливість запуску за відсутності напруги в мережі (black-start);

- можуть брати участь у балансуванні енергосистеми та наданні допоміжних послуг;

- реалізуються у регіонах із підвищеним пріоритетом для посилення енергетичної стійкості.

**Максимальний пріоритет під час відбору матимуть проєкти** у Києві, Київській, Харківській, Запорізькій, Херсонській та інших областях, де питання енергетичної безпеки є особливо актуальним.

Подати заявку на участь у програмі можна через 14 уповноважених банків:

- АБ «Південний»;

- АБ «Укргазбанк»;

- АТ «ОТП Банк»;

- АТ «Ощадбанк»;

- АТ «ПУМБ»;

- АТ «Райффайзен Банк»;

- АТ «Укрексімбанк»;

- АТ «Комінбанк»;

- АТ «Креді Агріколь Банк»;

- АТ «Сенс Банк»;

- АТ КБ «ПриватБанк»;

- ПАТ «Кредитвест Банк»;

- ПАТ «Банк Восток»;

- АТ «Кредобанк».

Механізм роботи програми передбачає подання заявки до банку-партнера, оцінку та рейтингування проєкту Національною установою розвитку, погодження проєктів з Мінекономіки, після чого банк ухвалює кредитне рішення та надає фінансування.

>
**Національна установа розвитку компенсуватиме частину процентної ставки, щоб фактична ставка для підприємства становила 10% річних.**

Очікується, що програма стане одним із ключових інструментів залучення приватних інвестицій у нову генерацію та системи накопичення енергії, сприятиме розвитку енергетичної незалежності бізнесу та посиленню стійкості української економіки в умовах війни.

Для мікро-, малого та середнього бізнесу доступне [кредитування до 10 млн грн під 0%](https://energycredit.bdf.gov.ua/for-business/) на генератор установки, а також до 250 млн грн на енергетичні цілі в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%».

---

---
title: "Працевлаштування неповнолітніх: головні правила, права та обмеження"
url: "https://propodatki.com.ua/praczevlashtuvannya-nepovnolitnih-golovni-pravyla-prava-ta-obmezhennya/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Відповідно до законодавства України, неповнолітніми вважаються особи віком до 18 років. У трудових відносинах вони мають такі ж права, як і повнолітні працівники, проте держава гарантує їм особливий захист: спеціальні пільги щодо охорони праці, робочого часу та відпусток. Вікові обмеження"
last_modified: "2026-06-04T07:02:18+00:00"
categories: [Трудові відносини]
tags: [Відпустки, Трудові відносини]
custom_fields:
  source_name: "Південно-Західне міжрегіональне управління Держпраці"
  source_url: "https://if.dsp.gov.ua/novyny/pratsevlashtuvannya-nepovnolitnih-golovni-pravyla-prava-ta-obmezhennya/"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096872.html"
---

# Працевлаштування неповнолітніх: головні правила, права та обмеження

![Працевлаштування неповнолітніх: головні правила, права та обмеження](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_235823.webp)

Відповідно до законодавства України, неповнолітніми вважаються особи віком до 18 років. У трудових відносинах вони мають такі ж права, як і повнолітні працівники, проте держава гарантує їм особливий захист: спеціальні пільги щодо охорони праці, робочого часу та відпусток.

**Вікові обмеження та необхідні документи. **За загальним правилом ([ст. 188 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-13-trud-molodezhi.html)), працевлаштування допускається з 16 років. Праця дітей, яким ще не виповнилося 14 років, категорично заборонена за будь-яких умов.

Якщо на роботу приймається особа віком від 14 до 16 років, роботодавець повинен обґрунтувати таку необхідність, а до особової справи обов’язково додаються:

- Копія свідоцтва про народження (замість паспорта).

- Письмова згода одного з батьків або особи, що його замінює.

- Документ, який підтверджує, що робота виконуватиметься виключно у вільний від навчання час (для осіб 14–15 років).

** Оформлення на роботу: ключові вимоги. **Процес працевлаштування неповнолітніх має кілька суворих особливостей:

-
**Форма договору**: Трудовий договір укладається виключно в письмовій формі.

- Випробувальний термін: Для осіб віком до 18 років встановлювати випробувальний термін заборонено ([ст. 26 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html)).

-
**Медичний огляд**: Прийняття на роботу можливе лише після попереднього медогляду. Надалі працівник повинен проходити його щороку до досягнення 21 року. Організація та оплата медоглядів — виключна відповідальність роботодавця.

-
**Спеціальний облік:** Кожне підприємство чи організація зобов’язані вести спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їхнього народження.

**Тривалість робочого часу. **Для неповнолітніх встановлено скорочену тривалість робочого часу. Норми залежать від віку працівника та періоду роботи (під час канікул чи навчального року):

| Вікова категорія працівника | Робота під час канікул (максимум на тиждень) | Робота протягом навчального року (максимум на тиждень) |
| --- | --- | --- |
| Від 16 до 18 років | до 36 годин | до 18 годин |
| Від 15 до 16 років | до 24 годин | до 12 годин |
| Учні від 14 до 15 років | до 24 годин | до 12 годин |

**Важливо:** Для учнів, які працюють протягом навчального року, робочий час не може перевищувати половини від максимальної норми для їхнього віку.

** Що категорично заборонено? **Законодавство суворо забороняє експлуатацію дітей на небезпечних роботах. Роботодавцю заборонено:

- Залучати неповнолітніх до роботи вночі, у вихідні дні та до надурочних робіт.

- Використовувати їхню працю на важких роботах, роботах зі шкідливими/небезпечними умовами, а також під землею.

- Доручати підіймання та переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

**Відпустка: особливі привілеї. **Неповнолітні працівники мають право на подовжений відпочинок та особливі умови надання відпусток:

-
**Тривалість:** Щорічна основна відпустка становить 31 календарний день.

-
**Час надання:** Відпустка надається за бажанням працівника у будь-який зручний для нього час.

-
**У перший рік роботи:** Неповнолітні мають право отримати повну відпустку ще до закінчення 6 місяців безперервної роботи на підприємстві — для цього достатньо лише написати заяву.

**Звільнення неповнолітніх. **Розірвання трудового договору з неповнолітнім має додаткові бар’єри для захисту його прав:

-
**На вимогу третіх осіб:** Договір (навіть строковий) може бути розірваний на вимогу батьків, усиновителів, піклувальників або державних органів, якщо продовження роботи загрожує здоров’ю дитини або порушує її інтереси.

-
**З ініціативи роботодавця:** Звільнення допускається лише за згодою районної (міської) служби у справах дітей. Це можливо тільки у виняткових випадках, а при звільненні за деякими статтями (п. 1, 2, 6 [ст. 40 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html)) роботодавець зобов’язаний працевлаштувати такого працівника на інше місце.

---

---
title: "Працівника звільнили та уклали гіг-контракт: чи рахувати його двічі для критерію Дія Сіті? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/praczivnyka-zvilnyly-ta-uklaly-gig-kontrakt-chy-rahuvaty-jogo-dvichi-dlya-kryteriyu-diya-siti-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T07:00:24+00:00"
custom_fields:
  question: "Резидент Дія Сіті в середині місяця звільнив штатного працівника та наступного дня уклав з ним гіг-контракт. Як у такому випадку Резидент Дія Сіті має рахувати загальну кількість працівників та гіг-спеціалістів для розрахунку критерію середнього заробітку?"
  answer: "Розмір середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів — це сума, яку розраховують шляхом ділення всіх виплат у вигляді винагороди та/або заробітної плати, здійснених юридичною особою працівникам і гіг-спеціалістам у відповідному календарному місяці, на загальну кількість працівників та гіг-спеціалістів, яким здійснювалися такі виплати (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України №1667-IX).\nВодночас розмір середньої місячної винагороди залучених працівників та гіг-спеціалістів кожного місяця має бути не меншим за еквівалент 1200 євро (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №1667-IX).\nФормулу можна відобразити так:\nРозмір середньої місячної винагороди = сума всіх виплат у вигляді винагороди та/або зарплати за відповідний календарний місяць ÷ загальна кількість працівників та гіг-спеціалістів, яким здійснювалися такі виплати.\nОтже, Закон №1667-IX визначає середню місячну винагороду через два показники:\n\nзагальну суму виплат у вигляді зарплати та/або винагороди за відповідний календарний місяць; \nзагальну кількість працівників та гіг-спеціалістів, яким такі виплати здійснювалися. \n\nТобто для розрахунку має значення кількість фізичних осіб, яким проведено виплати, а не кількість договорів, кадрових подій чи правових статусів, які така особа мала протягом місяця.\nТому якщо протягом одного календарного місяця одна й та сама фізична особа спочатку перебувала у трудових відносинах із резидентом Дія Сіті, а після звільнення уклала з ним гіг-контракт, для розрахунку критерію середньої місячної винагороди її доцільно враховувати один раз.\nДо суми виплат у такому разі включають як зарплату, нараховану за трудовим договором, так і винагороду за гіг-контрактом. Підстав для подвійного включення такої особи до загальної кількості працівників та гіг-спеціалістів Закон №1667-IX не містить.\nВодночас, рекомендуємо звернутися за офіційним роз’ясненням до ДПС та Мінцифри.\n\nВисновки\n\nСередню місячну винагороду резидент Дія Сіті розраховує за календарний місяць;\nДо розрахунку включають усі виплати у вигляді зарплати та/або винагороди працівникам і гіг-спеціалістам;\nКількість осіб для розрахунку визначають за тими працівниками та гіг-спеціалістами, яким у відповідному місяці здійснювалися виплати;\nЯкщо одна фізична особа протягом місяця була і працівником, і гіг-спеціалістом, її доцільно враховувати один раз;\nЗакон №1667-IX не містить підстав для подвійного врахування однієї особи через зміну її статусу протягом місяця."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27425-pracivnika-zvilnili-ta-uklali-gig-kontrakt-ci-raxuvati-iogo-dvici-dlia-kriteriiu-diia-siti-audioversiia"
---

# Працівника звільнили та уклали гіг-контракт: чи рахувати його двічі для критерію Дія Сіті? (аудіоверсія)



---

---
title: "Підвищення окладів за штатним розписом у 2026 році: чи потрібне обґрунтування в наказі? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/pidvyshhennya-okladiv-za-shtatnym-rozpysom-u-2026-roczi-chy-potribne-obgruntuvannya-v-nakazi-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T07:00:18+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство підвищує посадові оклади через зміни до штатного розпису. Чи обов’язково зазначати в наказі обґрунтування або причину такого підвищення, чи достатньо вказати нові розміри окладів і дату набрання чинності змін?"
  answer: "Коротка відповідь\nТак, у наказі про внесення змін до штатного розпису або про затвердження його нової редакції необхідно зазначати обґрунтування (підставу) для підвищення посадових окладів.\n\nОбґрунтування\nЗаконодавство не встановлює єдиної суворої форми наказу про зміну штатного розпису для небюджетних підприємств, тому він складається у довільній формі. Однак, згідно з усталеною практикою та роз'ясненнями фахівців, такий наказ має містити причини внесення змін.\n1. Чому важливо вказувати підставу:\nДокументальне підтвердження\nНаказ про зміни до штатного розпису належить до наказів з основної діяльності. У ньому мають бути висвітлені причини, що зумовили перегляд зарплат (наприклад, зміна обсягів діяльності, оптимізація структури або виконання вимог закону).\nЕкономічна доцільність\nОбґрунтування допомагає уникнути питань з боку контролюючих органів (Держпраці, ДПС) щодо системності та справедливості оплати праці.\n2. Типові підстави для підвищення окладів у 2026 році\nЗростання прожиткового мінімуму\nЗгідно зі ст. 6 Закону «Про оплату праці», мінімальний посадовий оклад не може бути меншим за прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня (у 2026 році це 3 328 грн).\nЗростання мінімальної заробітної плати (МЗП)\nЯкщо підприємство орієнтується на МЗП при встановленні окладів (з 01.01.2026 МЗП становить 8 647 грн).\nУникнення індексації\nПідвищення окладів є легальним способом зробити місяць «базовим» для обчислення індексу споживчих цін, що дозволяє не нараховувати поточну індексацію, якщо сума підвищення перекриває суму можливої індексації.\nЗміна умов колективного договору\nВиконання зобов'язань щодо періодичного перегляду зарплат.\n3. Що обов'язково має бути в наказі:\nОбґрунтування\nКоротке формулювання причини:\nНаприклад: «У зв'язку зі зростанням рівня мінімальної заробітної плати...» або «З метою вдосконалення системи оплати праці...»).\nДата введення в дію\nЧітка дата, з якої починають діяти нові оклади. Вона може не збігатися з датою видання наказу.\nСуть змін\nПерелік нових окладів безпосередньо в тексті наказу або посилання на новий штатний розпис, що додається.\nВажливо!\nЗ 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втратив чинність. Тепер право підприємств самостійно встановлювати чисельність працівників і штатний розпис регулюється нормами Цивільного кодексу України та ст. 97 КЗпП. Для ФОПів з цієї ж дати ведення штатного розпису стало необов'язковим, проте у разі його ведення процедура змін залишається аналогічною.\n\nВисновки\n\nУ наказі про підвищення окладів обов'язково потрібно зазначати об-ґрунтування (підставу) для таких змін;\nТиповими підставами можуть бути зростання державних соціальних стандартів, уникнення індексації, організаційні зміни або виконання умов колективного договору;\nНаявність чіткого обґрунтування допомагає уникнути ризиків дискримінації та проблем під час перевірок контролюючими органами."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27462-pidvishhennia-okladiv-za-statnim-rozpisom-u-2026-roci-ci-potribne-obgruntuvannia-v-nakazi-audioversiia"
---

# Підвищення окладів за штатним розписом у 2026 році: чи потрібне обґрунтування в наказі? (аудіоверсія)



---

---
title: "Отримання допомоги по вагітності та пологах при роботі з-за кордону у 2026 році (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/otrymannya-dopomogy-po-vagitnosti-ta-pologah-pry-roboti-z-za-kordonu-u-2026-roczi-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-04T07:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Вчителька комунального закладу освіти, перебуваючи за кордоном і здійснюючи свою трудову діяльність, дистанційно іде у відпустку у зв’язку з вагітністю і пологами. Як отримати виплати по лікарняному без приїзду в Україну?"
  answer: "Так, дійсно, у зв’язку з подовженим воєнним станом в Україні у 2026 році деякі освітні заклади здійснюють свою діяльність у дистанційній формі.\nПрацівники таких закладів можуть самостійно обирати місце роботи в тому числі перебувати за кордоном. Для реалізації права працівниці на отримання виплат по лікарняному без особистого приїзду в  Україну - потрібно отримати закордонний документ, що підтверджує вагітність.\nТакий документ видається на 30-му тижні вагітності лікарем акушером-гінекологом, що здійснює медичний супровід. Сам по собі іноземний документ не є підставою для здійснення виплати допомоги по вагітності і пологам в Україні. На підставі іноземного медичного документа український лікар формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність, після чого автоматично формується е-лікарняний. Для цього  вагітній працівниці необхідно зв’язатися зі своїм сімейним лікарем в Україні, з яким у неї підписано декларацію, або до лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації.\nВидача документів про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, на період дії воєнного стану регламентується Розділом ІV \"Особливості формування медичних висновків в окремих випадках\" Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 р. №1066.\nЕлектронний листок непрацездатності створюється на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність лікарем в Україні, на підставі іноземного документу без особистого огляду. Іноземні медичні документи або їх копії можуть бути надіслані поштою або надані лікарю за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (електронна пошта, мобільні застосунки, соціальні мережі, тощо).\nНеобхідність перекладу на державну мову таких документів лікар визначає самостійно. У випадках, коли неможливо сформувати медичний запис з використанням мови оригіналу медичного документа - необхідно зробити його нотаріально засвідчений переклад.\nПісля створення лікарем електронного листка непрацездатності, він з’явиться в  електронному кабінеті роботодавця на порталі ПФУ. Тільки тоді у бухгалтерії закладу, де здійснює свою професійну діяльність застрахована особа, буде підстава для подання заяви-розрахунку на фінансування виплат по е-лікарняному. Варто зазначити, що звернутися за призначенням допомоги можна не пізніше ніж через 6 календарних місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами.\n\nВисновки\n\nДля отримання виплат по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з вагітністю і пологами з-за кордону у 2026 році необхідно іноземний документ обміняти на аналогічний український (е-лікарняний); \nДля цього потрібно звернутися з іноземним документом до лікаря в Україні (сімейного або акушера-гінеколога в жіночій консультації) та при необхідності надати лікарю його засвідчений нотаріально переклад;\nПісля формування лікарем офіційного е-лікарняного і його появи в електронному кабінеті роботодавця ПФУ у бухгалтерії закладу де працює застрахована особа буде підстава для подання заяви-розрахунку на фінансування виплат."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27424-otrimannia-dopomogi-po-vagitnosti-ta-pologax-pri-roboti-z-za-kordonu-u-2026-roci-audioversiia"
---

# Отримання допомоги по вагітності та пологах при роботі з-за кордону у 2026 році (аудіоверсія)



---

---
title: "Службові відрядження у бюджетних установах у 2026 році: норми витрат та строки звітування"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/sluzhbovi-vidryadzhennya-u-byudzhetnyh-ustanovah-u-2026-roczi-normy-vytrat-ta-stroky-zvituvannya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T17:00:18+00:00"
custom_fields:
  question: "Які нормативно-правові акти регулюють службові відрядження працівників бюджетних установ в Україні, які розміри добових та граничних витрат на проживання встановлено для них у 2026 році, чи є обов'язковою видача авансу та в які строки працівник має подати звіт про використання коштів після повернення з відрядження?"
  answer: "Службові відрядження працівників бюджетної сфери є об’єктом жорсткого державного регулювання та фінансового контролю. Нижче представлено актуальний алгоритм дій для бюджетних установ у 2026 році.\nНормативно-правова база у 2026 році\nСлужбові відрядження працівників бюджетних установ, а також підприємств та організацій, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємства), регулюють такі акти:\n\nПостанова КМУ від 02.02.2011 №98 — встановлює граничні суми витрат та базові правила;\nІнструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 №59 — визначає процедуру оформлення, оплати та звітування;\nПостанова КМУ від 21.03.2022 №345 — регулює особливості відшкодування витрат на житло в період дії воєнного стану.\nПодатковий кодекс України (пункт 170.9) — визначає порядок податкового обліку та оподаткування надміру витрачених коштів.\n\nГраничні ліміти витрат (добові та проживання) у 2026 році\nДля відряджень у межах України встановлено такі фінансові нормативи:\nДобові витрати\nСтановлять 300 гривень на день (Додаток 1 до Постанови №98). Сума є фіксованою та не потребує документального підтвердження. Якщо у вартість проживання або проїзного квитка включено харчування, розмір добових зменшується: до 80% — при одноразовому, 55% — дворазовому, 35% — триразовому харчуванні (п. 5 розд. ІІ Інструкції №59).\nВитрати на найм житлового приміщення (стандартні умови)\nГраничний розмір становить 900 гривень за добу (без урахування ПДВ).\nПроживання в умовах воєнного стану (особливий режим)\nВідповідно до Постанови КМУ №345, на період дії воєнного стану дозволено відшкодовувати фактичні витрати на житло, що перевищують 900 грн, але не більше ніж 1800 гривень за добу (без урахування ПДВ). Таке відшкодування здійснюється виключно з дозволу керівника установи та за наявності оригіналів розрахункових документів.\nВажливий нюанс щодо ПДВ: Якщо вартість готельного номера становить 1800 грн на добу, а з урахуванням ПДВ (20%) загальна сума в рахунку дорівнює 2160 грн, підприємство має право відшкодувати працівникові всі 2160 грн. Сума ПДВ відшкодовується понад установлений ліміт проживання на підставі п. 8 розд. ІІ Інструкції №59.\nОбов'язковість авансу та безготівкове правило\nЗабезпечення працівника авансом перед направленням у відрядження є обов’язком роботодавця (п. 5 Постанови №98, п. 4 розд. ІІ Інструкції №59). Виплата здійснюється в межах суми, розрахованої на проїзд, житло та добові.\nАванс має перераховуватися у безготівковій формі на корпоративну або особисту картку працівника.\nВидача авансу готівкою дозволена лише як виняток для обмеженого переліку органів, які наведено в п. 5 Постанови №98, п. 4 розд. ІІ Інструкції №59. \nСтроки звітування та повернення коштів: усунення колізії\nДля працівників комерційного сектору з 2023 року правила спрощено (звіт за ПКУ подається до кінця наступного місяця, а в деяких випадках взагалі не потрібен). Проте для бюджетної сфери діють імперативні норми бюджетного законодавства, зафіксовані в п. 5 Постанови №98 та п. 11 розд. ІІ Інструкції №59.\nУ 2026 році бюджетні установи зобов'язані дотримуватися таких строків подання авансового звіту та повернення залишку коштів:\n\n\n\n\nФорма видачі авансу / вид розрахунків\n\n\nСтрок подання звіту та повернення залишку коштів\n\n\n\n\nБезготівкові розрахунки (кошти перераховані на платіжну картку)\n\n\nДо закінчення 5-го банківського дня після дня прибуття з відрядження\n\n\n\n\nГотівкові кошти (видані у випадках, передбачених п. 5 Постанови №98)\n\n\nДо закінчення 3-го банківського дня після дня прибуття з відрядження\n\n\n\n\nБезготівкові розрахунки (за наявності поважних причин)\n\n\nСтрок може бути продовжений керівником до 20 банківських днів\n\n\n\n\nЯкщо працівник подасть звіт на 15-й день після відрядження, він не порушить норми ПКУ щодо оподаткування (ПДФО та військовий збір не утримуватимуться), але це буде прямим порушенням фінансової дисципліни установи через невиконання вимог Постанови №98 та Інструкції №59.\nНові правила 2025–2026 років для дистанційних працівників\nПри оформленні поїздок у 2026 році обов'язково враховуйте правила Наказу Мінфіну від 16.07.2025 №355 (чинний з 29.08.2025), яким змінено правила відряджень для дистанційних працівників (див. абз. 2 і 3 п. 1 розд. ІІ Інструкції №59):\n\nЯкщо дистанційний працівник направляється у відрядження (навіть до фактичного офісу установи), пункт відправлення та пункт повернення мають бути заздалегідь узгоджені з роботодавцем;\nЦі географічні пункти обов’язково фіксуються в наказі (розпорядженні) про відрядження на основі маршруту поїздки;\nСам працівник зобов'язаний будь-яким доступним електронним способом повідомити роботодавця про своє фактичне місцезнаходження.\n\n\nВисновки\n1. Норми витрат\nСтандартні добові по Україні для бюджетників становлять 300 грн, а гранична сума найму житла — 900 грн на добу. Проте у період дії воєнного стану керівник бюджетної установи має право дозволити відшкодування фактичних витрат на оренду житла до 1800 грн на добу (без урахування ПДВ).\n2. Обов'язковість авансу\nВидача авансу перед відрядженням є суворо обов'язковою та здійснюється у безготівковій формі. Виняток щодо видачі готівки поширюється лише на визначені урядом органи, перелік яких наприкінці 2025 року доповнили Державним управлінням справами.\n3. Строки звітування\nПісля повернення з відрядження працівник бюджетної установи повинен надати авансовий звіт у жорсткі строки бюджетного контролю — протягом 5 банківських днів (при безготівкових розрахунках) або 3 банківських днів (при отриманні готівки). Довші строки, прописані в ПКУ, використовуються виключно для цілей податкового обліку ПДФО і військового збору, а не для ведення внутрішнього бухобліку установи."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27527-sluzbovi-vidriadzennia-u-biudzetnix-ustanovax-u-2026-roci-normi-vitrat-ta-stroki-zvituvannia"
---

# Службові відрядження у бюджетних установах у 2026 році: норми витрат та строки звітування



---

---
title: "Коли після завершення перебування у місцях позбавлення волі треба подати декларацію платника єдиного податку"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/koly-pislya-zavershennya-perebuvannya-u-misczyah-pozbavlennya-voli-treba-podaty-deklaracziyu-platnyka-yedynogo-podatku/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T17:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "ФОП – платник ЄП, яка була позбавлена можливості подати декларацію платника ЄП та сплатити ЄП, має право подати протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення дії таких обставин, Заяву та документи, які підтверджують настання зазначених обставин"
  answer: "Податківці у підкатегорії  107.01.05  ЗІР надали пояснення, що відповідно до абзацу першого пп. 296.2 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пп. 295.1 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.\nПлатники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (абзац перший пп. 296.3 ПКУ).\nАбзацом першим пп. 295.1 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.\nПлатники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ПКУ).\nВідповідно до пп. 16.1 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема:\n\nподавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;\nсплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.\n\nПоряд з цим пп. 102.6 ПКУ визначено, що граничні строки, зокрема, для подання податкової декларації підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:\n\nперебував за межами України;\nперебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;\nперебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;\nмав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;\nбув визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.\n\nШтрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ПКУ.\nВизначення обставин, за наявності яких граничні строки підлягають продовженню, та документальне підтвердження обставин, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 ПКУ, здійснюється відповідно до вимог розд. ІІ Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 ПКУ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 №861.\nЗгідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку №861 заява платника податків про продовження граничних строків подається платником податків у довільній формі протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених пп. 102.6-102.7 ПКУ, або початку їх дії, разом із документами, які підтверджують настання таких обставин.\nРеквізити Заяви та порядок її подання фізичною особою до контролюючого органу визначені пп. 2, 4 та 5 розд. ІІІ Порядку №861.\nЗа відсутності документального підтвердження, а також у разі невідповідності вимогам розд. ІІІ Порядку №861 Заява не розглядається, про що контролюючий орган повідомляє платника податків не пізніше п’яти робочих днів з дати отримання такої Заяви (п. 6 розд. ІІІ Порядку №861).\nКонтролюючий орган протягом двадцяти календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 1 розд. ІV Порядку №861).\nЗгідно з п. 2 розд. ІV Порядку №861 керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про продовження строків розгляду заяви платника податків понад строки, визначені п. 1 розд. ІV Порядку №861, але не більше шістдесяти календарних днів та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного у п. 1 розд. ІV Порядку №861.\n\nВисновок\nФОП – платник єдиного податку першої – третьої груп, яка була позбавлена можливості у визначений ПКУ строк подати податкову(і) декларацію(ії) платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця та сплатити єдиний податок у зв’язку з наявністю обставин, визначених пп. 102.6 ПКУ, має право подати протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення дії таких обставин, або початку їх дії, Заяву разом із документами, які підтверджують настання зазначених обставин, за результатами розгляду якої керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, в якому, зокрема, зазначається строк, протягом якого платник зобов’язаний виконати обов’язки щодо подання Декларації та сплати єдиного податку."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/27497-koli-pislia-zaversennia-perebuvannia-u-misciax-pozbavlennia-voli-treba-podati-deklaraciiu-platnika-jedinogo-podatku"
---

# Коли після завершення перебування у місцях позбавлення волі треба подати декларацію платника єдиного податку



---

---
title: "Аліменти з-за кордону: як виконати рішення українського суду"
url: "https://propodatki.com.ua/alimenty-z-za-kordonu-yak-vykonaty-rishennya-ukrayinskogo-sudu/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Виконання рішення українського суду за кордоном Сучасні міжнародні механізми дають можливість забезпечити виконання українських судових рішень за кордоном, а отже — підтримати людей у ситуаціях, коли захист їхніх прав виходить за межі однієї держави. Практика показує, що саме справи про"
last_modified: "2026-06-03T15:01:20+00:00"
categories: [Юридичні консультації]
tags: [Аліменти, Міжнародні договори, Суд]
custom_fields:
  source_name: "Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України"
  source_url: "https://just-dnipro.gov.ua/iakshcho-borzhnyk-za-kordonom-iak-vykonaty-rishennia-ukrainskoho-sudu-v-inshij-derzhavi/"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096865.html"
---

# Аліменти з-за кордону: як виконати рішення українського суду

![Аліменти з-за кордону: як виконати рішення українського суду](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_160838.webp)

### **Виконання рішення українського суду за кордоном**

Сучасні міжнародні механізми дають можливість забезпечити виконання українських судових рішень за кордоном, а отже — підтримати людей у ситуаціях, коли захист їхніх прав виходить за межі однієї держави.

Практика показує, що саме **справи про стягнення аліментів становлять значну частину міжнародної правової допомоги,** яку забезпечують органи юстиції. Це дозволяє захищати права дітей навіть тоді, коли один із батьків перебуває за тисячі кілометрів від України.

Рішення українського суду автоматично діє лише в Україні. Щоб воно мало юридичну силу в іншій державі і могло бути примусово виконане, потрібна процедура **визнання** (а за потреби — і **надання дозволу на примусове виконання**) в країні перебування боржника. Визнання означає, що іноземна держава сприймає наслідки рішення так само, як рішення свого суду; примусове виконання дозволяє застосовувати до боржника заходи стягнення за законодавством цієї держави. При цьому іноземний суд не переглядає справу по суті, а лише перевіряє дотримання вимог міжнародних договорів та свого національного права.

Відповідно до [**статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»**](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354) в Україні можуть визнаватися та виконуватися рішення іноземних судів у цивільних, сімейних, трудових і господарських спорах, а також окремі рішення у кримінальних провадженнях щодо відшкодування шкоди. Аналогічні механізми діють і для виконання рішень українських судів за кордоном.

Особливо актуальним це питання залишається для стягнення аліментів, коли **дитина проживає в Україні, а платник перебуває в іншій державі**.

[**Стаття 27 Конвенції ООН** **про права дитини**](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n383) покладає на держави обов’язок сприяти отриманню утримання дитиною навіть тоді, коли батьки проживають у різних країнах. Саме для цього діють міжнародні договори про правову допомогу та Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23 листопада 2007 року.

### Практична інструкція для стягувача аліментів

✅ **Крок 1**. Переконайтеся, що маєте рішення суду, яке набрало законної сили.

✅ **Крок 2**. З’ясуйте, у якій державі проживає або працює боржник.

✅ **Крок 3**. Перевірте, чи діє між Україною та відповідною державою міжнародний договір щодо визнання та виконання судових рішень або Конвенція про міжнародне стягнення аліментів.

✅ **Крок 4**. Підготуйте пакет документів, який зазвичай включає:

- клопотання про визнання та виконання рішення;

- копію рішення суду;

- документ про набрання рішенням законної сили;

- довідку про стан виконання рішення в Україні (за потреби);

- переклад документів мовою відповідної держави.

✅ **Крок 5**. Подайте документи через міжрегіональне управління Міністерства юстиції України або інший компетентний орган, визначений міжнародним договором.

✅** Крок 6. **Після направлення документів іноземний компетентний орган розглядає питання про визнання рішення та вживає заходів для стягнення аліментів відповідно до законодавства своєї держави.

---

---
title: "Зауваження в програмі щодо середньооблікової кількісті штатних працівників за звітний період,: чи є це проблемою? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/zauvazhennya-v-programi-shhodo-serednooblikovoyi-kilkisti-shtatnyh-praczivnykiv-za-zvitnyj-period-chy-ye-cze-problemoyu-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T15:00:34+00:00"
custom_fields:
  question: "При заповненні розрахунку в Об'єднаній звітності при перевірці Медок видає зауваження \"У Податковому розрахунку в рядку 101 \"Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб\" зазначено кількість, що перевищує дані в рядку 103 \"Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату\". В рядку 101 зазначено кількість 81 працівник. У рядку 103 - 70 працівників. У нас працює 1 зовнішній сумісник, 1 працівниця знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років і 13 працівників мобілізовані. 23 квітня було прийнято 1 нового працівника. Чи потрібно виключити з рядка 101 мобілізованих працівників?"
  answer: "Керуючись Інструкцією №286 проаналізуємо ситуацію.\nМобілізовані працівники (13 осіб)\nРядок 101 (Середньооблікова кількість) включаються.\nЗгідно зі ст. 119 КЗпП, за ними зберігається місце роботи та посада. Пункт 3.2.2 Інструкції №286 містить вичерпний перелік осіб, які не включаються до середньооблікової кількості (це лише жінки у декретних відпустках). Мобілізовані до цього переліку не належать, тому вони враховуються в СКШП на загальних підставах.\nРядок 103 (Нараховано зарплату) не включаються, оскільки роботодавець наразі не зобов’язаний нараховувати їм середній заробіток, і база нарахування ЄСВ відсутня (якщо ви не здійснюєте добровільних виплат).\nПрацівниця у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років (1 особа)\n\nРядок 101 не включається. Це пряма вимога пп. 3.2.2 Інструкції №286;\nРядок 102 (Облікова кількість). Включається;\nРядок 103 не включається, бо немає нарахувань зарплати.\n\nЗовнішній сумісник (1 особа)\n\nРядок 101 та 102. Не включається.\nЗовнішні сумісники не належать до облікового складу підприємства (пп. 2.6.1 Інструкції №286).\nРядок 103 включається, оскільки цій особі нараховується заробітна плата і вона є застрахованою особою.\n\nНовий працівник (прийнятий 23 квітня)\n\nРядок 101 включається пропорційно відпрацьованим календарним дням у місяці (наприклад, 8 днів/30 днів місяця = 0,27 у середньооблікову кількість);\nРядок 103 включається як 1 особа, оскільки була нарахувана зарплата за частину місяця.\n\nПідсумуємо:\n\nУ рядку 101 є 13 мобілізованих, яких немає в 103;\nУ рядку 103 є 1 зовнішній сумісник, якого немає в 101;\nРізниця між рядками (11 осіб) якраз відображає цей баланс (13 мобілізованих мінус вплив сумісника та, можливо, особливості розрахунку середнього показника по новому працівнику).\n\nЧому виникає зауваження в програмі \"Медок\"?\nЗауваження, яке видає програма, є логічною перевіркою, а не помилкою.\nУ мирний час показники рядків 101 та 103 зазвичай завжди збігаються. Проте в умовах воєнного стану наявність мобілізованих працівників або працівників у відпустках без збереження зарплати призводить до того, що: Рядок 101 (81 особа) > Рядок 103 (70 осіб).\n\nВисновки \n\nВиключати мобілізованих працівників з рядка 101 не потрібно. Навпаки, згідно з чинним законодавством, вони мають бути відображені;\nСитуація, коли показник середньооблікової кількості (рядок 101) перевищує кількість осіб, яким нараховано зарплату (рядок 103), є абсолютно законною та обґрунтованою за наявності мобілізованих осіб;\nЗауваження програми слід проігнорувати (підтвердити правильність) і подавати єдину звітність із зазначеними показниками. Коригування рядка 101 шляхом виключення мобілізованих буде порушенням правил статистичного обліку."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27417-zauvazennia-v-programi-shhodo-serednyooblikovoyi-kilkisti-statnix-pracivnikiv-za-zvitnii-period-ci-je-ce-problemoiu-audioversiia"
---

# Зауваження в програмі щодо середньооблікової кількісті штатних працівників за звітний період,: чи є це проблемою? (аудіоверсія)



---

---
title: "Використання коштів з поточного підприємницького рахунку для власних потреб ФОП – платником єдиного податку"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/vykorystannya-koshtiv-z-potochnogo-pidpryyemnyczkogo-rahunku-dlya-vlasnyh-potreb-fop-platnykom-yedynogo-podatku/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T15:00:29+00:00"
custom_fields:
  question: "Немає обмеження щодо вільного розпорядження ФОП коштами, які надходять на рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності, а саме використання таких коштів на власні, не пов’язані з господарською діяльністю, потреби"
  answer: "Податківці у підкатегорії 107.05  ЗІР надали роз’яснення, що відносини, що виникають у сфері справляння податків i зборів регулює ПКУ, який визначає вичерпний перелік податків i зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників та зборів, їх права та обов’язки компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за поручення податкового законодавства.\nПитання податкового обов’язку платника врегульоване ст. 36 ПКУ.\nПодатковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку i строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ПКУ).\nПодатковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором.\nВідповідно до п. 36.3 ПКУ податковий обов’язок є безумовним i першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.\nЗгідно з п. 36.5 ПКУ відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ a6o законами з питань митної справи.\nЧастиною першою ст. 20 ГПКУ визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.\nПунктом 10 розд. І Інструкції №162, встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.\nЕлектронний резидент (е-резидент) відкриває поточні рахунки в банку для здійснення підприємницької діяльності.\nВідповідно до абзацу третього п. 24 розд. І Інструкції №162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.\nСлід зазначити, що на сьогодні ПКУ не містить норм, які встановлюють обмеження щодо вільного розпорядження фізичною особою, яка зареєстрована як фізична особа – підприємець, коштами, які вона отримує від господарської діяльності та які надходять на її рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності, а саме використання таких коштів на власні, не пов’язані з господарською діяльністю, потреби.\nОдночасно зазначаємо, що ПКУ також не містить визначення та поняття «власні потреби» фізичної особи – платника податків.\n\nВисновок\nФізична особа – підприємець – платник єдиного податку може використовувати кошти з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/27519-vikoristannia-kostiv-z-potocnogo-pidprijemnickogo-raxunku-dlia-vlasnix-potreb-fop-platnikom-jedinogo-podatku"
---

# Використання коштів з поточного підприємницького рахунку для власних потреб ФОП – платником єдиного податку



---

---
title: "ФОП ІІ групи у 2026 році: ліміт доходу без переходу на ПДВ (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/fop-ii-grupy-u-2026-roczi-limit-dohodu-bez-perehodu-na-pdv-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T15:00:23+00:00"
custom_fields:
  question: "Який максимальний обсяг доходу може мати ФОП на 2-й групі єдиного податку у 2026 році, щоб не втратити право на спрощену систему та не переходити на реєстрацію платником ПДВ?"
  answer: "Коротка відповідь\nДля того щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування у 2-й групі та не реєструватися платником ПДВ у 2026 році, ваш річний дохід не повинен перевищувати 7 211 598 грн.\n\nОбґрунтування\n1. Граничний ліміт доходу для 2-ї групи\nЗгідно з п. 291.4 ПКУ, ліміт доходу для платників єдиного податку другої групи розраховується як 834 розміри мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на 1 січня звітного року. У 2026 році цей ліміт становить 7 211 598 грн (834 × 8 647 грн). Доки ви не перевищуєте цю суму, ви маєте право перебувати на спрощеній системі оподаткування у 2-й групі.\n2. ПДВ та спрощена система\nПідприємці, які перебувають на 1-й та 2-й групах єдиного податку, не можуть бути платниками ПДВ за законом. Обов'язок реєстрації платником ПДВ виникає лише у двох випадках:\n\nЯкщо ви переходите на 3-ю групу єдиного податку зі ставкою 3%;\nЯкщо ви перевищуєте ліміт своєї групи (7,2 млн грн) та/або переходите на загальну систему оподаткування, а ваш сукупний дохід за останні 12 місяців перевищує 1 000 000 грн (п. 181.1 ПКУ).\n\n3. Статус законодавчих змін щодо ПДВ для ФОП\nСтаном на травень 2026 року тривали обговорення щодо запровадження обов'язкової реєстрації ПДВ для «єдинників» із доходом понад 1 млн грн (вимога МВФ) або понад 4 млн грн. Проте, згідно з останніми домовленостями та роз'ясненнями:\n\nЗапровадження обов'язкового ПДВ для ФОПів із доходом понад 4 млн грн відтерміновано до 2028 року;\nГолова профільного комітету ВРУ неодноразово заявляв про збереження чинних правил спрощеної системи до кінця воєнного стану.\n\nВажливі показники для ФОП 2-ї групи у 2026 році:\n\nРічний ліміт доходу: 7 211 598 грн;\nЄдиний податок (макс.): 1 729,40 грн/міс (20% від МЗП);\nЄСВ: 1 902,34 грн/міс (22% від МЗП);\nВійськовий збір: 864,70 грн/міс (10% від МЗП).\n\n\nВисновок\nЯкщо ваш дохід у 2026 році не перевищить 7 211 598 грн, ви залишаєтесь у 2-й групі без реєстрації платником ПДВ. Якщо ж дохід наблизиться до цієї межі, рекомендується контролювати надходження, щоб уникнути примусового переходу на загальну систему, де поріг реєстрації ПДВ значно нижчий (1 млн грн)."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/27427-fop-ii-grupi-u-2026-roci-limit-doxodu-bez-perexodu-na-pdv-audioversiia"
---

# ФОП ІІ групи у 2026 році: ліміт доходу без переходу на ПДВ (аудіоверсія)



---

---
title: "ПДВ при закупівлі матеріалів для МТД: податковий кредит та облік у 2026 році (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/pdv-pry-zakupivli-materialiv-dlya-mtd-podatkovyj-kredyt-ta-oblik-u-2026-roczi-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T15:00:18+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство (загальна система, платник ПДВ) виконує роботи за проєктом міжнародної технічної допомоги (МТД). Договір з реципієнтом укладено без ПДВ згідно з пільгою за п. 197.11 ПКУ. Постачальники будівельних матеріалів відмовляються продавати їх без ПДВ, незважаючи на надані документи щодо МТД. Чи має право підприємство на податковий кредит за такими вхідними накладними, чи потрібно нараховувати компенсуючі зобов'язання за пп. 198.5 ПКУ, та чи включається вхідний ПДВ до вартості матеріалів?"
  answer: "Відмова постачальників застосовувати пільгу з ПДВ є поширеною практикою, оскільки це вимагає від них додаткового документального оформлення, проте для вашого підприємства це не створює податкових втрат, хоча й генерує касовий розрив. Нижче наведемо детальний розбір ситуації згідно з нормами Податкового кодексу України (ПКУ). \nПраво на формування податкового кредиту\nПридбання будівельних матеріалів у постачальників, які відмовляються застосовувати пільгу, відбувається за загальними правилами з нарахуванням 20% ПДВ. Відповідно до пп. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів, і право на його нарахування виникає незалежно від того, чи почали такі товари використовуватися в оподатковуваних операціях.\nОтже, якщо постачальник склав податкову накладну із сумою ПДВ та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), ваше підприємство має повне законне право включити цю суму вхідного ПДВ до складу свого податкового кредиту. \nНенарахування компенсуючих зобов'язань за п. 198.5 ПКУ\nГоловне побоювання платників у таких ситуаціях — це необхідність нарахувати «компенсуючі» податкові зобов'язання (ПЗ), оскільки матеріали будуть використані у звільненій від ПДВ операції за пп. 197.11 ПКУ. Загальне правило пп. 198.5 ПКУ дійсно вимагає нараховувати ПЗ, якщо товари призначаються для використання у звільнених операціях.\nОднак абзац «б» пп. 198.5 ПКУ містить пряме виключення: платник зобов'язаний нарахувати ПЗ при використанні товарів в операціях, звільнених від оподаткування, крім випадків проведення операцій, передбачених пунктом 197.11 ПКУ.\nТаким чином, якщо придбані з ПДВ матеріали призначаються для використання у звільнених операціях в рамках МТД (пп. 197.11 ПКУ), то нарахування компенсуючих ПЗ за пп. 198.5 ПКУ не здійснюється. Ви зберігаєте податковий кредит повною мірою. \nБухгалтерський облік та формування вартості матеріалів\nОскільки сума вхідного ПДВ законно потрапляє до вашого податкового кредиту і не нівелюється компенсуючими податковими зобов'язаннями, цей ПДВ є сумою непрямого податку, що відшкодовується підприємству (шляхом зменшення платежів до бюджету або заявлення до бюджетного відшкодування).\nЗгідно з пп. 9 НП(С)БО 9, непрямі податки включаються до первісної вартості запасів лише у випадку, якщо вони не відшкодовуються підприємству. У вашій ситуації ПДВ відшкодовується (через податковий кредит). Тому вхідний ПДВ не включається до вартості будівельних матеріалів.\nВ обліку це відображається так:\n\nДт 205 (Будівельні матеріали) — Кт 631 (на суму без ПДВ);\nДт 641/ПДВ — Кт 631 (на суму ПДВ 20%).\n\nОсобливості фінансування\nХоча податкових втрат немає, виникає така фінансова особливість. Згідно з планом закупівлі МТД, кошти виділяються без урахування ПДВ. Купуючи матеріали з ПДВ, ви змушені сплачувати постачальникам на 20% більше «живих» грошей (власних обігових коштів), які не покриваються грантом МТД. Цей ПДВ повернеться до вас лише згодом через зменшення поточних платежів з ПДВ або через процедуру бюджетного відшкодування. \n\nВисновки\n\nВідображати вхідний ПДВ у складі податкового кредиту на загальних підставах після реєстрації постачальниками вхідних податкових накладних в ЄРПН;\nНе нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ, оскільки операції за пп. 197.11 ПКУ є прямим виключенням з вимог пп. 198.5 ПКУ;\nОприбутковувати будівельні матеріали на баланс (рахунок 20) виключно за вартістю без ПДВ, оскільки сума податку правомірно віднесена до податкового кредиту."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27416-pdv-pri-zakupivli-materialiv-dlia-mtd-podatkovii-kredit-ta-oblik-u-2026-roci-audioversiia"
---

# ПДВ при закупівлі матеріалів для МТД: податковий кредит та облік у 2026 році (аудіоверсія)



---

---
title: "Індексація заробітної плати працівникам-сумісникам (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/indeksacziya-zarobitnoyi-platy-praczivnykam-sumisnykam-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T15:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Чи потрібно проводити індексацію заробітної плати сумісникам?"
  answer: "Загальне правило та пріоритетність\nВідповідно до ст. 10 Закону «Про індексацію грошових доходів населення» та п. 7 Порядку №1078, заробітна плата сумісників підлягає індексації, але тільки після індексації доходів за основним місцем роботи. Загальний дохід, що підлягає індексації, не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатної особи (ПМПО). У 2026 році, згідно зі ст. 41 Закону про Держбюджет, обчислення індексу споживчих цін для індексації розпочато заново з січня 2026 року, який вважається базовим (ІСЦ = 100%).\nУмови індексації для зовнішніх сумісників\nДля того щоб роботодавець за сумісництвом мав підстави нарахувати індексацію, мають бути виконані дві умови:\n1. Наявність довідки\nПрацівник зобов'язаний надати довідку з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та суму нарахованої індексації. \nБез цієї довідки роботодавець за сумісництвом не має законних підстав нараховувати індексацію (п. 7 Порядок №1078). Нарахування індексації без довідки вважається порушенням процедури та може призвести до безпідставної виплати коштів, які потім складно утримати з працівника.\n2. Наявність \"невикористаного\" залишку ПМПО\nЯкщо за основним місцем роботи працівник зайнятий на повну ставку, його дохід у межах ПМПО вже повністю проіндексований. У такому разі індексація за сумісництвом дорівнюватиме нулю.\nОсобливості для внутрішніх сумісників\nУ випадку внутрішнього сумісництва довідка фактично не потрібна, оскільки у роботодавця вже є всі необхідні дані про доходи працівника. \nТому:\n\nСпочатку індексується зарплата за основною посадою;\nЯкщо працівник за основним місцем працює на повну ставку (і його дохід перевищує прожитковий мінімум), то зарплата за сумісництвом індексації не підлягає;\nЯкщо ж за основним місцем працівник працює неповний час, індексація за сумісництвом можлива на суму різниці до повного прожиткового мінімуму.\n\n\nВисновки\n\nНе нараховується індексація зовнішньому суміснику, поки він не надасть довідку з основного місця роботи;\nЯкщо довідка надана і в ній вказано, що за основним місцем дохід проіндексовано в межах повного прожиткового мінімуму — за сумісництвом індексація дорівнює 0;\nЯкщо в довідці вказано, що за основним місцем дохід не нараховувався (наприклад, відпустка за власний рахунок або призупинення договору), ви індексуєте зарплату сумісника в межах повного прожиткового мінімуму;\nПам'ятайте, що базовим місяцем для розрахунків у 2026 році є січень 2026 року, якщо після цього не було підвищення окладів за посадою."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27415-indeksaciia-zarobitnoyi-plati-pracivnikam-sumisnikam-audioversiia"
---

# Індексація заробітної плати працівникам-сумісникам (аудіоверсія)



---

---
title: "Продаж авто юрособою на ЄП 3 групи: облік та податкові наслідки"
url: "https://propodatki.com.ua/prodazh-avto-yurosoboyu-na-yep-3-grupy-oblik-ta-podatkovi-naslidky/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Правила визначення об'єкта оподаткування ЄП Для юридичних осіб – платників ЄП дохід від продажу основних засобів визначається як сума коштів, отриманих від їх продажу. Юрособи — платники ЄП групи 3 визначають об’єкт оподаткування ЄП при продажу ОЗ по-особливому. А саме,"
last_modified: "2026-06-03T14:02:16+00:00"
categories: [Бухгалтерський облік та первинна документація]
tags: [Єдиний податок, Основні засоби]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Львівській області"
  source_url: "https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1016984.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096864.html"
---

# Продаж авто юрособою на ЄП 3 групи: облік та податкові наслідки

_

### Правила визначення об’єкта оподаткування ЄП

Для юридичних осіб – платників ЄП дохід від продажу основних засобів визначається як сума коштів, отриманих від їх продажу.

>
Юрособи — платники ЄП групи 3 визначають **об’єкт оподаткування ЄП при продажу ОЗ по-особливому**. А саме, якщо продається об’єкт ОЗ, який був у використанні:

-
**менше 12 календарних місяців** з дня введення в експлуатацію, то **в оподатковуваний дохід потрапляє уся сума коштів, отриманих від продажу ОЗ** ([абзац перший п. 292.2 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiv-specialyni-1020951.html));

-
**більше 12 календарних місяців **з дня введення в експлуатацію, то дохід визначають не в сумі отриманої виручки, а **як різницю між сумою коштів, отриманих від продажу, і залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу** ([абзац другий п. 292.2 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiv-specialyni-1020951.html)).

Причому у 12-місячний строк використання ОЗ для розрахунку доходу слід брати весь строк використання ОЗ підприємством, а не тільки строк використання такого активу при перебуванні у статусі платника ЄП. Тобто якщо підприємство придбало і почало використовувати ОЗ ще до переходу в єдиноподатники, то у 12-місячному періоді враховують і період їх роботи на загальній системі оподаткування.

Визначати оподаткований дохід при продажу ОЗ платник ЄП має за касовим методом, тобто на дату отримання коштів від покупця в касу або на рахунок у банку ([п. 292.6 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiv-specialyni-1020951.html)).

Такий дохід від продажу ОЗ є складовою загального ЄП-доходу й оподатковується (у його складі) за тією ж ставкою ЄП, яку застосовує підприємство-єдиноподатник (тобто **за ставкою ЄП 3 % або 5 %**).

Водночас юрособи на ЄП 3 групи **не можуть здійснювати діяльність з виробництва, імпорту, експорту та продажу підакцизних товарів**, зокрема транспортних засобів (авто, причепи, мотоцикли тощо). Це стосується саме **профільної діяльності з продажу підакцизних товарів** (класи КВЕД 45.11, 45.19, 45.40). Разовий продаж власного транспортного засобу, який обліковується як основний засіб на балансі платника ЄП, **допустимий** і не вважається забороненим видом діяльності.

### Визначаємо дохід платника ЄП

Загалом для того, щоб визначити розмір оподатковуваного доходу у випадку продажу ОЗ юрособою — платником ЄП, слід мати інформацію про **два показники**:

1. **Суму коштів, отриману від продажу ОЗ**. Визначаючи її, варто пам’ятати, що:

- цей показник потрібний при продажу ОЗ, який використовували** більше як 12 місяців, так і менше**. У першому випадку це **буде базою** для розрахунку ЄП, а у другому — **однією із складових**, потрібних для визначення цієї бази;

- враховується саме сума коштів, яка встановлена **згідно з договором про продаж ОЗ**. Немає необхідності спиратися на показник оціночної вартості. Адже **ні ПКУ,_ ні інші нормативно-правові акти** не містять такої вимоги.

2. Визначаємо **залишкову балансову** вартість ОЗ.

Цей показник разом із виручкою від продажу ОЗ потрібний тільки тоді, коли юрособа — платник ЄП продає ОЗ, що використовувала **більше 12 місяців** з дати введення в експлуатацію.

Щоб платники ЄП могли визначити залишкову вартість ОЗ, їм слід орієнтуватися на залишкову вартість, **визначену за правилами [_НП(С)БО 7 _](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/instr-plan-rah/standart-buhgalterskogo/pologhennya-standart-buhgaltersykogo-1021472.html)**[_«Основні засоби»_](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/instr-plan-rah/standart-buhgalterskogo/pologhennya-standart-buhgaltersykogo-1021472.html). Тобто таким показником буде **різниця** між первісною (переоціненою) вартістю ОЗ і **сумою накопиченої амортизації** (зносу) ([_п. 4 НП(С)БО 7_](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/instr-plan-rah/standart-buhgalterskogo/pologhennya-standart-buhgaltersykogo-1021472.html)).

Оскільки, залишкова вартість ОЗ є **доволі важлива** для визначення об’єкта оподаткування ЄП, то платників ЄП, які продають ОЗ, цікавить питання: _**на яку дату визначати залишкову балансову вартість ОЗ?**_

В абзаці другому п. 292.2 ПКУ говориться, що слід брати залишкову вартість, що склалася на день продажу ОЗ. Але це фізично не можливо. Адже за правилами бухобліку, амортизація нараховується щомісячно і припиняє нараховуватися з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта ОЗ ([п. 29 НП(С)БО 7](http://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/instr-plan-rah/standart-buhgalterskogo/pologhennya-standart-buhgaltersykogo-1021472.html)). Тому для розрахунку оподатковуваного доходу, на наш погляд, слід брати залишкову балансову вартість з урахуванням амортизації, нарахованої за останній місяць експлуатації об’єкта ОЗ.

За правилами бухобліку, підприємство може **завчасно (ще до того, як настане місяць продажу ОЗ) перевести ОЗ, що підлягають реалізації, до складу необоротних активів, утримуваних для продажу** (це робиться, тільки коли об’єкт ОЗ, що реалізується, відповідає критеріям п. 1 розд. ІІ [НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/instr-plan-rah/standart-buhgalterskogo/pologhennya-standart-buhgaltersykogo-1021493.html)). В цьому випадку **нараховувати амортизацію таких ОЗ підприємство припинить раніше місяця їх реалізації**, а саме з наступного місяця після переведення до об’єктів, утримуваних для продажу (Дт 286). Адже на необоротні активи, утримувані для продажу, амортизацію не нараховують ([п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 27](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/instr-plan-rah/standart-buhgalterskogo/pologhennya-standart-buhgaltersykogo-1021493.html)).

Якщо ж переведення ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, відбудеться в місяці продажу, то тоді припинення амортизації збігатиметься з місяцем продажу такого активу.

---

---
title: "ДПС бачить ризики: бізнес отримав понад 40 тисяч попереджень"
url: "https://propodatki.com.ua/dps-bachyt-ryzyky-biznes-otrymav-ponad-40-tysyach-poperedzhen/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Державна податкова служба активно розвиває сервісний підхід у роботі з платниками. Щоб допомогти вчасно виявляти та усувати можливі ризики менше ніж за рік ДПС надіслала платникам понад 40 тисяч інформаційних повідомлень. Всі вони надсилаються через Електронний кабінет платника. Такий механізм"
last_modified: "2026-06-03T14:01:55+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [Безготівковій розрахунок, ДПСУ, Електронний документ, Перевірки]
custom_fields:
  source_name: "ДПСУ"
  source_url: "https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1017210.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096863.html"
---

# ДПС бачить ризики: бізнес отримав понад 40 тисяч попереджень

![ДПС бачить ризики: бізнес отримав понад 40 тисяч попереджень  ](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_151351.webp)

Державна податкова служба активно розвиває сервісний підхід у роботі з платниками. Щоб допомогти вчасно виявляти та усувати можливі ризики менше ніж за рік ДПС надіслала платникам понад 40 тисяч інформаційних повідомлень.

Всі вони надсилаються через Електронний кабінет платника. Такий механізм почали використовувати з другого півріччя 2025 року: замість одразу застосовувати перевірки – спочатку ДПС попереджає та пропонує самостійно перевірити ситуацію.

Повідомлення мають виключно інформаційний характер. Податкова звертає увагу бізнесу на можливі невідповідності та допомагає уникнути майбутніх порушень і санкцій.

Зокрема, повідомлення ДПС можуть стосуватися:

– проведення розрахунків виключно у безготівковій формі;

– низьких виторгів – менше ніж 20 тис. грн, що може свідчити про невідповідність фактичним витратам на ведення бізнесу в сучасних умовах;

– перевищення кількості активних РРО / ПРРО над кількістю офіційно працевлаштованих працівників у суб’єктів господарювання.

Частина підприємців вже реагує на отримані повідомлення: надає пояснення та уточнює інформацію.

Відповідь суб’єктів господарювання на повідомлення не є обов’язковою, але своєчасний аналіз ситуації допоможе уникнути проблем у майбутньому.

---

---
title: "Дія запускає бета-тест нової послуги для працівників на ТОТ"
url: "https://propodatki.com.ua/diya-zapuskaye-beta-test-novoyi-poslugy-dlya-praczivnykiv-na-tot/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Звільнення з роботи на тимчасово окупованих територіях — Дія збирає тестувальників для нової послуги в Дії. Якщо через окупацію або бойові дії ви втратили зв’язок із роботодавцем і не можете припинити трудові відносини — записуйтеся на бета-тест нової послуги в"
last_modified: "2026-06-03T13:01:50+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [Дія, Звільнення]
custom_fields:
  source_name: "Дія"
  source_url: "https://t.me/diia_gov/5959"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096861.html"
---

# Дія запускає бета-тест нової послуги для працівників на ТОТ

_

Звільнення з роботи на тимчасово окупованих територіях — Дія збирає тестувальників для нової послуги в Дії.

Якщо через окупацію або бойові дії ви втратили зв’язок із роботодавцем і не можете припинити трудові відносини — записуйтеся на бета-тест нової послуги в Дії.

Долучайтеся, щоб звільнитися з роботи онлайн без зайвих візитів і після офіційного припинення трудових відносин отримати доступ до послуг служби зайнятості: допомоги по безробіттю, перекваліфікації та пошуку роботи.

### Хто може долучитися до тестування?

- повнолітні громадяни України

- офіційно працевлаштовані на підприємствах, установах або організаціях на тимчасово окупованих територіях

### Для участі потрібно:

► мати податковий номер

► ID-картку або біометричний закордонний паспорт у Дії

► не мати статусу безробітного й не подавати заяву про його отримання

Заповнюйте [форму](https://diia.gov.ua/zvilnennia-z-roboty-na-tot) та очікуйте на підтвердження участі в бета-тесті.

Створюємо послуги, які працюють для людей навіть у найскладніших обставинах

Платформа Обрій реалізується Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства спільно з Міністерством цифрової трансформації за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції._

---

---
title: "Фактична перевірка: що можуть вимагати податківці?"
url: "https://propodatki.com.ua/faktychna-perevirka-shho-mozhut-vymagaty-podatkivczi/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Ще у попередній статті ми детально висвітлювали аналогічну тему: \"Не дали документи на фактичній перевірці: чим це загрожує?\" Повноваження податківців Фактична перевірка проводиться за місцем фактичного здійснення діяльності чи розташування об’єктів платника і охоплює: дотримання правил обігу готівки, застосування РРО/ПРРО,"
last_modified: "2026-06-03T13:01:24+00:00"
categories: [Податкові перевірки, штрафи]
tags: [Перевірки, РРО]
custom_fields:
  source_name: "Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків"
  source_url: "https://nvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1015764.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096859.html"
---

# Фактична перевірка: що можуть вимагати податківці?

![Фактична перевірка: що можуть вимагати податківці?](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_134742.webp)

Ще у попередній статті ми детально висвітлювали аналогічну тему: “[Не дали документи на фактичній перевірці: чим це загрожує?](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096662.html)“

### Повноваження податківців

Фактична перевірка проводиться **за місцем фактичного здійснення діяльності** чи розташування об’єктів платника і охоплює:

- дотримання правил обігу готівки,

- застосування РРО/ПРРО,

- наявність ліцензій,

- та оформлення трудових відносин.

Підставою є наказ керівника контролюючого органу, копія якого обов’язково вручається до початку перевірки.

Податківці мають право здійснювати контрольні розрахункові операції, перевіряти облік товарних запасів і вимагати документи, що підтверджують походження товару та його облік.

### Обов’язки платника

Платник податків зобов’язаний **на письмову вимогу **податкового органу **надати всі документи,** пов’язані з предметом перевірки:

- первинні документи, та документи щодо походження товару / інших тмц;

- облік доходів/витрат, регістри бухгалтерського обліку;

- кадрові та розрахункові документи щодо працівників;

- фінансову звітність;

- інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

**Строк надання визначається у самій вимозі. **У **письмовій вимозі **обов’язково зазначаються **конкретний перелік документів**, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання ([п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-i-zagalyni-1020936.html)).
**Ненадання документів** під час фактичної перевірки **вважається порушенням** і розглядається як беззаперечний доказ на користь контролюючого органу в суді. В осіб, які фактично проводять розрахунки (продавців, касирів тощо), немає правових підстав відмовляти в наданні документів, що належать до предмета перевірки.

---

---
title: "Уточнююча декларація про майновий стан-2026: алгоритм заповнення без зміни цифр (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/utochnyuyucha-deklaracziya-pro-majnovyj-stan-2026-algorytm-zapovnennya-bez-zminy-czyfr-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T12:00:34+00:00"
custom_fields:
  question: "Як правильно заповнити уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо фінансові показники (доходи, податки) залишаються незмінними, а потрібно лише виправити помилку в розділі 8 (відомості про майно)? Чи потрібно переносити всі показники з попередньої звітності та чи не призведе це до задвоєння сум податкових зобов'язань в інтегрованій картці платника?"
  answer: "Відповідно до ст. 50 ПКУ та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом Мінфіну від 02.10.2015 №859, виправлення помилок здійснюється шляхом подання декларації з типом «Уточнююча». Нижче розглянемо особливості заповнення. \nЧи потрібно переносити всі показники?\nТак, обов'язково. Уточнююча декларація не є просто «додатком з виправленнями» — вона повністю замінює собою попередньо подану звітну декларацію.\nТому ви повинні перенести всі правильні фінансові показники (суми доходів, нарахованого ПДФО, військового збору, ЄСВ) з вашої помилкової декларації до уточнюючої. Розділи І–V заповнюються так само, як і в попередньому звіті, цифра в цифру. \nЯк заповнити розділ 8 та шапку декларації?\nШапка (Розділ І)\nУ полі 1 ставите позначку «Уточнююча». У полі 2 заповнюєте і «Звітний (податковий) період», і «Звітний (податковий) період, що уточнюється» — вказуєте рік, за який виправляєте помилку.\nПоле 2.2\nОбов'язково вкажіть реєстраційний номер помилкового звіту. Його можна знайти в Електронному кабінеті платника податків у розділі «Перегляд звітності».\nРозділ VIII (Відомості про майно)\nСаме тут ви вносите виправлені, правильні дані про ваше рухоме чи нерухоме майно. Помилкові дані з попередньої декларації сюди не переносите. \nЯк заповнити розділ для виправлення помилок (Розділ VI)?\nОскільки сума ваших податкових зобов'язань (ПДФО, військовий збір) не змінилася, Розділ VI «Розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок...» заповнювати не потрібно.\nРядки, що стосуються збільшення/зменшення податкового зобов'язання (рядки 25.1, 25.2), а також суми штрафу (рядок 26) та пені (рядок 27) залишаються пустими (в електронній формі) або в них ставляться прочерки (у паперовій). \nЧи не буде задвоєння показників?\nНі, задвоєння не буде. Це найпоширеніше побоювання платників податків, але воно безпідставне.\nІнформаційно-комунікаційна система ДПС (ІКС ДПС) налаштована таким чином:\n\nДовідкова інформація (наприклад, дані про майно з розділу 8) просто оновлюється в базі даних податкової;\nФінансові показники (нарахування податків до сплати) в Інтегрованій картці платника (ІКП) коригуються виключно на суму різниці (дельту), яка відображається у Розділі VI уточнюючої декларації;\nОскільки у вашому Розділі VI немає сум доплат або зменшень (дельта дорівнює нулю), податкова система не проведе жодних додаткових нарахувань ПДФО чи військового збору. Ваші зобов'язання залишаться такими ж, як були задекларовані спочатку. \n\n\nВисновки\n\nСтворіть декларацію з типом «Уточнююча», вкажіть рік, що виправляється, та обов'язково зазначте реєстраційний номер попередньої (помилкової) декларації;\nПродублюйте всі фінансові цифри з попереднього звіту в розділи І–V без змін, а в Розділ 8 внесіть коректні дані про майно. Розділ VI (виправлення помилок) залиште пустим;\nСміливо подавайте звіт: задвоєння податків не відбудеться, оскільки податкова програма проводить нарахування в особову картку лише за наявності сум (різниці) у розділі виправлення помилок, який у вас буде нульовим."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/27414-utocniuiuca-deklaraciia-pro-mainovii-stan-2026-algoritm-zapovnennia-bez-zmini-cifr-audioversiia"
---

# Уточнююча декларація про майновий стан-2026: алгоритм заповнення без зміни цифр (аудіоверсія)



---

---
title: "Розблокування податкової накладної у 2026 році: куди подавати після зміни адреси? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/rozblokuvannya-podatkovoyi-nakladnoyi-u-2026-roczi-kudy-podavaty-pislya-zminy-adresy-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T12:00:29+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство змінило юридичну адресу у квітні 2026 року. В Електронному кабінеті в профілі платника вже відображається нова податкова адреса, але код ДПІ за основним місцем обліку ще залишився попереднім. До якого контролюючого органу слід подавати повідомлення для розблокування податкової накладної в такій ситуації?"
  answer: "Коротка відповідь\nПовідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, необхідно подавати за попереднім (старим) основним місцем обліку.\nОскільки у вашому Електронному кабінеті в полі «Код ДПІ за основним місцем обліку» досі зазначена попередня інспекція, електронна система просто не дозволить відправити документ на іншу податкову і автоматично спрямує його за діючим кодом.\n\nЧому так відбувається на практиці?\nПроцедура переведення платника з одного контролюючого органу до іншого не є миттєвою. Законодавчо податковою адресою юридичної особи є її місцезнаходження за даними ЄДР. Проте передача реєстраційної справи та зміна основного місця обліку в базах ДПС може тривати до одного місяця відповідно до п. 10.13 Порядку №1588.\nДо моменту, поки в інформаційній системі податкової не з’явиться відмітка про взяття на облік за новим місцем, вашим основним місцем обліку залишається попередня ДПІ. Отже, електронний формат Повідомлення (код J1312603) має формуватися та відправлятися виключно за поточним кодом, який відображається в Е-кабінеті.\nЩо важливо врахувати бухгалтеру\nХоча технічно ви відправляєте пакет документів на код ДПІ, рішення про розблокування податкових накладних приймає Комісія регіонального рівня (ГУ ДПС у відповідній області або м. Києві). Як тільки процес переведення остаточно завершиться і в профілі Електронного кабінету зміниться код ДПІ, усі наступні пояснення чи скарги потрібно буде направляти вже на нову податкову."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27428-rozblokuvannia-podatkovoyi-nakladnoyi-u-2026-roci-kudi-podavati-pislia-zmini-adresi-audioversiia"
---

# Розблокування податкової накладної у 2026 році: куди подавати після зміни адреси? (аудіоверсія)



---

---
title: "Експорт безоплатних зразків нерезиденту у 2026 році: митна вартість, облік та податки (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/eksport-bezoplatnyh-zrazkiv-nerezydentu-u-2026-roczi-mytna-vartist-oblik-ta-podatky-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T12:00:23+00:00"
custom_fields:
  question: "Юрособа (резидент, платник ПДВ та податку на прибуток) безоплатно збирає в Україні зламані товари (як непотріб) для передачі їх як зразків нерезиденту за кордон. Оплати за товари та послуги немає, доставку оплачує нерезидент. Яку вартість вказувати в митній декларації, як ставити зразки на баланс, які наслідки з ПДВ та податку на прибуток (чи виникає податок на доходи нерезидента)?"
  answer: "Митна вартість у декларації\nЗгідно з нормами Митного кодексу України, при безоплатному експорті товарів, які не є об'єктом купівлі-продажу, замість стандартного рахунка-фактури (інвойсу) складається рахунок-проформа. У цьому документі договірна (контрактна) вартість зазначається як нульова.\nОднак для митних цілей (ведення митної статистики, оцінки ризиків) у митній декларації обов'язково має бути вказана митна вартість. Оскільки товари є зламаними та непридатними для використання, їхня комерційна вартість відсутня. У такому разі рекомендується вказати номінальну вартість (наприклад, на рівні вартості макулатури, брухту або 1 євро/грн за одиницю) та обов'язково додати до рахунку-проформи примітку: «Вантаж не має комерційної вартості. Вартість вказана виключно для митних цілей».\nБухгалтерський облік зразків\nЮридичній особі необхідно зарахувати ці зразки на баланс, оскільки вона експортуватиме їх від свого імені. Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, безоплатно отримані запаси прибуткуються за справедливою вартістю (п. 12 НП(С)БО 9). Зважаючи на те, що товари є непотребом, їх справедливу вартість доцільно встановити на рівні символічної вартості, заявленої в митній декларації.\nВ обліку робиться проведення: Дт 28 «Товари» — Кт 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів». У момент фактичного вивезення зразків за межі України їх балансова вартість списується: Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» — Кт 28.\nНаслідки з ПДВ\nБезоплатна передача зразків вважається постачанням товарів згідно з пп. 14.1.191 ПКУ. Проте, оскільки товари фактично вивозяться за межі митної території України, така операція підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 0% за умови наявності належно оформленої експортної митної декларації (пп. 195.1.1, пп. 187.1 ПКУ).\nБазою оподаткування при безоплатному експорті є договірна вартість товару, яка дорівнює нулю (пп. 189.17 ПКУ). Загальне правило абзацу другого пп. 188.1 ПКУ вимагає нараховувати ПДВ виходячи з бази, не нижчої за ціну придбання товарів. Однак, оскільки підприємство отримало цей непотріб абсолютно безкоштовно (ціна придбання становить 0 грн), то й мінімальна база дорівнює нулю. Тому донараховувати податкові зобов'язання за ставкою 20% не потрібно, складається лише одна нульова податкова накладна на експорт.\nПодаток на прибуток\nУ податково-прибутковому обліку операція відобразиться за правилами бухобліку: визнаний дохід та витрати нівелюють одне одного. Разом з тим, якщо юридична особа є платником податку на прибуток, який коригує фінансовий результат на податкові різниці, застосовується різниця за пп. 140.5.10 ПКУ. Фінрезультат необхідно збільшити на суму вартості безоплатно переданих товарів нерезиденту.\nПодаток на доходи нерезидента\nІснує значний ризик щодо податку на доходи нерезидента (репатріацію). Ми розглядали це питання в консультаціях:\n\nЯк впливає безоплатний експорт на податок на прибуток?\nЧи утримувати податок з доходів нерезидента при безоплатній передачі зразків нерезиденту?\n\nНа думку податкової служби резидент має утримати та сплатити податок за ставкою 15%. Оскільки нерезиденту не виплачуються гроші, податок доведеться розрахувати із застосуванням «натурального коефіцієнта» та сплатити за власний рахунок резидента.\nРозрахунок проводиться за формулою «натурального коефіцієнта» згідно з ПКУ, пп. 141.4.2:\nПодаток = Вартість зразків (та послуг) × 100 / (100 - 15) - Вартість зразків (та послуг).\nВодночас, в ЗІР (102.16: «Чи підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента безоплатно надані товари, послуги, ОЗ нерезиденту – ЮО?») податкова зазначає: «Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок оподаткування податком на доходи нерезидента операцій з безоплатного надання товарів, послуг, основних засобів нерезиденту – юридичній особі потребує аналізу договорів та первинних документів, тому з порушеного питання платникам доцільно подавати запит для отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ».\n\nВисновки\n\nУ митній декларації зазначають символічну митну вартість (наприклад, як брухт/1 грн за одиницю) з приміткою, що вантаж не має комерційної вартості; за цією ж справедливою вартістю зразки оприбутковують на баланс і потім списують у витрати при експорті;\nБезоплатний експорт зразків — це постачання, але воно оподатковується ПДВ за ставкою 0% на нульову договірну вартість, додаткові ПЗ за ставкою 20% не нараховують, складають одну нульову ПН на експорт;\nЗ податку на прибуток: фінрезультат за бухобліком нівелюється, але платники з різницями збільшують його на суму безоплатно переданих зразків; щодо податку на доходи нерезидента податкова вимагає утримати 15% за «натуральним коефіцієнтом», тому доцільно отримати ІПК по конкретній операції."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/state/zed/27413-eksport-bezoplatnix-zrazkiv-nerezidentu-u-2026-roci-mitna-vartist-oblik-ta-podatki-audioversiia"
---

# Експорт безоплатних зразків нерезиденту у 2026 році: митна вартість, облік та податки (аудіоверсія)



---

---
title: "Податкові зобов’язання ЖБК у 2026 році: ПДВ при будівництві житла і комерційних площ (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/podatkovi-zobovyazannya-zhbk-u-2026-roczi-pdv-pry-budivnycztvi-zhytla-i-komerczijnyh-ploshh-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T12:00:18+00:00"
custom_fields:
  question: "ЖБК на загальній системі, платник ПДВ, будує будинок із житловими та нежитловими приміщеннями за рахунок пайових внесків через генпідрядника. За житловою частиною застосовується касовий метод, за нежитловою — договір довгострокового будівництва. Будинок після введення в експлуатацію оформлюється на ЖБК з подальшою передачею пайовикам квартир. На яку дату у ЖБК виникають податкові зобов’язання з ПДВ щодо житлової частини, якщо площі житлових і комерційних приміщень остаточно не визначені?"
  answer: "Повне питання\nЖБК на зальній системі, платник ПДВ, будує будинок з житловими та комерційними площами за кошти пайових внесків. Є генпідрядник, який закуповує матеріали та виконує роботи. ЖБК платить генпідряднику кошти авансом за двома договорами: за житлові площі діє касовий метод ПДВ і генпідрядник виписує податкову накладну; за нежитлові площі діє правило договору довгострокового будівництва, тому податкова накладна буде виписана після здачі робіт. При здачі будинку в експлуатацію ЖБК оформляє на себе будинок, з подальшою передачею квартир пайовикам в рахунок паю. Коли в ЖБК виникають податкові зобовязання по житловим площам? Причому на даний момент чітко невідомо, скільки площ буде комерційних а скільки житлових.\nВідповідь\nПільга з ПДВ при передачі житла пайовикам\nВідповідно до пп. 197.1.14 ПКУ, операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду) звільняються від оподаткування ПДВ, за винятком їх першого постачання. У вашій ситуації \"першим постачанням\" є надання генпідрядником послуг зі спорудження житла на замовлення ЖБК. Передача готового житла членам ЖБК (обмін паю на квартиру) розглядається як друге постачання, яке повністю підпадає під звільнення від ПДВ. Таким чином, прямих податкових зобов'язань за ставкою 20% при передачі житлових квартир пайовикам у ЖБК не виникає — на цю операцію складається податкова накладна \"Без ПДВ\".\nКомпенсуючі податкові зобов'язання (п. 198.5 ПКУ)\nХоча продаж житла не оподатковується ПДВ, податкові зобов'язання по житлу у ЖБК все ж виникають ще на етапі будівництва у вигляді компенсуючих зобов'язань. Оскільки генпідрядник застосовує касовий метод, при отриманні від вас авансів за житловим договором він реєструє податкові накладні, на підставі яких ЖБК визнає податковий кредит. Оскільки ці послуги будуть використані у звільнених від ПДВ операціях (надання житла пайовикам), ЖБК зобов'язаний нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Дата їх виникнення — це звітний (податковий) період, у якому у ЖБК виникло право на податковий кредит (нарахування відбувається шляхом складання зведеної податкової накладної не пізніше останнього дня такого місяця).\nНевизначеність площ та коригування зобов'язань\nОскільки на етапі будівництва достеменно невідомо, яка саме площа буде житловою, а яка — комерційною, ЖБК доведеться діяти залежно від структури витрат. За авансами, які сплачуються чітко за договором на житло, ви нараховуєте компенсуючі ПЗ (п. 198.5 ПКУ) у розмірі 100% від суми податкового кредиту. Після введення будинку в експлуатацію та отримання технічних паспортів БТІ точна площа стане відомою. Якщо частина авансованих \"житлових\" робіт фактично припаде на комерційну нерухомість (яка оподатковуватиметься ПДВ за ставкою 20%), ЖБК матиме право скласти розрахунки коригування (РК) до зведених податкових накладних та зменшити свої компенсуючі податкові зобов'язання на відповідну дельту.\nДовгостроковий договір по нежитловим площам\nДля нежитлових (комерційних) приміщень генпідрядник застосовує порядок, передбачений для довгострокових договорів (п. 187.9 ПКУ). У цьому випадку дата виникнення податкових зобов'язань генпідрядника (і, відповідно, вашого податкового кредиту) відкладається до дати фактичної передачі результатів робіт замовнику. Оскільки за цими площами податковий кредит з ПДВ виникне лише в кінці будівництва, і комерційні приміщення продаватимуться з нарахуванням ПДВ (20%), компенсуючі зобов'язання за п. 198.5 ПКУ щодо нежитлового фонду не застосовуються.\n\nВисновки\n\nНараховуйте компенсуючі податкові зобов'язання (за пп. 198.5 ПКУ) щомісяця у тих звітних періодах, коли сплачуєте аванси генпідряднику за житловим договором і отримуєте право на податковий кредит;\nРеєструйте податкову накладну на пільгову операцію (звільнено від ПДВ) за фактом обміну паїв на житлові квартири після введення будинку в експлуатацію;\nЗробіть перерахунок ПДВ шляхом реєстрації розрахунків коригування після отримання обмірів БТІ, щоб привести раніше нараховані компенсуючі ПЗ у відповідність до фактичних квадратних метрів житлового фонду."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27412-podatkovi-zoboviazannia-zbk-u-2026-roci-pdv-pri-budivnictvi-zitla-i-komerciinix-ploshh-audioversiia"
---

# Податкові зобов’язання ЖБК у 2026 році: ПДВ при будівництві житла і комерційних площ (аудіоверсія)



---

---
title: "Фінансова звітність разом з аудиторським звітом, якщо показники, подані із річним звітом, не змінилися"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/finansova-zvitnist-razom-z-audytorskym-zvitom-yakshho-pokaznyky-podani-iz-richnym-zvitom-ne-zminylysya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T12:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Платнику податку на прибуток, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, необхідно подати разом з аудиторським звітом річну фінзвітність, навіть, якщо її комплект було подано з річною Декларацією та показники не змінилися"
  answer: "Податківці у підкатегорії  102.20.01 ЗІР інформували, що відповідно до абзаців другого та третього п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток, які відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом №996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.\nФінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ПКУ, є додатком, зокрема, до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.\nЗгідно з абзацом четвертим п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток, які відповідно до Закону №996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пп. 120.1 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).\nПорядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року №419.\nФінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (абзац другий п. 2 Порядку №419).\nЗагальні вимоги до фінансової звітності визначені НП(С)БО 1.\nАбзацом першим п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1 встановлено, що фінансова звітність складається з:\n\nбалансу (звіту про фінансовий стан),\nзвіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід),\nзвіту про рух грошових коштів,\nзвіту про власний капітал,\nприміток до фінансової звітності.\n\nЗгідно з п. 10 МСБО 1 повний комплект фінансової звітності, зокрема, включає:\nа) звіт про фінансовий стан на кінець періоду;\nб) звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період;\nв) звіт про зміни у власному капіталі за період;\nг) звіт про рух грошових коштів за період;\nґ) примітки, що містять суттєву інформацію про облікову політику та інші пояснення.\nСуб’єкт господарювання може використовувати інші назви для звітів, аніж ті, що використовуються у МСБО 1. Наприклад, суб’єкт господарювання може використовувати назву «звіт про сукупний дохід» замість назви «звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід».\n\nВисновок\nПлатнику податку на прибуток, який відповідно до Закону №996 зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним необхідно подати разом з аудиторським звітом річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності», навіть, якщо комплект фінансової звітності було подано з річною Декларацією та показники не змінилися."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/27496-finansova-zvitnist-razom-z-auditorskim-zvitom-iakshho-pokazniki-podani-iz-ricnim-zvitom-ne-zminilisia"
---

# Фінансова звітність разом з аудиторським звітом, якщо показники, подані із річним звітом, не змінилися



---

---
title: "Річний звітний період з прибутку: коли втрачається право?"
url: "https://propodatki.com.ua/richnyj-zvitnyj-period-z-prybutku-koly-vtrachayetsya-pravo/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Право на застосування річного звітного періоду Базовими податковими (звітними) періодами для податку на прибуток є календарні квартал, півріччя, три квартали та рік, відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з початку року. Згідно з п."
last_modified: "2026-06-03T09:02:35+00:00"
categories: [Звітність]
tags: [Звітність, Податок на прибуток]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Тернопільській області"
  source_url: "https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1016603.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096853.html"
---

# Річний звітний період з прибутку: коли втрачається право?

![Річний звітний період з прибутку: коли втрачається право?](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_103711.webp)

### Право на застосування річного звітного періоду

Базовими податковими (звітними) періодами для податку на прибуток є **календарні квартал, півріччя, три квартали та рік**, відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з початку року.

Згідно з п. 137.5 ст. 137 ПКУ, **річний звітний період **застосовується, зокрема, для:

- новостворених платників податку;

- виробників сільськогосподарської продукції;

- платників, у яких річний дохід за попередній рік не перевищує 40 млн грн;

- ФОП, незалежних професіоналів та юридичних осіб – платників єдиного податку щодо окремих доходів нерезидентів;

- юридичних осіб – платників ЄП щодо прибутку контрольованих іноземних компаній;

- платників ЄП 4 групи щодо окремих доходів від операцій з цінними паперами та корпоративними правами.

### Коли втрачається право звітувати за рік?

Для визначення права на річний звітний період враховується **загальний річний дохід за даними фінансової звітності,** включаючи **дохід від реалізації продукції, інші операційні, фінансові та інші доходи.**

Для цілей **ліміту 40 млн грн **береться **загальний річний дохід за даними фінзвітності**: виручка від реалізації, інші операційні, фінансові та інші доходи.

Якщо платник протягом попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну і за підсумками всього календарного року **сукупний дохід (у тому числі отриманий під час перебування на ЄП)** **перевищив 40 млн грн,** у наступному році він **втрачає право на річний період** і зобов’язаний звітувати з податку на прибуток **квартально**.

---

---
title: "Талони та смарт-карти на пальне: коли СГ стає платником акцизу?"
url: "https://propodatki.com.ua/talony-ta-smart-karty-na-palne-koly-sg-staye-platnykom-akczyzu/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Суб’єкт господарювання стає платником акцизного податку, якщо він реалізує пальне (п.п. 212.1.15 ПКУ), тобто здійснює фізичну передачу пального (відвантаження, відпуск) будь‑яким особам чи для власного споживання (п.п. 14.1.212 ПКУ). Такі особи зобов’язані зареєструватись платниками акцизу не пізніше ніж за 3"
last_modified: "2026-06-03T09:02:08+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [Акциз, Пальне, Реєстрація]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Сумській області"
  source_url: "https://sumy.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1016919.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096851.html"
---

# Талони та смарт-карти на пальне: коли СГ стає платником акцизу?

![Талони та смарт-карти на пальне: коли СГ стає платником акцизу?](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_101205.webp)

Суб’єкт господарювання стає платником акцизного податку, якщо він **реалізує пальне** ([п.п. 212.1.15 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-vi-akcizniy-1020943.html)), тобто здійснює **фізичну передачу пального** (відвантаження, відпуск) будь‑яким особам чи для власного споживання ([п.п. 14.1.212 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-i-zagalyni-1020936.html)). Такі особи зобов’язані **зареєструватись платниками акцизу не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку реалізації**.

Робота без реєстрації загрожує штрафом **100 % вартості реалізованого пального** ([п. 117.3 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-ii-administruvannya-1020939.html)).

### СГ – не платник акцизу

Ключове – **зміст операцій за первинними документами**.

Якщо договори, акти й накладні показують, що ви **надаєте лише послугу з реалізації талонів/смарт‑карток** (торговельна послуга на отримання палива на АЗС постачальника), без переходу права власності на пальне й без його фізичного відвантаження, – **об’єкта оподаткування акцизом немає**, реєстрація платником акцизу не потрібна.
У цьому випадку всі документи мають прямо фіксувати, що предмет договору – **талони/картки як послуга доступу до пального**, а не саме пальне.

### Обов’язкова реєстрація платником акцизу

Якщо ж із первинних документів видно, що ви **купуєте пальне у постачальників і продаєте його далі покупцям**, а талони/смарт‑картки виступають лише «носієм» права на вже придбане пальне (доповнення до видаткових накладних на паливо), – така діяльність є **реалізацією пального**. У цьому випадку суб’єкт господарювання **обов’язково реєструється платником акцизного податку** з реалізації пального, веде облік за первинними документами та відображає об’єкт оподаткування відповідно до ПКУ.

>
Через високу вартість помилки (**штраф 100 % вартості реалізованого пального**) платнику доцільно:

- уважно проаналізувати **договори з постачальниками й покупцями**, видаткові накладні та схему руху пального/талонів;

- за сумнівів – звернутися до ДПС за **індивідуальною податковою консультацією**, надавши копії договорів і детальний опис операцій, щоб зафіксувати безпечний підхід саме для своєї моделі роботи.

---

---
title: "Бухгалтерський облік придбання та видачі подарунка співробітнику (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/buhgalterskyj-oblik-prydbannya-ta-vydachi-podarunka-spivrobitnyku-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T09:00:18+00:00"
custom_fields:
  question: "Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити придбання навушників (12 000 грн з ПДВ) у березні та їх видачу співробітнику в квітні з утриманням податків із заробітної плати?"
  answer: "Для відображення негрошового подарунка співробітнику резидента Дія Сіті у 2026 році (вартістю 12 000 грн з ПДВ) необхідно оприбуткувати товар у березні, а в квітні нарахувати дохід, утримати податки з перевищення ліміту (2 161,75 грн) та нарахувати ПДВ на безоплатну передачу.\nБухгалтерські проведення\n\n\n\n\n№\n\n\nЗміст операції\n\n\nДебет\n\n\nКредит\n\n\nСума, грн\n\n\n\n\n\n\nБерезень 2026\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n1\n\n\nОплачено постачальнику за навушники\n\n\n631\n\n\n311\n\n\n12 000,00\n\n\n\n\n2\n\n\nОприбутковано навушники (без ПДВ)\n\n\n209\n\n\n631\n\n\n10 000,00\n\n\n\n\n3\n\n\nВідображено податковий кредит з ПДВ\n\n\n641/ПДВ\n\n\n631\n\n\n2 000,00\n\n\n\n\nКвітень 2026\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n4\n\n\nНараховано дохід співробітнику (вартість подарунка)\n\n\n377\n\n\n661\n\n\n12 000,00\n\n\n\n\n5\n\n\nСписано собівартість подарунка при видачі\n\n\n949\n\n\n209\n\n\n10 000,00\n\n\n\n\n6\n\n\nНараховано ПЗ з ПДВ (безоплатна передача)\n\n\n949\n\n\n641/ПДВ\n\n\n2 000,00\n\n\n\n\n7\n\n\nНараховано ЄСВ (22% від 12 000 грн)\n\n\n949\n\n\n651\n\n\n2 640,00\n\n\n\n\n8\n\n\nУтримано ПДФО з суми перевищення (18% з коеф.)\n\n\n661\n\n\n641/ПДФО\n\n\n2 159,61\n\n\n\n\n9\n\n\nУтримано військовий збір з суми перевищення (5%)\n\n\n661\n\n\n642/ВЗ\n\n\n491,91\n\n\n\n\n10\n\n\nПроведено взаємозалік (видача подарунка)\n\n\n661\n\n\n377\n\n\n12 000,00\n\n\n\n\n11\n\n\nСплачено ПДФО та ВЗ до бюджету\n\n\n641, 642\n\n\n311\n\n\n2 651,52\n\n\n\n\nРозрахунок\n1. ПДФО та Військовий збір\nНеоподатковувана межа у 2026 році становить 2 161,75 грн (25% від МЗП 8 647 грн на 01.01.2026) згідно з пп. 165.1.39 ПКУ.\n\nОподатковувана сума: 12 000,00 – 2 161,75 = 9 838,25 грн;\nПДФО (18%): Застосовується «натуральний» коефіцієнт 1,219512 (пп. 164.5 ПКУ). Розрахунок: 9 838,25 × 1,219512 × 18% = 2 159,61 грн;\nВійськовий збір (5%): Коефіцієнт не застосовується. Розрахунок: 9 838,25 × 5% = 491,91 грн.\n\n2. ЄСВ (22%)\nПодарунки працівникам є частиною фонду додаткової зарплати (пп. 2.3.2 Інструкції №5). Нараховується на повну вартість: 12 000 × 22% = 2 640,00 грн.\nДля резидентів Дія Сіті щодо працівників діють особливі правила (ЄСВ у розмірі мінімального внеску), проте нарахування на суми понад оклад зазвичай здійснюється в загальному порядку, якщо це передбачено трудовим договором.\nПДВ\nБезоплатна передача прирівнюється до постачання (пп. 14.1.191 ПКУ). База оподаткування не може бути нижчою за ціну придбання (п. 188.1 ПКУ). Складаються дві податкові накладні: одна на 0 грн, друга — на суму перевищення (12 000 грн).\n\nВисновки\n\nПри оподаткуванні ПДФО та військовим збором важливо враховувати неоподатковувану межу вартості подарунка та застосовувати натуральний коефіцієнт для ПДФО;\nБезоплатна передача подарунка співробітнику розглядається як постачання для цілей ПДВ, що вимагає нарахування податкових зобов'язань з ПДВ."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/27411-buxgalterskii-oblik-pridbannia-ta-vidaci-podarunka-spivrobitniku-audioversiia"
---

# Бухгалтерський облік придбання та видачі подарунка співробітнику (аудіоверсія)



---

---
title: "Стягнення відпускних за невідпрацьовані дні при звільненні після лікарняного (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/styagnennya-vidpusknyh-za-nevidpraczovani-dni-pry-zvilnenni-pislya-likarnyanogo-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T09:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Яким чином провести утримання коштів за 9 календарних днів відпустки, що були надані авансом, якщо в місяці звільнення працівнику нараховано лише лікарняні (за рахунок роботодавця та ПФУ), а заробітна плата відсутня?"
  answer: "Обмеження щодо відрахувань із лікарняних \nЗгідно з ч. 4 ст. 15 Закону №1105, допомога по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) не може бути об’єктом стягнення за будь-якими вимогами, крім стягнення аліментів та відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку зі смертю годувальника.\nОскільки кошти від ПФУ мають цільове призначення, роботодавець не має права використовувати їх для погашення заборгованості працівника перед підприємством за невідпрацьовані дні відпустки.\nВідрахування із заробітної плати \nВідповідно до ст. 127 КЗпП та ст. 22 Закону про відпустки, відрахування за невідпрацьовані дні відпустки здійснюються із заробітної плати.\nОскільки лікарняні (як перші 5 днів, так і допомога від ПФУ) за є соціальною виплатою (компенсацією втраченого заробітку), а не заробітною платою за відпрацьований час, норми про відрахування на них не поширюються.\nПерші 5 днів за рахунок роботодавця \nХоча перші 5 днів оплачує роботодавець, вони також є «допомогою по тимчасовій непрацездатності» (соціальною виплатою), що зазвичай прирівнюються до допомоги від ПФУ в контексті заборони стягнень, окрім аліментів.\nЯк правильно закрити переплату?\nОскільки законних підстав для примусового «зняття» суми з лікарняних немає, у роботодавця є два варіанти:\nДобровільне повернення коштів\nПрацівник може внести суму переплати (чисту суму «на руки») до каси підприємства або на розрахунковий рахунок на підставі заяви. Або написати заяву з проханням утримати зайві кошти з соціальних виплат. Проте, на приктиці, роботодавці проводять, за потреби, утримання коштів з нарахованої суми лікарняних за перші 5 днів (оскільки вони виплачуються його коштом).\nНагадаємо, згідно зі ст. 128 КЗпП, загальний розмір відрахувань не може перевищувати 20% від суми, що видається «на руки». Якщо сума боргу більша за ці 20%, роботодавець все одно не зможете покрити весь борг.\nВідмова від стягнення\nЯкщо працівник відмовляється повертати кошти добровільно, а заробітної плати для відрахування немає, роботодавець може прийняти рішення не стягувати цю заборгованість. У такому разі сума «перегуляних» відпускних фактично стає додатковим благом працівника (якщо вона не була сторнована). З цієї суми необхідно нарахувати та сплатити ПДФО (18%) та військовий збір (5%) із застосуванням «натурального» коефіцієнта (ст. 164 ПКУ), оскільки дохід надано у негрошовій формі (шляхом прощення боргу).\nДії бухгалтера\n\nВизначити точну суму переплати за 9 днів;\nВидати наказ про звільнення, у якому зазначити кількість днів невідпрацьованої відпустки, що підлягають стягненню;\nПовідомити працівника про суму боргу та запропонувати варіант добровільного внесення коштів у касу в день звільнення;\nУ бухгалтерському обліку зробити сторнування нарахованих відпускних та відповідних сум ЄСВ.\n\n\nВисновки\n\nНе можна примусово знімати кошти з лікарняних;\nОптимальний шлях — добровільна заява працівника на відрахування або внесення готівки в касу;\nЯкщо працівник не згоден, а сума суттєва — стягнення можливе лише через суд. Або обирати шлях прощення боргу з відповідним оподаткуванням."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27410-stiagnennia-vidpusknix-za-nevidpracyovani-dni-pri-zvilnenni-pislia-likarnianogo-audioversiia"
---

# Стягнення відпускних за невідпрацьовані дні при звільненні після лікарняного (аудіоверсія)



---

---
title: "Кошти з рахунка ФОП-єдинника на власні потреби: чи є податкові наслідки?"
url: "https://propodatki.com.ua/koshty-z-rahunka-fop-yedynnyka-na-vlasni-potreby-chy-ye-podatkovi-naslidky/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Питання: Чи може ФОП – платник ЄП використовувати кошти з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб? Ми пояснили платникам податків, як правильно оформлювати призначення платежу при переказі коштів на особисту карту з підприємницького рахунку у"
last_modified: "2026-06-03T08:02:56+00:00"
categories: [Загальна система оподаткування фізичних осіб підприємців]
tags: [Єдиний податок, ФОП]
custom_fields:
  source_name: "ДПС ЗІР Категорія 107.05"
  source_url: "https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44468"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096847.html"
---

# Кошти з рахунка ФОП-єдинника на власні потреби: чи є податкові наслідки?

![З рахунка ФОП-єдинника на власну карту: чи є податкові наслідки?](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_092848.webp)

Питання:_** Чи може ФОП – платник ЄП використовувати кошти з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?**_

Ми пояснили платникам податків, як правильно оформлювати призначення платежу при переказі коштів на особисту карту з підприємницького рахунку у нашому матеріалі: “[З рахунку ФОП на власну картку: призначення платежу](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096132.html)“.

**ФОП‑єдинник і кошти на підприємницькому рахунку: що дозволено**

Податковий кодекс не встановлює обмежень щодо розпорядження коштами, які ФОП отримує від господарської діяльності на рахунки, відкриті для підприємницької діяльності. Окремого визначення терміна «власні потреби» для фізичної особи – платника податків ПКУ також не містить.

>
Водночас** НБУ вимагає** лише розмежовувати рахунки:

- окремі – для бізнесу,

- окремі – для особистих операцій, **забороняючи проводити підприємницькі операції через «особисті» рахунки.**

З урахуванням цього ДПС прямо зазначає:

ФОП – платник єдиного податку може використовувати кошти з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, на власні, не пов’язані з бізнесом, потреби.
Головне – своєчасно та в повному обсязі виконувати податковий обов’язок (нарахування і сплата ЄП, ЄСВ тощо). Сам факт зняття або переказу коштів з підприємницького рахунку на особисті цілі не створює додаткових податкових зобов’язань.

---

---
title: "Форма 5ДР: як оновити дані в Держреєстрі фізосіб"
url: "https://propodatki.com.ua/forma-5dr-yak-onovyty-dani-v-derzhreyestri-fizosib/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Зміна даних платника податків: як і куди подавати форму 5ДР Фізична особа повинна повідомити податковий орган про зміну даних (ПІБ, місце проживання тощо), які вносяться до облікової картки платника податків, протягом місяця з дня змін. Для цього подається заява за"
last_modified: "2026-06-03T08:02:45+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [ДПСУ, Електронна звітність, Реєстрація]
custom_fields:
  source_name: "ДПС ЗІР, Категорія 116.09"
  source_url: "https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44465"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096849.html"
---

# Форма 5ДР: як оновити дані в Держреєстрі фізосіб

![Форма 5ДР: як оновити дані в Держреєстрі фізосіб](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_094925.webp)

#### _**Зміна даних платника податків: як і куди подавати форму 5ДР**_

Фізична особа повинна повідомити **податковий орган про зміну даних (ПІБ, місце проживання тощо)**, які вносяться до облікової картки платника податків,** протягом місяця з дня змін**.
Для цього подається заява за формою № 5ДР з документом, що посвідчує особу, особисто або через представника (з нотаріальною довіреністю). Заяву можна подати до податкової за податковою адресою (місцем проживання), при зміні місця проживання – до податкової за новою адресою або до будь‑якого контролюючого органу. Зміни вносяться до Держреєстру протягом трьох робочих днів з наступного дня після подання 5ДР.

>
Для **підтвердження місця проживання** подають:

- витяг з реєстру територіальної громади,

- паспорт‑книжечку або тимчасове посвідчення громадянина України;

- для ВПО – довідку ВПО.

5ДР можна подати й електронно:

- через Електронний кабінет (з копіями документів),

- через застосунок або портал «Дія» (для громадян України, після реалізації всіх сервісів),

- а ті, хто за кордоном, – через систему «е‑Консул».

За зверненням податкова видає картку платника податків (з РНОКПП) у паперовій формі або, за бажанням, формує електронну картку відповідно до Порядку № 1806.

---

---
title: "Українцям і бізнесу нагадали про компенсації за збитки від війни"
url: "https://propodatki.com.ua/ukrayinczyam-i-biznesu-nagadaly-pro-kompensacziyi-za-zbytky-vid-vijny/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Вкотре атаковано українські міста. Є загиблі та поранені. Пошкоджені будинки, підприємства й об’єкти інфраструктури. Якщо ви або ваш бізнес постраждали через російську агресію — подавайте заяву до міжнародного Реєстру збитків через Дію. Кожна заява допомагає фіксувати завдану шкоду та формувати"
last_modified: "2026-06-03T08:02:14+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [Військовий збір, Дія]
custom_fields:
  source_name: "Дія"
  source_url: "https://t.me/diia_gov/5957"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096846.html"
---

# Українцям і бізнесу нагадали про компенсації за збитки від війни

_

**Вкотре атаковано українські міста. Є загиблі та поранені. Пошкоджені будинки, підприємства й об’єкти інфраструктури.**

Якщо ви або ваш бізнес постраждали через російську агресію — подавайте заяву до міжнародного Реєстру збитків через Дію. Кожна заява допомагає фіксувати завдану шкоду та формувати доказову базу для майбутніх компенсацій.

Для громадян доступне подання заяв, зокрема, за такими категоріями:

▪️ A2.1 — Смерть близького члена сім’ї;

▪️ A2.3 — Серйозні тілесні ушкодження;

▪️ A3.1 — Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;

▪️ A3.2 — Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;

▪️ A3.3 — Втрата житла або місця проживання.

**Для бізнесу:**

▪️ C1.1 — Пошкодження або знищення критичної інфраструктури;

▪️ C1.2 — Пошкодження або знищення некритичної інфраструктури;

▪️ C3.1 — Пошкодження, знищення або втрата активів.

Для держави:

▪️ B1.1 — Пошкодження або знищення критичної інфраструктури;

▪️ B1.2 — Пошкодження або знищення некритичної інфраструктури.

Кожна подана заява — це офіційна фіксація завданих збитків та внесок у формування доказової бази для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму — [https://diia.gov.ua/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv](https://diia.gov.ua/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv)

Також є змога отримати компенсацію або сертифікат на купівлю житла через [єВідновлення](https://erecovery.diia.gov.ua/).

Послугу в Дії реалізують Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу здійснюється в межах швейцарсько-української Програми EGAP. Виконавець програми — Фонд Східна Європа._

---

---
title: "ДПСУ оновила «Єдине вікно» подання звітності"
url: "https://propodatki.com.ua/dpsu-onovyla-yedyne-vikno-podannya-zvitnosti/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "На сайті ДПС оприлюднено оновлення до програмного забезпечення подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.34.5.0 станом на 28.05.2026. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2025 року по 28.05.2026 року включно та"
last_modified: "2026-06-03T07:02:44+00:00"
categories: [Звітність]
tags: [Військовий збір, Електронна звітність, Електронний документ, Звітність]
custom_fields:
  source_name: "ДПСУ"
  source_url: "https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096842.html"
---

# ДПСУ оновила «Єдине вікно» подання звітності

![ДПСУ оновила Єдине вікно подання звітності](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_020821.webp)

На сайті ДПС оприлюднено оновлення до програмного забезпечення подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до [**версії 1.34.5.0**](https://tax.gov.ua/data/files/677733.zip) станом на 28.05.2026.

Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2025 року по 28.05.2026 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.34.*.

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

### Перелік змін та доповнень (версія 1.34.5.0) станом на 28.05.2026:

Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 15.04.2026 № 206:

**F 1419105** – Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (відповідь на запит в електронному вигляді).

---

---
title: "Чи може роботодавець звільнити працівника за «невідповідність» посаді?"
url: "https://propodatki.com.ua/chy-mozhe-robotodavecz-zvilnyty-praczivnyka-za-nevidpovidnist-posadi-6/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Так, роботодавець має право звільнити працівника за невідповідність займаній посаді, але тільки за певних умов, передбачених законодавством. Звільнення за невідповідність посаді передбачено пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП. Це означає, що невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі"
last_modified: "2026-06-03T07:02:33+00:00"
categories: [Трудові відносини]
tags: [Звільнення, Трудові відносини]
custom_fields:
  source_name: "Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці"
  source_url: "https://t.me/km_dsp/6681"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096845.html"
---

# Чи може роботодавець звільнити працівника за «невідповідність» посаді?

![Чи може роботодавець звільнити працівника за невідповідність посаді?](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_015320.webp)

Так, роботодавець має право звільнити працівника за невідповідність займаній посаді, але тільки за певних умов, передбачених законодавством.

Звільнення за невідповідність посаді передбачено пунктом 2 частини першої статті [40 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html). Це означає, що невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі може бути підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Якщо невідповідність виявлена протягом строку випробування, роботодавець може звільнити працівника, попереджаючи його про це письмово за три дні. Період випробування не може перевищувати 3 місяців, та 6 місяців у разі погодження з профспілкою.

У разі, якщо виявлена невідповідність працівника займаній посаді не пов’язана з недостатньою кваліфікацією, звільнення за цією підставою буде неправомірним.

Роботодавець має письмово повідомити працівника про звільнення, зазначивши підставу звільнення та пункт КЗпП.

---

---
title: "Безпечність товарів по-європейськи: бізнесу готують нові обов’язки"
url: "https://propodatki.com.ua/bezpechnist-tovariv-po-yevropejsky-biznesu-gotuyut-novi-obovyazky/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднило проєкт Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі – проєкт Закону). Проєкт Закону розроблено з метою імплементації Регламенту (ЄС) 2023/988 Європейського Парламенту та Ради від 10 травня 2023 р. про загальну"
last_modified: "2026-06-03T07:02:22+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [Законопроєкти, Захист прав споживачів]
custom_fields:
  source_name: "Мінекономіки"
  source_url: "https://me.gov.ua/Documents/Detail/eb33f1ad-b48d-4bdc-8822-f6a59e5e8e43?lang=uk-UA&title=PovidomlenniaProOpriliudnenniaProktuZakonuUkrainiproZagalnuBezpechnistNekharchovoiProduktsii"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096844.html"
---

# Безпечність товарів по-європейськи: бізнесу готують нові обов’язки

![Безпечність товарів по-європейськи: бізнесу готують нові обов’язки](/public/uploads/img/generated/2026/06/03/ai_20260603_013628.webp)

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднило проєкт Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі – проєкт Закону).

Проєкт Закону розроблено з метою імплементації Регламенту (ЄС) 2023/988 Європейського Парламенту та Ради від 10 травня 2023 р. про загальну безпечність продукції.

Ключовими положеннями Регламенту (ЄС) 2023/988 є:

– встановлення обов’язкової наявності відповідальної особи в ЄС для продукції з третіх країн;

– розширення відповідальності на онлайн-маркетплейси (цифрові платформи);

– удосконалення механізмів відкликання продукції та інформування споживачів;

– підвищення вимог до відстежуваності та простежуваності продукції;

– запровадження єдиного цифрового інтерфейсу для сповіщення про небезпечну продукцію (Safety Gate).

Наразі в Україні діє Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі – Закон), який розроблений на основі Директиви 2001/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 3 грудня 2001 року про загальну безпеку продукції. Зазначений Закон установлює правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції та забезпечення її безпечності.

Зокрема, проєктом Закону передбачено:

♦ розширення та деталізацію переліку учасників ринку, зокрема окрім раніше визначених «виробник», «уповноважений представник», «імпортер», «розповсюджувач», «споживач», додаються такі учасники, як «суб’єкт господарювання», «продавець», «надавач послуг із виконання замовлень (надавач послуг фулфілменту)» та «надавач послуг онлайн-маркетплейсу»;

♦ визначення чітких обов’язків виробників, імпортерів, дистриб’юторів і суб’єктів господарювання онлайн-ринків щодо забезпечення безпечності нехарчової продукції, що вводиться в обіг або надається на ринку;

♦ встановлення ефективної системи простежуваності продукції на всіх етапах її обігу, що дозволяє швидко реагувати на виявлені ризики та відкликати небезпечну продукцію з ринку. Ці зміни спрямовані на підвищення рівня захисту споживачів та адаптацію законодавства до сучасних умов ринку, зокрема розвиток електронної комерції та новітніх технологій;

♦ удосконалення механізмів ринкового нагляду, включаючи надання додаткових повноважень органам державного нагляду, використання цифрових інструментів, а також тісну координацію з європейськими системами сповіщення про небезпечну продукцію;

♦ створення національного цифрового порталу безпечності нехарчової продукції, який забезпечить доступ споживачів до актуальної інформації про небезпечну продукцію та сприятиме обміну інформацією між усіма заінтересованими сторонами;

♦ встановлення спеціальних правил для дистанційної торгівлі та онлайн-платформ, зокрема зобов’язання виявляти і блокувати небезпечну продукцію, яка реалізується в інтернеті;

♦ запровадження відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог щодо безпечності продукції, у тому числі шляхом застосування адміністративних стягнень та обов’язку компенсувати шкоду, завдану споживачам;

♦ адаптація законодавства України до відповідних актів законодавства Європейського Союзу про загальну безпеку продукції.

Зазначені положення спрямовані на підвищення рівня захисту життя і здоров’я споживачів, забезпечення ефективного державного нагляду за ринком, а також на виконання міжнародних зобов’язань України в рамках імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Зауваження та пропозиції до проєкту Закону просимо надсилати за адресами:

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2

E-mail: kucherenko@me.gov.ua

Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця.

### Додаткові матеріали

- [Проєкт Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»](https://me.gov.ua/view/cb398ec5-62d8-4de9-b5ea-74d2e735ff07)

- [Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»](https://me.gov.ua/view/b3701f45-cd64-48f4-8c38-63ec018c202e)

---

---
title: "Директор у відпустці та на лікарняному у 2026 році: оформлення заміщення і кадрові дії (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/dyrektor-u-vidpustczi-ta-na-likarnyanomu-u-2026-roczi-oformlennya-zamishhennya-i-kadrovi-diyi-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T07:00:33+00:00"
custom_fields:
  question: "На підприємстві працює лише директор. Йому надано щорічну відпустку з 1 по 14 травня, а з 13 по 18 травня відкрито листок непрацездатності. Які кадрові дії слід оформити: як перенести або продовжити відпустку, як табелювати дні хвороби та хто має виконувати обов’язки директора і підписувати документи в період його відсутності?"
  answer: "Коротка відповідь\nУ вашій ситуації щорічна відпустка директора, яка збіглася з періодом хвороби (13 та 14 травня), має бути продовжена або перенесена на інший період. Дні хвороби підлягають оплаті як лікарняні.\n\n1. Продовження або перенесення відпустки\nЗгідно з ч. 2 пп. 1 ст. 11 Закону «Про відпустки» та ч. 2 п. 1 ст. 80 КЗпП, щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.\nОскільки хвороба (з 13.05 по 18.05) «наклалася» на відпустку (з 01.05 по 14.05), у директора є два варіанти щодо 2 календарних днів (13 та 14 травня):\n\nПродовжити відпустку: директор виходить із лікарняного 19 травня і одразу використовує 2 дні відпустки (19 та 20 травня);\nПеренести відпустку: директор виходить на роботу 19 травня, а 2 дні відпустки використовує в інший час.\n\n2. Алгоритм дій та документальне оформлення\nНавіть якщо директор є єдиним працівником, процедура має бути задокументована:\n1.Заява\nДиректор пише заяву на ім'я засновників (або на власне ім'я, якщо він єдиний засновник) про продовження або перенесення відпустки у зв'язку з хворобою;\n2.Наказ\nВидається наказ про продовження або перенесення відпустки. Підставою є сформований електронний листок непрацездатності;\n3. Табель\nУ табелі обліку робочого часу дні з 13.05 по 18.05 позначаються як тимчасова непрацездатність («Т»), а дні продовженої відпустки — як щорічна відпустка («В»).\n3. Оплата лікарняних та перерахунок відпускних\nЛікарняні\nДні хвороби з 13.05 по 18.05 оплачуються на загальних підставах. Відповідно до ст. 15 Закону №1105,  допомога по тимчасовій непрацездатності надається у разі хвороби під час перебування у щорічній відпустці. Перші 5 днів (13.05–17.05) оплачує підприємство, 6-й день (18.05) — ПФУ.\nСторнування відпускних\nБухгалтер має сторнувати (зняти) суму відпускних за 13 та 14 травня, оскільки за ці дні будуть нараховані лікарняні. Одночасно за один і той самий період не може бути нарахована і зарплата/відпускні, і допомога по непрацездатності.\nНовий розрахунок\nЯкщо відпустка продовжується одразу після лікарняного в межах одного місяця (травень), перераховувати середню зарплату для цих 2 днів не потрібно. Якщо ж відпустка переноситься на інший місяць, середню зарплату доведеться розраховувати заново.\n4. Питання підпису документів (якщо директор один)\nОскільки з 28 серпня 2025 року Господарський кодекс втратив чинність, управління юридичною особою регулюється Цивільним кодексом України.\n\nДиректор не втрачає своїх повноважень під час відпустки чи лікарняного. Якщо виникає критична потреба підписати звітність чи платіж, він може це зробити, проте податківці часто трактують це як виконання трудових обов'язків, що вимагає оплати праці;\nДля уникнення ризиків, якщо директор є засновником, він може тимчасово покласти на себе функції управління як засновник (без нарахування зарплати), зафіксувавши це відповідним рішенням (протоколом).\n\nВажливо!\nз 1 грудня 2024 року ставка військового збору для доходів фізичних осіб (зокрема лікарняних та відпускних) становить 5%. При виплаті лікарняних та коригуванні відпускних слід застосовувати актуальну ставку.\n\nВисновки\n\nДні відпустки, що збіглися з лікарняним (13-14 травня), необхідно продовжити або перенести за наказом директора;\nВідпускні за ці дні слід сторнувати, а лікарняні нарахувати за весь період хвороби (13-18 травня), з оплатою перших 5 днів коштом підприємства, а 6-го дня – коштом ПФУ; \nПідписання документів директором під час лікарняного несе ризики, хоча повноваження директора не припиняються автоматично."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27418-direktor-u-vidpustci-ta-na-likarnianomu-u-2026-roci-oformlennia-zamishhennia-i-kadrovi-diyi-audioversiia"
---

# Директор у відпустці та на лікарняному у 2026 році: оформлення заміщення і кадрові дії (аудіоверсія)



---

---
title: "Аналіз дотримання вимог Закону №3817 для ФОП-ліцензіата (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/analiz-dotrymannya-vymog-zakonu-%e2%84%963817-dlya-fop-liczenziata-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T07:00:28+00:00"
custom_fields:
  question: "Чи відповідає діяльність ФОП (продаж пива) вимогам ст. 42 Закону №3817 щодо мінімальної заробітної плати та кількості працівників, як розраховується дохід за відсутності персоналу та як податкова контролює ці показники при річній звітності?"
  answer: "Відповіді на питання ФОП щодо дотримання ліцензійних вимог у 2026 році.\n1. Чи дотримується ФОП вимог Закону №3817 у ситуації квітень–червень?\nТак, вимоги дотримуються, оскільки порушення не тривало три місяці поспіль.\nСтаном на 01.01.2026 р. МЗП становить 8 647 грн, отже, ліцензійний поріг (2 МЗП) дорівнює 17 294 грн;\n\nКвітень: Зарплата 9 000 грн — це менше ніж 17 294 грн (порушення ч. 13 ст. 42);\nТравень: Працівників немає, діє вимога до доходу (ч. 14 ст. 42). Якщо дохід був меншим за 17 294 грн — це другий місяць порушення.\nЧервень: Зарплата 17 500 грн — це більше ніж 17 294 грн. Вимогу виконано.\n\nОскільки в червні ФОП забезпечив належний рівень виплати, тримісячний термін для анулювання ліцензії переривається і починається заново. Підставою для анулювання є невідповідність критеріям протягом трьох повних місяців поспіль (ст. 42, 46 Закону №3817).\n2. Який має бути дохід, якщо 3 місяці немає працівників?\nЗагальний місячний оподатковуваний дохід має бути не менше 17 294 грн (або 12 970,50 грн за певних умов).\nЗгідно з ч. 14 ст. 42 Законом №3817, ФОП без найманих працівників зобов'язаний мати дохід:\n\nНе менше 2 МЗП (17 294 грн у 2026 році) — загальне правило;\nНе менше 1,5 МЗП (12 970,50 грн), якщо торгова точка розташована поза обласним центром на відстані понад 50 км і має площу зали до 500 кв. м. Ця вимога стосується всієї виручки (брутто-доходу), а не чистого прибутку.\n\n3. Як дотримуватись вимог, якщо періоди з працівниками та без них чергуються?\nПотрібно щомісяця виконувати ту норму, яка відповідає поточному статусу (з працівниками — ч. 13, без них — ч. 14), не допускаючи провалів три місяці поспіль.\nЗакон №3817 розділяє вимоги:\n\nдля ФОП з працівниками критерієм є середня зарплата,\nдля ФОП без них — місячний дохід.\n\nЯкщо ФОП звільняєте працівників, він автоматично переходить під дію ч. 14 ст. 42 (вимога до доходу). Щоб зберегти ліцензію, він повинен забезпечити або належний дохід (у місяці без штату), або належну середню зарплату (у місяці зі штатом) хоча б один раз на три місяці.\n4. Як податкова аналізує дохід, якщо звітність подається раз на рік?\nКонтроль здійснюється під час фактичних пе,ревірок на підставі даних РРО/ПРРО та щомісячного обліку доходів ФОПа.\nХоча декларація платника єдиного податку ІІ групи подається раз на рік, ФОП зобов'язаний вести облік доходів у довільній формі шляхом помісячного відображення виручки п. 296.1 ПКУ. Податківці бачать продажі ФОПа через РРО в режимі реального часу. Факт порушення встановлюється саме під час перевірки, де аналізуються дані за кожен конкретний місяць окремо (п. 49 ч. 2 ст. 46 Закону №3817).\n\nВисновки\n\nАнулювання ліцензії відбувається лише після трьох послідовних місяців недотримання вимог;\nФОП повинен щомісяця забезпечувати або мінімальну зарплату працівникам (2 МЗП), або мінімальний дохід (2 МЗП, або 1,5 МЗП за певних умов), якщо немає працівників;\nВимоги ч. 13, 14 ст. 42 Закону №3817 застосовуються щомісяця залежно від наявності найманих працівників.\nПодаткова контролює дотримання вимог щомісячно на підставі даних РРО/ПРРО та обліку доходів, незважаючи на річну звітність."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/state/licenses/27409-analiz-dotrimannia-vimog-zakonu-3817-dlia-fop-licenziata-audioversiia"
---

# Аналіз дотримання вимог Закону №3817 для ФОП-ліцензіата (аудіоверсія)



---

---
title: "Перший звітний період у фізичної особи – контролюючої особи щодо звіту про контрольовану іноземну компанію"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/pershyj-zvitnyj-period-u-fizychnoyi-osoby-kontrolyuyuchoyi-osoby-shhodo-zvitu-pro-kontrolovanu-inozemnu-kompaniyu/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T07:00:23+00:00"
custom_fields:
  question: "ФО – контролююча особа зобов’язана подати перший Звіт про КІК разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи та копіями фінзвітності КІК за той календарний рік, у якому закінчився такий перший звітний (фінансовий) період такої іноземної компанії"
  answer: "Податківці у підкатегорії 103.29  ЗІР надали відповідь, що відповідно до пп. 39-2.1.1 ПКУ контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.\nПідпунктом 39-2.5.1 ПКУ визначено, що для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.\nЗгідно з пп. 39-2.5.2 ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року №2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».\nДо Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.\nВідповідно до пп. 39-2.2.2 ПКУ, об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39-2 розд. I ПКУ.\nПідпунктом 39-2.3.1 ПКУ визначено, що для цілей ст. 39-2 ПКУ скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.\nУ разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» пп. 39-2.5.3 ПКУ (пп. 39-2.5.4 ПКУ).\nКонтролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.\n\nВисновок\nЯкщо згідно із законодавством іноземної юрисдикції перший звітний (фінансовий) період КІК охоплює проміжок часу з дати реєстрації іноземної компанії та завершується наступним повним календарним роком, то фізична особа – контролююча особа зобов’язана подати перший Звіт про КІК разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи та копіями фінансової звітності КІК за той календарний рік, у якому закінчився такий перший (подовжений) звітний (фінансовий) період такої іноземної компанії."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/27495-persii-zvitnii-period-u-fizicnoyi-osobi-kontroliuiucoyi-osobi-shhodo-zvitu-pro-kontrolyovanu-inozemnu-kompaniiu"
---

# Перший звітний період у фізичної особи – контролюючої особи щодо звіту про контрольовану іноземну компанію



---

---
title: "Дисконтування валютного кредиту після прострочення: алгоритм дій та податкові ризики у 2026 році (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/dyskontuvannya-valyutnogo-kredytu-pislya-prostrochennya-algorytm-dij-ta-podatkovi-ryzyky-u-2026-roczi-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T07:00:17+00:00"
custom_fields:
  question: "ТОВ має валютний кредит від нерезидента, який щороку продовжувався. У грудні 2023 року договір не пролонгували, і борг став простроченим. У травні 2025 року укладено та зареєстровано в НБУ додаткову угоду, яка діє ретроспективно з грудня 2023 року та продовжує строк кредиту до грудня 2030 року. Виникають питання щодо дати та ставки дисконтування, періоду відображення доходів, впливу на ліміт 40 млн грн для подання декларацій з 2024 року, використання рахунку 441 та амортизації дисконту."
  answer: "Статус заборгованості та дата дисконтування\nЗгідно з пп. 4 НП(С)БО 11, довгостроковими є зобов'язання, які не є поточними (строк погашення яких перевищує 12 місяців). Прострочена заборгованість (з грудня 2023 року до травня 2025 року) вважається поточною (короткостроковою), оскільки кредитор має право вимагати її погашення в будь-який момент. Поточна заборгованість не підлягає дисконтуванню.\nНезважаючи на те, що ч. 3 ст. 631 ЦКУ дозволяє сторонам встановити, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладення (ретроспективно з грудня 2023 року), бухгалтерський облік базується на принципі превалювання сутності над формою та своєчасності відображення господарських операцій (ст. 4, ст. 9 Закону про бухоблік).\nФактична подія реструктуризації (переведення боргу з поточного в довгостроковий) відбулася у травні 2025 року, коли була підписана угода та здійснена реєстрація в НБУ. Отже, датою дисконтування є дата визнання зобов'язання довгостроковим — травень 2025 року.\nСтавка дисконтування\nЗаборгованість дисконтується за ринковою ставкою відсотка на дату її визнання довгостроковою. Оскільки реструктуризація відбулася у травні 2025 року, ви повинні взяти ринкову ставку для аналогічних валютних (доларових) інструментів (з урахуванням строку до 2030 року, валюти та кредитних ризиків підприємства) саме станом на травень 2025 року, а не на 2023 рік.\nДжерелом інформації можуть бути:\n\nСтатистичні дані НБУ щодо ставок за кредитами в іноземній валюті для нефінансових корпорацій;\nДовідка обслуговуючого банку про ринкові ставки за аналогічними кредитами тощо.\n\nВідображення в обліку: чи потрібен рахунок 441?\nВикористання рахунку 441 «Прибуток нерозподілений» передбачено виключно для виправлення помилок минулих років (п. 4 НП(С)БО 6).\nУ вашому випадку відсутність пролонгації у 2023 році — це не бухгалтерська помилка, а юридичний факт (борг став простроченим). Підписання угоди у 2025 році — це нова господарська операція (реструктуризація).\nТому дисконтування проводиться у поточному періоді (травень 2025 року) без зачіпання рахунку 441:\n\nДт 601 (або 611) — Кт 506 (переведення простроченого боргу в довгостроковий);\nДт 506 — Кт 733 «Інші доходи від фінансових операцій» (відображення суми дисконту).\n\nПодаткові наслідки та ліміт 40 млн грн\nОскільки дохід від дисконтування (Кт 733) виникає у травні 2025 року, він збільшує фінансовий результат до оподаткування саме у 2025 році.\nЦя операція жодним чином не впливає на доходи 2023 та 2024 років. Відповідно, якщо у 2024 році ваш дохід без урахування цього дисконту не перевищував 40 млн грн (пп. 137.4, 137.5 ПКУ), ви залишаєтесь річним платником податку на прибуток за 2024 рік. Подавати уточнюючі щоквартальні декларації з 2024 року не потрібно. Перевищення ліміту у 40 млн грн буде оцінюватися вже за підсумками 2025 року.\nАмортизація дисконту у 2025 році\nТак, починаючи з наступної дати балансу після реструктуризації (наприклад, 30 червня 2025 року, якщо ви складаєте проміжну звітність, або 31 грудня 2025 року), ви зобов'язані нараховувати амортизацію дисконту за методом ефективної ставки відсотка.\nВ обліку це відображається проведенням: Дт 952 «Інші фінансові витрати» — Кт 506. Ця амортизація поступово (до грудня 2030 року) нівелює первісно визнаний дохід.\n\nВисновки\nПроведіть дисконтування у травні 2025 року\nВизнайте дохід від дисконтування (Дт 506 — Кт 733) у періоді фактичного підписання та реєстрації додаткової угоди, використовуючи ринкову ставку для доларових кредитів станом на травень 2025 року. Рахунок 441 не використовується.\nНе коригуйте звітність за 2024 рік\nДохід від дисконтування вплине лише на фінрезультат 2025 року, тому ліміт у 40 млн грн для 2024 року не порушується, і подавати щоквартальні декларації за минулі періоди не потрібно.\nНараховуйте амортизацію дисконту\nПочинаючи з найближчої дати балансу у 2025 році і до кінця строку дії договору (грудень 2030 року), систематично відображайте фінансові витрати (Дт 952 — Кт 506) за методом ефективної ставки відсотка."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/finance/currency-and-securities/27408-diskontuvannia-valiutnogo-kreditu-pislia-prostrocennia-algoritm-dii-ta-podatkovi-riziki-u-2026-roci-audioversiia"
---

# Дисконтування валютного кредиту після прострочення: алгоритм дій та податкові ризики у 2026 році (аудіоверсія)



---

---
title: "Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: облік витрат (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/vnesok-na-pidtrymku-praczevlashtuvannya-osib-z-invalidnistyu-u-2026-roczi-oblik-vytrat-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-03T07:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Як у бухгалтерському обліку у 2026 році класифікувати внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю: як адміністративні витрати чи як інші операційні витрати, з огляду на те, що такий платіж є обов’язковим цільовим внеском, а не штрафом чи санкцією?"
  answer: "Коротка відповідь\nВнесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, який запроваджується з 1 січня 2026 року, належить до інших операційних витрат та обліковується на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».\n\nОбґрунтування\nЗміна статусу платежу\nЗгідно із Законом України від 15.01.2025 р. №4219-IX, з 1 січня 2026 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць замінюються на цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Цей внесок сплачується роботодавцями, які мають 8 і більше працівників та не виконали встановлений норматив.\nКласифікація згідно з Планом рахунків\nВідповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків (наказ Мінфіну від 30.11.1999 р. №291), до інших операційних витрат (рахунок 94) включаються витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства, але не належать до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), адміністративних витрат чи витрат на збут.\nЩодо використання рахунку 92\nХоча на рахунку 92 «Адміністративні витрати» можуть відображатися податки та збори, внесок за своєю суттю є спеціальним платежем, що виникає через невиконання соціальної норми (нормативу працевлаштування), а не загальногосподарськими витратами на управління підприємством.\nОбґрунтування застосування субрахунку 949\nОскільки цей внесок замінює колишні санкції (які традиційно обліковувалися на субрахунку 948 як визнані штрафи або 949), він зберігає характер операційних витрат, пов'язаних із соціальною відповідальністю бізнесу.\nБухгалтерський облік\nНарахування внеску відображається проведенням:\n\nД-т 949 «Інші витрати операційної діяльності»;\nК-т 642 «Розрахунки за іншими платежами» (або інший відповідний субрахунок рахунку 64 для розрахунків із Фондом).\n\nНаприкінці звітного періоду ці витрати списуються на фінансовий результат:\n\nД-т 791 «Результат операційної діяльності»;\nК-т 949 «Інші витрати операційної діяльності».\n\nПодатковий облік (важливо)\nОскільки цей внесок є обов'язковим платежем згідно із законом, він у повному обсязі враховується у витратах для визначення фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 ПКУ). Податкових різниць, що вимагали б коригування фінрезультату на суму нарахованого внеску, нормами ПКУ не передбачено."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/27429-vnesok-na-pidtrimku-pracevlastuvannia-osib-z-invalidnistiu-u-2026-roci-oblik-vitrat-audioversiia"
---

# Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: облік витрат (аудіоверсія)



---

---
title: "Звітування резидентів Дія Сіті: строки та правила подання початкового й річного звітів (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/zvituvannya-rezydentiv-diya-siti-stroky-ta-pravyla-podannya-pochatkovogo-j-richnogo-zvitiv-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T17:00:17+00:00"
custom_fields:
  question: "ТОВ нещодавно отримало статус резидента Дія Сіті. Коли саме нам потрібно подати перший звіт про відповідність та за який період? Чи є обов'язковим додавання до нього аудиторського висновку, які вимоги висуваються до аудиторів і в який спосіб надсилається такий звіт до Мінцифри?"
  answer: "Відповідно до положень Закону України від 15.07.2021 №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», компанії, які набули статусу резидента Дія Сіті, зобов'язані регулярно підтверджувати свою відповідність законодавчим критеріям. Форма звіту про відповідність та порядок його подання затверджені постановою КМУ від 30.12.2022 №1492 (з урахуванням оновлень, внесених постановою КМУ від 23.08.2024 №973).\nЗаконодавством передбачено два види звітів про відповідність: початковий та щорічний.\nПочатковий звіт про відповідність\nЦей звіт складається та подається за результатами перших трьох повних календарних місяців, які настають за місяцем, у якому компанія офіційно набула статусу резидента Дія Сіті.\nГраничний строк подання: не пізніше останнього дня шостого календарного місяця, що йде за місяцем отримання статусу резидента.\nЩорічний звіт про відповідність\nНадалі резидент зобов'язаний щорічно звітувати за весь попередній календарний рік (з 1 січня до 31 грудня). Перший щорічний звіт охоплює проміжок часу з дати реєстрації резидентом до 31 грудня цього ж року.\nГраничний строк подання: щорічно не пізніше 1 червня року, що настає за звітним (наприклад, звіт за 2025 рік подається до 1 червня 2026 року включно).\nВимоги до незалежного аудиторського висновку\nДо будь-якого звіту про відповідність (як початкового, так і щорічного) резидент обов'язково має додати незалежний висновок аудитора. Цей документ складається за результатами перевірки тверджень компанії щодо її відповідності ключовим вимогам правового режиму.\nСлід зауважити, що такий висновок не є класичним повноформатним аудитом фінансової звітності, тому процедура його підготовки є менш тривалою та витратною. Проте залучити для цієї перевірки можна лише суб'єкта аудиторської діяльності, який включений до відповідного офіційного Реєстру та має право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності.\nАудиторська перевірка має підтвердити такі твердження резидента:\n\nвідповідність середнього розміру місячної винагороди працівникам та гіг-спеціалістам встановленому рівню (згідно зі ст. 5 Закону №1667);\nдотримання показника середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів (не менше 9 осіб за підсумками кожного місяця);\nчастка кваліфікованого доходу, одержаного від здійснення профільних видів діяльності, у загальній структурі доходів компанії (має становити щонайменше 90%).\n\nПроцедура подання звіту\nЗвітність подається виключно в електронному вигляді. На практиці це реалізується через вебпортал Дія Сіті (city.diia.gov.ua) з автоматичним перенаправленням на портал Дія, де доступна відповідна електронна послуга. Процес складається з таких кроків:\n\nАвторизація на порталі за допомогою КЕП керівника або уповноваженої особи за довіреністю (у такому разі до звіту додається копія довіреності);\nЗаповнення електронної форми звіту;\nЗавантаження незалежного аудиторського висновку, завіреного КЕП керівника аудиторської компанії;\nПідписання всього пакета документів електронним підписом керівника (або уповноваженого представника) резидента Дія Сіті.\n\nАльтернативним способом є відправлення документів на офіційну електронну адресу Мінцифри, призначену для комунікації з резидентами. Датою отримання звіту вважається день надходження автоматичного повідомлення-підтвердження на пошту компанії.\nПеревірка та наслідки помилок\nМіністерство цифрової трансформації здійснює первинну перевірку документів. Якщо звіт або супутні матеріали не відповідають встановленим правилам, регулятор протягом 5 робочих днів надсилає повідомлення про повернення звіту без розгляду. Після усунення недоліків звіт можна надіслати знову. Якщо ж у ході перевірки буде виявлено фактичну невідповідність базовим критеріям резидентства, компанія ризикує втратити свій спеціальний статус.\n\nВисновки\n\nПочатковий звіт про відповідність подається за результатами перших трьох повних календарних місяців резидентства (не пізніше кінця шостого місяця з дати набуття статусу), а надалі звітність подається щорічно до 1 червня;\nДодавання незалежного висновку є обов'язковим для кожного звіту; готувати його мають право лише аудиторські компанії, які внесені до Реєстру та сертифіковані для обов'язкового аудиту фінансової звітності;\nПодання звіту здійснюється виключно в електронній формі через портал Дія або офіційну електронну пошту Мінцифри з обов'язковим накладанням КЕП обох сторін (резидента та аудитора).\n\n\nЧитайте також: Звіт про відповідність резидента Дія Сіті-2025: інструкція із заповнення та подання"
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/27407-zvituvannia-rezidentiv-diia-siti-stroki-ta-pravila-podannia-pocatkovogo-i-ricnogo-zvitiv-audioversiia"
---

# Звітування резидентів Дія Сіті: строки та правила подання початкового й річного звітів (аудіоверсія)



---

---
title: "Військовий облік заброньованого працівника у 2026 році: дії підприємства та працівника (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/vijskovyj-oblik-zabronovanogo-praczivnyka-u-2026-roczi-diyi-pidpryyemstva-ta-praczivnyka-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T17:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство забронювало працівника, який фактично працює в одній області, зареєстроване місце проживання має в іншій, а на військовому обліку в ТЦК перебуває ще в іншій. Які дії має вчинити працівник і підприємство для актуалізації даних військового обліку? Чи достатньо повідомити ТЦК про зміну місця проживання, якщо відомості в електронному військово-обліковому документі не збігаються?"
  answer: "Коротка відповідь\nПрацівник зобов’язаний протягом 7 днів особисто стати на військовий облік у ТЦК за місцем фактичного проживання (Область В). Підприємство має внести зміни до списків персонального обліку та щомісяця до 5 числа інформувати ТЦК, де працівник перебуває на обліку, про зміну його адреси.\n\nОбґрунтування\n1. Обов’язок працівника щодо місця обліку\nЗгідно з ст. 38 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за їхнім фактичним місцем проживання.\n\nОскільки працівник фактично проживає та працює в Області В, він зобов’язаний у семиденний строк з моменту прибуття до нового місця проживання особисто з’явитися до ТЦК та СП Області В для взяття на облік;\nОсобисто відвідувати ТЦК в Області Б для зняття з обліку не потрібно — це відбувається автоматично після взяття на облік за новим місцем (пп. 81 Порядку №1487).\n\n2. Дії підприємства\nВнесення змін\nПісля того як працівник надасть документи про зміну фактичного місця проживання (або оновить дані в «Ре-зерв+»), відповідальна особа на підприємстві протягом 5 днів має внести ці зміни до Списків персонального військового обліку (пп. 34 Порядку №1487).\nПовідомлення ТЦК\nПідприємство зобов’язане щомісяця до 5 числа надсилати до ТЦК та СП, де працівник перебуває на обліку, повідомлення про зміну облікових даних за формою Додатка 4 до Порядку №1487.\nВажливо!\nПовідомлення подається до того ТЦК, де працівник стоїть на обліку в момент подання. Якщо він ще не перевівся до Області В, повідомлення шлеться в Область Б. Після переведення — до нового ТЦК в Області В.\n3. Нюанси щодо бронювання\n\nБронювання здійснюється в ТЦК та СП, на території відповіда-льності якого розміщується підприємство, але стосовно осіб, які перебувають на обліку. Якщо працівник заброньований, дані про відстрочку мають бути внесені до Єдиного державного реєстру «Оберіг»;\nПри зміні місця обліку (переході з ТЦК Області Б до ТЦК Області В) інформація про бронювання повинна відобразитися в новому ТЦК автоматично через систему «Оберіг». Проте, якщо бронювання здійснювалося за «паперовою» процедурою (через списки), підприємству слід переконатися, що новий ТЦК отримав інформацію про відстрочку, щоб уникнути непорозумінь під час перевірки документів;\nЯкщо в е-ВОД (електронному військово-обліковому документі) вказана адреса проживання в Області Б, а фактично він проживає у області В — це є порушенням правил обліку, за що передбачено штраф за ст. 210-1 КУпАП (від 34 000 до 59 500 грн в особливий період).\n\nРекомендації\n1. Працівнику\nТерміново звернутися до ТЦК в Області В (за місцем фактичного проживання/роботи) для актуалізації даних та взяття на облік. Це можна зробити також через застосунок «Резерв+», якщо система дозволяє зміну адреси онлайн.\n2. Підприємству\nОтримати від працівника підтвердження оновлення даних, внести зміни до Списків персонального військового обліку та подати Додаток 4 до відповідного ТЦК у встановлені строки."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/other/27402-viiskovii-oblik-zabronyovanogo-pracivnika-u-2026-roci-diyi-pidprijemstva-ta-pracivnika-audioversiia"
---

# Військовий облік заброньованого працівника у 2026 році: дії підприємства та працівника (аудіоверсія)



---

---
title: "Юрособа‑«єдинник» і нерезидент: коли подавати декларацію з прибутку"
url: "https://propodatki.com.ua/yurosoba-yedynnyk-i-nerezydent-koly-podavaty-deklaracziyu-z-prybutku/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Податок на прибуток: хто та як заповнює «Особливі відмітки» в декларації Платниками податку на прибуток‑резидентами є не лише класичні юрособи на загальній системі, а й: юридичні особи‑«єдинники» у визначених випадках, іноземні компанії з місцем ефективного управління в Україні, учасники індустріальних"
last_modified: "2026-06-02T15:02:35+00:00"
categories: [Звітність]
tags: [Єдиний податок, Нерезиденти, Податок на прибуток]
custom_fields:
  source_name: "Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків"
  source_url: "https://svp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1005844.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096840.html"
---

# Юрособа‑«єдинник» і нерезидент: коли подавати декларацію з прибутку

![Юрособа‑«єдинник» і нерезидент: коли подавати декларацію з прибутку](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_160842.webp)

### Податок на прибуток: хто та як заповнює «Особливі відмітки» в декларації

Платниками податку на прибуток‑резидентами є не лише класичні юрособи на загальній системі, а й: юридичні особи‑«єдинники» у визначених випадках, іноземні компанії з місцем ефективного управління в Україні, учасники індустріальних парків. Усі вони подають [декларацію з податку на прибуток за формою](https://buhgalter911.com/uk/blanki/gni/nalog-na-pribyl/), затвердженою наказом Мінфіну № 897, із обов’язковим заповненням поля 10 «Особливі відмітки».

### ЮО на єдиному податку

Юрособи на спрощеній системі відмічають рядок «суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування», якщо:

- виплачують доходи нерезидентам із джерелом походження з України (податок за [п. 141.4 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-iii-podatok-1020940.html), з урахуванням винятків для платників ЄП 4‑ї групи за окремими видами доходів);

- отримують скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (оподаткування за [ст. 392 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-i-zagalyni-1020936.html));

- (для платників ЄП 4‑ї групи) отримують доходи від операцій з цінними паперами або від розподілу прибутку емітентом корпоративних прав / інвестсертифікатів.

### «Особливі відмітки» в декларації для інших СГ

Іноземна компанія, що має місце ефективного управління в Україні ([п.п. 133.1.5 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-iii-podatok-1020940.html)), проставляє позначку в рядку «іноземної компанії».

Учасник індустріального парку, який застосовує особливий режим оподаткування прибутку за [п. 142.4 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-iii-podatok-1020940.html), відмічає відповідний рядок «учасника індустріального парку».

Коректне заповнення цих відміток є обов’язковим реквізитом декларації і впливає на правильне застосування спеціальних правил оподаткування.

---

---
title: "ДПС виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон"
url: "https://propodatki.com.ua/dps-vyyavyla-oznaky-masshtabnoyi-shemy-vyvedennya-koshtiv-za-kordon/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Державна податкова служба України виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів господарювання. Йдеться про понад 2,3 тисячі компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн і після цього фактично зникли. Аналіз вказує на"
last_modified: "2026-06-02T15:01:17+00:00"
categories: [Податкові перевірки, штрафи]
tags: [ДПСУ, Експорт, ЗЕД, Перевірки, Шахрайство]
custom_fields:
  source_name: "ДПСУ"
  source_url: "https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1016811.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096841.html"
---

# ДПС виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон

![ДПС виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_161258.webp)

Державна податкова служба України виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів господарювання. Йдеться про понад 2,3 тисячі компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн і після цього фактично зникли. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі субʼєктів господарювання. Про це [повідомила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух](https://www.facebook.com/profile.php?id=61577920521628).

Такі дані ДПС отримала, проаналізувавши інформацію від Нацбанку за 2024 – І квартал 2026 року щодо порушення граничних строків розрахунків.

Переважна кількість операцій – вивезення товарів. Це 1243 компанії, які провели експорт на понад 176 млрд грн, 555 компаній – імпорт товарів на понад 18 млрд грн.

Більшість компаній-порушників зосереджені у 7 регіонах України: Одещина, Київ, Дніпропетровщина, Львівщина, Харківщина, Київщина, Запорізька область. Загалом на ці регіони припадає 73 % усіх порушників і 78 % загального обсягу таких операцій.

_«Ще один факт, який привернув нашу увагу. Фактично сотні компаній у подальшому були перереєстровані на одних і тих же фізичних осіб. Зокрема 1 643 фізичні особи, які мають відношення до компаній-порушників, також задіяні в управлінні або володінні понад 42 тис. інших компаній. Приклад, який навряд чи можливий для реального бізнесу. Ми встановили 7 фізосіб, кожен з яких одночасно є керівником або засновником більш ніж 500 компаній. Загалом під їхнім контролем понад 7 тисяч суб’єктів господарювання»,_ – сказала вона.

Серед керівників компаній, які у розшуку, десятки осіб очолюють одразу кілька, а подекуди й десятки таких підприємств. Наприклад: 13 осіб – десять і більше таких компаній,  245 осіб – дві і більше компанії-порушники.

Подібна концентрація управлінських функцій нетипова для реального бізнесу і вказує на ознаки організованого використання таких осіб як номінальних керівників.

Крім цього, багато компаній-порушників користувалися одними й тими самими ІР-адресами, подають звітність з однакових комп’ютерних мереж, зареєстровані за одними адресами. Наприклад, у Києві за однією з адрес зареєстровано 20 таких компаній, у Львові – за окремими адресами по 10 і 13 компаній. І більшість з них з мільярдними операціями.

_«Виявлення такої схеми зайняло чимало часу. Адже їх учасники дедалі винахідливіші у способах маскування правопорушень. Щоб встановити ризиковість проведених операцій, ми  проаналізували масиви даних із застосуванням ризик-орієнтованих підходів. ДПС застосовує всі наявні інструменти для протидії таким суб’єктам господарювання. На підставі повідомлень Національного банку податкові органи проводять контрольно-перевірочну роботу у встановленому законом порядку – за її результатами у сфері ЗЕД нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства»_, – додала Леся Карнаух.

Подальше встановлення всіх обставин, кола причетних осіб та надання правової оцінки їх діям належить до компетенції правоохоронних органів. Всі зібрані матеріали ДПС передала до Офісу Генерального прокурора для подальшого опрацювання та прийняття рішень відповідно до законодавства.

Зокрема, щодо 557 суб’єктів господарювання ДПС вже підготувала аналітичні висновки, які вказують на порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

---

---
title: "Бухоблік амортизації та поліпшення орендованого цілісного майнового комплексу (ЦМК) (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/buhoblik-amortyzacziyi-ta-polipshennya-orendovanogo-czilisnogo-majnovogo-kompleksu-czmk-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T15:00:34+00:00"
custom_fields:
  question: "Наше підприємство орендує державний цілісний майновий комплекс (ЦМК). Договір передбачає обов'язкове використання амортизаційних відрахувань на відновлення (поліпшення) орендованих основних засобів. Як правильно відобразити в бухгалтерському обліку нарахування амортизації, формування та використання фонду відновлення, а також подальше збільшення вартості об'єктів?"
  answer: "Порядок відображення в бухобліку операцій з оренди цілісних майнових комплексів (ЦМК) державної або комунальної власності регламентується Положенням №1213.\nПервинне визнання активів у складі ЦМК\nОрендоване підприємство не обліковують у балансі орендаря як один цілісний об'єкт. Відповідно до п. 3 розд. ІІІ Положення №1213, необоротні активи, запаси, дебіторську та кредиторську заборгованість розносять за відповідними статтями балансу. Отримані основні засоби (ОЗ) зараховують за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» (з аналітичною ознакою орендованих об'єктів) у кореспонденції з кредитом субрахунку 425 «Інший додатковий капітал».\nНарахування амортизації та створення фонду відновлення\nАмортизація на отримані матеріальні активи нараховується у загальновстановленому порядку з використанням методів та строків, погоджених із власником майна (п. 4 розд. ІІІ Положення №1213). Операція відображається записом:\n\nДебет 23, 91, 92, 93, 94 — Кредит 131 «Знос основних засобів».\n\nОскільки ці активи є орендованими, орендар має збалансувати витрати нарахуванням доходу. За звичайних умов одночасно з амортизацією визнається дохід (Дебет 425 — Кредит 74). Проте, якщо договором оренди чітко встановлено, що амортизаційні відрахування повинні спрямовуватися виключно на відновлення майна, замість доходу створюється фонд відновлення:\n\nДебет 425 «Інший додатковий капітал» — Кредит 484 «Цільове фінансування і цільові надходження» (на суму нарахованої амортизації).\n\nПроведення відновлення (поліпшення) орендованих ОЗ\nПід відновленням орендованого майна розуміють його поліпшення (модернізацію, реконструкцію, добудову тощо), яке призводить до зростання майбутніх економічних вигід від використання (п. 14 НП(С)БО 7). Таке відновлення фінансується за рахунок створеного фонду та відображається наступним чином:\n\nНакопичення витрат на поліпшення (капітальні інвестиції): Дебет 15 «Капітальні інвестиції» — Кредит 20, 631, 65, 66 тощо (на суму фактично понесених витрат);\nЗбільшення первісної вартості орендованих ОЗ після завершення робіт: Дебет 10 «Основні засоби» — Кредит 15 «Капітальні інвестиції»;\nВідображення використання цільового фонду відновлення (одночасно зі збільшенням вартості ОЗ): Дебет 484 «Цільове фінансування і цільові надходження» — Кредит 425 «Інший додатковий капітал».\n\nВажливе застереження щодо ремонтів: Витрати на утримання об’єкта в робочому стані (технічний огляд, поточний ремонт) списуються безпосередньо на витрати звітного періоду (п. 15 НП(С)БО 7). Якщо за умовами договору амортизаційні відрахування дозволено витрачати саме на ремонтні роботи, тоді орендар паралельно формує ремонтний фонд (Дт 425 — Кт 484), а в момент здійснення ремонту визнає дохід (Дт 484 — Кт 745).\nПовернення цілісного майнового комплексу власнику\nПісля закінчення терміну дії договору активи повертаються орендодавцю. В обліку орендаря операція відображається списанням накопиченого зносу та залишкової вартості об'єктів:\n\nДебет 131 «Знос основних засобів» — Кредит 10 «Основні засоби» (на суму накопиченої амортизації);\nДебет 425 «Інший додатковий капітал» — Кредит 10 «Основні засоби» (на залишкову вартість).\n\nЯкщо на момент завершення оренди у підприємства залишився невикористаний залишок коштів цільового фонду відновлення, його суму фіксують як зобов'язання перед орендодавцем і повертають:\n\nДебет 484 — Кредит 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;\nДебет 685 — Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті».\n\n\nВисновки\n\nОтримані у складі ЦМК основні засоби не обліковуються як один об'єкт, а зараховуються на баланс орендаря за окремими інвентарними позиціями (Дебет 10) з одночасним відображенням їх вартості у складі додаткового капіталу (Кредит 425);\nЯкщо договір оренди зобов'язує спрямовувати амортизацію на відновлення активів, замість визнання поточних доходів орендар формує цільовий фонд відновлення (Дебет 425 — Кредит 484), який використовується при капіталізації проведених поліпшень;\nВитрати на поліпшення (модернізацію чи реконструкцію) збільшують первісну вартість орендованих ОЗ через капітальні інвестиції (рахунок 15), тоді як витрати на підтримання об’єктів у робочому стані (поточний ремонт) списуються безпосередньо на витрати звітного періоду.\n\n\nЧитайте також: Цілісний майновий комплекс в оренді: розглядаємо на практичному прикладі правила бухобліку"
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/27406-buxoblik-amortizaciyi-ta-polipsennia-orendovanogo-cilisnogo-mainovogo-kompleksu-cmk-audioversiia"
---

# Бухоблік амортизації та поліпшення орендованого цілісного майнового комплексу (ЦМК) (аудіоверсія)



---

---
title: "Заповнення додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток при наданні благодійної допомоги"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/zapovnennya-dodatka-bd-do-podatkovoyi-deklaracziyi-z-podatku-na-prybutok-pry-nadanni-blagodijnoyi-dopomogy/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T15:00:28+00:00"
custom_fields:
  question: "Якщо дотримано показник питомої ваги (понад 4%) наданої допомоги благодійним організаціям та загальна вартість всієї допомоги не перевищує 8% від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, то рядки 2.3 та 2.4 Таблиці 2 додатка БД не заповнюються"
  answer: "Податківці у підкатегорії 102.20.02  ЗІР надали інформацію, що відповідно до пп. 140.5.9 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.14 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.\nВимоги пп. 140.5.9 ПКУ не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.\nПунктом 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, коригування, встановлені абзацом першим пп. 140.5.9 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.14 ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру.\nДодаток БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) заповнюють платники податку, які безоплатно надали допомогу неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру.\nДля заповнення показників, зокрема, таблиці 2 Додатка БД (далі – Таблиця 2) попередньо здійснюється розрахунок показників у таблиці 1 Додатка БД.\nУ Таблиці 2 відображається інформація стосовно безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо якого визначено обмеження відповідно до пп. 140.5.9 або п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема:\n\nу рядку 2.3 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 2.1 графи 7 Таблиці 2 – рядок 1.2 графи 3 Таблиці 1);\nу рядку 2.4 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року за умови, що показник питомої ваги наданої благодійним організаціям допомоги, зазначеної в рядку 2.2.1 графи 7 Таблиці 2 перевищує 4 відсотки. У такому разі застосовують коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.\n\nЯкщо дотримано показник питомої ваги (понад 4 відс.) наданої допомоги благодійним організаціям, а загальна вартість всієї допомоги не перевищує 8 відс. від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (показник рядка 1.3 графи 3 Таблиці 1), коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування не застосовуються.\nВраховуючи те, що коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються, оскільки дотримано показник питомої ваги (понад 4 відс.) наданої допомоги благодійним організаціям та загальна вартість всієї допомоги не перевищує 8 відс. від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, то рядки 2.3 та 2.4 Таблиці 2 в такому випадку не заповнюються.\nСлід зазначити, що сума податку на прибуток підприємств, яку платник податку не сплатив до бюджету внаслідок застосування п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо не проведення коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного абзацом першим пп. 140.5.9 ПКУ, є пільгою, яка відображається у Додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за кодом пільги 11020408 згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами бюджету."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/27489-zapovnennia-dodatka-bd-do-podatkovoyi-deklaraciyi-z-podatku-na-pributok-pri-nadanni-blagodiinoyi-dopomogi"
---

# Заповнення додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток при наданні благодійної допомоги



---

---
title: "Облік та оподаткування аптечки на підприємстві: правила та практичні нюанси (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/oblik-ta-opodatkuvannya-aptechky-na-pidpryyemstvi-pravyla-ta-praktychni-nyuansy-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T15:00:23+00:00"
custom_fields:
  question: "Наше підприємство планує придбати аптечки для офісу та виробничого цеху. Підкажіть, будь ласка, як правильно відобразити ці витрати в бухгобліку (як один об'єкт чи роздільно)? Чи потрібно нараховувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ на вартість ліків, а також чи виникатимуть податкові різниці з податку на прибуток?"
  answer: "Забезпечення персоналу засобами першої домедичної допомоги є безпосереднім обов’язком кожного роботодавця. Ця вимога закріплена у ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII. Оскільки наявність медичних аптечок є законодавчою необхідністю, витрати на їх формування є складовою господарської діяльності суб'єкта господарювання та класифікуються як витрати на охорону праці.\nОподаткування ПДФО, військовим збором та ЄСВ\nПридбання медичних засобів для загального використання працівниками не створює для них додаткового блага у розумінні Податкового кодексу України (ПКУ). Оскільки аптечка призначена для надання невідкладної допомоги в межах обов'язкових заходів із безпеки праці, її вартість не включається до оподатковуваного доходу працівників. Відповідно, утримувати ПДФО та військовий збір не потрібно.\nЄдиний соціальний внесок (ЄСВ) також не нараховується. Відповідно до положень Інструкції зі статистики заробітної плати (затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5), ці витрати не входять до фонду оплати праці підприємства.\nОсобливості бухгалтерського обліку\nМетодологія відображення аптечки в обліку залежить від способу її комплектування:\n1. Готова аптечка як цілісний об'єкт\nЯкщо строк корисної служби футляра з наповненням перевищує один рік (згідно з п. 4 НП(С)БО 7), такий актив класифікується залежно від його вартості та ліміту, встановленого наказом про облікову політику компанії (п. 5.2 НП(С)БО 7). Зазвичай аптечки обліковують як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) на субрахунку 112, рідше — як основні засоби (ОЗ) на субрахунку 109. Для МНМА амортизацію зазвичай нараховують методом «100%» у першому місяці використання або «50% на 50%» відповідно до п. 27 НП(С)БО 7.\n2. Самостійне формування аптечки\nУ такому випадку пластиковий або тканинний бокс (футляр) обліковується як окремий необоротний актив (МНМА або ОЗ). Лікарські препарати та медичні вироби (бинти, знеболювальні, пластирі тощо) вважаються запасами та оприбутковуються на субрахунок 209 «Прочі матеріали». Списання медикаментів на витрати періоду (рахунки 91, 92, 93) може відбуватися двома шляхами:\n\nОдразу під час передачі ліків для укомплектування аптечки (якщо компанія не планує їх подальший перепродаж чи використання в інших цілях);\nПоетапно — у міру їх фактичного використання або після закінчення терміну придатності.\n\nПодаток на прибуток та ПДВ\nДля платників податку на прибуток, які застосовують коригування на податкові різниці, облік аптечок у складі МНМА не створює додаткового податкового навантаження, оскільки різниці, передбачені ст. 138 ПКУ, для МНМА не застосовуються.\nЩодо ПДВ\nпідприємство має право на податковий кредит за наявності зареєстрованої податкової накладної. На ліки, які відповідають критеріям пп. «в» п. 193.1 ПКУ, діє знижена ставка ПДВ 7%, тоді як на інші медичні вироби чи футляри застосовується стандартна ставка 20%. Якщо аптечка придбавається для підрозділів, які здійснюють операції, звільнені від оподаткування ПДВ, або для невиробничих цілей, виникає обов'язок нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з пп. 198.5 ПКУ.\n\nВисновки\n\nНаявність медичної аптечки на робочих місцях є обов'язковою законодавчою вимогою охорони праці, через що витрати на її купівлю належать до господарської діяльності роботодавця;\nНа вартість медикаментів в аптечці не нараховуються ПДФО, військовий збір та ЄСВ, оскільки таке забезпечення здійснюється в межах виконання закону та не є додатковим благом для працівників;\nГотова аптечка може обліковуватись як МНМА або ОЗ, тоді як при її самостійному комплектуванні футляр обліковується як необоротний актив, а ліки — як запаси з подальшим списанням на витрати.\n\n\nЧитайте також: Аптечка на роботі: що в неї покласти, як обліковувати і чи виникає додаткове благо — відповіді від редакції"
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/27405-oblik-ta-opodatkuvannia-aptecki-na-pidprijemstvi-pravila-ta-prakticni-niuansi-audioversiia"
---

# Облік та оподаткування аптечки на підприємстві: правила та практичні нюанси (аудіоверсія)



---

---
title: "Доплата за військовий облік у ТОВ у 2026 році: база розрахунку і наказ (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/doplata-za-vijskovyj-oblik-u-tov-u-2026-roczi-baza-rozrahunku-i-nakaz-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T15:00:17+00:00"
custom_fields:
  question: "У ТОВ працівнику кадрової служби, відповідальному за ведення військового обліку, установлюють доплату за п. 10 Порядку №1487. Як правильно визначити базу для її нарахування при роботі на 0,25 або 0,5 ставки: від повного посадового окладу за штатним розписом чи від окладу, обчисленого пропорційно зайнятості та відпрацьованому часу? Також як коректно передбачити в наказі доплату 100%?"
  answer: "Коротка відповідь\nДля працівника, який працює на 0,25 ставки, базою для нарахування доплати за ведення військового обліку є пропорційна частина окладу (0,25 від окладу за штатним розписом), тобто фактично нарахований посадовий оклад за відпрацьований час. Приватні підприємства (ТОВ) мають право встановлювати таку доплату у розмірі 100% від цього фактичного окладу.\n\nОбґрунтування\n1. База для розрахунку доплати\nЗгідно з п. 10 Порядку №1487, за наявності на військовому обліку менше 500 осіб обов’язки покладаються на особу служби персоналу (або іншу уповноважену особу), якій встановлюється доплата в розмірі до 50% посадового окладу.\nОскільки працівник працює на умовах неповного робочого часу (ст. 56 КЗпП), його оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. Відповідно, його посадовим окладом для цілей нарахування будь-яких доплат є саме та сума, яка нарахована за його графіком роботи (0,25 ставки). Це підтверджується практикою роз’яснень: доплата базується на посадовому окладі того працівника, який фактично виконує обов’язки, з урахуванням його зайнятості.\n2. Можливість встановлення доплати 100% для ТОВ\nХоча Порядок №1487 (п. 10) обмежує розмір доплати \"до 50%\", це обмеження є обов'язковим насамперед для державних органів та бюджетних установ. Приватні підприємства (ТОВ) самостійно визначають систему оплати праці, розміри надбавок та доплат у колективному договорі або положенні про оплату праці (ст. 97 КЗпП, ст. 15 Закону «Про оплату праці»).\nДля приватного сектору обмеження у 50% не є жорстким — підприємство може встановлювати доплату у більшому розмірі (наприклад, 100%) за рахунок власних коштів, якщо це передбачено внутрішніми актами підприємства.\nЯк прописати в наказі (для працівника на 0,25 ставки)\nУ наказі важливо чітко вказати розмір доплати та базу її розрахунку, щоб уникнути неоднозначності при нарахуванні.\nПриклад формулювання:\n«1. Покласти на [Прізвище, ім'я, по батькові], інспектора з кадрів, обов’язки з ведення військового обліку на підприємстві з [Дата].\n1. Встановити [Прізвище, ім'я, по батькові] доплату за ведення військового обліку у розмірі 100% посадового окладу, розрахованого пропорційно відпрацьованому часу (0,25 ставки), за фактичне виконання цих обов’язків».\nНаприклад: \n1. Повний оклад кадровика 10 000 грн.\n2. Оклад за 0,25 ставки \n\n10 000 х 0,25 = 2500 грн.\n\n3. Доплата за військовий облік встановлено у розмірі 100%: \n\n2500 х 100% = 2500 грн.\n\n4. Загальна сума до нарахування:\n\n2500 (оклад) + 2500 (доплата) = 5000 грн."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/other/27401-doplata-za-viiskovii-oblik-u-tov-u-2026-roci-baza-rozraxunku-i-nakaz-audioversiia"
---

# Доплата за військовий облік у ТОВ у 2026 році: база розрахунку і наказ (аудіоверсія)



---

---
title: "Помилкове отримання коштів від чинного контрагента: чи потрібно нараховувати ПДВ? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/pomylkove-otrymannya-koshtiv-vid-chynnogo-kontragenta-chy-potribno-narahovuvaty-pdv-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T15:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Наш контрагент, з яким ми маємо діючий договір, помилково перерахував на наш рахунок кошти (повторно оплатив закритий рахунок-фактуру). Ми плануємо повернути їх протягом кількох днів. Чи потрібно нам нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ та реєструвати податкову накладну на суму цих коштів, зважаючи на наявність договірних відносин?"
  answer: "У практиці безготівкових розрахунків нерідко виникають ситуації, коли платник припускається помилки в платіжній інструкції та перераховує кошти без належної правової підстави. З юридичного погляду, згідно зі ст. 1212 ЦКУ, такі суми вважаються майном, набутим без достатньої правової підстави. Вони підлягають обов’язковому поверненню відправнику і не переходять у власність одержувача. Цю позицію додатково підтвердила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, зазначивши, що зобов’язання повернути безпідставно отримані кошти виникає безпосередньо з моменту їхнього зарахування.\nЗ позиції Податкового кодексу України (ПКУ), об'єктом оподаткування ПДВ є саме операції з постачання товарів або послуг (пп. 185.1 ПКУ). Оскільки при помилковому отриманні грошей фактичного постачання чи домовленості про нього немає, такі суми за своєю економічною суттю не є оплатою за товари чи послуги і не мають підлягати оподаткуванню ПДВ.\nПроте на практиці позиція Державної податкової служби (ДПС) щодо цього питання є досить фіскальною і суттєво залежить від наявності господарських договорів між сторонами:\n1. Якщо договірні відносини між відправником та одержувачем відсутні:\nУ такому разі податківці демонструють лояльний підхід. За відсутності будь-яких договірних зв’язків транзакція не може вважатися постачанням у розумінні пп. 185.1 ПКУ. Отже, нараховувати ПДВ та оформлювати податкову накладну не потрібно. Така позиція висловлена контролюючим органом у низці індивідуальних податкових консультацій (ІПК), зокрема: від 24.11.2022 №2055/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 23.09.2022 р. №1534/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 26.12.2022 р. №2380/ІПК/99-00-21-03-02-06, а також від 24.11.2023 р. №4328/ІПК/99-00-21-03-02-06.\n2. Якщо договірні відносини між сторонами наявні (навіть якщо конкретне зобов'язання вже закрите):\nУ цьому випадку ДПС займає сувору позицію. Будь-які кошти, що надійшли від діючого контрагента, податківці схильні кваліфікувати як попередню оплату (аванс) під майбутні поставки. Відповідно, вони вимагають складання податкової накладної за правилом «першої події» на дату зарахування коштів (пп. 187.1 ПКУ). Коли ж ці кошти повертаються платнику, пропонується коригувати нараховані зобов’язання шляхом складання розрахунку коригування (РК) на підставі ст. 192 ПКУ. Аналогічний фіскальний підхід зафіксовано, наприклад, в ІПК від 03.07.2023 р. №1681/ІПК/99-00-21-03-02-06 та від 27.08.2024 р. №4229/ІПК/99-00-21-03-02-06.\nАлгоритм дій для бухгалтера у разі зарахування такого платежу:\n\nІдентифікувати платіж та перевірити статус розрахунків. Потрібно переконатися, чи дійсно закриті всі взаєморозрахунки за договором, та звірити дані обліку;\nДокументально підтвердити помилковий характер операції. Необхідно отримати від контрагента офіційний лист-звернення з проханням повернути помилково надіслані кошти із зазначенням реквізитів платежу. Також рекомендується скласти двосторонній акт звіряння взаєморозрахунків та оформити внутрішню службову записку бухгалтера;\nВизначити податкові наслідки. Якщо компанія бажає повністю уникнути претензій з боку перевіряючих під час аудиту, безпечнішим варіантом за наявності чинного договору буде виписка податкової накладної датою отримання грошей (за ставкою, що передбачена договором для відповідної операції). Після фактичного повернення коштів до раніше зареєстрованої податкової накладної складається розрахунок коригування з кодом причини 103 («повернення авансових платежів»), який реєструється в ЄРПН покупцем у встановлені ПКУ строки;\nЯкщо ж підприємство вирішить не нараховувати ПДВ, посилаючись на статтю 1212 ЦКУ та судову практику Верховного Суду, йому слід бути готовим до відстоювання своєї позиції перед контролерами, зокрема шляхом отримання власної індивідуальної податкової консультації або оскарження рішень у судовому порядку.\n\n\nВисновки\n\nВідповідно до цивільного законодавства та судової практики, помилково отримані кошти є безпідставно набутим майном, яке не переходить у власність одержувача та підлягає обов'язковому поверненню відправнику;\nПодатківці не вбачають об’єкта оподаткування ПДВ у помилково зарахованих коштах лише за умови повної відсутності договірних відносин між сторонами транзакції;\nЗа наявності чинного договору контролюючі органи розцінюють помилковий платіж як передоплату, тому для уникнення штрафних ризиків доцільно нарахувати ПДВ на дату надходження коштів і відкоригувати його після їх повернення.\n\nЧитайте також:  Помилкове зарахування коштів: алгоритм дій бухгалтера та ПДВ-наслідки"
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27404-pomilkove-otrimannia-kostiv-vid-cinnogo-kontragenta-ci-potribno-naraxovuvati-pdv-audioversiia"
---

# Помилкове отримання коштів від чинного контрагента: чи потрібно нараховувати ПДВ? (аудіоверсія)



---

---
title: "ДАР: безвідсоткові кредити фермерам до 1 млн грн"
url: "https://propodatki.com.ua/dar-bezvidsotkovi-kredyty-fermeram-do-1-mln-grn/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "З 2 червня 2026 року в Державному аграрному реєстрі (ДАР) розпочинається прийом заявок від фермерських господарств на отримання фінансової підтримки для розвитку виробництва та диверсифікації діяльності. Фермери зможуть отримати до 1 млн гривень безвідсоткового кредиту терміном до 5 років із"
last_modified: "2026-06-02T14:02:37+00:00"
categories: [Інше]
tags: [Кредити, Сільське господарство]
custom_fields:
  source_name: "Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України"
  source_url: "https://www.kmu.gov.ua/news/fermery-zmozhut-otrymaty-do-1-mln-hrn-bezvidsotkovoho-kredytu-na-rozvytok-hospodarstva-startuie-pryiom-zaiavok-u-dar"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096838.html"
---

# ДАР: безвідсоткові кредити фермерам до 1 млн грн

![ДАР: безвідсоткові кредити фермерам до 1 млн грн](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_151413.webp)

**З 2 червня 2026 року в Державному аграрному реєстрі ([ДАР](https://www.dar.gov.ua/)) розпочинається прийом заявок від фермерських господарств на отримання фінансової підтримки для розвитку виробництва та диверсифікації діяльності. Фермери зможуть отримати до 1 млн гривень безвідсоткового кредиту терміном до 5 років із забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів. **

Участь у програмі можуть взяти фермерські господарства, в тому числі, сімейні фермерські господарства без статусу юридичної особи, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі.

>
Серед **обов’язкових умов:**

- відсутність податкової заборгованості;

- процедур банкрутства;

- санкцій;

- здійснення діяльності на тимчасово окупованих територіях.

Отримані кошти фермерські господарства можуть спрямувати на **придбання техніки та обладнання, закупівлю поголів’я сільськогосподарських тварин, будівництво та реконструкцію виробничих приміщень, закладення багаторічних насаджень, розвиток кооперації, зрошення та меліорацію земель**, а також на інші напрями, пов’язані з розвитком виробництва.

Прийом заявок триватиме **до 2 липня 2026 року**.
Після завершення прийому заявок, комісія Укрдержфонду розгляне документи претендентів на отримання коштів та визначено переможців конкурсу. Фермерські господарства отримають повідомлення через ДАР про результати розгляду, а з переможцями Укрдержфонд укладе договори про фінансову підтримку.

---

---
title: "Резиденти Дія Сіті/Дефенс Сіті: контрольовані операції під прицілом"
url: "https://propodatki.com.ua/rezydenty-diya-siti-defens-siti-kontrolovani-operacziyi-pid-pryczilom/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Дія Сіті та Дефенс Сіті: трансфертне ціноутворення залишається обов’язковим Спеціальні режими Дефенс Сіті та Дія Сіті не скасовують вимоги Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення. Резиденти, які здійснюють контрольовані операції, мають дотримуватися принципу «витягнутої руки», коригувати фінрезультат, якщо договірні ціни відхиляються"
last_modified: "2026-06-02T14:01:19+00:00"
categories: [Інші податки та збори]
tags: [Дія Сіті, Контрольовані операції, Трансфертне ціноутворення]
custom_fields:
  source_name: "Головне управління ДПС у Київській області"
  source_url: "https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1014558.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096839.html"
---

# Резиденти Дія Сіті/Дефенс Сіті: контрольовані операції під прицілом

![Резиденти Дія Сіті/Дефенс Сіті: контрольовані операції під прицілом](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_153419.webp)

#### _**Дія Сіті та Дефенс Сіті: трансфертне ціноутворення залишається обов’язковим**_

Спеціальні режими Дефенс Сіті та Дія Сіті не скасовують вимоги Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення. Резиденти, які здійснюють контрольовані операції, мають дотримуватися принципу «витягнутої руки», коригувати фінрезультат, якщо договірні ціни відхиляються від ринкових, та подавати повну ТЦУ‑звітність. Для резидентів Дефенс Сіті це означає окреме визначення об’єкта оподаткування з урахуванням таких коригувань.

Передбачені **окремі винятки, **зокрема коли товари, роботи чи послуги можуть надаватися лише одним виробником або постачальником (у тому числі суб’єктом природної монополії). Але саме платник зобов’язаний документально довести цей статус у ТЦУ‑документації або на запит податкового органу. Для резидентів Дія Сіті контрольованими можуть бути будь-які операції, що впливають на фінансовий результат до оподаткування за НП(С)БО або МСФЗ; якщо вони відповідають критеріям контрольованих, їх аналізують на відповідність принципу «витягнутої руки».

У разі здійснення контрольованих операцій резиденти **Дія Сіті** повинні:

- подавати звіт про контрольовані операції;

- повідомляти про участь у міжнародній групі компаній — за наявності такого статусу;

- на запит податкового органу надавати документацію з трансфертного ціноутворення, яка містить обґрунтування ринковості умов операцій, опис функцій сторін, застосовані методи та необхідні розрахунки.

Отже, незалежно від обраного спеціального режиму, вимоги щодо **трансфертного ціноутворення залишаються обов’язковими для виконання**.

---

---
title: "Як працюватиме бронювання після оновлення критеріїв критичності: роз’яснення Мінекономіки"
url: "https://propodatki.com.ua/yak-praczyuvatyme-bronyuvannya-pislya-onovlennya-kryteriyiv-krytychnosti-rozyasnennya-minekonomiky/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Кабінет Міністрів України 30 травня 2026 року ухвалив рішення, яке робить систему бронювання військовозобов’язаних більш прозорою, справедливою та захищеною від зловживань. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану."
last_modified: "2026-06-02T12:02:21+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [Воєнний стан, Мобілізація, Трудові відносини]
custom_fields:
  source_name: "Мінекономіки"
  source_url: "https://me.gov.ua/News/Detail/010c2530-623a-4e17-89d5-93a5983cd798?lang=uk-UA&title=UriadRoziasniv-YakPratsiuvatimeBroniuvanniaPisliaOnovlenniaKriteriivKritichnostiPidprimstv"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096835.html"
---

# Як працюватиме бронювання після оновлення критеріїв критичності: роз’яснення Мінекономіки

![Як працюватиме бронювання після оновлення критеріїв критичності: роз’яснення Мінекономіки ](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_132043.webp)

_Кабінет Міністрів України 30 травня 2026 року ухвалив[ рішення](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096810.html?edited=1780382745), яке робить систему бронювання військовозобов’язаних більш прозорою, справедливою та захищеною від зловживань. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану._

Після ухвалення рішення Уряд відповідає на найпоширеніші питання бізнесу, працівників та уповноважених осіб підприємств щодо перехідного періоду, підтвердження критичності, врахування працівників за сумісництвом, зарплатного критерію та строків розгляду документів.

Нагадуємо, що нові зміни не скасовують бронювання для бізнесу. Їхня мета полягає в тому, щоб зберегти баланс між потребами оборони та потребами економіки, а також забезпечити, щоб бронювання отримували саме ті підприємства і працівники, які справді є критично важливими для роботи держави, громад, оборони та економіки в умовах війни.

>
**Читати також:

[Бронювання і критичність: що змінила постанова № 692](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096829.html)**

Оновлення стосується трьох основних блоків:

### Перший блок стосується зарплатного критерію.

Для підтвердження критичності підприємства, а також для бронювання працівника, встановлюється вимога щодо рівня зарплати на рівні трьох мінімальних заробітних плат. Це 25 941 грн. Для підприємств на прифронтових територіях зберігається окрема умова на рівні 2,5 мінімальної заробітної плати, тобто 21 618 грн.

### Другий блок стосується працівників, які працюють за сумісництвом або вже мають відстрочку з інших підстав.

Такий працівник враховуватиметься в квоту бронювання лише один раз, за одним місцем роботи. Це дозволить уникнути ситуацій, коли одна людина одночасно збільшує квоту на бронювання на кількох підприємствах.

### Третій блок стосується перегляду критеріїв критичності.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають перезатвердити власні критерії критичності за погодженням з Міноборони та Мінекономіки. Після цього підприємства, які вже мають статус критично важливих, мають підтвердити відповідність оновленим критеріям.

Водночас для бізнесу передбачений перехідний період. Чинна критичність підприємств не скасовується автоматично. Також до 1 вересня зберігається діюче бронювання військовозобов’язаних працівників таких підприємств.

### Типові питання щодо нових змін до бронювання

**1. Як працюватиме бронювання для працівників за сумісництвом?**

Працівник враховуватиметься в квоту бронювання лише за одним місцем роботи. Це не обов’язково має бути основне місце роботи. Якщо військовозобов’язаний працює на основній роботі та ще на кількох підприємствах за сумісництвом, врахувати його в кількість військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві, можна лише один раз.

**2. Чи може працівник бути заброньований на підприємстві, де він працює за сумісництвом?**

**Так, якщо саме це підприємство враховує його у свою квоту бронювання. Головний принцип полягає в тому, що один військовозобов’язаний може бути врахований лише один раз, незалежно від кількості місць роботи.**

**3. Чи потрібно підприємствам знову подавати документи для підтвердження критичності?**

Так. Рішення щодо підтвердження статусу критичності державні органи прийматимуть за оновленими критеріями та після отримання від підприємства повного пакету документів.

**4. Що буде, якщо документи на бронювання розглядають довго і вони втрачають актуальність?**

Державний орган має розглянути звернення підприємства у строк не більш як 10 робочих днів. Щоб уникнути затримок, підприємству потрібно подати повний і достовірний пакет документів.

**5. Чи зберігається критичність підприємства на час перехідного періоду?**

Рішення про визнання підприємств критично важливими, строк дії яких завершується 1 вересня.

**6. Чи зберігається чинне бронювання працівників?**

Так. На час перехідного періоду зберігається і чинна критичність підприємств, і чинне бронювання військовозобов’язаних працівників цих підприємств.

**7. Що змінилося для ФОПів?**

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронювання ФОПів не передбачене.

**8. Що змінилося для державних і комунальних підприємств?**

Зміни щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб, тобто працівників, не стосуються державних і комунальних підприємств.

**9. Зарплатний критерій рахується до чи після сплати податків?**

Йдеться про нараховану середню заробітну плату, тобто до сплати податків.

**10. Чи не виникне затримок через масове подання документів?**

Уряд скоординував роботу державних органів щодо дотримання строків розгляду звернень. За умови подання повного і достовірного пакету документів рішення має бути прийняте у строк не більш як 10 робочих днів.

**11. Що має робити заброньований працівник критично важливого підприємства?**

Працівнику не потрібно самостійно подавати документи для підтвердження критичності підприємства. Йому варто перевірити у роботодавця, чи зберігається чинне бронювання, стежити за актуальністю військово облікових даних і завчасно уточнити свій статус у відповідальної особи підприємства.

**12. Що мають зробити уповноважені особи критично важливих підприємств?**

Уповноважені особи повинні завчасно перевірити, чи відповідає підприємство оновленим критеріям, переглянути список працівників для бронювання, окремо перевірити працівників за сумісництвом, оцінити рівень середньої зарплати підприємства і зарплати працівників, яких планують бронювати, підготувати документи для перепідтвердження критичності та не відкладати подання до завершення перехідного періоду.

**13. Де підприємства зможуть дізнатися про оновлені критерії критичності?**

Підприємства мають орієнтуватися на офіційні рішення органів, які визначають критичність у відповідній сфері або регіоні. Після перезатвердження критеріїв актуальна інформація буде доступна через офіційні канали відповідного міністерства, центрального органу влади або обласної військової адміністрації.

---

---
title: "Анулювання помилково дубльованої податкової накладної за допомогою РК: правила складання (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/anulyuvannya-pomylkovo-dublovanoyi-podatkovoyi-nakladnoyi-za-dopomogoyu-rk-pravyla-skladannya-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T12:00:28+00:00"
custom_fields:
  question: "ТОВ помилково склало та зареєструвало в ЄРПН дві податкові накладні на одне й те саме постачання товарів покупцю-платнику ПДВ (обидві накладні складено однією датою). Як виправити цю помилку та анулювати зайву накладну? Які особливості заповнення такого розрахунку коригування, який умовний код причини обрати та хто саме має право здійснити реєстрацію в ЄРПН?"
  answer: "У практиці платників ПДВ трапляються випадки, коли через технічний збій або людський фактор на одну й ту саму господарську операцію реєструють дві податкові накладні (ПН). Механізм анулювання зайво створеного документа регламентується нормами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 (зокрема, пунктом 25).\nЩоб позбутися зайвої ПН, постачальник має сформувати особливий розрахунок коригування (РК). Його заповнення має такі характерні риси у заголовній частині:\n\nУ верхній лівій графі, призначеній для відміток про ненадання покупцю, зазначається спеціальний тип причини «20». При цьому відмітка «Х» у цьому полі не ставиться;\nУ реквізитах, що ідентифікують ПН, до якої складається коригування, вказують дані (номер та дату складання) саме тієї накладної, яка є помилковою (зайвою) і підлягає обнуленню.\nНижче, у спеціальному інформаційному полі, де відображаються дані про правильно складену та зареєстровану ПН, фіксують дату й номер тієї первинної накладної, яка була оформлена безпомилково і залишається діючою для цієї операції;\nІнше поле для відображення інформації про раніше зареєстровані РК до зайвої накладної заповнюється лише за умови, що такі РК дійсно створювалися раніше. Якщо ні — це поле залишається вільним.\n\nОсоблива увага приділяється табличній частині (розділу Б) розрахунку коригування. Усі показники зайвої накладної обнуляються шляхом внесення відповідних обсягів та кількості зі знаком «-». Проте вибір коду причини коригування у графі 2.1 залежить від дат складання обох документів:\n1. Якщо правильна і зайва накладні датовані одним числом, у графі 2.1 зазначають код причини 301 («Виправлення помилки (пункт 25 Порядку заповнення податкової накладної)»).\n2. Якщо ж дати складання накладних відрізняються (наприклад, помилкову накладну виписали іншим днем), фіскальні органи рекомендують застосовувати універсальний код причини 103 («Повернення товару або авансових платежів»).\nВажливим аспектом є визначення сторони, відповідальної за реєстрацію такого коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). На відміну від стандартного зменшуючого РК, який надсилається на реєстрацію покупцю, розрахунок коригування з типом причини «20» має право зареєструвати сам постачальник (продавець). Це прямо зазначено у роз'ясненнях податкових органів, оскільки такий РК не призводить до зменшення фактичних податкових зобов'язань за реальною операцією, а лише усуває технічне подвоєння показників.\nДетально про особливості складання РК можна прочитати в статті: «Розрахунок коригування до податкової накладної: інструкція зі складання».\n\nВисновки\n\nДля скасування дубльованої податкової накладної складається окремий РК із зазначенням типу причини «20» у заголовній частині, де одночасно вказують реквізити як помилкової, так і правильної ПН;\nВибір умовного коду у розділі Б залежить від дат оформлення документів: у разі збігу дат застосовують спеціальний код 301, а за різних дат складання ПН використовують загальний код 103;\nОбов'язок та право реєстрації розрахунку коригування з типом причини «20» у ЄРПН покладається виключно на постачальника (продавця) товарів чи послуг."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27403-anuliuvannia-pomilkovo-dublyovanoyi-podatkovoyi-nakladnoyi-za-dopomogoiu-rk-pravila-skladannia-audioversiia"
---

# Анулювання помилково дубльованої податкової накладної за допомогою РК: правила складання (аудіоверсія)



---

---
title: "Додатки до Податкової декларації з податку на прибуток у разі безоплатної передачі військовим частинам товарів"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/dodatky-do-podatkovoyi-deklaracziyi-z-podatku-na-prybutok-u-razi-bezoplatnoyi-peredachi-vijskovym-chastynam-tovariv/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T12:00:23+00:00"
custom_fields:
  question: "Таблиця 6 додатку БД до прибуткової декларації заповнюється незалежно від того, чи перевищує загальна вартість безоплатно переданих ВЧ товарів % оподаткованого прибутку попереднього звітного року"
  answer: "Податківці у підкатегорії  102.20.02  ЗІР надали відповідь, що відповідно до пп. 140.5.9 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.14 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.\nЗгідно з пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені пп. 140.5.9 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.\nФорма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897.\nТаблиця 6 Додатка БД до Декларації заповнюється платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема:\n\nу рядку 6.1 Таблиці 6 зазначається загальна вартість безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг;\nпоказник рядка 6.1 графи 7 Таблиці 6 враховується під час обчислення суми податку, несплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги, що відображається у Додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020399.\n\nУ разі безоплатної передачі військовим частинам товарів відповідно до пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Таблиця 6 заповнюється незалежно від того чи перевищує/не перевищує загальна вартість таких товарів 4 відс. оподаткованого прибутку попереднього звітного року.\nУ таблиці 1 Додатка БД до Декларації відображається розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, у разі перевищення якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.9, 140.5.14  та пп. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.\nУ таблиці 2 Додатка БД до Декларації відображається інформація про безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, вартість безоплатного виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо яких застосовують коригування в разі перевищення обмежень, встановлених у пп. 140.5.9  або пп. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.\nВартість наданої безоплатної допомоги в межах встановленого ліміту 4 відс. оподаткованого прибутку попереднього звітного року не призводить до застосування різниці, визначеної пп. 140.5.9 ПКУ.\nТаким чином, таблиці 1 та 2 Додатка БД до Декларації не заповнюються, оскільки застосування пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачає розрахунку ліміту (4 відс. або 8 відс.) та визначення суми перевищення безоплатної допомоги над цим лімітом.\nОтже, сума податку на прибуток підприємств, яку платник податку не сплатив до бюджету за операціями з безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг підприємствам, установам, організаціям, визначеним, зокрема, пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є пільгою (код пільги згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – 11020399).\nПільга діє на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.\nВідповідно до пп. 30.6 ПКУ суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.\nПлатник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку) (пп. 16.1.6 ПКУ).\nПорядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 року №1233.\nСуб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (пп. 2 Порядку №1233).\nСуб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у Таблиці «Інформація про суми податкових пільг» Додатка ПП до Декларації.\nСума пільги, передбачена пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:\n1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;\n2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;\n3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до пункту 1 – розрахунок відповідно до пункту 2), що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням.\nРозрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.\nЯкщо за результатами проведеного розрахунку сума пільги відповідно до пп. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ дорівнює нуль гривень, Додаток ПП подавати не потрібно.\nУ такому випадку згідно з абзацом другим пп. 46.4 ПКУ платник податків може подати доповнення до Декларації з поясненням причин неподання Додатка ПП, зокрема, у зв’язку з відсутністю використання пільги, яка за результатами проведеного розрахунку дорівнює нуль гривень. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/27488-dodatki-do-podatkovoyi-deklaraciyi-z-podatku-na-pributok-u-razi-bezoplatnoyi-peredaci-viiskovim-castinam-tovariv"
---

# Додатки до Податкової декларації з податку на прибуток у разі безоплатної передачі військовим частинам товарів



---

---
title: "Статус ризикового платника ПДВ і бронювання працівників у 2026 році: аналіз впливу (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/status-ryzykovogo-platnyka-pdv-i-bronyuvannya-praczivnykiv-u-2026-roczi-analiz-vplyvu-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T12:00:17+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємству як платнику ПДВ присвоєно статус ризикового. Чи може такий статус негативно вплинути на бронювання працівників, з урахуванням того, що він безпосередньо впливає на реєстрацію податкових накладних і стабільність господарської діяльності?"
  answer: "Коротка відповідь\nПрямого законодавчого зв’язку між статусом ризикового платника ПДВ та правом на бронювання працівників немає. Статус ризикового платника впливає виключно на податковий моніторинг операцій (блокування податкових накладних), тоді як бронювання регулюється окремими нормами мобілізаційного законодавства.\n\nОбґрунтування\n1. Різні сфери правового регулювання\n\nРизиковість платника ПДВ визначається згідно з Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019 №1165. Цей статус є інструментом податкового контролю для запобігання розкраданню бюджетних коштів через ПДВ;\nБронювання працівників здійснюється відповідно до Порядку бро-нювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, та Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 №76.\n\n2. Критерії критичної важливості підприємства\nДля того щоб мати право на бронювання, підприємство повинно отримати статус критично важливого. Основними критеріями згідно з п. 2 Критеріїв №76 є:\n\nЗагальна сума сплачених податків, зборів, платежів (понад 1,5 млн євро за рік);\nСума надходжень в іноземній валюті (понад 32 млн євро);\nСтратегічне значення для економіки і безпеки держави;\nВажливе значення для територіальної громади;\nВідсутність заборгованості зі сплати податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ);\nВідповідний розмір середньої заробітної плати;\nРезидентство в «Дія Сіті»;\nПідприємство є постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного/фіксованого зв’язку.\n\nУ переліку цих критеріїв відсутня вимога щодо відсутності підприємства в переліку ризикових платників ПДВ.\n3. Можливий опосередкований вплив\nХоча прямої заборони немає, статус ризикового може створити непрямі перешкоди:\nФінансовий стан\nБлокування податкових накладних призводить до вимивання обігових коштів та дефіциту ліміту реєстрації. Це може ускладнити виконання критерію щодо обсягу сплачених податків або призвести до появи заборгованості по ЄСВ, що вже є прямою підста-вою для відмови у наданні статусу критично важливого і, як наслідок – бронюванні працівників.\nРепутаційні ризики\nПід час розгляду звернення про визнання підприємства критично важливим профільне міністерство або ОВА можуть звертати увагу на загальну податкову дисципліну. Проте формально «ризиковість» не є підставою для відмови у наданні статусу критичності.\nРекомендація\nЯкщо підприємство відповідає критеріям критичності (зокрема щодо сплати податків та відсутності боргів по ЄСВ), воно має право подавати списки на бронювання через портал «Дія» або у паперовому вигляді, незалежно від наявності статусу ризикового платника ПДВ. Водночас рекомендується вжити заходів щодо виключення з переліку ризикових шляхом подання Повідомлення з копіями документів до ДПС (п. 6 Порядку №1165), щоб уникнути фінансових ускладнень, які можуть завадити підтвердженню статусу критичності в майбутньому."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27398-status-rizikovogo-platnika-pdv-i-broniuvannia-pracivnikiv-u-2026-roci-analiz-vplivu-audioversiia"
---

# Статус ризикового платника ПДВ і бронювання працівників у 2026 році: аналіз впливу (аудіоверсія)



---

---
title: "ПДВ і страхове відшкодування за загиблі посіви у 2026 році: ПН та ризики за п. 198.5 ПКУ (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/pdv-i-strahove-vidshkoduvannya-za-zagybli-posivy-u-2026-roczi-pn-ta-ryzyky-za-p-198-5-pku-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T12:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Унаслідок вимерзання загинули застраховані посіви озимини. Підприємство понесло витрати на їх вирощування з ПДВ. Страхова компанія виплачує страхове відшкодування за загиблі посіви. Чи потрібно складати податкову накладну на суму такого відшкодування та чи виникає обов’язок нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ щодо понесених витрат?"
  answer: "На суму страхового відшкодування податкову накладну складати не потрібно, оскільки страхові виплати не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. 196.1.3 ПКУ. Така ж позиція викладена в ЗІР, категорія 101.11: «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплати страхових платежів?».\nВодночас окремої уваги потребує облік ПДВ за витратами, які були понесені на загиблі посіви (насіння, ЗЗР, добрива, пальне тощо). Податкові наслідки залежатимуть від обраного підприємством підходу, наявної документації та класифікації понесених витрат:\n1. Застосування звільнення через форс-мажор (пп. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)\nЗгідно з цією нормою, тимчасово, на період дії воєнного стану, не є постачанням товарів та не вимагає нарахування компенсуючих ПЗ за пп. 198.5 ПКУ знищення або втрата майна внаслідок дії обставин непереборної сили. Щоб скористатися цим звільненням у зв'язку із загибеллю посівів через погодні умови, підприємству обов'язково необхідно отримати сертифікат Торгово-промислової палати (ТПП) про настання форс-мажорних обставин.\n2. Загальні правила (у разі відсутності сертифіката ТПП)\nНаразі актуальною є позиція контролерів, викладена, зокрема, в ІПК ДПС від 21.07.2025 №3928/ІПК/99-00-21-03-02. Податківці зазначають, що якщо через несприятливі погодні умови загинули посіви і при цьому списуються придбані з ПДВ товари/послуги, використані для їх вирощування, то податкові зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ визначаються залежно від того, чи включається вартість таких товарів/послуг до вартості іншої готової продукції.\nДля цього в бухгалтерському обліку витрати на загиблі посіви необхідно розподілити на дві категорії:\n\nПовторювані витрати — це витрати, які не можуть бути перенесені на вирощування наступної культури на цій ділянці і підлягають списанню на витрати поточного періоду (наприклад, вартість насіння загиблої культури, витрати на сівбу та передпосівну обробку). Оскільки ці витрати не сформують собівартість іншої оподатковуваної продукції, на товари та послуги, придбані з ПДВ і віднесені до повторюваних витрат, потрібно нарахувати компенсуючі ПЗ за пп. 198.5 ПКУ (шляхом складання зведеної податкової накладної);\nНеповторювані витрати — це витрати, результати яких можуть бути використані для вирощування нової культури на місці загиблої (наприклад, вартість добрив, витрати на лущення стерні, глибоку оранку тощо). Ці витрати включаються до собівартості нового врожаю (наприклад, при пересіві площ), постачання якого підлягатиме оподаткуванню. Тому на неповторювані витрати компенсуючі ПЗ з ПДВ не нараховуються.\n\nНа практиці деякі підприємства аргументують, що вимерзання посівів — це загальний господарський ризик у сільгоспдіяльності (навіть у частині повторюваних витрат). Тобто посіви відпочатково були спрямовані на отримання врожаю, і їхня загибель не змінює господарського характеру витрат. Проте такий підхід може викликати запитання під час податкової перевірки і потребуватиме від платника готовності відстоювати свою правову позицію в суді. Тому багато агропідприємств обирають консервативний шлях і нараховують ПЗ на суму повторюваних витрат для мінімізації податкових ризиків.\nДля належного документального підтвердження списання посівів, розподілу витрат та обґрунтування податкового обліку доцільно оформити/мати в наявності:\n\nакт обстеження та списання посівів;\nвисновки комісії (за участю агронома) з детальним розрахунком розподілу витрат на повторювані та неповторювані (у вигляді акта або бухгалтерської довідки);\nдовідку з центру гідрометеорології про несприятливі погодні умови;\nнаказ керівника;\nдокументи про пересів або подальше використання поля;\nсертифікат ТПП (якщо застосовується звільнення за форс-мажором).\n\n\nВисновки\n1. Страхове відшкодування само по собі не створює ПДВ-зобов’язань і не є підставою для виписки ПН.\n2. Щодо ПДВ за витратами, понесеними на загиблі посіви:\n\nПЗ не нараховуються на жодні витрати, якщо підприємство має сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини (пп. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);\nПЗ не нараховуються на неповторювані витрати, оскільки вони включаються до собівартості іншого врожаю (наприклад, при пересіві);\nконсервативний варіант (якщо немає сертифіката ТПП) — скласти зведену ПН за пп. 198.5 ПКУ на вартість товарів/послуг, віднесених до повторюваних витрат, оскільки вони вже не будуть використані в оподатковуваних операціях.\n\n3. Для підсилення правової позиції щодо відсутності підстав для нарахування ПДВ за операцією умовного постачання, підприємству доцільно звернутися до ДПС за отриманням індивідуальної податкової консультації."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27397-pdv-i-straxove-vidskoduvannia-za-zagibli-posivi-u-2026-roci-pn-ta-riziki-za-p-1985-pku-audioversiia"
---

# ПДВ і страхове відшкодування за загиблі посіви у 2026 році: ПН та ризики за п. 198.5 ПКУ (аудіоверсія)



---

---
title: "Санкції за відсутність обов’язкових реквізитів Z- звіту"
url: "https://propodatki.com.ua/sankcziyi-za-vidsutnist-obovyazkovyh-rekvizytiv-z-zvitu/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Відсутність обов’язкового реквізиту у фіскальному звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку). За рішенням контролюючих органів до СГ, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор, у"
last_modified: "2026-06-02T11:01:39+00:00"
categories: [Готівкові розрахунки]
tags: [Адміністративні правопорушення, Готівка, РРО, Штрафи]
custom_fields:
  source_name: "Головне управління ДПС у Донецькій області"
  source_url: "https://dn.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1011518.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096831.html"
---

# Санкції за відсутність обов’язкових реквізитів Z- звіту

![Санкції за відсутність обов’язкових реквізитів Z- звіту](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_123707.webp)

Відсутність обов’язкового реквізиту у фіскальному звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку).

За рішенням контролюючих органів до СГ, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються** фінансові санкції у таких розмірах:**

>

- порушення вчинене вперше – **100 % суми, на яку здійснено продаж **товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;

- за кожне наступне вчинене порушення – **150 % суми, на яку здійснено продаж** товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.

---

---
title: "Аудиторський звіт: чи повторно подавати фінзвітність до ДПС?"
url: "https://propodatki.com.ua/audytorskyj-zvit-chy-povtorno-podavaty-finzvitnist-do-dps/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Питання: Чи необхідно разом з аудиторським звітом повторно подавати фінансову звітність, якщо повний комплект фінансової звітності було подано разом з річною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств та показники фінансової звітності не змінилися? Обов'язок подавати фінзвітність двічі Інформацію щодо"
last_modified: "2026-06-02T10:02:02+00:00"
categories: [Звітність]
tags: [Аудит, МСФЗ, Податок на прибуток, Фінансова звітність]
custom_fields:
  source_name: "ДПС ЗІР, Категорія 102.20.01"
  source_url: "https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44461"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096827.html"
---

# Аудиторський звіт: чи повторно подавати фінзвітність до ДПС?

![Аудиторський звіт: чи повторно подавати фінзвітність до ДПС?](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_104204.webp)

Питання: _**Чи необхідно разом з аудиторським звітом повторно подавати фінансову звітність, якщо повний комплект фінансової звітності було подано разом з річною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств та показники фінансової звітності не змінилися?**_

### Обов’язок подавати фінзвітність двічі

Інформацію щодо **платників, які зобов’язані оприлюднювати річну звітність з аудиторським звітом, ми виклали у статті: **“[МСФЗ і податок на прибуток: подаємо до 10 червня](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096133.html)“. Вимоги до **оприлюднення фінансової звітності **визначено відповідно до [статті 14 Закону №996](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n237).

Платники податку на прибуток, які за Законом № 996 зобов’язані оприлюднювати річну (консолідовану) фінансову звітність разом з аудиторським звітом, **подають до ДПС два комплекти фінансової звітності.**

**Перший – разом з річною декларацією з податку на прибуток** (баланс і звіт про фінрезультати до аудиторської перевірки). Ця звітність є додатком до декларації та її невід’ємною частиною.

**Другий обов’язок – не пізніше 10 червня року**, наступного за звітним, подати до контролюючого органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом. Цю звітність подають у форматі XML через режим «Введення звітності», навіть якщо повний комплект фінансової звітності вже був поданий разом із декларацією і показники не змінилися.

### Вимоги до фінзвітності

Загальні вимоги до фінансової звітності визначені [НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/instr-plan-rah/standart-buhgalterskogo/nacionalyne-pologhennya-standartu-1021081.html), затвердженим наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73.

[Абзацом першим п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/instr-plan-rah/standart-buhgalterskogo/nacionalyne-pologhennya-standartu-1021081.html) встановлено, що фінансова звітність складається з:

- балансу (звіту про фінансовий стан),

- звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід),

- звіту про рух грошових коштів,

- звіту про власний капітал,

- приміток до фінансової звітності.

Згідно з[ п. 10 МСБО 1 «Подання фінансової звітності»](https://buhgalter911.com/public/uploads/msfo/2019/IAS%2001_ukr19.pdf), повний комплект фінансової звітності, зокрема, включає:

- звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період;

- звіт про зміни у власному капіталі за період;

- звіт про рух грошових коштів за період;

- примітки, що містять суттєву інформацію про облікову політику та інші пояснення.

Неподання або несвоєчасне подання цього комплекту розцінюється як порушення строків подання звітності й тягне штрафи за [п. 120.1 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-ii-administruvannya-1020939.html) як за податкову декларацію.

---

---
title: "Бізнес закликає до реформування е-документообігу за стандартами ЄС"
url: "https://propodatki.com.ua/biznes-zaklykaye-do-reformuvannya-e-dokumentoobigu-za-standartamy-yes/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Європейська Бізнес Асоціація закликала владу підтримати реформу електронного документообігу та ухвалити законопроєкт №14414 щодо гармонізації українського законодавства з нормами ЄС у сфері цифрових документів. У Асоціації наголошують, що чинне регулювання е-документообігу вже не відповідає сучасним автоматизованим бізнес-процесам та європейським підходам."
last_modified: "2026-06-02T09:02:42+00:00"
categories: [Соціальне страхування]
tags: [Електронний документ, Законопроєкти]
custom_fields:
  source_name: "Європейська Бізнес Асоціація"
  source_url: "https://eba.com.ua/eba-zaklykaye-do-reformuvannya-e-dokumentoobigu-za-standartamy-yes/"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096814.html"
---

# Бізнес закликає до реформування е-документообігу за стандартами ЄС

![Бізнес закликає до реформування е-документообігу за стандартами ЄС](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_000155.webp)

Європейська Бізнес Асоціація закликала владу підтримати реформу електронного документообігу та ухвалити [законопроєкт №14414](https://eur03.safelinks.protection.outlook.com/?url=https%3A%2F%2Fitd.rada.gov.ua%2Fbillinfo%2FBills%2FCard%2F69553&data=05%7C02%7CValeriia.Diachok%40eba.com.ua%7Cbda6a50bbe864558a16a08debd58979c%7C92456a16661b498eadd5e224c7dd6afa%7C0%7C0%7C639156385355280250%7CUnknown%7CTWFpbGZsb3d8eyJFbXB0eU1hcGkiOnRydWUsIlYiOiIwLjAuMDAwMCIsIlAiOiJXaW4zMiIsIkFOIjoiTWFpbCIsIldUIjoyfQ%3D%3D%7C0%7C%7C%7C&sdata=P1C1Gv4vXRTgNdknKmCOkufqk6JeCMlB04moq9i7Vd0%3D&reserved=0) щодо гармонізації українського законодавства з нормами ЄС у сфері цифрових документів.

У Асоціації наголошують, що чинне регулювання е-документообігу вже не відповідає сучасним автоматизованим бізнес-процесам та європейським підходам.

**Серед ключових потреб бізнесу:**

- правове **визнання структурованих електронних документів** та можливість їх автоматизованої обробки без обов’язкової візуалізації,

- розширення можливостей **використання електронних печаток** юридичних осіб;

-
**гармонізація законодавства України з Регламентом** Європейського Парламенту і Ради **(ЄС) №910/2014** про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС (eIDAS);

- створення умов для повноцінного **впровадження електронних первинних і розрахункових документів **та інших IT-рішень.

Експерти Асоціації зазначають, що наявна модель фактично зберігає прив’язку до індивідуального підписання та візуалізації кожного документа, що ускладнює автоматизацію і створює додаткове адміністративне навантаження на бізнес.

До того ж неврегульованість статусу структурованих електронних документів стримує інтеграцію українського бізнесу до цифрового ринку ЄС, а також розвиток е-рішень у логістиці, податковому адмініструванні та аудиті.

Окремо бізнес підкреслює актуальність переходу від паперового архівування до електронного зберігання документів із дотриманням вимог щодо безпеки та цілісності інформації — відповідно до практик країн ЄС.

Саме тому Асоціація закликає забезпечити системний та оперативний підхід до реформи електронного документообігу, ухваливши законопроєкт №14414, та готова долучитися до подальшого напрацювання законодавчих змін. Відповідний лист вже направили прем’єр-міністерці Юлії Свириденко, голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, а також Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства та Міністерству цифрової трансформації.

---

---
title: "Таблиця даних: типові помилки, через які відмовляє ДПС"
url: "https://propodatki.com.ua/tablyczya-danyh-typovi-pomylky-cherez-yaki-vidmovlyaye-dps/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Таблиця даних особливості подання Таблиця даних платника податку – це зведена інформація про коди видів економічної діяльності (КВЕД), коди товарів (УКТЗЕД) та послуг (ДКПП), які платник регулярно постачає, виготовляє та реалізує на території України. Вона подається для упередження зупинення реєстрації"
last_modified: "2026-06-02T09:02:15+00:00"
categories: [Податкові перевірки, штрафи]
tags: [Блокування ПН/РК, ДПСУ, ПДВ]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Вінницькій області"
  source_url: "https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1015720.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096826.html"
---

# Таблиця даних: типові помилки, через які відмовляє ДПС

![Таблиця даних: типові помилки, через які відмовляє ДПС](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_100704.webp)

### Таблиця даних особливості подання

** Таблиця даних платника податку **– це зведена інформація про коди видів економічної діяльності ([КВЕД](https://buhgalter911.com/uk/spravochniki/kved/)), коди товарів ([УКТЗЕД](https://buhgalter911.com/uk/spravochniki/uktved/)) та послуг ([ДКПП](https://buhgalter911.com/uk/spravochniki/klassifikatory/dk-016-2010/)), які платник регулярно постачає, виготовляє та реалізує на території України. Вона подається для упередження зупинення реєстрації податкових накладних. Найбільш актуальним це є для виробничої та переробної сфери; будівництва; сфери надання послуг та виконання робіт; сільськогосподарських товаровиробників. Подання Таблиці даних має свої особливості, неврахування яких може призвести до відмови в її врахуванні:

- Таблиця обов’язково подається з поясненням, де зазначено вид діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність.

- Документ подається в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій.

- У разі ведення кількох видів діяльності – таблицю даних платника ПДВ можна подавати окремо на кожен з видів діяльності.

- На коди, які є у врахованій таблиці даних платника, повторно таблиця не подається.

- Для розкриття суті господарських операцій можуть бути надані також копії документів, що підтверджують специфіку діяльності.

### Підстави для неврахування таблиці

Найбільш **поширеними підставами для неврахування комісією Таблиці є**, наприклад:

- сільгоспвиробник подає таблицю на реалізацію продукції, але не має інформації про земельні ділянки, техніку чи персонал.

- кредит сформовано за рахунок придбання товарів, що не стосуються основної діяльності (наприклад, закупівля оргтехніки та продуктів харчування для будівельних робіт).

- виявлено невідповідність між інформацією від платника та даними автоматизованих систем ДПС.

- розмір заробітної плати працівників нижчий законодавчо встановленого мінімуму.

Детальніше ознайомитися із «Дорожніми картами» можна за [посиланням](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/pisma/gpsu/pitannya-zupinennya-reestraciyi-1095607.html).

---

---
title: "Земельний податок: хто з юросіб повністю звільнений"
url: "https://propodatki.com.ua/zemelnyj-podatok-hto-z-yurosib-povnistyu-zvilnenyj/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Пільги із земельного податку для юросіб: хто звільняється і як звітувати Статтею 282 ПКУ визначені пільги щодо сплати податку за землю для юридичних осіб. Зокрема від сплати податку звільняються: санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об'єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні заклади"
last_modified: "2026-06-02T09:02:05+00:00"
categories: [Інші податки та збори]
tags: [Пільги, Плата за землю]
custom_fields:
  source_name: "Головне управління ДПС у Київській області"
  source_url: "https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1014552.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096825.html"
---

# Земельний податок: хто з юросіб повністю звільнений

![Земельний податок: хто з юросіб повністю звільнений](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_094056.webp)

### **Пільги із земельного податку для юросіб: хто звільняється і як звітувати**

[Статтею 282 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiii-nazvu-1020950.html) визначені **пільги щодо сплати податку за землю для юридичних осіб**. Зокрема від сплати податку** звільняються: **

- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю;

- громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як **50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови,** що **фонд оплати праці** таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як **25 % суми загальних витрат на оплату праці.**

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності **дозволу на право користування такою пільгою**, який надається уповноваженим органом відповідно до **Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”**;

- бази олімпійської та паралімпійської підготовки, **перелік** яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є **неприбутковими** і внесені **контролюючим органом** до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку **протягом 30 календарних днів з дня виключення**, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за **земельні ділянки**, на яких розміщені їх спортивні споруди.

**У разі виключення** таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, **декларація** подається платником податку протягом **30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення **з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

>
Вказана категорія підприємств зобов’язана надавати податкову звітність з плати за землю у відповідності до [ст.286.2 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiii-nazvu-1020950.html), з обов’язковим заповненням **граф 18-22 розділу  І «Податкова пільга»** Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), з визначенням **коду пільги, розміру пільги, дати початку та дати закінчення користування податковою пільгою, суми пільги за кожну земельну ділянку.**

---

---
title: "Компенсація словацькій компанії витрат на відрядження працівника: чи потрібно утримувати податок з доходів нерезидента? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/kompensacziya-slovaczkij-kompaniyi-vytrat-na-vidryadzhennya-praczivnyka-chy-potribno-utrymuvaty-podatok-z-dohodiv-nerezydenta-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T09:00:28+00:00"
custom_fields:
  question: "Працівник української компанії перебував у закордонному відрядженні. Компанія-резидент Словацької Республіки оплатила його проживання в готелі та внутрішній авіапереліт, а надалі планує перевиставити ці витрати українській компанії для компенсації. Чи виникає в такому випадку обов’язок утримувати податок з доходів нерезидента? Чи потрібно отримувати від словацької компанії довідку про її податкове резидентство для здійснення такої виплати?"
  answer: "Аналіз ситуації\nНасамперед слід виходити з того, що обов'язок утримувати податок з доходів нерезидента виникає лише у разі здійснення виплат доходу нерезиденту з джерелом походження з України, визначених пп. 141.4.1 ПКУ.\nТому у наведеній ситуації ключовим є визначення правової природи платежу, який українська компанія перераховуватиме словацькій компанії.\nІз опису випливає, що словацька компанія не є безпосереднім постачальником послуг проживання або авіаперевезення. Фактичними надавачами таких послуг виступають готель та авіаперевізник. Словацька компанія лише здійснила оплату відповідних витрат за працівника української компанії та надалі планує отримати їх компенсацію.\nСаме тому першочергово необхідно встановити, чи є така виплата компенсацією понесених витрат, чи оплатою окремої послуги, яку словацька компанія надає українському підприємству.\nЧи можна застосувати виняток із пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ?\nОсобливу увагу в цій ситуації слід звернути на пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ.\nЗазначеною нормою до доходів нерезидента віднесено інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України. Водночас ця ж норма містить важливий виняток. Зокрема, до таких доходів не належать доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт чи наданих послуг, переданих або наданих резиденту таким нерезидентом.\nТобто сам законодавець прямо виключає з об'єкта оподаткування компенсацію вартості товарів, робіт чи послуг, що надаються нерезидентом резиденту.\nУ нашій ситуації словацька компанія фактично не отримує окремого доходу від здійснення господарської діяльності на території України. Навпаки, йдеться про відшкодування витрат, пов'язаних із проживанням та перевезенням працівника української компанії.\nЯкщо між сторонами існують договірні відносини, які передбачають можливість перевиставлення витрат, а словацька компанія відшкодовує лише документально підтверджені суми без націнки, винагороди чи окремої плати за організаційні послуги, існують вагомі підстави вважати, що така виплата має саме компенсаційний характер.\nДодатковим аргументом є те, що відповідні витрати виникли у зв'язку з оплатою послуг, які фактично були надані та спожиті за межами України.\nЙдеться про проживання у готелі та внутрішній авіапереліт у країні відрядження. Тобто такі операції не пов'язані з провадженням господарської діяльності нерезидента на території України.\nКрім того, навіть якщо розглядати перевиставлення витрат як компенсацію вартості послуг, пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ прямо виключає виручку та інші види компенсації вартості товарів, робіт і послуг із переліку доходів, що підлягають оподаткуванню.\nРазом із тим слід зазначити, що ні ПКУ, ні Конвенція про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і між Урядом Словацької Республіки не містить спеціальних правил щодо оподаткування операцій з компенсації витрат нерезиденту в подібних ситуаціях. Тому з даного приводу доцільно також отримати ІПК. \nЧи потрібна довідка про податкове резидентство?\nНеобхідність отримання довідки про податкове резидентство виникає лише тоді, коли платник застосовує положення міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування для звільнення доходу від оподаткування або застосування зниженої ставки податку.\nЯкщо ж за результатами аналізу буде зроблено висновок, що компенсація витрат взагалі не є доходом нерезидента у розумінні пп. 141.4.1 ПКУ, то формально підстав для застосування Конвенції між Україною та Словацькою Республікою та, відповідно, обов'язкового отримання довідки про резидентство немає.\nРазом із тим на практиці отримання такої довідки може бути доцільним як додатковий доказ у разі виникнення спору з контролюючим органом.\n\nВисновки\n\nОбов'язок утримувати податок з доходів нерезидента виникає лише у разі виплати нерезиденту доходу з джерелом походження з України, визначеного пп. 141.4.1 ПКУ. Якщо словацька компанія лише перевиставляє документально підтверджені витрати на проживання та внутрішній авіапереліт без націнки та без надання окремих послуг, така виплата має ознаки компенсації витрат, а не доходу нерезидента. Додатковим аргументом є те, що послуги були фактично надані та спожиті за межами України, а пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ виключає компенсацію вартості товарів, робіт і послуг із переліку оподатковуваних доходів нерезидента;\nЗа умови, що виплата не визнається доходом нерезидента у розумінні пп. 141.4.1 ПКУ, обов'язок утримувати податок з доходів нерезидента не виникає. У такому випадку довідка про податкове резидентство словацької компанії формально не є обов'язковою, проте її доцільно отримати як додатковий доказ компенсаційного характеру виплати;\nОскільки ПКУ не містить спеціальних правил щодо оподаткування таких компенсаційних виплат нерезиденту, для мінімізації податкових ризиків доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/other/27396-kompensaciia-slovackii-kompaniyi-vitrat-na-vidriadzennia-pracivnika-ci-potribno-utrimuvati-podatok-z-doxodiv-nerezidenta-audioversiia"
---

# Компенсація словацькій компанії витрат на відрядження працівника: чи потрібно утримувати податок з доходів нерезидента? (аудіоверсія)



---

---
title: "Військовий облік працівника у 2026 році: заповнення додатка 5 та ризики для підприємства (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/vijskovyj-oblik-praczivnyka-u-2026-roczi-zapovnennya-dodatka-5-ta-ryzyky-dlya-pidpryyemstva-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T09:00:23+00:00"
custom_fields:
  question: "Працівник має відмітку у військово-обліковому документі за наказом МОУ №342 від 2006 року, але в електронному сервісі «Резерв+» не відображається як такий, що перебуває на військовому обліку. Як правильно відобразити такого працівника в додатку 5 до Порядку №1487 та які ризики й відповідальність можуть виникнути для підприємства у разі помилок або порушень ведення військового обліку?"
  answer: "Коротка відповідь\nВи не можете включити такого працівника до Списків персонального військового обліку (Додаток 5), доки він не оновить свої дані та не отримає актуальний військово-обліковий документ. Використання застарілих відміток 2006 року загрожує підприємству штрафом до 59 500 грн за порушення правил ведення військового обліку.\n\nОбґрунтування\n1. Чи можна вносити працівника до Списків (Додаток 5)?\nЗгідно з пп. 33 Порядку №1487, персональний військовий облік ведеться за списками, форма яких наведена у Додатку 5. Ці списки складаються за чотирма групами (офіцери; рядовий, сержантський склад; жінки; призовники).\nЯкщо працівник має відмітку про зняття з військового обліку (на підставі наказу МОУ №342 від 2006 р., який стосувався переліку хвороб), він формально може бути військовозобов'язаним, адже громадянин залишається військовозобов'язаним, якщо не був офіційно виключений з військового обліку.\n2. Проблема застарілих документів (2006 рік)\nВідмітка за наказом МОУ №342 від 2006 року часто вважається ТЦК такою, що потребує підтвердження. Оскільки дані про працівника відсутні в застосунку «Резерв+» (тобто в реєстрі «Оберіг»), це означає, що його облікові дані не оцифровані або застаріли. Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України, при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний надати відповідний військово-обліковий документ. Якщо документ не відповідає сучасним вимогам (немає штрих-коду, не оновлено дані після травня 2024 року), роботодавець не може вважати такий облік належним. Отже прийняття на роботу такого працівника може бути підставою для притягнення роботодавця до відповідальності. В разі встановлення факту відсутності ВОД у вже працюючого працівника роботодавець зобов'язаний повідомити про це ТЦК та СП (пп. 34 Порядку №1487).\n3. Чим це загрожує підприємству?\nАдміністративна відповідальність\nЗа порушення законодавства про оборону та мобілізаційну підготовку в особливий період на посадових осіб підприємства накладається штраф згідно зі ст. 210-1 КУпАП. Розмір штрафу становить від 34 000 до 59 500 грн.\nРизик під час перевірки\nЯкщо ТЦК під час перевірки виявить пра-цівника, який не стоїть на обліку або має недійсний документ, це буде розцінено як порушення роботодавцем обов'язку щодо контролю за наявністю військово-облікових документів (пп. 34 Порядку №1487).\nРекомендації для роботодавця\nНаправити працівника до ТЦК\nВидайте працівнику письмове повідомлення про необхідність прибуття до ТЦК за місцем проживання для оновлення даних та отримання актуального військово-облікового документа (паперового або електронного зі штрих-кодом).\nІнформування ТЦК\nЯкщо працівник відмовляється оновлювати дані, ви зобов'язані повідомити ТЦК про порушення ним правил військового обліку (п. 34 Порядку №1487).\nДо отримання документів\nНе вносьте його до активних груп Списків (Додаток 5)."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/other/27400-viiskovii-oblik-pracivnika-u-2026-roci-zapovnennia-dodatka-5-ta-riziki-dlia-pidprijemstva-audioversiia"
---

# Військовий облік працівника у 2026 році: заповнення додатка 5 та ризики для підприємства (аудіоверсія)



---

---
title: "Прострочена обов’язкова ПДВ-реєстрація: чи потрібно подавати форму №1-ПДВ? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/prostrochena-obovyazkova-pdv-reyestracziya-chy-potribno-podavaty-formu-%e2%84%961-pdv-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T09:00:17+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство на загальній системі оподаткування перевищило граничний обсяг оподатковуваних операцій у 1 млн грн, що зобов’язував його зареєструватися платником ПДВ. Однак заяву за формою №1-ПДВ у встановлений строк не подали. Які наслідки очікують платника та якою датою подати заяву?"
  answer: "Загальні положення\nВідповідно до пп. 181.1 ПКУ особа підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ, якщо загальна сума від здійснення оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищила 1 млн грн (без урахування ПДВ).\nЯкщо такий обсяг було досягнуто, обов'язок щодо реєстрації вже виник. Отже, заяву за формою №1-ПДВ слід подати одразу після виявлення факту її неподання.\nЯкий строк подання заяви?\nЗгідно з пп. 183.2 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше було досягнуто обсягу оподатковуваних операцій у 1 млн грн.\nНаприклад, якщо мільйонний поріг перевищено у травні, заяву необхідно було подати не пізніше 10 червня.\nЧи можливі штрафні санкції?\nБезпосередньо за подання заяви із запізненням ПКУ штрафних санкцій не встановлює.\nПроте це не означає відсутність негативних наслідків.\nВідповідно до пп. 183.10 ПКУ особа, яка повинна була зареєструватися платником ПДВ, але не подала заяву, несе відповідальність як зареєстрований платник ПДВ.\nЯкщо під час податкового контролю буде встановлено, що особа повинна була зареєструватися платником ПДВ, але не зробила цього, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкових зобов'язань (пп. 54.3.1 ПКУ).\nУ такому разі будуть застосовуватися штрафи, передбачені ст. 123 ПКУ:\n\n10% від суми визначеного податкового зобов'язання – за загальним правилом (пп. 123.1 ПКУ); \n25% – якщо порушення буде визнано умисним (пп. 123.2 ПКУ); \n50% – за повторне умисне порушення протягом 1095 календарних днів (пп. 123.3 ПКУ). \n\nЯку дату зазначати у формі №1-ПДВ?\nУ полі «Дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій» необхідно вказати фактичну дату, коли платник вперше досяг граничного обсягу оподатковуваних операцій у 1 млн грн, визначеного пп. 181.1 ПКУ.\nОкремо додаємо роз’яснення ДПС в ЗІР, категорія 101.02: «Чи зобов’язаний СГ подати заяву 1-ПДВ, яка не була своєчасно подана для обов’язкової реєстрації платником ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо на дату встановлення факту такого не подання обсяг операцій за попередні 12 календарних місяців є меншим 1 млн. грн, та яку дату зазначати в графі «Дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій?».\n\nВисновки\nЯкщо підприємство перевищило граничний обсяг оподатковуваних операцій, воно зобов'язане подати форму №1-ПДВ, навіть за умови прострочення строків подання заяви. У заяві зазначається фактична дата досягнення граничного обсягу операцій;\nЗа період прострочення особа повинна виконувати обов'язки платника ПДВ без права на податковий кредит та бюджетне відшкодування. Окремого штрафу за несвоєчасне подання форми №1-ПДВ немає, однак контролюючий орган зобов’язаний донарахувати податкові зобов'язання та застосувати штрафи відповідно до ст. 123 ПКУ. \n\nЧитайте також: \n\nРеєстраційна заява платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ): інструкція із заповнення та подання\nРеєстрація платником ПДВ у середині місяця: як сформувати податковий кредит покупцю?"
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/27395-prostrocena-oboviazkova-pdv-rejestraciia-ci-potribno-podavati-formu-1-pdv-audioversiia"
---

# Прострочена обов’язкова ПДВ-реєстрація: чи потрібно подавати форму №1-ПДВ? (аудіоверсія)



---

---
title: "Застосування ІПК у 2026 році: які консультації залишаються чинними? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/zastosuvannya-ipk-u-2026-roczi-yaki-konsultacziyi-zalyshayutsya-chynnymy-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T09:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Підприємство має індивідуальну податкову консультацію, отриману в грудні 2016 року. Чи є така ІПК чинною сьогодні та чи може платник податків посилатися на неї під час податкової перевірки?"
  answer: "Загальне правило\nІндивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, тому користуватися нею може виключно той платник податків, якому її надано (пп. 52.2 ПКУ).\nВодночас слід враховувати, що у разі невідповідності висновків ІПК положенням узагальнюючої податкової консультації пріоритет мають саме положення узагальнюючої податкової консультації (пп. 53.1 ПКУ).\nОкремо ПКУ передбачає захисну функцію ІПК. Так, платник податків звільняється від фінансової відповідальності за податкове правопорушення, якщо він діяв відповідно до наданої йому індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі, за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Аналогічний захист поширюється на випадки, коли платник діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації або правового висновку об'єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду, від якого в подальшому було відступлено (пп. 112.8.2 ПКУ).\nОднак, для ІПК, наданих до 31 березня 2017 року включно, законодавець встановив окремий порядок.\nТак, пп. 39 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає, що ІПК, надані контролюючими органами у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 (включно), звільняли платника від відповідальності за діяння, вчинені до 31.12.2017 (включно).\nПри цьому прямо встановлено: з 01.01.2018 такі ІПК не підлягають застосуванню.\nОтже, для консультацій, виданих до 31.03.2017, діє спеціальна норма, яка має пріоритет над загальним правилом щодо строку дії ІПК.\nНа цьому наголошують і податківці (див. тут і тут).\nЩо це означає на практиці?\nЯкщо підприємство отримало ІПК у грудні 2016 року, то:\n\nдо 31.12.2017 р. воно могло керуватися такою консультацією; \nІПК могла бути підставою для звільнення від відповідальності за відповідні податкові порушення; \nпочинаючи з 01.01.2018 р. застосовувати таку ІПК не можна; \nпосилання на неї під час перевірок щодо поточних операцій не забезпечує податкового захисту. \n\n\nВисновок\nІПК, надана у грудні 2016 року, не може застосовуватися сьогодні, навіть якщо вона формально не була скасована або змінена. Причина — спеціальна норма пп. 39 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, яка прямо передбачає, що з 01.01.2018 р. індивідуальні податкові консультації, видані до 31.03.2017 р. включно, не підлягають застосуванню. Тому для отримання актуального податкового захисту платнику доцільно звернутися за новою ІПК."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/state/other/27394-zastosuvannia-ipk-u-2026-roci-iaki-konsultaciyi-zalisaiutsia-cinnimi-audioversiia"
---

# Застосування ІПК у 2026 році: які консультації залишаються чинними? (аудіоверсія)



---

---
title: "Чи можна звільнити опікуна при скороченні штату"
url: "https://propodatki.com.ua/chy-mozhna-zvilnyty-opikuna-pry-skorochenni-shtatu/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Чи можна звільнити у зв’язку зі скороченням штату працівницю, яка є опікуном своєї матері? Згідно з частиною третьою статті 184 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років"
last_modified: "2026-06-02T08:02:42+00:00"
categories: [Трудові відносини]
tags: [Звільнення, Скорочення штату, Трудові відносини]
custom_fields:
  source_name: "Федерація професійних спілок"
  source_url: "https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/pravovij-zakhist/29172-yurydychni-konsultatsii-tsentru-pravovoi-dopomohy-fpu-39.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096816.html"
---

# Чи можна звільнити опікуна при скороченні штату

![Чи можна звільнити у зв’язку зі скороченням штату працівницю, яка є опікуном ](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_004842.webp)

_**Чи можна звільнити у зв’язку зі скороченням штату працівницю, яка є опікуном своєї матері? **_

Згідно з частиною третьою статті [184 Кодексу законів про працю України](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-12-trud-zhenshin.html) (далі — КЗпП) **звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — частина шоста [ст. 179 цього Кодексу](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-12-trud-zhenshin.html)), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця (зокрема, й у зв’язку зі скороченням штату працівників, п. 1**** ч .1 ****[ст. 40 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html)) не допускається**, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Відповідно до [статті 1861 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-12-trud-zhenshin.html) **зазначена гарантія поширюється також на осіб, які виховують малолітніх дітей без матері, зокрема**: батьків, які виховують дітей без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.

Згідно з частиною 2 статті 6 Сімейного кодексу України **малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14-річного віку**.

Таким чином, **законодавець забороняє звільняти у зв’язку зі скороченням штату лише тих опікунів, які мають під опікою дитину віком до 14 років, а тому працівницю, яка є опікуном своєї матері, можна звільнити за цією підставою**.

При цьому відповідно до [статті 42 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html) при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці **переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці**.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, сімейним працівника — при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком ([п. 1, 2 частини другої ст. 42 КЗпП](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/kzot/glava-3-trudovoy-dogovor.html)).

**Вікторія Ліпчанська**, керівник Центру правової допомоги ФПУ

---

---
title: "Зміна групи ЄП ФОП після перевищення ліміту: алгоритм дій"
url: "https://propodatki.com.ua/zmina-grupy-yep-fop-pislya-perevyshhennya-limitu-algorytm-dij/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені п. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей: Платники ЄП 1 групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, який у 2026 році становить 1 444 049"
last_modified: "2026-06-02T08:02:10+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [Єдиний податок, ПКУ, ФОП]
custom_fields:
  source_name: "Головне управління ДПС у Луганській області"
  source_url: "https://lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1016352.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096824.html"
---

# Зміна групи ЄП ФОП після перевищення ліміту: алгоритм дій

![Зміна групи ЄП після перевищення ліміту](/public/uploads/img/generated/2026/06/02/ai_20260602_090950.webp)

Відповідно до [п. 293.8 ст. 293 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiv-specialyni-1020951.html) ставки, встановлені [п. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiv-specialyni-1020951.html), застосовується з урахуванням таких особливостей:

-
**Платники ЄП 1 групи**, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, який** у 2026 році становить 1 444 049 грн**, визначений для таких платників у [п. 291.4 ст. 291 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiv-specialyni-1020951.html), з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати **ставку ЄП у розмірі 15 %**.

Заява подається не пізніше** 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом**, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

-
**Платники ЄП 2 групи,** які перевищили у податковому (звітному) періоді **обсяг доходу,** який** у 2026 році становить 7 211 598 грн**, визначений для таких платників у [п. 291.4 ст. 291 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiv-specialyni-1020951.html), в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати **ставку ЄП у розмірі 15 %**.

Заява подається не пізніше **20 числа місяця, наступного за календарним кварталом**, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

-
**Платники ЄП 3 групи (фізичні особи – підприємці)**, які перевищили у податковому (звітному) періоді **обсяг доходу, **який** у 2026 році становить 10 091 049 грн,** визначений для таких платників у [п. 291.4 ст. 291 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiv-specialyni-1020951.html), до суми перевищення застосовують **ставку ЄП у розмірі 15 %**, а також зобов’язані у порядку, встановленому [главою 1 розд. ХIV ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-xiv-specialyni-1020951.html), **перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.**

Заява подається **не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом**, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

---

---
title: "Бізнес обговорив з Мінрозвитку впровадження е-ТТН"
url: "https://propodatki.com.ua/biznes-obgovoryv-z-minrozvytku-vprovadzhennya-e-ttn/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Відбулась розширена зустріч Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації з Сергієм Деркачем, заступником Міністра розвитку громад та територій України, та командою Міністерства. У фокусі обговорення був законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо впровадження товарно-транспортної накладної"
last_modified: "2026-06-02T07:02:41+00:00"
categories: [Інші податки та збори]
tags: [Автотранспорт, Електронний документ, Первинні документи]
custom_fields:
  source_name: "Європейська Бізнес Асоціація"
  source_url: "https://eba.com.ua/biznes-obgovoryv-z-minrozvytku-vprovadzhennya-e-ttn/"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096813.html"
---

# Бізнес обговорив з Мінрозвитку впровадження е-ТТН

![Бізнес обговорив з Мінрозвитку впровадження е-ТТН](/public/uploads/img/generated/2026/06/01/ai_20260601_235157.webp)

Відбулась розширена зустріч Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації з Сергієм Деркачем, заступником Міністра розвитку громад та територій України, та командою Міністерства.

У фокусі обговорення був законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо впровадження товарно-транспортної накладної в електронній формі у сфері внутрішніх вантажних перевезень».

>
**Читайте також:**

[**Нова система електронного документообігу е-ТТН – це інструмент державного контролю**](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096505.html)

Компанії-члени Асоціації підтримують впровадження електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) як важливий крок у напрямку цифровізації та детінізації ринку перевезень. Водночас бізнес має декілька пересторог до окремих положень законопроєкту.

Зокрема, **занепокоєння викликає норма щодо платності, відповідно до якої розмір плати та порядок її справляння за реєстрацію е-ТТН** у системі визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

З огляду на майбутню обов’язковість використання системи, бізнес наголошує на важливості прозорого та прогнозованого підходу до її фінансування. Під час зустрічі бізнес та Мінрозвитку домовились, що це питання буде окремо пропрацьовано задля прийняття найоптимальнішої моделі платності.

Окрему увагу учасники зустрічі приділили строкам впровадження е-ТТН. Відповідно до перехідних положень законопроєкту, **обов’язкове використання системи передбачено з 1 січня 2027 року.**

На думку бізнес-спільноти, цей термін є надто стислим, зважаючи на значне навантаження на компанії, зокрема у сфері роздрібної торгівлі, де вже триває підготовка до впровадження системи е-Акциз.

Враховуючи озвучені зауваження щодо строків впровадження, бізнес пообіцяв надати Мінрозвитку пропозиції від різних галузей щодо реалістичних, на їх думку, строків впровадження е-ТТН. У цьому напрямку Асоціація та Мінрозвитку продовжать працювати далі.

**Докладний аналіз законопроєкту читайте тут:**

**[«е-ТТН: готуємося до запровадження»](https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096005.html)**

Також учасники зустрічі проговорили ряд технічних питань що стосуються впровадження системи е-ТТН та звернули увагу на низку практичних аспектів роботи системи.

Асоціація дякує Сергію Деркачу та команді Міністерства за відкритий діалог, роз’яснення позиції Уряду та готовність до подальшого обговорення механізмів впровадження е-ТТН.

---

---
title: "Звітний період для платника податку на прибуток при переході на загальну систему оподаткування в середені року"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/zvitnyj-period-dlya-platnyka-podatku-na-prybutok-pry-perehodi-na-zagalnu-systemu-opodatkuvannya-v-seredeni-roku/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T06:00:23+00:00"
custom_fields:
  question: "Платник податку на прибуток, який у середині року перейшов зі спрощеної системи на загальну, у якого сукупний дохід бідьше 40 млн грн, а дохід за період перебування на загальній системі – не більше 40 млн грн, застосовуває квартальний звітний період"
  answer: "Податківці у підкатегорії 102.20.01  ЗІР пояснили, що відповідно до пп. 137.4 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пп. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.\nЗгідно з пп. 137.5 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:\nа) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;\nб) виробників сільськогосподарської продукції;\nв) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;\nг) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пп. 141.4 ПКУ;\nґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пп. 141.4 ПКУ;\nд) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ;\nе) юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи щодо доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.\n\nВисновок\nПлатник податку на прибуток, який у середині попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування, та у якого сукупний дохід за результатами такого року перевищує 40 млн грн, а дохід за період перебування на загальній системі – не перевищує 40 млн грн, повинен застосовувати у податковому (звітному) році квартальний базовий звітний період, оскільки річний дохід за попередній календарний рік (включаючи період перебування на спрощеній системі), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), перевищує 40 млн гривень."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/27487-zvitnii-period-dlia-platnika-podatku-na-pributok-pri-perexodi-na-zagalnu-sistemu-opodatkuvannia-v-seredeni-roku"
---

# Звітний період для платника податку на прибуток при переході на загальну систему оподаткування в середені року



---

---
title: "Чи платити середній заробіток, якщо після звільнення забули виплатити компенсацію за відпустку? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/chy-platyty-serednij-zarobitok-yakshho-pislya-zvilnennya-zabuly-vyplatyty-kompensacziyu-za-vidpustku-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T06:00:18+00:00"
custom_fields:
  question: "Працівника звільнено 30.04. Компенсацію за 7 днів невикористаної відпустки помилково не виплатили в день звільнення, а перерахували 08.05. Чи потрібно виплачувати середній заробіток за затримку остаточного розрахунку без припису Держпраці? Якщо так, як його розрахувати?"
  answer: "Чи потрібно виплачувати середній заробіток за затримку остаточного розрахунку?\nВідповідно до ст. 117 КЗпП, якщо з вини роботодавця звільненому працівникові не виплатили належні суми у строки, визначені ст. 116 КЗпП, і між сторонами немає спору про їх розмір, роботодавець має виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки — до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.\nЯкщо працівника звільнено 30.04, а компенсацію за 7 календарних днів невикористаної відпустки фактично виплачено 08.05, період затримки рахуємо з дня, наступного після дня звільнення, тобто з 01.05 до 08.05 включно.\nЧи потрібен припис Держпраці?\nПрипис Держпраці не потрібен для виникнення обов’язку за ст. 117 КЗпП.\nДержпраці в офіційному роз’ясненні зазначає: якщо остаточний розрахунок проведено пізніше строків, передбачених ст. 116 КЗпП, роботодавець має виконати вимоги ст. 117 КЗпП — виплатити середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.\nПрипис потрібен лише тоді, коли порушення виявляє інспектор праці й зобов’язує роботодавця його усунути. Сам обов’язок виникає безпосередньо з КЗпП, а не з припису.\nЯк визначити середню зарплату?\nСередній заробіток розраховують за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100. Для такої виплати беруть виплати за останні два календарні місяці, що передують місяцю звільнення.\nНаприклад, якщо працівника звільнено у квітні 2026 року, розрахунковим періодом будуть лютий і березень 2026 року.\nСередньоденну зарплату визначають так: суму зарплати, нарахованої за фактично відпрацьовані робочі дні у розрахунковому періоді, ділять на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у цьому періоді.\nЗа які дні нараховувати середній заробіток?\nСередній заробіток виплачують за весь час затримки — до дня фактичного розрахунку включно.\nПеріод затримки рахують у робочих днях. Відлік починається з наступного дня після звільнення. День звільнення до цього періоду не включають, а день фактичної виплати належних сум — включають.\nТакий підхід наведено в листі Держпраці від 30.11.2023 р. №4206/2/2.1-23а. У ньому зазначено, що подією, з якою пов’язана виплата за час затримки остаточного розрахунку, є день звільнення. Виплату обчислюють шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів затримки, починаючи з наступного дня після звільнення і до дня фактичного розрахунку включно.\nОтже, середньоденну зарплату потрібно помножити на кількість робочих днів за графіком, за яким працівник працював би, якби трудові відносини не були припинені.\nПриклад розрахунку\nПрацівника звільнено 30 квітня 2026 року за угодою сторін. У день звільнення підприємство виплатило йому належні суми. Однак 07 травня під час перевірки документів виявили, що через збій програми до кадрового наказу не потрапило нарахування компенсації за 7 календарних днів невикористаної відпустки. Відповідно, цю суму працівникові не виплатили.\n08 травня підприємство підготувало доповідну записку, видало наказ про виплату компенсації та перерахувало кошти колишньому працівникові.\nНа підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень із вихідними в суботу та неділю. У лютому — березні 2026 року працівник фактично відпрацював 42 робочі дні. Зарплата за цей період становила 48 000,00 грн.\nОскільки працівника звільнено у квітні, розрахунковим періодом для середнього заробітку є лютий і березень 2026 року.\nСередньоденна зарплата:\n\n48 000,00 грн : 42 роб. дн. = 1 142,86 грн.\n\nДалі визначаємо кількість робочих днів затримки. Період рахуємо з дня, наступного після звільнення, тобто з 01 травня, до дня фактичної виплати компенсації включно — 08 травня.\nЗа п’ятиденним графіком роботи з вихідними в суботу та неділю на цей період припадає 6 робочих днів:\n\n01, 04, 05, 06, 07, 08 травня.\n\nСума середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку:\n\n1 142,86 грн × 6 роб. дн. = 6 857,16 грн.\n\nОтже, за підходом Держпраці підприємство має нарахувати колишньому працівникові компенсацію за 7 календарних днів невикористаної відпустки та середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку. За наведеними умовами сума середнього заробітку становить 6 857,16 грн.\nОподаткування та відображення у звітності\nСередній заробіток, нарахований за час затримки остаточного розрахунку, не включається до фонду оплати праці.\nВодночас така сума є оподатковуваним доходом працівника. З неї потрібно утримати:\n\nПДФО — 18%; \nвійськовий збір — 5%. \n\nУ додатку 4ДФ цю виплату показують з ознакою доходу «127».\nЄСВ на таку суму не нараховують. Виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зазначена в Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця і на які не нараховується ЄСВ, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 №1170.\nТому в Додатку 1 Об’єднаної зарплатної звітності цю суму не відображають.\n\nВисновки\n\nЯкщо компенсацію за невикористану відпустку не виплатили в день звільнення, це є затримкою остаточного розрахунку;\nДля виплати середнього заробітку за час затримки припис Держпраці не потрібен. Обов’язок виникає безпосередньо за ст. 117 КЗпП;\nСередній заробіток нараховують за робочі дні затримки: з наступного дня після звільнення до дня фактичної виплати включно."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/27393-ci-platiti-serednii-zarobitok-iakshho-pislia-zvilnennia-zabuli-viplatiti-kompensaciiu-za-vidpustku-audioversiia"
---

# Чи платити середній заробіток, якщо після звільнення забули виплатити компенсацію за відпустку? (аудіоверсія)



---

---
title: "Інвалідність по зору і військовий облік у 2026 році: дії та виїзд за кордон (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/invalidnist-po-zoru-i-vijskovyj-oblik-u-2026-roczi-diyi-ta-vyyizd-za-kordon-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-02T06:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Призовнику 17 років встановлено інвалідність по зору. Які дії потрібно вчинити щодо звернення до ТЦК та СП, які документи слід подати для підтвердження статусу та військового обліку, а також чи можливий виїзд за кордон за наявності документів про інвалідність?"
  answer: "Коротка відповідь\nНі, звертатися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) не обов’язково, але стати на облік потрібно. Наявність інвалідності не звільняє від обов’язку постановки на військовий облік, проте для таких осіб передбачена спрощена процедура. Виїзд за кордон для 17-річного юнака наразі є вільним, а після 18 років — можливим за наявності підтвердних документів.\n\n1. Постановка на військовий облік (обов'язок та строки)\nЗгідно зі ст. 14 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на облік виповнюється 17 років (у 2026 році це юнаки 2009 року народження), зобов’язані стати на військовий облік призовників.\nЯк це можна зробити:\n1. Дистанційно\n Через застосунок «Резерв+»: Це доступно для тих, хто має біометричні документи (ID-картку або закордонний пас-порт). Після успішної реєстрації юнак отримає статус «Призовник» та електронний військово-обліковий документ (Резерв ID). Це необхідно зробити до 31 липня 2026 р.\nОсобисто: У районному (міському) ТЦК та СП за місцем проживання.\n2. Спрощена процедура для осіб з інвалідністю\nГромадяни з інвалідністю також підлягають постановці на облік, але вони можуть скористатися спрощеною процедурою визнання непридатними до служби без особистого огляду лікарями.\nЩо потрібно зробити:\n1. Подати до ТЦК та СП (особисто або через законного представника — батьків) документ, що підтверджує наявність відповідного стану (захворювання) (виданий в установленому порядку за формою первинної облікової документації №080-3/о), або документи, що підтверджують інвалідність (для дітей з інвалідністю - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ , або його дублікат, виданий закладом охорони здоров’я, чи посвідчення або інший документ, що підтверджує призначення на таку дитину соціальної допомоги);\n2. Рішення військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до служби може прийматися заочно (без присутності особи) та без проведення медичного огляду на основі поданих документів та/або даних, наявних в електронній системі охорони здоров’я (п. 8 Порядку №932);\n3. У разі підтвердження інвалідності юнак може бути визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.\n3. Виїзд за кордон\nДо досягнення 18 років\nОбмежень на виїзд для чоловіків не існує. Юнак може вільно перетинати кордон як дитина.\nПісля досягнення 18 років\nОскільки він має статус особи з інвалідністю, він має право на виїзд згідно з Правилами перетинання державного кордону громадянами України (Постанова КМУ від 27.01.1995 №57).\nДля виїзду необхідно мати\nЗакордонний паспорт, документи, що підтверджують інвалідність (довідка МСЕК або посвідчення), та військово-обліковий документ (паперовий або електронний із QR-кодом).\nОскільки до 25 років чоловік перебуває у статусі призовника, оформлювати окрему відстрочку від мобілізації для виїзду за кордон зазвичай не вимагається (якщо він не є військовозобов'язаним), але наявність військово-облікового документа з актуальними даними є обов'язковою.\nРекомендація\nНайкращим варіантом є постановка на облік через «Резерв+» або подання документів про інвалідність до ТЦК вже зараз, щоб отримати офіційний статус непридатності, що зніме будь-які питання при перетині кордону після досягнення 18-річчя."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/other/27399-invalidnist-po-zoru-i-viiskovii-oblik-u-2026-roci-diyi-ta-viyizd-za-kordon-audioversiia"
---

# Інвалідність по зору і військовий облік у 2026 році: дії та виїзд за кордон (аудіоверсія)



---

---
title: "Індексація зарплати у 2026 році: дії після підвищення окладів у грудні 2025 року (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/indeksacziya-zarplaty-u-2026-roczi-diyi-pislya-pidvyshhennya-okladiv-u-grudni-2025-roku-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-01T17:00:23+00:00"
custom_fields:
  question: "На підприємстві посадові оклади підвищили у грудні 2025 року. Чи потрібно було проводити індексацію заробітної плати у березні 2026 року, зважаючи на обнулення індексації з січня 2026 року, та чи можна з червня 2026 року підвищити оклади на 150 грн без порушення вимог законодавства?"
  answer: "Коротка відповідь\nУ березні 2026 року індексувати зарплату було не потрібно. Підвищення окладів на 150 грн у червні 2026 року є законним і достатнім способом, щоб уникнути нарахування індексації в цьому місяці, оскільки сума підвищення перевищує суму можливої індексації.\n\nОбґрунтування\n1. Чому не було індексації у березні 2026 року?\nЗгідно зі ст. 41 Закону про Держбюджет на 2026 рік, обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для індексації у 2026 році розпочалося «з нуля» — наростаючим підсумком з 1 січня 2026 року.\n\nУсі попередні «базові» місяці (включаючи ваш грудень 2025 року) втратили актуальність для розрахунків у 2026 році;\nПершим базовим місяцем для всіх працівників став січень 2026 року;\nДля нарахування індексації необхідно, щоб ІСЦ перевищив поріг у 103%. Станом на березень 2026 року накопичений індекс інфляції (за лютий) ще не досяг цього порогу, а навіть якби перевищив, право на індексацію виникає лише через два місяці після опублікування такого індексу.\n\n2. Індексація у червні 2026 року\nДля тих, у кого базовим місяцем є січень 2026 року, обов'язок індексувати зарплату вперше виникає саме у червні 2026 року.\n\nНакопичений ІСЦ за лютий–квітень 2026 року склав 104,2%, що перевищує поріг (103%);\nВеличина приросту для індексації становить 4,2% (104,2% - 100%);\nІндексація проводиться в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який у 2026 році становить 3328 грн;\nМаксимальна сума індексації у червні 2026 року становить 139,78 грн (3328 грн × 4,2%).\n\n3. Підвищення окладів у червні на 150 грн\nВідповідно до п. 5 Порядку №1078, місяць підвищення посадових окладів стає новим «базовим» місяцем.\n\nЯкщо сума підвищення окладу (150 грн) перевищує суму індексації, на яку працівник має право (139,78 грн), то в місяці підвищення (червні) індексація не нараховується;\nЧервень 2026 року стає новим базовим місяцем, і розрахунок ІСЦ для наступної індексації почнеться заново з липня 2026 року.\n\nОскільки ваше плановане підвищення (150 грн) більше за суму можливої індексації (139,78 грн), то:\n\nЧервень 2026 року стане новим базовим місяцем;\nПоточна індексація у червні не нараховуватиметься;\n«Фіксована» індексація не виникне, оскільки підвищення повністю пе-рекриває суму індексації;\nНовий розрахунок ІСЦ розпочнеться з липня 2026 року.\n\nКорисні посилання:\n\nПро обнулення індексації та базовий місяць січень 2026: ст. 41 Держбюджету-2026\nРозрахунок індексації у червні 2026 року та сума 139,78 грн\nПравила зміни базового місяця при підвищенні окладу: Порядок КМУ №1078, п. 5."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/labor/compensation/27388-indeksaciia-zarplati-u-2026-roci-diyi-pislia-pidvishhennia-okladiv-u-grudni-2025-roku-audioversiia"
---

# Індексація зарплати у 2026 році: дії після підвищення окладів у грудні 2025 року (аудіоверсія)



---

---
title: "Ліцензія на продаж пива та фраголіно у 2026 році: чи потрібне переоформлення? (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/liczenziya-na-prodazh-pyva-ta-fragolino-u-2026-roczi-chy-potribne-pereoformlennya-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-01T17:00:17+00:00"
custom_fields:
  question: "ФОП на загальній системі оподаткування має чинну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та планує продавати пиво і фраголіно на розлив. Чи потрібно отримувати окрему ліцензію на такі напої, чи достатньо внести зміни до чинної ліцензії, якщо в місці торгівлі використовується один РРО?"
  answer: "Чи потрібно оформлювати окрему ліцензію?\nОкрему ліцензію саме на пиво або фраголіно оформлювати не потрібно, якщо у вас уже є чинна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями для цієї торгової точки.\nЗа наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суб’єкт господарювання може здійснювати роздрібну торгівлю на розлив без споживання на місці алкогольними напоями, зокрема винами десертними, пивом, за наявності місця роздрібної торгівлі (для алкогольних напоїв, крім пива, приміщення з торгівельною площею не менше 20 кв метрів), яке обладнане РРО або ПРРО, та з обов’язковим дотриманням вимог ст. 71 Закону №3817.\nТож, спеціальної ліцензії для торгівлі пивом та фраголіно на розлив без споживання на місці не передбачено. Але якщо придбавалась ліцензія на місце торгівлі з площею менше 20 кв.м, то за такою ліцензію/місцем можна торгувати лише пивом. \nЧи потрібно вносити зміни до ліцензії?\nЯкщо:\n\nадреса місця торгівлі не змінюється; \nРРО той самий; \nу ліцензії вже зазначений цей РРО/ПРРО; \nне додається новий господарський об’єкт, то вносити зміни до діючої ліцензії не потрібно, оскільки асортимент (горілка, вино, пиво, сидр тощо) у ліцензії не деталізується.\n\n\nВисновки\n\nОкрема ліцензія на пиво та фраголіно не потрібна;\nЗміни до чинної ліцензії вносити не потрібно, якщо РРО і місце торгівлі залишаються ті самі."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/state/licenses/27387-licenziia-na-prodaz-piva-ta-fragolino-u-2026-roci-ci-potribne-pereoformlennia-audioversiia"
---

# Ліцензія на продаж пива та фраголіно у 2026 році: чи потрібне переоформлення? (аудіоверсія)



---

---
title: "Поворотна фінансова допомога ТОВ на єдиному податку у 2026 році: оформлення договору (аудіоверсія)"
url: "https://propodatki.com.ua/qa_post/povorotna-finansova-dopomoga-tov-na-yedynomu-podatku-u-2026-roczi-oformlennya-dogovoru-audioversiya/"
lang: "uk"
type: "qa_post"
last_modified: "2026-06-01T17:00:12+00:00"
custom_fields:
  question: "Чи може засновник, який одночасно є директором ТОВ — платника єдиного податку, надати товариству поворотну фінансову допомогу, та як правильно оформити договір, якщо одна й та сама особа не може підписувати його з обох сторін через обмеження цивільного законодавства?"
  answer: "Так, директор, який одночасно є засновником, має право надавати своєму підприємству поворотну фінансову допомогу (ПФД). Проте для ТОВ на єдиному податку існують суворі часові обмеження, а процес підписання договору потребує правильного документального оформлення, щоб уникнути конфлікту інтересів.\nКороткий висновок\nНадання ПФД можливе. Для ТОВ на єдиному податку така допомога не вважається доходом лише за умови її повернення протягом 12 календарних місяців. Щоб уникнути юридичної проблеми «підписання договору із самим собою», рішення про отримання допомоги слід зафіксувати у Протоколі загальних зборів учасників (або Рішенні одноосібного учасника).\n\nОбґрунтування та нюанси оформлення\n1. Юридичне оформлення та підписання договору\nЗгідно зі ст. 1046 ЦКУ, за договором позики (яким є ПФД) одна сторона передає кошти, а інша зобов’язується їх повернути.\nПроблема «самопідписання»\nВідповідно до ч. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах. Тому ситуація, де засновник-директор підписує договір і як надавач (фізособа), і як отримувач (від імені ТОВ), є ризикованою та може бути оскаржена.\nРекомендований алгоритм\nПротокол/Рішення\nЗасновник видає Рішення (якщо він один) або Протокол загальних зборів, де зазначає: «Отримати від [ПІБ засновника] поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в сумі [...] грн на строк [...] місяців. Уповноважити [посада та ПІБ іншого працівника, наприклад, головного бухгалтера або заступника директора] підписати відповідний договір від імені Товариства».\nПідписи\nУ договорі засновник підписується як фізична особа (Позикодавець), а уповноважений працівник — від імені ТОВ (Позичальник).\nВажливо!\nЗ 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втратив чинність (Закон №4196-IX), тому всі договірні відносини регулюються виключно Цивільним кодексом України.\n2. Податкові наслідки для ТОВ на єдиному податку\nДля платників єдиного податку (зокрема 3 групи) діє спеціальна норма пп. 3 п. 292.11 ПКУ:\n\nДо 12 місяців: Сума ПФД не включається до доходу, якщо вона повернута протягом 12 календарних місяців з дня її отримання;\nПонад 12 місяців: Якщо допомога не повернута у цей строк, вона стає оподатковуваним доходом ТОВ і включається до бази оподаткування (за ставкою 3% або 5%) у тому звітному періоді, на який припадає закінчення 12-місячного терміну.\n\n3. Готівкові обмеження\nЯкщо засновник вносить кошти готівкою в касу підприємства, необхідно дотримуватися ліміту: не більше 50 000 грн на день від однієї фізичної особи (пп. 6 Постанови НБУ №148). Суми понад цей ліміт слід вносити через касу банку для зарахування на рахунок ТОВ або здійснювати безготівковий переказ.\n4. Альтернатива: Внесок до додаткового капіталу\nЗамість ПФД можна оформити кошти як додатковий внесок засновника без збільшення статутного капіталу (ст. 12 Закону про ТОВ).\n\nПеревага: Такі кошти взагалі не вважаються доходом і не підлягають поверненню (відображаються на субрахунку 422);\nОформлення: Достатньо лише Протоколу загальних зборів, договір укладати не потрібно. Проте ці кошти залишаються у власності компанії."
  original_url: "https://consulting.dtkt.ua/simple/corporate-single-tax/27392-povorotna-finansova-dopomoga-tov-na-jedinomu-podatku-u-2026-roci-oformlennia-dogovoru-audioversiia"
---

# Поворотна фінансова допомога ТОВ на єдиному податку у 2026 році: оформлення договору (аудіоверсія)



---

---
title: "Програмний РРО: безкоштовний сервіс від ДПС"
url: "https://propodatki.com.ua/programnyj-rro-bezkoshtovnyj-servis-vid-dps/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Цифрові рішення стають стандартом для української торгівлі. Використання програмних РРО (ПРРО) замість традиційних апаратів стало справжньою технологічною зміною для малого бізнесу, яка зробила фіскалізацію доступнішою та простішою. ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) — це програмне рішення, яке виконує функції касового"
last_modified: "2026-06-01T15:00:38+00:00"
categories: [РРО]
tags: [РРО, Торгівля]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Сумській обл."
  source_url: "https://sumy.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1015854.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096806.html"
---

# Програмний РРО: безкоштовний сервіс від ДПС

![Програмний РРО: безкоштовний сервіс від ДПС](/public/uploads/img/generated/2026/06/01/ai_20260601_160957.webp)

Цифрові рішення стають стандартом для української торгівлі. Використання програмних РРО (ПРРО) замість традиційних апаратів стало справжньою технологічною зміною для малого бізнесу, яка зробила фіскалізацію доступнішою та простішою.

ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) — це програмне рішення, яке виконує функції касового апарата, але без громіздкого обладнання. Його можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший пристрій з доступом до інтернету.

#### _**1. Мобільність і простота**_

Завдяки цифровим рішенням бізнес можна вести з будь-якої точки світу лише за наявності гаджета та інтернету. ПРРО — це оптимальний вибір для мобільної торгівлі, сервісних служб, кур’єрської доставки та незалежних фахівців.

#### _**2. Безкоштовно**_

ДПС України надала безкоштовне програмне забезпечення, яке доступне для завантаження на [порталі ДПС](https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/): [https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/](https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/)

#### _**3. Легалізація бізнесу без зайвих витрат**_

Програмне РРО дозволяє дотримуватись вимог законодавства без необхідності купувати дорогі апаратні каси або укладати контракти з обслуговуючими центрами.

#### _**4.Повний захист**_

Кожна операція фіксується в системі, формуються розрахункові документи, які відповідають нормам законодавства. Це захищає як продавця, так і покупця.

Нагадаємо, що використання РРО/ПРРО є обов’язковим для більшості суб’єктів господарювання, окрім: ФОП- платників єдиного податку першої групи, які здійснюють розрахунки на ринку; суб’єктів, що не проводять розрахункові операції з покупцями (тобто без готівки чи картки). Усім іншим варто вчасно зареєструвати РРО або ПРРО, аби уникнути штрафів і працювати відкрито.

**Як скористатися безоплатним «ПРРО ДПС»?** Перейдіть за посиланням: [https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/](https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/). Завантажте застосунок для: Android, iOS, Windows або використовуйте web-версію. Пройдіть просту реєстрацію та почніть працювати онлайн уже сьогодні.

ПРРО забезпечує не лише юридичну відповідність, а й технологічну перевагу через економію ресурсів та гнучкість бізнес-моделі.

---

---
title: "Вимоги до платоспроможності страховика буде оновлено"
url: "https://propodatki.com.ua/vymogy-do-platospromozhnosti-strahovyka-bude-onovleno-2/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Національний банк пропонує до обговорення зміни до вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика (далі – Проєкт). Проєкт розроблений з метою приведення Положення про встановлення вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика у відповідність до вимог законодавства України"
last_modified: "2026-06-01T14:01:29+00:00"
categories: [Організаційні питання]
tags: [Банки, Страхування]
custom_fields:
  source_name: "НБУ"
  source_url: "https://bank.gov.ua/ua/news/all/vimogi-do-platospromojnosti-strahovika-bude-onovleno-22977"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096805.html"
---

# Вимоги до платоспроможності страховика буде оновлено

![Вимоги до платоспроможності страховика буде оновлено](/public/uploads/img/generated/2026/06/01/ai_20260601_155704.webp)

Національний банк пропонує до обговорення зміни до вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика (далі – Проєкт).

Проєкт розроблений з метою приведення [Положення про встановлення вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0201500-23#Text) у відповідність до вимог законодавства України у сфері ринків капіталу, а також до вимог Національного банку, які визначають порядок розрахунку технічних резервів страховика.

Крім того, Проєкт передбачає скасування перехідної норми про вплив дотримання пруденційних нормативів банками на визначення активів страховика в банках у складі прийнятних активів (з метою врахування змін у вимогах Національного банку щодо умов застосування заходів впливу до банків в період дії воєнного часу, визначених у [постанові Правління Національного банку України від 02 липня 2025 року № 72 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2022 року № 23”](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0072500-25#n2)).

Ознайомитися з матеріалами для обговорення можна за посиланнями:

- [Проєкт;](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/proekt_2026-06-01.pdf)

- [порівняльна таблиця до Проєкту;](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/tabl_proekt_2026-06-01.docx)

- [аналіз впливу Проєкту.](https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/analiz_2026-06-01.pdf)

Національний банк приймає зауваження та пропозиції до Проєкту **до 12 червня 2026 року за визначеною формою.**

---

---
title: "Анулювання ПДВ: ПЗ на неоплачену кредиторку"
url: "https://propodatki.com.ua/anulyuvannya-pdv-pz-na-neoplachenu-kredytorku/"
lang: "uk"
type: "post"
description: "Не оплачений ПК = Безоплатна передача Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку"
last_modified: "2026-06-01T14:01:08+00:00"
categories: [Бухгалтерський облік та первинна документація]
tags: [ПДВ, Податковий кредит]
custom_fields:
  source_name: "ГУ ДПС у Чернівецькій області"
  source_url: "https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1016171.html"
  original_url: "https://buhgalter911.com/uk/news/news-1096803.html"
---

# Анулювання ПДВ: ПЗ на неоплачену кредиторку

![Анулювання ПДВ: ПЗ на неоплачену кредиторку](/public/uploads/img/generated/2026/06/01/ai_20260601_152041.webp)

### Не оплачений ПК = Безоплатна передача

Відповідно до [п. 184.7 ст. 184 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-v-podatok-1020942.html), якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, **не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності**, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді **не пізніше дати анулювання його реєстрації** як платника податку **зобов’язаний визначити податкові зобов’язання **по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, **крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації **платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

### Визначення ПК

[Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-v-podatok-1020942.html) визначено, що** податковий кредит **звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою [п. 193.1 ст. 193 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-v-podatok-1020942.html), протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

### Порядок донарахування ПЗ

Якщо платник ПДВ придбав товари/послуги чи необоротні активи, сформував за ними податковий кредит на підставі зареєстрованих ПН, але **не встиг їх оплатити до дати анулювання реєстрації платником ПДВ, така заборгованість вважається безоплатно отриманими товарами/послугами.**

У **останньому звітному періоді** перед анулюванням **платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ** по таких неоплачених активах, використовуючи **механізм [п. 198.5 ПКУ](https://buhgalter911.com/uk/normativnaya-baza/nalogovyi-kodeks/rozdil-v-podatok-1020942.html)** (умовне нарахування ПЗ за активами, за якими був сформований кредит, але які не використані в оподатковуваних операціях).
Фактично це означає, що податковий кредит, сформований за неоплаченими товарами/послугами, «відкочується» через нарахування податкових зобов’язань на дату анулювання реєстрації платником ПДВ.

**Виняток – випадки анулювання через реорганізацію** (приєднання, злиття, поділ, перетворення, виділення), коли правило п. 184.7 ПКУ не застосовується.
Для бухгалтера **це сигнал: перед анулюванням реєстрації перевірити всю кредиторську заборгованість за отриманими, але не оплаченими товарами/послугами та донарахувати ПЗ** у заключній декларації з ПДВ.

---